Нормотворення і правотворення: співвідношення понять та теоретичне обгрунтування

Abstract

У статті досліджується поняття, зміст нормотворчості та її співвідношення із спорідненими категоріями. Наголошується, що правотворчість і нормотворчість дещо збігаються, однак не є абсолютно тотожними, швидше нормотворчість входить до структури правотворчості. Нормотворчість відрізняється від законотворчості, адже законотворчість здійснює лише законодавчий орган держави, коло ж суб’єктів нормотворчості набагато ширше. Головним призначенням нормотворчості є створення нових правових норм, а зміна чи скасування наявних є похідними її функціями. У правовій науці немає єдиного підходу до виокремлення стадій ні правотворчого, ні нормотворчого процесу. Коло суб’єктів нормотворчого процесу визначають його види і для якісного нормотворчого процесу українське суспільство повинно запозичувати передовий досвід провідних світових країн, особливо тих, котрі належать до романо-германського типу правової системи. Процес нормотворчості відповідає певним загальнодемократичним принципам, які збігаються з принципами правотворчого процесу. Тому основними принципами нормотворчості та правотворчості є демократизм, законність, гуманізм, відкритість, субординаційність, колегіальність, наукова обґрунтованість, професіоналізм, оперативність, системність, узгодженість, наступність, своєчасність, планування, прогнозування, використання правового досвіду, юридично-технічна досконалість.The article investigates the concept, content of rule-making and its relationship with related categories. It is noted that lawmaking and rulemaking are somewhat the same, but are not completely identical, rather rulemaking is part of the structure of lawmaking, rulemaking is different from lawmaking, because lawmaking is carried out only by the state legislature, the range of rulemaking legal norms, and the change or abolition of existing are its derivative functions, in legal science there is no single approach to the separation of stages of either law-making or rule-making process, the range of subjects of the rule-making process determines its types and for a quality rule-making process Ukrainian society must borrow the best practices of the world's leading countries, especially those that belong to the Romano-Germanic type of legal system. The rule-making process corresponds to certain general democratic principles, which coincide with the principles of the law-making process. Therefore, the main principles of rule-making and law-making are democracy, legality, humanism, openness, subordination, collegiality, scientific validity, professionalism, efficiency, systemicity, consistency, continuity, timeliness, planning, forecasting, use of legal experience, legal and technical perfection.