Логіка в системі вищої юридичної освіти та наукових дослідженнях
dc.citation.epage | 47 | |
dc.citation.issue | 1 (29) | |
dc.citation.journalTitle | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки | |
dc.citation.spage | 42 | |
dc.contributor.affiliation | Національний університет “Львівська політехніка” | |
dc.contributor.affiliation | Lviv Polytechnic National University | |
dc.contributor.author | Андрусяк, Ірина | |
dc.contributor.author | Andrusyak, Iryna | |
dc.coverage.placename | Львів | |
dc.coverage.placename | Lviv | |
dc.date.accessioned | 2023-03-09T10:45:18Z | |
dc.date.available | 2023-03-09T10:45:18Z | |
dc.date.created | 2021-01-10 | |
dc.date.issued | 2021-01-10 | |
dc.description.abstract | Правила логіки, які регулюють досягнення істини та взаєморозуміння між людьми, тісно пов’язані з нормами права. Наука логіка від початків створення завжди намагалась упорядкувати спілкування задля уникнення хаотичності та безладу у висловлюваннях, що є основою загальнолюдської культури. Норми права регулятивною складовою забезпечують порядок у суспільстві, слугують мірою свободи та справедливості. З огляду на тісний зв’язок розвитку логіки та юриспруденції протягом всієї історії європейської науки видається вкрай актуальним піднесення ролі та значення логіки як основи методології юридичної науки. Це дасть можливість не тільки позбутися впливів тоталітарного минулого, але й значно підвищити рівень юридичних досліджень та інтегрувати українську юридичну науку в європейський науковий простір. У статті досліджується застосування теоретичних і практичних методів логіки у навчальному процесі та наукових дослідженнях. Наголошено, що опора на закони логіки має першочергове значення при вирішенні задач, які виникають під час вивчення наук про становлення розвиток і функціонування суспільства, а також формування правових систем. Зазначається, що основою формування правових систем є вчення Аристотеля, зокрема основні закони логіки виведені вченим. За законом тотожності стоїть абсолютна дискретність думки: усі міркування зводяться до одного неподільного, тотожному самому собі руху міркувань. За законом достатньої підстави міркування характеризуються абсолютною безперервністю думок та необхідністю постійного обґрунтування. Проаналізовано праці сучасних дослідників науки логіки та надбання вченихкласиків різного періоду, починаючи від Аристотеля. | |
dc.description.abstract | The rules of logic that govern the achievement of truth and mutual understanding between people are closely linked to the rule of law. The science of logic, from the beginning of creation, has always tried to organize communication in order to avoid chaos and disorder in the statements that are the basis of universal culture. The rules of law as a regulatory component ensure order in society, serve as a measure of freedom and justice. Given the close connection between the development of logic and jurisprudence throughout the history of European science, it seems extremely important to raise the role and importance of logic as the basis of the methodology of legal science. This will not only get rid of the influences of the totalitarian past, but also significantly increase the level of legal research and integrate Ukrainian legal science into the European scientific space. The article investigates the application of theoretical and practical methods of logic in the educational process and research. It is emphasized that reliance on the laws of logic is of paramount importance in solving problems that arise during the study of the sciences of formation, development and functioning of society, as well as the formation of legal systems. It is noted that the basis for the formation of legal systems is the teachings of Aristotle, in particular the basic laws of logic derived by scientists. The law of identity is the absolute discreteness of thought: all reasoning is reduced to one indivisible, self-identical movement of reasoning. According to the law of sufficient grounds, reasoning is characterized by absolute continuity of opinion and the need for constant justification. The works of modern researchers of the science of logic and the achievements of classical scientists of different periods, starting with Aristotle, are analyzed. | |
