Проблема виправданості позитивних екзистенційних суджень

Abstract

Проаналізовано епістемологічні підстави виправданості екзистенційних суджень, тобто суджень, що стверджують реальне існування речей поза нами. Розрізнено різні рівні функціонування відчуттів, проаналізовано роль чуттів та інтелектуальних актів у формуванні знання та забезпеченні відношення свідомості до дійсності. Використано методи логічної аналітики та історико-філософської компаративістики. Відкрито перспективу для подальшої аналітики пізнання та людського відношення до дійсності. The topic of investigation in the given article is a traditional problem of philosophy: it is a problem of evidence about true reality’s existence out of consciousness and, correspondingly, true character of positive existential judgments. The author argues that circumstantial epistemological analysis of knowledge as a form of being’s representation to consciousness allows us to insert new aspects and factors in philosophical intelligence of given problem. These factors are not fixed by most philosophers while they explain different relations between mental constructions and something can be recognised as something transcendental towards them. To prove this position, the author proposes to make difference not only between mechanisms of sensitive and intellectual acts, but also, basically different roles of these mechanisms in creation of knowledge and ability of correspondence between consciousness and reality. The author analyses different contexts of sensuality activity manifestation in its epistemological functions. The basic peculiarities of intellectual acts in their correlations with sense activity and relations between sensuality activity and reality are analysed as well. We have the idea that neither sensuality nor intellectual acts, if taken separately, do not provide a reliable connection between consciousness and reality. They mutually control one another and, finally, only structures of experience provide reliable character relations between consciousness and reality. The methods of logical intelligence and historical and philosophical comparison are used in the research. The article offers prospects for further study of cognition and human relation to the reality.