Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2022. – Випуск 2 (44)

Permanent URI for this collection

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника публікуються нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- i GIS-технологій, у галузі інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – Випуск ІІ (44). – 148 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст (том ІІ (44))


1
5
11
16
21
31
42
49
53
60
69
82
91
102
113
121
130
137
144

Content (Vol. II (44))


1
5
11
16
21
31
42
49
53
60
69
82
91
102
113
121
130
137
144

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 19 of 19
  • Item
    Technologies of building deformation monitoring in Latvia
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Celms, A.; Trevoho, I.; Celmina, V.; Brinkmanis-Brimanis, M.; Latvia University of Life Sciences and Technologies; Lviv Polytechnic National University; SIA “GEO Jūrmala”
    Determining the deformations of a building is a very important process in the construction and operation of a construction site. The main causes of deformation of structures and their foundations are sedimentation of foundation structures, weak load-bearing soil, crushed sand layers, wear and degradation of building foundations, uneven or excessive loading of foundations, poor condition of pile foundations, regular ambient vibrations, support of ambient temperature, various loads caused by wind, snow and other conditions, uncompact soil. The quality of building materials, binders, and aggregates can also be mentioned as the causes of the deformations of buildings and foundations. The paper analyzes the available information and regulatory enactments related to the monitoring of building deformations, evaluates the provision of building deformation in Latvia, describes the types of building deformations and their causes, building deformation monitoring technologies, as well as building monitoring methods, and summarizes the results. The aim of the study is to investigate and evaluate the deformation monitoring system of buildings. The results of the research reflect the procedures and technologies of deformation monitoring of buildings, the possibilities of using high-precision deformation sensors, substantiating the need to create an automated height, load, and other deformation-causing properties, and measurement control system. The work provides a specific assessment of the building deformation monitoring object in Strēlnieku Street in Riga.
  • Item
    Application of BIM in bridge construction
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Romanovskyi, A.; Lisnyk, O.; Ingenieurteam Nord GbR
    The spread of digital technologies in the field of engineering led to the invention of various methods for digitization processes. The use of Building Information Model (BIM) is already expanding to the application for infrastructure objects. Therefore, a need for the practical implementation of a BIM for each type of the specific objects is sufficient. In the current research, the main objective is to present an optimal technique for the application of BIM for built bridges. Based on the project documentation and field measurements of a bridge, a digital model must be created using Revit software. To investigate the achievements so far, some scientific articles and proposed technologies have been analyzed. How is BIM for infrastructure management already developed in many countries? What is a more detailed methodology called bridge information model (BrIM)? Another important question is how to digitize old objects in a simple and fast way. The procedures of data acquisition, georeferencing and modeling have been implemented and described. All successive steps from surveying an area to visualization and data transfer are presented in the study. The TLS and aerial photographs were merged and transferred into a point cloud, which served as a source for modeling. Revit software is used to create a bridge. Attribute data was taken from the project documentation, and the model of the newly built bridge on the old federal road B96 was transferred to a BIM. For the bridge on the new federal road B96, the inclination of the bridge body and the rotation around the center axis were modeled using an add-on for Revit called SOFiSTiK.
