Види понять у “Німецькій логіці” Крістіана Вольфа
dc.citation.epage | 46 | |
dc.citation.issue | 2 | |
dc.citation.spage | 41 | |
dc.contributor.affiliation | Львівський національний університет імені Івана Франка | |
dc.contributor.affiliation | National Ivan Franko University of Lviv | |
dc.contributor.author | Пасічник, Ігор | |
dc.contributor.author | Pasitschnyk, Ihor | |
dc.coverage.placename | Львів | |
dc.coverage.placename | Lviv | |
dc.date.accessioned | 2023-05-10T09:47:07Z | |
dc.date.available | 2023-05-10T09:47:07Z | |
dc.date.created | 2021-02-25 | |
dc.date.issued | 2021-02-25 | |
dc.description.abstract | Розглянуто проблему класифікації понять (Begriffe) у Крістіана Вольфа, зокрема в його “Німецькій логіці”. Поняття – як і уявлення (Vorstellungen) загалом – Вольф поділяє на темні (dunkel, obscura) та ясні (klar, clara). Ясні поняття можуть бути чіткими (deutlich, distincta) та нечіткими (undeutlich, indistincta або confusa). Чіткі – докладними (ausführlich, completa) та недокладними (unausführlich, incompleta), а також повними (vollständig, adaequata) та неповними (unvollständig, inadaequata). Метою статті є проаналізувати та пояснити ці види понять, а також вказати на ключове значення цієї класифікації для Вольфової філософії. Показано, що вихідним пунктом розуміння Вольфової теорії понять у “Німецькій логіці” є правильна інтерпретація визначення поняття у цьому творі, передусім правильна інтерпретація слова “Sache”. Пояснено, що означає у Вольфа “мати поняття про щось через образ”, і що означає “мати поняття про щось через лише слова”. Проаналізовано також відмінність між темними, ясними (але нечіткими), чіткими, докладними та повними поняттями. | |
dc.description.abstract | The paper discusses the problem of classification of notions (Begriffe) by Christian Wolff, particularly in his “German Logic”. Wolff divides notions – as well as representations (Vorstellungen) in general – into obscure (dunkel, obscura) and clear (klar, clara). The clear notions are divided into distinct (deutlich, distincta) and indistinct (undeutlich, indistincta or confusa). And the distinct notions are divided again into complete (ausführlich, completa) and incomplete (unausführlich, incompleta), and on the other hand into adequate (vollständig, adaequata) and inadequate (unvollständig, inadaequata). The aim of the paper is to analyse and to explain these types of notions and in this way to point out the crucial significance of this classification for Wolff’s philosophy. The paper shows that the starting point for understanding of Wolff’s theory of notions in “German Logic” is the correct interpretation of his definition of notion in this work, above all the correct interpretation of the word “Sache”. It is further explained, what it means to have a notion of something by an image and to have a notion of something by bare words. And it is also analysed the difference between obscure, clear (but indistinct), distinct, complete and adequate notions. | |
dc.format.extent | 41-46 | |
dc.format.pages | 6 | |
dc.identifier.citation | Pasitschnyk I. The Types of Notions in “German Logic” of Christian Wolff / Ihor Pasitschnyk // Humanitarian Vision. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2021. — Vol 7. — No 2. — P. 41–46. | |
dc.identifier.citationen | Pasitschnyk I. The Types of Notions in “German Logic” of Christian Wolff / Ihor Pasitschnyk // Humanitarian Vision. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2021. — Vol 7. — No 2. — P. 41–46. | |
dc.identifier.doi | doi.org/10.23939/shv2021.02.041 | |
dc.identifier.uri | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59100 | |
dc.language.iso | ua | |
dc.publisher | Видавництво Львівської політехніки | |
dc.publisher | Lviv Politechnic Publishing House | |
dc.relation.ispartof | Humanitarian Vision, 2 (7), 2021 | |
