Поняття і суть комунікативної культури правника
Loading...
Date
2014
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Abstract
Очевидно є підстави для твердження, що комунікативну культуру правників слід
розглядати як соціальний феномен у найширшому розумінні значення і сутності цього поняття. У комунікативному процесі, що супроводжується обміном різновартісними цінностями, визначаються статусні ознаки чинників, і суб’єктів комунікації. У такий спосіб стають явними і вкрай необхідними взаємозв’язки між такими поняттями, як “мова”, “комунікація”, “соціум”, “адаптація суб’єкта”, “аргументація”, “спілкування” тощо, що й спричиняє відповідно високі вимоги до формування комунікативної культури майбутніх правників-студентів юридичних навчальних закладів, як вагомої передумови їх професійної компетентності. Очевидно есть основания для утверждения, что коммуникативную культуру
законодателей следует рассматривать как социальный феномен в самом широком
понимании значения и сущности этого понятия. В коммуникативном процессе, который сопровождается обменом разностоимостными ценностями, определяются статусные признаки факторов и субъектов коммуникации. Таким образом становятся явными и крайне необходимыми взаимосвязи между такими понятиями, как “язык”, “коммуникация”, “социум”, “адаптация субъекта”, “аргументация”, “общение” и др., что и вызывает соответственно высокие требования к формированию коммуникативной культуры будущих студентов юридических учебных заведений, как весомой предпосылки их
профессиональной компетентности. Obviously there are grounds in order to ratify, that thecommunicative culture of legislators it follows to examine asthe social phenomenon in the widest understanding of valueand essence of this concept. In a communicative process thatis accompanied by an exchange різновартісними values,
thestatus signs of factors are determined, and subjects ofcommunication. Thus become obvious and extremelynecessary intercommunications between such concepts, as a “language”, “communication”, “society”, “adaptation ofsubject”, “argumentation”, “commonunication” and other, thatand causes accordingly rigorisms to forming ofcommunicative culture of future legislators-students of legaleducational establishments, as ponderable pre-conditionthem professional competence.
Description
Keywords
Citation
Чорнобай О. Л. Поняття і суть комунікативної культури правника / О. Л. Чорнобай // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2014. – № 807 : Юридичні науки. – С. 87–92. – Бібліографія: 4 назви.