Державно-приватне партнерство у вищій освіті України

Abstract

У статті досліджено правові проблеми та потенціал розвитку державно-приватного партнерства в сфері вищої освіти. Державно-приватне партнерства розглянуто як гнучкий і перспективний інструмент для залучення приватних інвестицій в інфраструктуру, що забезпечує необхідну кооперацію науково-освітніх центрів з компаніями реального сектора економіки, що сприяє досягненню Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року у сфері освіти. У порівнянні з більш простими моделями співпраці держави та бізнесу цей інструмент передбачає взаємодію наукового і освітнього потенціалу вищих навчальних закладів з інвестиційними, технологічними та промисловими ресурсами реального сектора економіки. Держава і заклади освіти знаходяться в конкурентній боротьбі за здобувачів вищої освіти та фінансування, потребують розвитку інфраструктури. Аналізуються переваги моделей державно-приватного партнерства з позиції приватного та публічного сектора, умови для розвитку цього механізму в державі. Робиться висновок, що державно-приватне партнерство у сфері вищої освіти має перспективи розвитку. Підкреслюється дисбаланс між потребами економічного й інноваційного розвитку України та якістю законодавства в сфері державно-приватного партнерства. Розглядаються проблеми правового регулювання, даються рекомендації щодо його вдосконалення. Вказується, що державно-приватне партнерство є розвиненою формою реалізації інвестиційних проєктів щодо публічної (державної та комунальної) інфраструктури і передбачає високий рівень кооперації публічного та приватного секторів. Під державно-приватним партнерством необхідно розуміти юридично оформлену на певний строк, засновану на об’єднанні вкладів і розподілі ризиків співпрацю публічного та приватного партнерів з метою вирішення державних завдань, що здійснюється шляхом реалізації інвестиційних проєктів об’єктів, які перебувають у сфері публічного інтересу. Акцентовано, що в Україні потенціал застосування державно-приватного партнерства обумовлений, передусім, повноваженнями держави в організації освітнього процесу, як наслідок, значним переважанням серед провідних вишів державних бюджетних установ, де право власності на майно належить державі. Така обставина відкриває значні можливості для використання концесійної та державно-приватного партнерства моделей розвитку інфраструктури навчальних закладів вищої освіти.The article explores the legal problems and the potential of developing public-private partnerships in higher education. Public-private partnerships are considered as a flexible and promising tool for attracting private investment in infrastructure, providing the necessary cooperation of research and education centers with companies of the real sector of economy, which contributes to the achievement of the Sustainable Development Goals of Ukraine for the period until 2030 in the field of education. Compared to simpler models of state-business cooperation, this tool involves the interaction of the scientific and educational potential of higher education institutions with investment, technological and industrial resources of the real sector of the economy. The state and educational institutions are in competition for higher education and funding recipients, needing infrastructure development. The advantages of public-private partnership models from the point of view of the private and public sector, the conditions for the development of this mechanism in the country are analyzed. It is concluded that public-private partnerships in higher education have prospects for development. There is an imbalance between the needs of economic and innovative development of Ukraine and the quality of legislation in the field of public-private partnership. Problems of legal regulation are considered, recommendations for improvement are given. It is indicated that public-private partnership is a developed form of investment projects for public (state and municipal) infrastructure and provides a high level of cooperation between the public and private sectors. Public-private partnership should be understood as a cooperation between public and private partners legally formalized for a certain period of time, based on the pooling of deposits and risk sharing in order to solve public problems, carried out through the implementation of investment projects in public interest. It is emphasized that in Ukraine the potential of public-private partnership is due primarily to the powers of the state in organizing the educational process, as a consequence, a significant predominance among the leading universities of state budget institutions, where property belongs to the state. This circumstance opens up significant opportunities for the use of concession and public-private partnership models of infrastructure development of higher education institutions.