Логіка в системі вищої юридичної освіти та наукових дослідженнях

Abstract

Правила логіки, які регулюють досягнення істини та взаєморозуміння між людьми, тісно пов’язані з нормами права. Наука логіка від початків створення завжди намагалась упорядкувати спілкування задля уникнення хаотичності та безладу у висловлюваннях, що є основою загальнолюдської культури. Норми права регулятивною складовою забезпечують порядок у суспільстві, слугують мірою свободи та справедливості. З огляду на тісний зв’язок розвитку логіки та юриспруденції протягом всієї історії європейської науки видається вкрай актуальним піднесення ролі та значення логіки як основи методології юридичної науки. Це дасть можливість не тільки позбутися впливів тоталітарного минулого, але й значно підвищити рівень юридичних досліджень та інтегрувати українську юридичну науку в європейський науковий простір. У статті досліджується застосування теоретичних і практичних методів логіки у навчальному процесі та наукових дослідженнях. Наголошено, що опора на закони логіки має першочергове значення при вирішенні задач, які виникають під час вивчення наук про становлення розвиток і функціонування суспільства, а також формування правових систем. Зазначається, що основою формування правових систем є вчення Аристотеля, зокрема основні закони логіки виведені вченим. За законом тотожності стоїть абсолютна дискретність думки: усі міркування зводяться до одного неподільного, тотожному самому собі руху міркувань. За законом достатньої підстави міркування характеризуються абсолютною безперервністю думок та необхідністю постійного обґрунтування. Проаналізовано праці сучасних дослідників науки логіки та надбання вченихкласиків різного періоду, починаючи від Аристотеля.The rules of logic that govern the achievement of truth and mutual understanding between people are closely linked to the rule of law. The science of logic, from the beginning of creation, has always tried to organize communication in order to avoid chaos and disorder in the statements that are the basis of universal culture. The rules of law as a regulatory component ensure order in society, serve as a measure of freedom and justice. Given the close connection between the development of logic and jurisprudence throughout the history of European science, it seems extremely important to raise the role and importance of logic as the basis of the methodology of legal science. This will not only get rid of the influences of the totalitarian past, but also significantly increase the level of legal research and integrate Ukrainian legal science into the European scientific space. The article investigates the application of theoretical and practical methods of logic in the educational process and research. It is emphasized that reliance on the laws of logic is of paramount importance in solving problems that arise during the study of the sciences of formation, development and functioning of society, as well as the formation of legal systems. It is noted that the basis for the formation of legal systems is the teachings of Aristotle, in particular the basic laws of logic derived by scientists. The law of identity is the absolute discreteness of thought: all reasoning is reduced to one indivisible, self-identical movement of reasoning. According to the law of sufficient grounds, reasoning is characterized by absolute continuity of opinion and the need for constant justification. The works of modern researchers of the science of logic and the achievements of classical scientists of different periods, starting with Aristotle, are analyzed.