  • Item
    Визначення сучасних ротаційних параметрів Євразійської плити на основі ГНСС-даних
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Савчин, І.; Savchyn, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї роботи – визначення та аналіз динаміки зміни сучасних ротаційних параметрів Євразійської плити на основі вимірювань перманентних ГНСС-станцій за останні двадцять років (2002–2021 рр). Методика. У роботі подано алгоритм визначення сучасних ротаційних параметрів Євразійської плити на основі опрацювання та аналізу часових рядів перманентних ГНСС-станцій, підготовлених Nevada Geodetic Laboratory та наявних у вільному доступі. Структурно цей алгоритм складається із трьох послідовних етапів: підготовка вихідних даних, визначення швидкостей горизонтальних рухів та сучасних ротаційних параметрів. Запропонований алгоритм реалізовано у програмному пакеті MathCAD. Результати. Визначено складові векторів сучасних горизонтальних зміщень 882 перманентних ГНСС-станцій, розташованих на Євразійській плиті, для періоду 2002–2021 рр. Встановлено, що значення векторів сучасних горизонтальних рухів містяться у межах 17,1–49,3 мм/рік та мають північно-східний напрямок. Точність визначення складових векторів сучасних горизонтальних рухів становить у середньому 15 % від довжини вектора. Побудовано картосхему просторового розподілу поля швидкостей сучасних горизонтальних рухів перманентних ГНСС-станцій. Використовуючи отримані швидкості перманентних ГНСС-станцій, визначали сучасні ротаційні параметри Євразійської плити, а саме кутову швидкість та координати полюса обертання (w = 0,278±0,001''/рік; f = 56,885±0,227°N; l = –94,120±0,472°E). Отримані результати добре узгоджуються із сучасними моделями рухів для цієї плити. Виконано обчислення та аналіз середньорічних ротаційних параметрів Євразійської плити для дослідження динаміки їх зміни у часі. Підтверджено, що ротаційні параметри є динамічними параметрами, проте для детального визначення чинників, які спричиняють таку динаміку, необхідні додаткові дослідження. Наукова новизна та практична значущість. Пропонований алгоритм та отримані значення сучасних ротаційних параметрів Євразійської плити можна використовувати для розроблення нових та уточнення наявних моделей рухів плит та систем координат, а також для прогнозування рухів земної кори в глобальному масштабі. Перспективним напрямом подальших досліджень є визначення сучасних ротаційних параметрів інших плит та встановлення взаємозв’язку між ними.
  • Item
    Аналіз сучасних моделей відлікових поверхонь для визначення висот методом GNSS-нівелювання
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Федорчук, А.; Fedorchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У роботі розглянуто різні джерела інформації, що стосуються проблематики визначення висот методом GNSS-нівелювання. Реалізація цього методу потребує наявності висот геоїда або квазігеоїда, які сьогодні можна отримати із відповідних моделей. В останні десятиліття науковці з різних країн світу розробили чимало глобальних, регіональних та локальних моделей геоїда та квазігеоїда. Це сприяло появі великої кількості наукових досліджень, які стосуються тематики GNSS-нівелювання. Мета роботи – виконати аналіз сучасних моделей відлікових поверхонь на основі матеріалів наукових публікацій за критеріями, що істотно впливають на ведення досліджень у галузі визначення висот методом GNSS-нівелювання. Методика. Розглянуто 44 роботи, опубліковані у 2001–2021 рр. Серед досліджень у цьому напрямі можна виділити три види робіт: 1) 13 публікацій щодо методів побудови самих моделей; 2) 12 – щодо перевірки їх точності та 3) 19 робіт щодо “коригування” модельних висот. На першому етапі дослідження аналіз здійснено за критеріями, що характеризують моделювання поверхні геоїда та квазігеоїда, серед яких питання теорії Стокса і Молоденського, математичні способи аналізу й опрацювання даних, систем припливів, ондуляції геоїда нульового порядку та масштабних рівнів моделей. На другому етапі проаналізовано частоту публікувань за роками та встановлено активність подання наявних моделей геоїда та квазігеоїда з вибірки країн, здійсненої на підставі всіх робіт, вибраних у цьому дослідженні. На третьому етапі виконано кількісний аналіз офіційно опублікованих моделей геоїда та квазігеоїда щодо частоти публікувань за досліджуваний період. Встановлено відношення точності висот глобальних моделей геоїда щодо ступеня/порядку їх обчислення. Результати. Автори 58 % проаналізованих публікацій використовують у своїх дослідженнях теорію Стокса, а у 42 % – теорію Молоденського. Серед математичних способів аналізу та опрацювання даних у 27 % робіт застосовано метод середньої квадратичної колокації, по 20 % – метод найменших квадратів, метод “видалення – відновлення” та метод модифікації формули Стокса найменшими квадратами (або KTH-method), метод швидкого перетворення Фур’є – у 13 %. У публікаціях щодо створення глобальних моделей Землі здебільшого в розрахунках використовують параметри припливної системи “tide free” – загалом 40 %. Не менш важливим критерієм (33 % робіт) можна вважати врахування параметра ондуляції геоїда нульового порядку (“zero degree term”). Загалом 41 % досліджень спрямовано на створення та аналіз моделей квазігеоїда саме регіонального масштабу. За досліджуваний проміжок часу найбільше робіт опубліковано у 2012 та у 2018 рр. Передовими країнами щодо розроблення моделей квазігеоїда є Канада, Польща, Швеція та США, а глобальних моделей геоїда – Німеччина, США та Китай. За 2001–2021 рр. офіційно представлено 99 глобальних моделей геоїда різних ступенів/порядків, серед яких для досліджень найчастіше використовують моделі серій GOCO, EIGEN та EGM. Також за цей проміжок часу запропоновано 177 моделей квазігеоїда, найбільше з яких опубліковано у 2019 р. На основі цих даних простежується зв’язок із частотою публікувань у 2008–2021 рр. Для точності глобальних моделей геоїда щодо ступеня/порядку їхнього обчислення характерні систематичні зміни в межах 0,52–1,92 м, 0,38–0,50 м, 0,23–0,38 м та 0,12–0,14 м для моделей 60-220, 220-260, 260-720 та 720-2190 ступеня/порядку відповідно. Наукова новизна. Аналіз сучасних моделей відлікових поверхонь на основі матеріалів наукових публікацій у сфері використання методу GNSS-нівелювання дає можливість встановити переваги та недоліки досліджень у цій галузі. Практична значущість. Дані такого аналізу можна використати для вирішення ключових проблем щодо визначення висот методом GNSS-нівелювання, які потребують додаткових досліджень, здійснивши пошук модернізованих рішень.
  • Item
    Використання сучасного програмного забезпечення для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Кравець, Т.; Полець, О.; Пащетник, В.; Kravets, T.; Polets, O.; Paschetnik, V.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land Forces named after Hetman Petro Sagaidachny
    Мета статті – оцінити точність способу визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків за допомогою апаратури споживачів супутникових навігаційних систем. У сучасних умовах є кілька основних способів визначення дирекційних кутів для прив’язки, проте з розвитком навігаційної апаратури у військах і у зоні бойових дій, зокрема, все частіше використовують координатний спосіб визначення дирекційних кутів. Точність і доцільність цього способу на належному рівні не вивчені й потребують польових досліджень, які і виконано в ході експерименту. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування координатного способу визначення дирекційних кутів. Проведено експериментальні дослідження здійснення прив’язки координатним способом за допомогою навігаційної апаратури без перешкод, які б заважали проходженню супутникових сигналів, та з перешкодами, на основі яких зроблено висновки. Здійснено порівняння отриманих результатів з еталонними даними та з визначенням дирекційних кутів іншими способами, враховано точність та особливості виконання. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп” та “Базальт-М” у військах для визначення дирекційного кута координатним способом. Для оцінювання точності визначення дирекційних кутів координатним способом виконано експеримент. Визначено координати на пунктах Державної (ДГМ) та спеціальної геодезичних мереж (СГМ). За результатами вимірювань координат точок розраховано дирекційні кути між пунктами ДГМ та СГМ. Отримані дирекційні кути порівнювали з розрахованими дирекційними кутами, які отримані за координатами пунктів із каталогу координат геодезичних пунктів. За підсумковими розходженнями розрахували СКП та серединні похибки отримання дирекційних кутів координатним способом. Результати виконаних експериментів та аналіз інформації із відкритих джерел підтвердили, що точність визначення дирекційних кутів координатним способом залежить від точності визначення координат та відстані між точками, координати яких знаходять за допомогою приладів СНС. Прилади СНС, які є на озброєнні в РВіА, дають змогу використовувати координатний спосіб для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів під час топогеодезичної підготовки за умови, якщо відстань між точками не менша за 400–500 м, а СКП визначення прямокутних зональних планових координат за допомогою приладів СНС не перевищує 3–5 м. Наукова новизна полягає в активному застосуванні сучасних засобів супутникових навігаційних систем (СНС) та програмних засобів у зоні проведення ООС, що забезпечують упровадження принципово нових засобів координатних визначень та пришвидшують виконання робіт. За підсумками експерименту можна зробити висновок, що точність орієнтування переважно залежить від точнісних характеристик СНС та кількості супутників, які перебувають у полі зору СНС. У разі використання СНС із СКП до 1 м відстань між точками можна істотно зменшити. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення з використанням навігаційної апаратури та порівняння щодо каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації стосовно використання командирам підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування навігаційної апаратури та визначено необхідну відстань між точками, їх вплив на точність визначення дирекційного кута координатним способом. З’ясовано, коли найдоцільніше застосувати навігаційну апаратуру для прив’язки. Результати дослідження сформульовано для командирів підрозділів, які за їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завдання.
