Засадничі принципи юридичної аргументації

Abstract

З’ясовуються особливості засадничих принципів юридичної аргументації, що впливають на сфери їх застосування. Окремий акцент зроблено на походженні різних принципів юридичної аргументації. Базові принципи аналогічні до загальнонаукових, але видозмінені задля задоволення потреб юридичної аргументації. Ці принципи мають морально-етичну основу, що спричиняє певну свободу їхньої інтерпретації та застосування, але, водночас, існують критерії, які визначають ступінь реалізації цих принципів у кожному окремому випадку. Вузькоспеціалізовані принципи сформувалися разом із типами судових процесів, у яких застосовуються і, відповідно, перейняли їх специфіку. Ці принципи застосовуються у переважній більшості судових процесів, але різною мірою, що обумовлено особливостями сучасного судочинства. Особливо виділено принцип вільної оцінки доказів як такий, що застосовується незалежно від виду судового процесу і має складну структуру регулювання. Ця структура має дві основні складові – законодавчу та морально-етичну, визнану законом. Описано взаємодію принципів та їхню взаємозалежність. Вказано особливості їхнього застосування та можливі інтерпретації.The article explores the features of the fundamental principles of legal argumentation that affect their application and interpretation. Separate emphasis is placed on the origin of various principles. The basic principles of legal argumentation are similar to general scientific ones, but modified to meet the needs of legal argumentation. These principles have a moral and ethical basis, which entails a certain freedom of interpretation and application, but at the same time there are criteria that determine the degree of implementation of these principles in each individual case. Highly specialized principles were formed together with the types of trial processes in which they are applied and, accordingly, adopted their specifics. These principles are applied in the vast majority of trials, but to varying degrees, due to the peculiarities of modern legal proceedings. The principle of freedom of evaluation of evidence is highlighted as it applies regardless of the type of trial and has a complex regulatory structure. This structure has two main components – legislative and moral recognized by law. The interaction of principles and their interdependence is described. The features of their application and possible interpretations are indicated.