Методика визначення фундаментів будівель за архівними аерознімками для відновлення об’єктів історико-культурної спадщини
Date
2019-02-28
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Abstract
Мета роботи – визначення фундаментів будівель історико-культурної спадщини за архівними
аерознімками методами цифрового оброблення зображень із використанням архівних картографічних матеріалів.
Методика. Завдання роботи зумовлене тим, що багато невеликих архітектурних споруд, які мають історико-
культурну цінність, на жаль, не збереглись до наших днів через різні обставини. Певну кількість таких об’єктів
відображено на архівних картографічних матеріалах, за якими їх можна відновити, але далеко не всі. У такому
випадку стають у пригоді архівні аерознімки, та не всі вони високої якості й через відбивні властивості піщаних
грунтів та якість фотоплівок контури багатьох геометричних об’єктів правильних форм розмиті. Необхідна
методика, яка б давала змогу відобразити дешифровані з аерознімків фундаменти зруйнованих об’єктів на
сучасних картографічних матеріалах для подальшого їх відновлення. Ми вибрали для дослідження такі
архітектурні об’єкти, як будівлі капличок із похованнями відомих єврейських філософів на старому кладовищі в
м. Жидачів. За допомогою інструментарію для цифрового оброблення зображень архівні аерознімки
опрацьовано в графічному редакторі й “підчищено” вже безпосередньо у ГІС MapInfo. Для виділення меж
фундаментів капличок застосовано набір фільтрів, а також налаштування рівнів зображення та підвищення його
контрастності. Результати. Результатом виконання поставленого завдання є визначення за допомогою
цифрового оброблення архівних аерознімків часів Другої світової війни контурів фундаментів знищених
будівель, що викликають історико-культурний інтерес. Отримані контури будівель перенесено на сучасний
топографічний план, для того щоб надалі можна було їх виміряти та провести архіологічні роботи з їх
відновлення. За отриманими даними виконано археологічні дослідження, результатом яких стала відбудова
знищених під час війни капличок на єврейському кладовищі в м. Жидачеві. Практичне значення. Кінцевим
очікуваним результатом роботи стало відновлення двох капличок на єврейському кладовищі, у яких були
поховані видатні постаті єврейської культури – філософи і проповідники. Це дало змогу відновити пам’ятки
історико-культурної спадщини єврейського народу і сьогодні до капличок постійно приїжджають паломники з
усього світу, що сприяє культурному розвитку регіону.
The purpose of the work is to determine the foundations of buildings of historical and cultural heritage for archival aerial photographs by methods of digital image processing and using archival cartographic materials. Method. The task of the work is due to the fact that there is a large number of small architectural structures that have historical and cultural value, but unfortunately not preserved to this day due to various circumstances. A certain number of such objects are reflected on archival cartographic materials that can be restored, but a significant part is not. In this case, archival aerial photos are useful, but not all of them are of high quality and because of the reflection properties of sandy soils and the quality of the films, a large number of geometric objects of the correct forms have blurred contours. It is necessary to propose a methodology that would allow to depict the bases of destroyed objects decoded from aerial photographs on modern cartographic materials for their further restoration. In this case, such architectural objects are buildings of chapels with burials of well-known Jewish philosophers at the old cemetery in Zhydachiv. With the help of digital image processing tools, archived aerial images in the graphic editor were processed and "already cleaned" already directly in the MapInfo GIS. To set the boundaries of the chapel foundations, a set of filters was used, as well as adjusting the levels of the image and improving its visibility. Results The result of the task is to determine by means of digital processing of archaeological aerial photographs during the Second World War contours of the foundations of buildings, which have destroyed and represent historical and cultural interest. The resulting contours of buildings are transferred to a modern topographical plan for further possibility of its measurement and carrying out of archiological works on their restoration. According to the data, archaeological research was carried out, the result of which was the rebuilding of chapels that were located in the Jewish cemetery in Zhydachev and were destroyed during the war. Practical meaning. The final expected result of this work was the restoration of two chapels that existed in the Jewish cemetery and where prominent figures of the Jewish culture - philosophers and preachers – were buried. This allowed to restore the monuments of the historical and cultural heritage of the Jewish people, and to this day, the chapels constantly come to the hangers from around the world, which brings a certain cultural development of the region.
The purpose of the work is to determine the foundations of buildings of historical and cultural heritage for archival aerial photographs by methods of digital image processing and using archival cartographic materials. Method. The task of the work is due to the fact that there is a large number of small architectural structures that have historical and cultural value, but unfortunately not preserved to this day due to various circumstances. A certain number of such objects are reflected on archival cartographic materials that can be restored, but a significant part is not. In this case, archival aerial photos are useful, but not all of them are of high quality and because of the reflection properties of sandy soils and the quality of the films, a large number of geometric objects of the correct forms have blurred contours. It is necessary to propose a methodology that would allow to depict the bases of destroyed objects decoded from aerial photographs on modern cartographic materials for their further restoration. In this case, such architectural objects are buildings of chapels with burials of well-known Jewish philosophers at the old cemetery in Zhydachiv. With the help of digital image processing tools, archived aerial images in the graphic editor were processed and "already cleaned" already directly in the MapInfo GIS. To set the boundaries of the chapel foundations, a set of filters was used, as well as adjusting the levels of the image and improving its visibility. Results The result of the task is to determine by means of digital processing of archaeological aerial photographs during the Second World War contours of the foundations of buildings, which have destroyed and represent historical and cultural interest. The resulting contours of buildings are transferred to a modern topographical plan for further possibility of its measurement and carrying out of archiological works on their restoration. According to the data, archaeological research was carried out, the result of which was the rebuilding of chapels that were located in the Jewish cemetery in Zhydachev and were destroyed during the war. Practical meaning. The final expected result of this work was the restoration of two chapels that existed in the Jewish cemetery and where prominent figures of the Jewish culture - philosophers and preachers – were buried. This allowed to restore the monuments of the historical and cultural heritage of the Jewish people, and to this day, the chapels constantly come to the hangers from around the world, which brings a certain cultural development of the region.
Description
Keywords
архівні аерознімки, цифрова обробка зображень, історико-культурна спадщина, гістограма, archival aerial images, digital image processing, historical and cultural heritage, histogram
Citation
Четверіков Б. Методика визначення фундаментів будівель за архівними аерознімками для відновлення об’єктів історико-культурної спадщини / Б. Четверіков // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. — № 1(37). — С. 100–105.