dc.format.extent | 42-47 | |
dc.format.pages | 6 | |
dc.identifier.citation | Андрусяк І. Логіка в системі вищої юридичної освіти та наукових дослідженнях / Ірина Андрусяк // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. — № 1 (29). — С. 42–47. | |
dc.identifier.citationen | Andrusyak I. (2021) Lohika v systemi vyshchoi yurydychnoi osvity ta naukovykh doslidzhenniakh [Logic in the system of higher legal education and scientific research]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Yurydychni nauky (Lviv), no 1 (29), pp. 42-47 [in Ukrainian]. | |
dc.identifier.doi | http://doi.org/10.23939/law2021.29.042 | |
dc.identifier.uri | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57589 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | Видавництво Львівської політехніки | |
dc.publisher | Lviv Politechnic Publishing House | |
dc.relation.ispartof | Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки, 1 (29), 2021 | |
dc.relation.references | 1. Библер В. С. (1990). От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век. М.: Политиздат. 413 с. | |
dc.relation.references | 2. Кант И. (1994). Критка чистого разума / пер. с нем. Н. Лосского М.: Мысль. 591 с. | |
dc.relation.references | 3. Конверський А. Є. (2008). Логіка : підруч. для студ. юрид. ф-тів. К.: Центр учбової літератури. 304 с. | |
dc.relation.references | 4. Коен М., Нагель Е. (2010). Введение в логику и научний метод / Моррис Коен; Ернест Нагель ; пер. с англ. П. С. Куслия. Челябинск: Социум. 655 с. | |
dc.relation.references | 5. Жоль К. К. (1992). Вступ до сучасної логіки : навч. посіб. К.: Вища шк. 128 с. | |
dc.relation.references | 6. Хоменко І. В. (1997). Логіка – юристам : підруч. К.: Четверта хвиля. 392 с. | |
dc.relation.references | 7. Дж. Ст. Милль. (1914). Система логики силлогистической и индуктивной. Издание Г. А. Лемана. М. 880 с. | |
dc.relation.references | 8. Рузавин Г. И. (1997). Логика и аргументація : учеб. пособ. для вузов. М.: Культура и спорт, ЮНИТИ. 351 с. | |
dc.relation.references | 9. Холотон Дж. (1981). Тематический анализ науки. Перевод с английского. Общая редакция и послесловие С. Р. Никулинского. Издательство “ПРОГРЕСС”. Москва. 384 с. | |
dc.relation.references | 10. Рудольф фон Иеринг (2008). Юридическая техника / сост. А. В. Поляков. М.: Статут. 231 с. | |
dc.relation.references | 11. Марковський В. Я., Андрусяк І. П. (2019). Про необґрунтованість правових позицій суб’єкта права на конституційне подання у справі щодо конституційності Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” від 25.04.2019 / Державотворення та правотворення в контексті євроінтеграції: Матеріали доповідей, виступів і повідомлень учасників V-го Всеукраїнського круглого столу(м. Львів, 6 грудня 2019 р.) / Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів : ПП “Видавництво“БОНА”. С. 148–153. | |
dc.relation.references | 12. Кельзен Г. (2004). Чисте Правознавство : з дод. : Пробл. Справедливості / пер. з нім. О. Мокровольського. К.: Юніверс. 496 с. | |
dc.relation.references | 13. Поппер К. (1983). Логика и рост научного знания ; пер. с англ. / под ред. В. Н. Садовского. М.:“Прогресс”. 604 с. | |