dc.relation.references | Gabriel, G. (2004). “Der Begriff der Fiktion – Zur | |
dc.relation.references | systematischen Bedeutung der Dichtungstheorie der Aufklärung”, in: | |
dc.relation.references | J. Schönert, U. Zeuch (Hrsg.) Mimesis – Repräsentation – | |
dc.relation.references | Imagination. Literaturtheoretische Positionen von Aristoteles | |
dc.relation.references | bis zum Ende des 18. Jahrhunderts, Berlin-New York: Walter | |
dc.relation.references | de Gruyter, 231–240. | |
dc.relation.references | Leibniz, G. W. (1965). “Meditationes de cognitione, | |
dc.relation.references | veritate et ideis” (1684¹) : lat.- de. = “Betrachtungen über die | |
dc.relation.references | Erkenntnis, die Wahrheit und die Ideen”, in: Leibniz, G. W. (1965). | |
dc.relation.references | Philosophische Schriften (Hrsg. u. übers. von H. H. Holz). Bd. 1: Kleine Schriften zur Metaphysik, Darmstadt, S. 32–47. | |
dc.relation.references | Madonna L. C. (2019). Erfahrung und Wissenschaftstheorie | |
dc.relation.references | bei Christian Wolff. | |
dc.relation.references | Quellen und Probleme. Hildesheim: Olms. | |
dc.relation.references | Madonna L. C. (2018). “Logik”, in: R. Theis, A. Aichele | |
dc.relation.references | (Hrsg.) Handbuch ChristianWolff. Wiesbaden: Springer, S. 93-113. | |
dc.relation.references | McQuillan J. C. (2017). “Clarity and distinctness in | |
dc.relation.references | eighteenth century Germany: Metaphysics, Logic, Aesthetics”, | |
dc.relation.references | in: M. S. Rodriguez, M. E. Cabeza (Eds.) Leibniz en Dialogo, | |
dc.relation.references | Sevilla: Themata, pp. 149–159. | |
dc.relation.references | Nakazawa, T. (2009). Kants Begriff der Sinnlichkeit. Seine | |
dc.relation.references | Unterscheidung zwischen apriorischen und aposteriorischen | |
dc.relation.references | Elementen der sinnlichen Erkenntnis und deren lateinische | |
dc.relation.references | Vorlagen, Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog. | |
dc.relation.references | Wolff, Ch. (1733). Christian Wolffens Ausführliche | |
dc.relation.references | Nachricht von seinen eigenen Schrifften, die er in deutscher | |
dc.relation.references | Sprache von den verschiedenen Theilen der Welt-Weißheit | |
dc.relation.references | herausgegeben (1726¹), Franckfurt am Mayn. | |
dc.relation.references | Wolff, Ch. (1728). Philosophia rationalis sive Logica. | |
dc.relation.references | Praemittitur Discursus praeliminaris de philosophia in genere, | |
dc.relation.references | Francofurti & Lipsiae. | |
dc.relation.references | Wolff, Ch. (1754), Vernünfftige Gedancken von den | |
dc.relation.references | Kräften des menschlichen Verstandes und ihrem richtigem | |
dc.relation.references | Gebrauche in der Erkäntniß der Wahrheit (1713¹), Magdeburg. | |
dc.relation.references | Wolff, Ch. (1751). Vernünfftige Gedancken von Gott, | |
dc.relation.references | der Welt und der Seele des Menschen, auch allen Dingen | |
dc.relation.references | überhaupt (1720¹), Magdeburg. | |
dc.relation.references | Wolff, Ch. (1713). “Vorbericht von der Welt-Weisheit”, | |
dc.relation.references | in: Wolff, Ch. (1754). Vernünfftige Gedancken von den Kräften | |
dc.relation.references | des menschlichen Verstandes, Magdeburg. | |
dc.relation.references | Zingari, G. (1980). “Die Philosophie von Leibniz und | |
dc.relation.references | die ‘Deutsche Logik’ von Christian Wolff”, in: Studia | |
dc.relation.references | Leibnitiana Bd. 12, H. 2, S. 265–278. | |
dc.relation.referencesen | Gabriel, G. (2004). "Der Begriff der Fiktion – Zur | |
dc.relation.referencesen | systematischen Bedeutung der Dichtungstheorie der Aufklärung", in: | |
dc.relation.referencesen | J. Schönert, U. Zeuch (Hrsg.) Mimesis – Repräsentation – | |
dc.relation.referencesen | Imagination. Literaturtheoretische Positionen von Aristoteles | |
