Точність слововживання в медіатексті як один із чинників ефективної комунікації

Abstract

Медіатекст є різновидом тексту, який безпосередньо пов’язаний з дійсністю. Спосіб вербального відрображення дійсності залежить від мовної компетентності журналіста, вміння добирати відповідне слово для позначення предмета, процесу чи явища, здатності поєднувати слова у словосполучення та речення на підставі семантичної та логічної сполучуваності. На рівні тексту відповідною ознакою є точність словоживання. Тексти, у яких не дотримано засади точності слововживання, містять хибний код, їх неможливо правильно зрозуміти; такі тексти є неефективними, оскільки не здатні інформувати реципієнта і здійснювати вплив. Аналіз медіатекстів виявив, що недотримання вимоги точності слововживання зумовлює різні комунікативні перешкоди. Неточно підібране слово може створювати емоційне навантаження тексту, яке не відповідає змісту повідомлення. З іншого боку, хибою є беземоційність, нейтральна експресивна тональність, байдужість, брак емпатії всупереч відображеним у медіатексті фактам. І в одному, і в іншому випадку медіатекст дисонуватиме з емоціями, які зумовлені його змістом, адже тут закладено хибний код прагматичної інформації. Розуміння медіатексту може бути ускладненим унаслідок неправильного кодування предметно-логічної інформації: використання слова чи стійкого вислову у невластивому для нього контексті; сплутування значень слів і появу внаслідок цього не тільки мовних, логічних, а й фактичних помилок; порушення логіки викладу через неточно підібрані або зайві сполучники, надмірне чи недостатнє слововживання; неврахування значень, що виникають на рівні словосполучення; помилок автоматичного перекладу. Додатковою позатекстовою комунікативною перешкодою, зумовленою недотриманням засади точності слововживання, може стати невпевненість реципієнта у мовній чи навіть професійній компетентності журналіста, недовіра до оприлюдненого повідомлення чи медіа загалом.Media text is a type of text directly connected with reality. The method of verbal representation of reality depends on the journalist’s language competence, the ability to choose the appropriate word to denote a subject, process or phenomenon, the ability to combine words into phrases and sentences based on semantic and logical compatibility. At the level of the text, the corresponding feature is the preciseness of word usage. Texts which do not comply with the principle of preciseness of word usage, contain incorrect code and cannot be correctly decoded, therefore they are ineffective, as they are not able to inform the recipient and to influence him. The analysis of media texts revealed that non-compliance with the requirement of preciseness of word usage causes various communicative barriers. An incorrectly chosen word can create an emotional load of the text that does not correspond to the content of the message. On the other hand, the flaw is emotionlessness, neutral expressive tone, indifference, lack of empathy contrary to the facts reflected in the media text. In both cases, the media text will dissonance with the emotions caused by its content, because a false code of pragmatic information is embedded here. Comprehension of the media text can be complicated due to incorrect coding of subject-logical information: using a word or a idioms in improper context; confusion of the word meanings and not only linguistic and logical, but also factual errors as a result; logical deviations due to incorrectly selected or redundant conjunctions, excessive or insufficient word usage; not taking into account the meanings that arise at the word combination level; errors of automatic translation. Non-observance of the principle of preciseness of word usage can lead to non-textual communicative barriers: the recipient may lose confidence in the journalist’s language and even professional competence, lose confidence in the publication or the media in general.