Урбаністичні фортифікаційні комплекси міст Поділля у ІI пол. XVI-I пол. XVII ст.

Abstract

У дисертації розглядається історичний регіон Поділля як територія, яка чинила опір ісламській експансії у християнській світ на глобальному рівні, та грабіжницьким татарським набігам – на локальному. Ця територія була насичена укріпленими містами, серед яких - Кам’янець-Подільський, Брацлав, Вінниця, Скала Подільська, Бар, Умань, Немирів, Бершадь, Ладижин, Буша, Рашків та інші. Дані укріплені міста мали оборонні споруди, під якими розуміються замкові, міські, польові укріплення, а також пристосовані для довготривалої оборони укріплені об’єкти всередні міста чи за його межами: сакральні споруди та комплекси, ратуші, торгові ряди, «караван-сараї», тощо. Дисертаційна робота виявляє актуальність у трьох основних напрямках: 1) Фортифікаційні споруди Поділля менше досліджені порівняно з іншими регіонами. Дослідження вимагає нових підходів та узагальнень попередніх результатів, 2) Швидка деградація об’єктів фортифікаційного мистецтва та перспективи їхнього використання в туристичному бізнесі потребують негайних наукових досліджень та фіксації стану збереження, 3) Ревіталізація оборонних споруд може стати каталізатором культурного та економічного розвитку міст і селищ, але вона має базуватися на наукових підходах. В роботі поставлено та виконано такі завдання: аналіз наявних наукових досліджень щодо історичних фортифікацій у містах Поділля, виявлення лакун у дослідженні цієї теми, створення репрезентативної вибірки об'єктів для подальшого дослідження, розробка методики дослідження збережених та втрачених урбаністичних фортифікаційних комплексів, їхня графічна реконструкція та опрацювання типології, яка описує їхню роль у загальній оборонній стратегії регіону, а також розробка рекомендацій щодо збереження та ревіталізації/ревалоризації об'єктів історичних фортифікацій. The dissertation examines the historical region of Podillia as a territory that resisted Islamic expansion into the Christian world at the global level and the plundering Tatar raids at the local level. This territory was full of fortified towns, including Kamianets-Podilskyi, Bratslav, Vinnytsia, Skala-Podilska, Bar, Uman, Nemyrov, Bershad, Ladyzhyn, Busha, Rashkiv, and others. These fortified cities had defensive structures, which include castle, city and field fortifications, as well as fortified objects adapted for long-term defence within or outside the city: sacred buildings and complexes, town halls, shopping arcades, caravanserais, etc. The thesis reveals relevance in three main areas: 1) The fortifications of Podillia are less studied than those of other regions. The study requires new approaches and generalisations of previous results; 2) The rapid degradation of fortification art objects and the prospects for their use in the tourism business require immediate scientific research and recording of the state of preservation; 3) The revitalisation of defensive structures can become a catalyst for the cultural and economic development of cities and towns, but it should be based on scientific approaches. The paper sets and accomplishes the following objectives: to analyse existing scientific research on historical fortifications in Podillia, to identify gaps in the study of this topic, to create a representative sample of sites for further research, to develop a methodology for the study of preserved and lost urban fortification complexes, to graphically reconstruct them and to develop a typology that describes their role in the overall defence strategy of the region, and to develop recommendations for the preservation and revitalisation/revitalisation of historical sites.