Методи активізації творчості дизайнера засобами комп’ютерних технологій

Abstract

У дисертаційній роботі розглянуто поняття евристики, дана характеристика переваг і недоліків евристичних методів, встановлено їх відмінність від штучних інтелектуальних систем. Підтверджено, що оригінальні ідеї та вдалі технічні рішення дозволяють знайти саме евристичні методи. Розкрита здатність дизайнера до синтезу й спільної роботи з фахівцями інших предметних сфер, постійного доповнення арсеналу засобів і нових методів, у т.ч. і комп’ютерних, аналізу ситуацій та обґрунтування предметно-просторових рішень. Окреслено зв’язок і спосіб впливу суспільної свідомості на підходи до освоєння й дизайнерської організації середовища з урахуванням вимог різних груп — осіб, які приймають рішення, місцевих мешканців та інвесторів. Сформульовано й узгоджено вимоги до дизайну на основі врахування вимог суспільної свідомості та просторових ситуацій. Наукова новизна дослідження полягає в: обґрунтуванні місця й ролі професійного мислення в дизайн-діяльності, поданні власного бачення сутності проектно-образного мислення дизайнера в умовах комп’ютеризації суспільства; класифікації методів дослідження, визначенні співвідношень особистісного й стандартного в активізації дизайнерської творчості; підтвердженні суспільного значення продуктів дизайну, а також громадянської позиції творця. Практична значимість дослідження полягає в: удосконаленні методичного інструментарію активізації творчої діяльності дизайнера засобами комп’ютеризації; узгодженні творчого начала й комп’ютерної універсалізації в творчому процесі; розробленні науково обґрунтованої системи завдань, направлених на формування професійного мислення дизайнера, що можуть бути використані в різних спеціалізаціях дизайну. Обґрунтовано підходи до таксономії дизайну, запропоновано авторську класифікацію дизайн-дисциплін та розкрито шляхи інтеграції комп’ютерних технологій у науку й практику; сформульовано авторську пропозицію щодо інтеграції комп’ютерних технологій у дизайн-освіту. В диссертационной работе рассмотрены понятия эвристики, данная характеристика преимуществ и недостатков эвристических методов, установлено их отличие от искусственных интеллектуальных систем. Подтверждено, что оригинальные идеи и удачные технические решения позволяют найти именно эвристические методы. Раскрыта способность дизайнера к синтезу и совместной работы со специалистами других предметных сфер, постоянного дополнения арсенала средств и новых методов, в т.ч. и компьютерных анализа ситуаций и обоснование предметно-пространственных решений. Определены связь и способ воздействия общественного сознания на подходы к освоению и дизайнерское организации среды с учетом требований различных групп - лиц, принимающих решения, местных жителей и инвесторов. Сформулированы и согласованы требования к дизайну на основе учета требований общественного сознания и пространственных ситуаций. Научная новизна исследования заключается в: обосновании места и роли профессионального мышления в дизайн-деятельности, представлении собственного видения сущности проектно-образного мышления дизайнера в условиях компьютеризации общества; классификации методов исследования, определении соотношений личностного и стандартного в активизации дизайнерского творчества; подтверждении общественного значения продуктов дизайна, а также гражданской позиции автора. Практическая значимость исследования заключается в: усовершенствовании методического инструментария активизации творческой деятельности дизайнера средствами компьютеризации; согласовании творческого начала и компьютерной универсализации в творческом процессе; разработке научно обоснованной системы задач, направлений на формирование профессионального мышления дизайнера, могут быть использованы в различных специализациях дизайна. Обоснованы подходы к таксономии дизайна, предложена авторская классификация дизайн-дисциплин и раскрыто пути интеграции компьютерных технологий в науку и практику; сформулировано авторскую предложение по интеграции компьютерных технологий в дизайн-образовании. In the dissertation the multidimensionality of the creative abilities of the designer is disclosed, the need for new modern developments in the field of design is indicated also, which should be based on the synthesis of computer use and traditional methods. Analysis of the design state made from the point of view with computerization of the creative process in it focus, is built into three parts - science, education, practice, each of which reveals the situation in the world and in Ukraine, highlights the existing connection and certain correlations between them. The concept of heuristics is considered, the characteristic of the advantages and disadvantages of heuristic methods is given, their difference from artificial intelligence systems is established. It is confirmed that original ideas and successful technical solutions finds with heuristic methods exactly. The ability of the design to synthesize and collaborate with specialists in other subject areas is revealed - the design constantly complements the arsenal of tools and new methods for the analysis of situations and the substantiation of object-spatial solutions. Design products are not created as a formal image and taking into account the idea of time, but advocates a material need that, having fallen to a man, should cause him positive emotions. This determines the social significance of product design, as well as the embodiment of the author's civic views. Materialized in the chosen plot, the image of the Maslow's pyramid is a way to demonstrate the domination of the spiritual over the material, while preserving their relations. The connection and method of influence of social consciousness on approaches to development and design organization of the environment is considered from a view of spatial situations and requirements of various social groups. Traditional institutions of higher learning, often lacking the appropriate material and methodological base, but in the absence of sufficiently skilled personnel, still try to transfer the design process to computers, requiring students to achieve results in accordance with world standards. This inconsistency reduces the prestige of academic design education and contributes to the weakening of the impact of higher education. Private courses are more efficiently preparing applicants for project tasks with the use of a computer, but usually they do not have the appropriate philosophical and world-class training, which is more common in traditional universities. Therefore, there the designer is turned into an artisan who can not always reasonably stratify the reasons for his decisions, ignores the semantic component of creativity, and in his creative method, he only focuses on trends, and does not dare to create ones by himself. Therefore, development can only be done in cooperation with all participants in the design environment: universities, designers, course teachers and, of course, customers. As didactics is the centerpiece of science and practice. Only the appropriate synthesis of training and practice can prepare conscious designer, who will be ready for intense changes of new millennium. The author proposes the theoretical model of the interaction of the fundamental designer tools with the main design disciplines that is created to reflect the way of forming an optimal creative method of the designer. After all, only universality and variety as a credo, enable the creative person to fully integrate himself into the modern world as a conscious creator of material and spiritual values that are design products. The approaches to taxonomy of design are substantiated, the classification of design disciplines is proposed and the ways of integrating computer technologies into science and practice are revealed; formulated the author's proposal on the integration of computer technologies into design education. Thus, in the design practice of determining the role of small forms in cities it can be justified to develop the program of development and development of areas to improve the efficiency of functioning, aesthetics and attractiveness of the city, the structuring of space elements. They can be realized only with the help of computer capabilities. The author's solution of concrete design problems, in particular re-assimilation of Lviv's areas is offered, recommendations for their modernization, expansion of functions and new design are given.