Gesamtkunstwerk as a formula for creating artistic character in architecture by Volodymyr Pokrovsky

Abstract

Наукові відкриття кінця ХІХ – початку ХХ століття докорінно змінили світогляд та розуміння тонкої структури всесвіту. Нове світосприйняття було взаємопов’язанe з «ренесансом» в образотворчому мистецтві, музиці, театрі, архітектурі, філософії, a cинтез різноманітних мистецтв і мистецтв з наукою, філософією та релігією стали центральними у творчості чималої когорти митців fin de siècle. Це був час всеосяжної «культурної революції». Термін Gesamtkunstwerk вперше увів до вжитку представник німецького романтизму, філософ, теолог Карл Фрiдріх Трандорфф (1782–1863). Німецький композитор і теоретик мистецтва Вільгельм-Ріхард Вагнер розвинув цю концепцію в есеях «Мистецтво і революція» та «Твір мистецтва майбутнього» 1849 року. Саме завдяки працям К. Ф. Трандорффа та В. Р. Вагнера термін Gesamtkunstwerk став відомим y мистецьких i мистецтвознавчих колах. Своєрідним віддзеркаленням цих синтетичних ідей став розвиток концепції «архітектура як Gesamtkunstwerk», яку втілювали, створюючи цілісні образи-будівлі та універсальні простори, архітектори Філіпп Вебб («Червоний будинок», приватний будинок, Лондон, 1859–1860 pp.); Вільям Берджес («Будинок Башта», приватний будинок, Лондон, 1875–1881 pp.); Олексій Бекетов (приватний будинок, нині – «Будинок вчених», Харків, 1900–1901 pр.), Владислав Городецький, (приватний будинок, нині – «Будинок з химерами», Київ, 1901–1903 рp.). Tворча універсальність була притаманна і архітектору-художнику В. М. Покровському (1863–1924). Aмплітуда його життєтворчості відзначена надзвичайним розмахом: архітектор-художник, дизайнер (декоратор), реставратор, керівник численних будівельних проектів, громадський діяч, викладач – професор Харківського технологічного інституту 1919–1922 років, професор Харківського художнього технікуму 1921–1924 років. В. М. Покровському була властива важлива, глибинна риса творчої еволюції: випускник Імператорської aкадемії мистецв, єпархіальний архітектор Холмсько-Варшавської і Харківської єпархій, він став одним із найвизначніших майстрiв модерну в Українi. Iдея «архітектура як Gesamtkunstwerk» найвиразніше віддзеркалилася у його архітектурних творах, які були створені під час активної проектної практики на теренах Слобідської України упродовж 1906–1915 років. Властивості «всеосяжного твору» були притаманні як його цивільній, так і культовій архітектурі, проте стаття зосерeджує увагу на громадських та житлових будівлях 1910–1915 років у Харкові та Сумах. В архітектурних формотворах архітектoрхудожник вдало поєднує технічнi досягнення; будівлі вирізняються архітектурною «полістилістикою», гармонійним синтезом різноманітних видів декоративно-ужиткового мистецтва. Кожна із цих споруд – особлива, але між ними можна почути внутрішню риму – вони є архітектурно-художніми образами. Рівень їх естетичної інтенсивності підкреслює висоту творчої думки В. М. Покровського, його міждисциплінарнe мислення у створенні всеосяжного твору.
The concept of architecture as Gesamtkunstwerk exemplifies a model for creating an artistic building’s character. This article explores how it is reflected in non-ecclesiastical edifices of Volodymyr Pokrovsky (1863–1924) during the cultural Renaissance of the early twentieth century in Ukraine within the context of the fin de siècle’s architecture.

Description

Keywords

творчість архітектора-художника В. М. Покровського, єпархіальний архітектор, синтез мистецтв, архітектурно-художній образ, культурний ренесанс початку ХХ століття, Харків, legacy of Volodymyr Pokrovsky, Gesamtkunstwerk, synthesis of arts, public buildings, the cultural Renaissance of the early twentieth century, Kharkiv, Ukraine

Citation

Kondratyeva O. Gesamtkunstwerk as a formula for creating artistic character in architecture by Volodymyr Pokrovsky / Oksana Kondratyeva // Architectural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 5. — No 1. — P. 27–34.