Skip navigation

putin IS MURDERER

Please use this identifier to cite or link to this item: https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31276
Title: Правничий медіа-дискурс у двомовному медіа-просторі
Other Titles: Правовой медиа-дискурс в двуязычном медиа-пространстве
Media rights discourse in the media space bilingual
Authors: Сковронська, І. Ю.
Bibliographic description (Ukraine): Сковронська І. Ю. Правничий медіа-дискурс у двомовному медіа-просторі / І. Ю. Сковронська // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць. – 2015. – № 824. – С. 92–99. – Бібліографія: 11 назв.
Issue Date: 2015
Publisher: Видавництво Львівської політехніки
Keywords: риторична майстерність
сталі словосполучення
рекурентний ужиток
правник
правова культура
комунікативність
адресат
адресант
риторическая мастерство
стойкие сочетания
рекуррентный обиход
юрист
правовая культура
адресат
адресант
rhetorical skill
steel word combinations
recurrent use
lawyer
legal culture
communicative
addressee
sender
Abstract: Досліджено правничий дискурс, який містить прагматичні, етичні, етнічні, соціальні, психолінгвістичні моменти. Лінгвістика та граматичні особливості дискурсу мають схожі завдання з риторикою, оскільки лінгвістичний і риторичний аналізи мови ґрунтуються на позамовних моментах. Мистецтво мовного спілкування в усіх наукових сферах бере початок від риторики, яка пов'язана з іншими науками. Найближчою риторика є до філософії і є її складовою. Зважаючи на те, що красномовство є комунікативним феноменом, воно підпадає під дію законів комунікації. Нині поширеним є розуміння публічного мовлення як того чи іншого виду дискурсу. Поняття дискурсу часто використовується поряд, а інколи й синонімічно з такими поняттями, як комунікація, мова певних видів діяльності, мовна поведінка та ін. Відтак дискурсивна парадигма дослідження мови становить певний ракурс описання й аналізу останньої. Дискурсивна парадигма ґрунтується на роботах французьких структуралістів, які приділяли певну увагу риториці, розрізняючи її лінгвокультурні модуси. У такому вимірі риторика стає предметом культурологічного аналізу. Исследуется правовой дискурс, который содержит прагматические, этические, этнические, социальные, психолингвистических моменты. Лингвистика и грамматические особенности дискурса имеют схожие задачи с риторикой, поскольку лингвистический и риторический анализы языка опираются на внеязыковые моменты. Искусство речевого общения во всех научных сферах берет начало от риторики, которая связана с другими науками. Ближе всего риторика к философии как ее составляющая. Несмотря на то, что красноречие является коммуникативным феноменом, оно подпадает под действие законов коммуникации. Сейчас распространено понимание публичной речи как того или иного вида дискурса. Понятие дискурса часто используется наряду, а иногда и синонимично с такими понятиями, как коммуникация, язык определенных видов деятельности, речевое поведение и др. Поэтому дискурсивная парадигма исследования языка представляет определенный ракурс описания и анализа последней. Дискурсивная парадигма основывается на работах французских структуралистов, которые уделяли определенное внимание риторике, различая ее лингвокультурные модусы. В таком измерении риторика становится предметом культурологического анализа. The article deals with the rights discourse that includes pragmatic, ethical, ethnic, social, psycholinguistic points. The closest rhetoric associated with philosophy and is part of it. Philosophy studies the general laws of human nature, society and shaping the outlook of man; rhetoric studies and describes specific law effective mental-verbal activity produces rules of verbal communication and promotes holistic moral rules and human ethics. In modern science, there was quite a classification of genera and species of eloquence: socio-political, academic, social, judicial, theological and ecclesiastical eloquence (G. Apresyan, M. Kohtyev, L. Pavlov, L. Vvedenskaya). L. Hraudina outlined the social, academic and lecture, discussion, polemical, judicial, military, spiritual eloquence. T. Kuznetsova uses the concept of practical and ceremonial eloquence. The researcher does not provide definitions, but contextually “practical rhetoric” means training, and “smart” – in the sense of a literary genre. Domestic scientist V. Moldovan is talking about rhetoric genres such as socio-political, academic, lectures, legal, social, military, diplomatic, church and theological. G. Sagach highlights the socio-political rhetoric with species and subspecies as political speech, speech rally, parliamentary eloquence. Eloquence is a communicative phenomena, it is subject to the laws of communication. Today there is widespread understanding of public broadcasting as a particular type of discourse. The concept of discourse is often used along and sometimes synonymous with such concepts as communication, certain activities, language and other behavior. According to R. Warta, rhetoric can be considered as ideology, in this case it appears connotative determinate totality. In such rhetoric dimension becomes the subject of cultural analysis. Legal discourse includes pragmatic, ethical, ethnic, social, psycholinguistic points. The grammar of discourse has similar problem with rhetoric as linguistic and rhetorical analyzes language based on extra-linguistic aspects.
URI: https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31276
Content type: Article
Appears in Collections:Юридичні науки. – 2015. – № 824

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
16-92-99.pdf212.03 kBAdobe PDFView/Open
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.