Українські конструкції з дієслівними формами на -но, -то на тлі сусідніх слов’янських мов

Abstract

У статті досліджено виникнення безособових конструкцій із дієслівними формами на -no (-но), -to (-то) та порівняно їхнє вживання в чотирьох слов’янських мовах: польській, чеській, російській та українській. Показано, що з досліджуваних мов лише в польській та українській ці форми, відрізняючись від пасивних дієприкметників, стали особливим морфологічним явищем, тоді як у чеській та російській мовах вони перебувають у межах дієприкметникової парадигми. Із залученням граматичного досвіду інших мов розглянуто проблемні питання щодо вживання українських форм на -но, -то. The article deals with the appearance of impersonal constructions with verbal forms in -no, -to and the comparison of their usage in the four Slavic languages: Polish, Czech, Russian and Ukrainian. It is shown that from the studied languages only in Polish and Ukrainian, these forms, differing from passive participles, became the exclusive morphological phenomenon, while in the Czech and Russian languages they are within participle paradigm. With the assistance of the grammatical experience of other languages the problem questions on the usage of Ukrainian form in -no, -to are considered.