dc.relation.referencesen | bis zum Ende des 18. Jahrhunderts, Berlin-New York: Walter | |
dc.relation.referencesen | de Gruyter, 231–240. | |
dc.relation.referencesen | Leibniz, G. W. (1965). "Meditationes de cognitione, | |
dc.relation.referencesen | veritate et ideis" (1684¹) : lat, de. = "Betrachtungen über die | |
dc.relation.referencesen | Erkenntnis, die Wahrheit und die Ideen", in: Leibniz, G. W. (1965). | |
dc.relation.referencesen | Philosophische Schriften (Hrsg. u. übers. von H. H. Holz). Bd. 1: Kleine Schriften zur Metaphysik, Darmstadt, S. 32–47. | |
dc.relation.referencesen | Madonna L. C. (2019). Erfahrung und Wissenschaftstheorie | |
dc.relation.referencesen | bei Christian Wolff. | |
dc.relation.referencesen | Quellen und Probleme. Hildesheim: Olms. | |
dc.relation.referencesen | Madonna L. C. (2018). "Logik", in: R. Theis, A. Aichele | |
dc.relation.referencesen | (Hrsg.) Handbuch ChristianWolff. Wiesbaden: Springer, S. 93-113. | |
dc.relation.referencesen | McQuillan J. C. (2017). "Clarity and distinctness in | |
dc.relation.referencesen | eighteenth century Germany: Metaphysics, Logic, Aesthetics", | |
dc.relation.referencesen | in: M. S. Rodriguez, M. E. Cabeza (Eds.) Leibniz en Dialogo, | |
dc.relation.referencesen | Sevilla: Themata, pp. 149–159. | |
dc.relation.referencesen | Nakazawa, T. (2009). Kants Begriff der Sinnlichkeit. Seine | |
dc.relation.referencesen | Unterscheidung zwischen apriorischen und aposteriorischen | |
dc.relation.referencesen | Elementen der sinnlichen Erkenntnis und deren lateinische | |
dc.relation.referencesen | Vorlagen, Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog. | |
dc.relation.referencesen | Wolff, Ch. (1733). Christian Wolffens Ausführliche | |
dc.relation.referencesen | Nachricht von seinen eigenen Schrifften, die er in deutscher | |
dc.relation.referencesen | Sprache von den verschiedenen Theilen der Welt-Weißheit | |
dc.relation.referencesen | herausgegeben (1726¹), Franckfurt am Mayn. | |
dc.relation.referencesen | Wolff, Ch. (1728). Philosophia rationalis sive Logica. | |
dc.relation.referencesen | Praemittitur Discursus praeliminaris de philosophia in genere, | |
dc.relation.referencesen | Francofurti & Lipsiae. | |
dc.relation.referencesen | Wolff, Ch. (1754), Vernünfftige Gedancken von den | |
dc.relation.referencesen | Kräften des menschlichen Verstandes und ihrem richtigem | |
dc.relation.referencesen | Gebrauche in der Erkäntniß der Wahrheit (1713¹), Magdeburg. | |
dc.relation.referencesen | Wolff, Ch. (1751). Vernünfftige Gedancken von Gott, | |
dc.relation.referencesen | der Welt und der Seele des Menschen, auch allen Dingen | |
dc.relation.referencesen | überhaupt (1720¹), Magdeburg. | |
dc.relation.referencesen | Wolff, Ch. (1713). "Vorbericht von der Welt-Weisheit", | |
dc.relation.referencesen | in: Wolff, Ch. (1754). Vernünfftige Gedancken von den Kräften | |
dc.relation.referencesen | des menschlichen Verstandes, Magdeburg. | |
dc.relation.referencesen | Zingari, G. (1980). "Die Philosophie von Leibniz und | |
dc.relation.referencesen | die ‘Deutsche Logik’ von Christian Wolff", in: Studia | |
dc.relation.referencesen | Leibnitiana Bd. 12, H. 2, S. 265–278. | |
dc.rights.holder | © Національний університет “Львівська політехніка”, 2021 | |
dc.rights.holder | © Пасічник І., 2021 | |
dc.subject | Крістіан Вольф | |
dc.subject | логіка | |
dc.subject | метафізика | |
dc.subject | поняття | |
dc.subject | пізнання | |
dc.subject | Christian Wolff | |
dc.subject | logic | |
dc.subject | metaphysics | |
dc.subject | notion | |
dc.subject | cognition | |
dc.subject.udc | 165 | |
dc.subject.udc | 161.1 | |
dc.subject.udc | 11 | |
dc.title | Види понять у “Німецькій логіці” Крістіана Вольфа | |
dc.title.alternative | The Types of Notions in “German Logic” of Christian Wolff | |
dc.type | Article |
Files
License bundle
1 - 1 of 1