  • Item
    Передумови виникнення 3D-кадастру в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ступень, Н.; Мельник, М.; Stupen, N.; Melnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета наукової роботи полягає у доведенні важливості та необхідності розвитку національної системи кадастру, а саме запровадження технології 3D-кадастру. Ця технологія надасть змогу запровадити вимірювання об’єктів нерухомості в режимі реального часу. Методика. Кадастр завжди пов’язаний із землею. Кадастрова інформація є основою для раціонального використання та охорони земель, які формують земельно-кадастрову та інформаційну систему об’єктів нерухомості. До цієї структури входять базові реєстри та загальні реєстри, які утворюють базову систему 3D-кадастру. Результати. Інтенсивний розвиток міст в Україні в поєднанні зі складними випадками просторового розмежування, з погляду права власності, потребує нового підходу в управлінні землею, який давав би змогу реєструвати об’єкти нерухомості та права на них у 3D-форматі. Тому виникає необхідність створення системи 3D-кадастру, яка зможе вирішити ці проблеми. Для створення 3Dкадастру в Україні необхідно вдосконалити національну кадастрову систему, зокрема наповнити її інформацією про будівлі та споруди, а також об’єднати реєстри, які містять інформацію про земельні ділянки та об’єкти нерухомості, розміщені на них. Наукова новизна та практична значущість. Бази даних 3D-кадастру можуть використовувати ті, хто займається процесами земельного розвитку, зокрема земельні реєстратори, геодезисти, архітектори, розробники, проєктувальники, агенти з нерухомості, місцеві урядові структури та власники корпорацій. Система 3D-кадастру може забезпечити важливою інформацією різні аспекти земельного та майнового менеджменту. Зарубіжний досвід підтверджує ефективність такої системи в комплексному управлінні ресурсами на рівні муніципалітетів; підвищення інвестиційної привабливості територій завдяки тому, що власникам гарантована реалізація усіх прав на будь-який тривимірний об’єкт нерухомості; зменшення майнових спорів, оскільки висотна координата є контрольною і на 98 % убезпечує кадастрову систему від накладок і хибної реєстрації меж об’єктів.
  • Item
    Пропозиції щодо розширення номенклатури типів межових знаків для адміністративно-територіальних одиниць
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Єршов, М.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Yershov, M.; Drbal, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Topographic and Cartographic Institute
    Мета роботи – обґрунтування методологічних підходів до розроблення науково-технологічних рекомендацій щодо визначення оптимальних типів межових знаків для встановлення (закріплення) меж адміністративно-територіальних одиниць. Методика. Для досліджень використано методи історичного аналізу конструкцій межових знаків, зокрема: впливу на конструкції межових знаків природно-кліматичних умов; вимог земельних кадастрів у різні історичні періоди; дослідження взаємозалежності центрів геодезичних пунктів та властивостей ґрунту під час вибору центрів межових знаків. Результати. Запропоновано розширену номенклатуру типів межових знаків, що враховує властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці, та пропозиції щодо вибору відповідних матеріалів для виготовлення межових знаків з метою збільшення терміну їх збереження. Це дасть змогу ефективніше управляти земельними ресурсами адміністративно-територіальних утворень. Розробленими пропозиціями можна скористатись у проєктах землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, зокрема в описанні їх меж. Наукова новизна та практична значущість. Виконаний аналіз типів межових знаків у поєднанні із наявною інформацією про ґрунти України показує, що під час вибору їх типів не враховують властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці. Внаслідок цього не можна ідентифікувати межі на місцевості, що відповідно призводить до неузгодженостей між органами влади та неефективного використання земельних ресурсів. Для вирішення цієї проблеми запропоновано використати добре розвинені науково-технічні та нормативні напрацювання про застосування різних типів геодезичних пунктів, які враховують глибину промерзання та фізико-механічні властивості ґрунту; наявність у місцях закладання ґрунтових вод та їх хімічний стан; заболоченість і, відповідно, на їх основі запропонувати розширену номенклатуру межових знаків. Запропоновані типи межових знаків можна використати для меж ОТГ, районів, міст та областей, які проходять по суходолу.
