Використання зонування території як частини генерального планування для визначення площ земель прибудинкових територій

Abstract

Мета цієї наукової роботи полягає у доведенні важливості й необхідності подальшого розвитку зонування територій у населених пунктах України з метою упорядкування прибудинкових територій. Методика. Реформа системи управління житловою нерухомістю нині ґрунтується на трьох основних напрямах: приватизація житлової нерухомості та створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ); реформування житлово експлуатаційних контор (ЖЕКів); створення ринку конкурентних управителів і ринку якісних житлово-комунальних послуг. До 2002 р., тобто до моменту набрання чинності Земельного кодексу України (ЗКУ) та Закону про ОСББ, питання оформлення прав на земельні ділянки під “звичайними” багатоквартирними житловими будинками було неврегульованим. Виняток становили кооперативні будинки. Стаття 66 [Земельний кодекс України, 2022] в редакції від 13.03.1992 р. передбачала, що: “Житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів надаються у постійне користування земельні ділянки для житлового, гаражного і дачного будівництва, розмір яких установлюється відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проєктно-технічної документації”. На практиці цю норму застосовували нечасто. Ситуація почала змінюватися із оновленням земельного законодавства. Результати. Суть розробленої методики полягає у визначенні часток прибудинкових територій для усіх одиниць нерухомості пропорційно до площі цих одиниць у загальній площі приміщень житлового будинку. У загальному випадку площа прибудинкової частки, яка розраховується для власника або користувача одиниці нерухомості, складається із площі земельної ділянки під будівлею, в якій розташована одиниця нерухомості, та площі земельної ділянки в прибудинковій території за вирахуванням площ всіх будівель у межах їх периметра. Наукова новизна та практична значущість. На основі викладених суджень вдосконалено методику визначення прибудинкових територій у частині розрахунку прибудинкових часток одиниць нерухомості із урахуванням проблеми зонування територій. Суть її полягає у визначенні меж житлового кварталу (мікрорайону), де розраховуватимуть межі прибудинкових територій, та визначенні територій у межах кварталу, які вилучають із площі житлового кварталу. До таких територій зараховують: земельні ділянки, які перебувають у приватній власності й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок приватної власності); земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок постійного користування).

The purpose of this scientific work is to prove the importance and necessity of further development of urban zoning in the settlements of Ukraine in order to improve the adjacent territories. Method. Reform of the residential real estate management system is currently based on three main areas: privatization of residential real estate and the creation of associations of co-owners of apartment buildings (condominiums); reform of housing and maintenance offices (ZhEK); creation of a market of competitive managers and a market of quality housing and communal services. Until 2002, ie until the entry into force of the Land Code of Ukraine (LCU) and the Law on ACMHs, the issue of registration of rights to land under “ordinary” apartment buildings was not settled. The exception was cooperative houses. Article 66 [Land Code of Ukraine, 2022], as amended on March 13, 1992, provided that: “Housing, housing-building, garage-building and country building cooperatives are provided with permanent land plots for residential, garage and country construction, the size of which is set in accordance with the norms approved in the prescribed manner and design and technical documentation. In practice, this rule was used infrequently. The situation began to change with the update of land legislation. Results. The essence of the developed methodology is to determine the shares of residential areas for all real estate units in proportion to the area of these units in the total area of a residential building. In the general case, the area of the adjoining share calculated for the owner or user of the real estate unit consists of the area of the land plot under the building in which the real estate unit is located and the area of the land plot in the adjacent territory minus all buildings within their perimeter. Scientific novelty and practical significance. On the basis of the stated judgments the technique of definition of adjacent territories in the part of calculation of adjoining shares of real estate units taking into account town-planning zoning is improved. Its essence is to determine the boundaries of the residential quarter (neighborhood), which will calculate the boundaries of adjacent areas and determine the areas within the quarter, which are removed from the area of the residential area. Such territories include: land plots that are privately owned and designed in accordance with current legislation; area of privately owned land plots; land plots that are in permanent use and designed in accordance with current legislation: the area of land plots of permanent use.