Ф. М. Достоєвський та філософія російського Срібного віку

Abstract

Здійснено розгортання та обґрунтування такої тези: для російського релігійно-філософського ренесансу Ф. М. Достоєвський може розглядатися його парадигмальною основою, задаючи ідеальний прообраз, що має параметри справжнього, первинного і непідробного існування та постає якоюсь мірою як зразкова модель як для постановки проблем, так і для їх певного вирішення. The main thesis the author provides confirms that F. M. Dostoyevsky can be considered the paradigmal basis for Russian religious–philosophycal renaissance for providing the ideal paradigm which has dimensions of real and original existence and in some sense becomes an ideal model for rising problems and for their solving.