Проблема латентності та тенденції торгівлі людьми
Loading...
Date
2021-10-10
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Lviv Politechnic Publishing House
Lviv Politechnic Publishing House
Abstract
Ця стаття заснована на дослідженні офіційної статистики та офіційних матеріалах кримінальних проваджень, що розглядалися українськими судами упродовж 2013‒2020 років. Проаналізовано якісно-кількісні показники торгівлі людьми, у тому
числі дітьми, відповідно до статті 149 Кримінального кодексу (далі ‒ КК) України та
підпунктів статті.
Загалом нами встановлено, що у 2013 р. прокуратура зареєструвала 130 випадків торгівлі людьми, у 2014 р. ‒ 118, у 2015 р. – 110, у 2016 р. – 114, у 2017 р. – 340, у 2018 р. – 268, у 2019 р. – 316, у 2020 р. – 205. Варто підкреслити, що в загальній структурі злочинності розслідувані порушення та злочини проти людської волі, честі та гідності становлять незначну частку. Встановлено, що торгівля людьми є другим за поширеністю злочином серед злочинів проти волі, честі та гідності після викрадення людини або незаконного позбавлення волі.
Зауважмо, що сьогодні важко оцінити фактичні масштаби торгівлі людьми на сході України, а саме на непідконтрольних територіях, де не здійснюється жодного моніторингу та правоохоронні органи не працюють належним чином.
Було встановлено, що більшість зареєстрованих випадків торгівлі людьми належало до другої частини статті 149 КК України. Це пов’язано із тим, що злочин здебільшого здійснюється за попередньою змовою осіб. Також хочемо підкреслити, що ефективність досудового розслідування у кримінальному проваджені про торгівлю людьми є досить невисокою. Упродовж розглянутого періоду, а саме з 2013 до 2020 роки, із обвинувальним актом до суду надсилають кожне
друге, а то й третє провадження на рік.
Досліджено особливості географічного розподілу торгівлі людьми в Україні.
Здебільшого такі порушення було зафіксовано в Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську та Києві, найменше ‒ у Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Запорізькій,
Рівненській, Кіровоградській, Черкаській, Закарпатській, Івано-Франківській, Сумській, Херсонській, Житомирській областях.
Варто підкреслити, що прихований рівень (тобто рівень латентності) дуже високий. Проаналізовано основні причини торгівлі людьми в Україні.
Уточнено, що кількісні показники торгівлі людьми залежать від форм експлуатації
людей. Встановлено, що сексуальна експлуатація є найпоширенішою метою торгівлі
людьми в Україні. Другою є експлуатація у вигляді примусової праці. Третє місце
займає примусова участь у жебрацтві.
This article is based on a study of official statistics and official materials of criminal proceedings considered by Ukrainian courts from 2013 to 2020. Analyzed quantitative indicators of human trafficking, including children, were analyzed in according with article 149 of the Criminal Code of Ukraine and subparagraphs of the article. In total, it was established that in 2013 the prosecutor’s office registered 130 cases of human trafficking. In 2014, 118 were registered, in 2015 ‒ 110, in 2016 ‒ 114, in 2017 ‒ 340, in 2018 ‒ 268, in 2019 ‒ 316, in 2020 ‒ 152. It should be emphasized that the general structure of crime investigates violations and crimes against human rights will, honor and dignity are insignificant. Trafficking in human beings has been identified as the second most common crime against crimes against will , honor and dignity following abduction or unlawful deprivation of liberty. It should be emphasized that it is currently difficult to assess the actual scale of human trafficking in eastern Ukraine, namely in uncontrolled areas no monitoring is carried out and law enforcement agencies are not working properly. It was established that the majority of registered cases of trafficking in human beings belonged to the second part of article 149 of the Criminal Code of Ukraine. This is due to the fact that the crime is mainly committed by prior conspiracy. It should be emphasized that the effectiveness of the pre-trial investigation in criminal proceedings on trafficking in human beings is not high enough. During the period under review, namely from 2013 to 2020, every second or even third proceeding per year is sent to court with an indictment. The peculiarities of the geographical distribution of human trafficking in Ukraine have been studied. Most of such violations were recorded in Kyiv, Odesa, Kharkiv, Dnipropetrovsk and Kyiv. The least in the regions are Chernivtsi, Khmelnytsky, Vinnytsia, Zaporizhia, Rivne, Kirovohrad, Cherkasy, Zakarpattia, Ivano-Frankivsk, Sumy, Kherson, and Zhytomyr regions. It should be emphasized that the latent level (the level of latency) is very high. The main causes of human trafficking in Ukraine are analyzed. It is specified that the quantitative indicators of human trafficking depend on the forms of human exploitation. It has been established that sexual exploitation is the most common target of human trafficking in Ukraine. The second is exploitation in the form of forced labor. The third place is occupied by forced participation in begging.
This article is based on a study of official statistics and official materials of criminal proceedings considered by Ukrainian courts from 2013 to 2020. Analyzed quantitative indicators of human trafficking, including children, were analyzed in according with article 149 of the Criminal Code of Ukraine and subparagraphs of the article. In total, it was established that in 2013 the prosecutor’s office registered 130 cases of human trafficking. In 2014, 118 were registered, in 2015 ‒ 110, in 2016 ‒ 114, in 2017 ‒ 340, in 2018 ‒ 268, in 2019 ‒ 316, in 2020 ‒ 152. It should be emphasized that the general structure of crime investigates violations and crimes against human rights will, honor and dignity are insignificant. Trafficking in human beings has been identified as the second most common crime against crimes against will , honor and dignity following abduction or unlawful deprivation of liberty. It should be emphasized that it is currently difficult to assess the actual scale of human trafficking in eastern Ukraine, namely in uncontrolled areas no monitoring is carried out and law enforcement agencies are not working properly. It was established that the majority of registered cases of trafficking in human beings belonged to the second part of article 149 of the Criminal Code of Ukraine. This is due to the fact that the crime is mainly committed by prior conspiracy. It should be emphasized that the effectiveness of the pre-trial investigation in criminal proceedings on trafficking in human beings is not high enough. During the period under review, namely from 2013 to 2020, every second or even third proceeding per year is sent to court with an indictment. The peculiarities of the geographical distribution of human trafficking in Ukraine have been studied. Most of such violations were recorded in Kyiv, Odesa, Kharkiv, Dnipropetrovsk and Kyiv. The least in the regions are Chernivtsi, Khmelnytsky, Vinnytsia, Zaporizhia, Rivne, Kirovohrad, Cherkasy, Zakarpattia, Ivano-Frankivsk, Sumy, Kherson, and Zhytomyr regions. It should be emphasized that the latent level (the level of latency) is very high. The main causes of human trafficking in Ukraine are analyzed. It is specified that the quantitative indicators of human trafficking depend on the forms of human exploitation. It has been established that sexual exploitation is the most common target of human trafficking in Ukraine. The second is exploitation in the form of forced labor. The third place is occupied by forced participation in begging.
Description
Keywords
злочини проти волі, честі та людської гідності, торгівля людьми, кримінологічна характеристика, кількісні якісні показники злочинності, латентність торгівлі людьми, crimes against will, honor and human dignity, human trafficking, criminological characteristics, quantitative qualitative indicators of crime, latency of human trafficking
Citation
Гумін О. Проблема латентності та тенденції торгівлі людьми / Олексій Гумін, Олег Шмілик, Віолетта Колякіна // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. — № 4 (32). — С. 121–130.