Підготовка і формування державно-управлінських кадрів в Україні: сучасний стан та нова візія

Abstract

У статті здійснено аналіз сучасного стану формування кадрів державної служби. Звертається увага на наявні проблеми у цій сфері: недосконалість конкурсних процедур, неефективність професійного навчання. Досліджено нормативно-правову основу формування державних кадрів. Наголошено на важливості індивідуальної програми державного службовця, яка прогнозує не лише показники потреб державного органу, але й враховує індивідуальні потреби державного службовця. Проаналізовано освітні програми за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, при цьому стверджується, що вони не дозволяють повною мірою виробити індивідуальну освітню траєкторію, не забезпечений вільний вибір здобувачами освіти освітніх компонентів, які дозволять набути спеціальні фахові компетентності, що безпосередньо пов’язані із посадовими обов’язками державного службовця. Обґрунтовано необхідність підвищення рівня мотивації та ентузіазму щодо професійної підготовки державних службовців, а також зазначено потребу у виробленні ефективного механізму спонукання до підвищення свого професійного рівня державними службовцямиThe article analyzes the current state of civil service personnel formation. Attention is drawn to the existing problems in this area: the imperfection of competitive procedures and vocational training’s inefficiency. The normative-legal basis of the construction of state personnel is investigated. Emphasis is placed on the importance of an individual civil servant program, which forecasts the needs of a civil servant and considers the unique needs of a civil servant. Educational programs in the field of Public Administration are analyzed, arguing that they do not allow to develop of a personal academic trajectory fully, do not provide the free choice of educational components, which will enable acquiring particular professional competencies that are directly related to job responsibilities. in the language of a civil servant. The need to increase the level of motivation and enthusiasm for the training of civil servants is substantiated, and the need to develop an effective mechanism to encourage civil servants to improve their professional status.