Спірні питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України

Abstract

Розглянуто спірні питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України. Відзначено, що для характеристики розбою важливе значення має суб’єктивна сторона вчинення цього кримінального правопорушення. Як відомо, суб’єктивна сторона кримінального правопорушення – це його внутрішня сторона, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно небезпечного діяння, що нею вчиняється, і до його наслідків. Змістом суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення є такі ознаки, як вина, мотив та мета кримінального правопорушення. Основною ознакою, що характеризує суб’єктивну сторону діяння, є вина. Вона найбільше акумулює в собі ознаки об’єкта й об’єктивної сторони, як в дзеркалі відображає те, як ці ознаки проходять крізь призму свідомості і волі. Розглянуто в яких випадках кримінальне правопорушення вважається вчиненим умисно, а в яких з необрежності. Проаналізовані думки науковців щодо визначення форми вини у формальних складах кримінальнних правопорушень і конкретно розбою (ст. 187 КК України). Зроблено висновок, що при вчиненні розбійних дій у реальній дійсності особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчинюваного розбійного посягання, який складається з двох взаємопов’язаних дій, передбачає настання наслідків від обох цих дій у виді реальних подій або створення небезпеки і бажає їх настання. Вина при вчиненні розбою характеризується прямим умислом, зміст якого утворюють два моменти – інтелектуальний і вольовий. Інтелектуальний момент містить дві ознаки – усвідомлення суспільно небезпечного характеру вчиненого діяння і передбачення суспільно небезпечних наслідків. Вольовий момент містить одну ознаку – бажання настання суспільно небезпечних наслідків, що передбачаються винною особою. У випадках вчинення розбою особа усвідомлює, що вона заволодіває або прагне заволодіти чужим рухомим майном шляхом його відкритого вилучення, що вона не має ніякого права на це майно і порушує встановлені державою правила щодо законного обігу такого майна. Разом з тим, особа усвідомлює, що вона вчинює свої дії поза волею або проти волі власника, потерпілої особи або особи, яка виявилася на місці вчинення кримінального правопорушення, усвідомлює також єдність основної та допоміжної дії, тобто усвідомлює, що відкрите або таємне вилучення предметів посягання вона здійснює або прагне здійснити за допомогою фізичного насильства, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або погрози негайним застосуванням такого насильства. Особа також застосовуючи фізичне насильство, усвідомлює його відкритий або таємний характер, а застосовуючи психічне насильство, усвідомлює, що потерпілий розцінює погрозу як реальну і як таку, що у разі реалізації буде небезпечною для його життя або здоров’я.Controversial issues of the subjective side of the composition of a criminal offense under Art. 187 of the Criminal Code of Ukraine were considered. It is noted that for the characterization of robbery, the subjective side of the commission of this criminal offense is important. As you know, the subjective side of a criminal offense is its inner side, that is, the mental activity of a person, reflecting the attitude of his consciousness and will to the socially dangerous act committed by her and to its consequences.The content of the subjective side of the composition of a criminal offense includes such signs as guilt, motive and purpose of the criminal offense. The main feature that characterizes the subjective side of the act is guilt. It most of all accumulates in itself the signs of the object and the objective side, as in a mirror it reflects how these signs pass through the prism of consciousness and will.It is considered in which cases the criminal offense is considered to be committed intentionally, and in which due to negligence. The opinions of scientists on determining the form of guilt in the formal composition of criminal offenses and specifically robbery are analyzed (Article 187 of the Criminal Code of Ukraine).It is concluded that when committing robberies in reality, the person is aware of the socially dangerous nature of the robbery, which consists of two interrelated actions, involves the consequences of both these actions in the form of real events or danger and wants them to occur. Guilt in robbery is characterized by direct intent, the content of which is formed by two points – intellectual and volitional. The intellectual moment contains two features – awareness of the socially dangerous nature of the act and anticipation of socially dangerous consequences.The volitional moment contains one sign – the desire for the onset of socially dangerous consequences provided for by the guilty. In cases of robbery, a person realizes that he seizes or seeks to seize someone else's movable property by open seizure, that he has no right to this property and violates the rules established by the state on the lawful circulation of such property. However, the person is aware that he acts against the will or against the will of the owner, victim or person who was at the scene of the crime, is also aware of the unity of the main and ancillary actions, ie realizes that open or secret seizure it commits or seeks to commit by means of physical violence that is dangerous to the life or health of the victim or the threat of immediate use of such violence. The person also uses physical violence, realizes its open or secret nature, and when using mental violence, realizes that the victim considers the threat as real and as such that if implemented will be dangerous to his life or health.