dc.relation.referencesen | 1. Bibler V. S. (1990). Ot naukoucheniya – k logike kul’tury: Dva filos. vvedeniya v dvadtsat’ pervyy vek [From science teaching – to the logic of culture: Two philosophies. introduction to the twenty-first century]. M.: Politizdat. 413 p. [in Russian]. | |
dc.relation.referencesen | 2. Kant I. (1994). Kritika chistogo razuma [Critique of pure reason]. M.: Mysl’. 591 p. [in Russian]. | |
dc.relation.referencesen | 3. Konvers’kyy A. Yе. (2008). Lohika. Pidruchnyk dlya studentiv yurydychnykh fakultetiv [Logic. A textbook for law students] K.: Tsentr uchbovoyi literatury. 304 p. [in Ukrainian]. | |
dc.relation.referencesen | 4. Koyen M., Nagel’ Ye. (2010). Vvedeniye v logiku i nauchniy metod [Introduction to logic and scientific method] Chelyabinsk: Sotsium. 655 p. [in Russian]. | |
dc.relation.referencesen | 5. Zhol’ K. K. (1992). Vstup do suchasnoyi lohiky: Navch. Posibnyk [Introduction to modern logic: a textbook]. K.: Vyshcha shk. 128 p. [in Ukrainian]. | |
dc.relation.referencesen | 6. Khomenko I. V. (1997). Lohika – yurystam: Pidruchnyk [Logic for Lawyers: A Textbook]. K.: Chetverta khvylya. 392 p. [in Ukrainian]. | |
dc.relation.referencesen | 7. Dzh. St. Mill’. (1914). Sistema logiki sillogisticheskoy i induktivnoy [System of syllogistic and inductive logic] Izdaniye G. A. Lemana. M. 880 p. [in Russian]. | |
dc.relation.referencesen | 8. Ruzavin G. I. (1997). Logika i argumentatsiya: Uchebn. posobiye dlya vuzov [Logic and Argumentation: A Textbook for Universities]. M.: Kul’tura i sport, YUNITI. 351 p. [in Russian]. | |
dc.relation.referencesen | 9. Kholoton Dzh. (1981). Tematicheskiy analiz nauki [Thematic analysis of science] Izdatel’stvo “PROGRESS”. Moskva. 384 p. [in Russian]. | |
dc.relation.referencesen | 10. Rudol’f fon Iyering. (2008).: Yuridicheskaya tekhnika [Legal technique]. M.: Statut. 231 p. [in Russian]. | |
dc.relation.referencesen | 11. Markovskyy V. Yа., Andrusyak I. P. (2019). Pro neobgruntovanist pravovykh pozytsiy subʺyekta prava na konstytutsiyne podannya u spravi shchodo konstytutsiynosti Zakonu Ukrayiny “Pro zabezpechennya funktsionuvannya ukrayinskoyi movy yak derzhavnoyi” vid 25.04.2019 [On the unfoundedness of the legal positions of the subject of the right to a constitutional petition in the case of the constitutionality of the Law of Ukraine “On Ensuring the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language” of April 25, 2019]. Lviv : PP “Vydavnytstvo “BONA”. P. 148–153. [in Ukrainian]. | |
dc.relation.referencesen | 12. Kelzen, Hans. (2004). Chyste Pravoznavstvo [Pure Jurisprudence]. K.:Yunivers. 496 p. [in Ukrainian]. | |
dc.relation.referencesen | 13. Popper K. (1983). Logika i rost nauchnogo znaniya [Logic and the growth of scientific knowledge] M.: “Progress”. 604 p. [in Russian]. | |
dc.rights.holder | © Національний університет „Львівська політехніка“, 2021 | |
dc.rights.holder | © Андрусяк І., 2021 | |
dc.subject | логіка | |
dc.subject | дидактично-логічні дослідження | |
dc.subject | формальна логіка | |
dc.subject | аргументація | |
dc.subject | правове мислення | |
dc.subject | індуктивна логіка | |
dc.subject | логічні прийоми | |
dc.subject | юридична техніка | |
dc.subject | логічна концентрація | |
dc.subject | стислість | |
dc.subject | логіка пізнання | |
dc.subject | logic | |
dc.subject | didactic-logical researches | |
dc.subject | formal logic | |
dc.subject | argumentation | |
dc.subject | legal thinking | |
dc.subject | inductive logic | |
dc.subject | logical methods | |
dc.subject | legal technique | |
dc.subject | logical concentration | |
dc.subject | brevity | |
dc.subject | logic of cognition | |
dc.subject.udc | 340 | |
dc.subject.udc | 160.1 | |
dc.title | Логіка в системі вищої юридичної освіти та наукових дослідженнях | |
dc.title.alternative | Logic in the system of higher legal education and scientific research | |
dc.type | Article |