  • Item
    Ювілей міжнародної співпраці двох університетів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Тревого, І.; Задорожний, В.; Trevoho, I.; Zadorozhnyy, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто результати міжнародної співпраці Національного університету “Львівська політехніка” (Україна) і Вищої школи Нойбранденбург – Університету прикладних наук (Німеччина), яка ефективно ведеться упродовж 15 років на основі двосторонньої угоди. Успішно працювала програма подвійних дипломів на магістерському рівні вищої освіти, організовувались навчально-наукові практики українських студентів у Вищій школі Нойбранденбург, а німецьких студентів у Інституті геодезії Львівської політехніки, здійснювалось посеместрове навчання бакалаврів і магістрів, стажування викладачів, аспірантів, докторантів, науковці спільно готували наукові публікації та брали участь у міжнародних конференціях і симпозіумах двох університетів тощо. Нову угоду підписано у травні 2022 р. під час роботи Міжнародного “Geo Symposium 2022” у Вищій школі Нойбранденбург.
  • Item
    Зміст до "Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва"
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14)
  • Item
    Аналіз формування величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки в межах територіальної громади
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Маланчук, М.; Назаренко, К.; Malanchuk, M.; Nazarenko, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета роботи полягає у дослідженні формування величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки як об’єкта територіальної громади відповідної категорії земель. Для досягнення передбаченої мети потрібно вирішити такі завдання: дослідити порядок формування величини нормативної грошової оцінки; визначити основні показники порівняння розрахунку нормативної грошової оцінки. Методика робіт полягала у визначенні нормативної грошової оцінки для трьох ділянок різного призначення. Розрахунок нормативної грошової оцінки виконано відповідно до чинного законодавства. Вихідними даними для розрахунку оцінки були: витяг з Державного земельного кадастру, кадастровий план земельної ділянки, публічна кадастрова карта, схема розташування об’єкта досліджень. Для порівняння результатів додатково розраховували нормативну оцінку із використанням нормативних документів, чинних до 2022 р. Результати. Встановлено, що чинна методика істотно зменшує нормативну оцінку для таких об’єктів. Наприклад, для земель промисловості вона зменшена на 41 %, для земель водного фонду – на 17 %, і найбільше для земель лісогосподарського призначення – на 84 %. Такий розрахунок зменшує орендну плату, а відповідно і надходження до місцевого бюджету. Наукова новизна та практична значущість. У роботі досліджено чинну методику розрахунку величини нормативної грошової оцінки та здійснено порівняльний аналіз із нормативними актами, чинними до 2022 р. Як показують розрахунки, чинна методика значно занижує величину нормативної грошової оцінки. Наслідок цього – зменшення надходжень коштів до місцевого бюджету. Потрібно враховувати, що замовником робіт зі складання технічної документації з нормативної оцінки буде ТГ, якому невигідне проведення нової нормативної грошової оцінки.
  • Item
    Комплексний план просторового розвитку територіальних громад – завдання та шляхи вирішення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Музика, Н.; Білявський, М.; Muzyka, N.; Biliavskyy, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета пропонованого дослідження полягає в обґрунтуванні комплексного плану просторового розвитку територій (далі КППР), завдань, які вирішуватимуть у територіальних громадах. У результаті децентралізації на території країни новоутворені громади зіткнулися із проблемами щодо землекористування, які стосуються саме даних державного земельного кадастру, оскільки із державної власності громадам передано додаткові площі. Також виникла проблема із наочними плановими матеріалами територій громад, в яких би була вся інформація (повнота даних) про будівлі, споруди, інженерні комунікації, обмеження щодо використання землі, вся якісна характеристика ґрунтів та оцінка. Важливе поєднання землевпорядної документації та містобудівної в одне ціле, що сприятиме повноцінному оновленню інформації, її об’єктивності та наочності за підтримки геоінформаційних систем. