Розгляд справ про встановлення режиму окремого проживання подружжя

Abstract

Стаття присвячена питанню встановлення режиму окремого проживання (сепарації) та розгляду таких справ у порядку цивільного судочинства. Автором проаналізовано основні положення сімейного законодавства, що регулюють порядок встановлення режиму окремого проживання подружжя, а також положення цивільного процесуального права, судова практика із зазначеної тематики. Закріплення у сімейному праві України режиму окремого проживання (сепарації) є наслідком імплементації міжнародно-правових норм та положень законодавства Європейського Союзу у цій сфері у вітчизняне законодавство. Сепарація або режим окремого проживання подружжя є одним із проявів принципу свободи шлюбу, права фізичних осіб вільно обирати місце проживання, а водночас ця інституція може виступати альтернативним способом врегулювання сімейних конфліктів Режим окремого проживання подружжя може бути встановлений судом за заявою подружжя або позовом одного з них. На основі аналізу чинного цивільного процесуального законодавства автор робить висновок, що режим окремого проживання подружжя може встановлюватися у цивільному процесі в порядку позовного або окремого провадження. Позовна форма розгляду справ про сепарацію може бути застосована у випадку відсутності згоди одного з подружжя на встановлення режиму роздільного проживання. Натомість встановлення режиму окремого проживання у порядку окремого провадження справи у цивільному процесі частіше має місце у судовій практиці. Як зазначає автор, підставою для звернення до суду з питанням вставлення режиму окремого проживання подружжя можна визнати небажання або ж неможливість чоловіка та дружини проживати разом однією сім’єю. У статті автором виокремлені правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя, зокрема: встановлення режиму сепарації не припиняє прав та обов’язків подружжя, які визначені сімейним законодавством України та які існували між подружжям до встановлення такого режиму проживання; режим майна, що набувають чоловік та дружина у період роздільного режиму проживання, змінюється, тобто майно не вважатиметься набутим у шлюбі та на нього не поширюватиметься режим спільної сумісної власності; в період окремого проживання подружжя не діє презумпція батьківства щодо дітей, народжених після спливу десяти місяців, із моменту встановлення такого режиму.The article is devoted to the issue of establishing a regime of separate residence (separation) and consideration of such cases in civil proceedings. The author analyzes the main provisions of family law governing the procedure for establishing the regime of separate residence of the spouses, as well as the provisions of civil procedural law, case law on this topic. Consolidation in the family law of Ukraine of the regime of separate residence (separation) is a consequence of the implementation of international legal norms and provisions of the legislation of the European Union in this area in the domestic legislation. Separation or separate residence of spouses is one of the manifestations of the principle of freedom of marriage, the right of individuals to freely choose their place of residence, and at the same time this institution can act as an alternative way of resolving family conflicts. The regime of separate residence of the spouses may be established by a court at the request of the spouses or at the request of one of them. Based on the analysis of the current civil procedural legislation, the author concludes that the regime of separate residence of the spouses can be established in civil proceedings by way of claim or separate proceedings. The claim form of separation cases can be used in the absence of the consent of one of the spouses to establish a regime of separate residence. Instead, the establishment of a regime of separate residence in the order of separate proceedings in civil proceedings is more common in judicial practice. According to the author, the grounds for going to court with the issue of establishing the regime of separate residence of the spouses can be recognized as the unwillingness or inability of the husband and wife to live together as one family. The author highlights the legal consequences of establishing a separate residence regime for spouses, in particular: the establishment of a separation regime does not terminate the rights and obligations of spouses, which are defined by family law of Ukraine and existed between spouses before such residence regime; the regime of property acquired by a husband and wife during the period of separate residence regime changes, ie the property will not be considered acquired in marriage and will not be subject to the regime of joint joint ownership; during the period of separate residence of the spouses, the presumption of paternity does not apply to children born after the expiration of ten months, from the moment of establishing such a regime.