Духовність як парадигмальна засада осягнення співвідношення філософії і науки
Loading...
Files
Date
2009
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Національного університету "Львівська політехніка"
Abstract
Стверджується, що перспективним напрямком у переорієнтації світоглядних орієнтирів виступає феномен духовності. Головною властивістю духовності є гармонійне поєднання розуму, знань, логіки як пізнавальних здібностей із морально-етичними та
естетичними настановами людини тощо. Традиція духовності прослідковується з часів філософії Стародавнього Світу, зокрема – у античній філософії. In the article proud, that Postmodern, having criticized all this statements could not provide another positive concept not only for philosophical principals, in general, but also for
the correlation of philosophy and science in particular. A perspective school in the redirecting of the ideology objectives is the phenomenon of spirituality. The main characteristic feature of the spirituality is the harmonious combination of mind, logic, knowledge as a cognitive ability
with moral and ethical instructions of a human-being etc. The tradition of the spirituality retraces from the times of Antiquity, in particular from the time of antique philosophy.
Description
Keywords
парадигма, раціональність, суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання, Модерн, Постмодерн, розум, розсудок, знання, логіка, духовність, синтез, paradigm, rationality, subject of cognition, object of cognition, Modern, Postmodern, mind, intelligence, knowledge, logic, spirituality, synthesis
Citation
Осипов А. Духовність як парадигмальна засада осягнення співвідношення філософії і науки / Анатолій Осипов // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2009. – № 636 : Філософські науки. – С. 34–38. – Бібліографія: 12 назв.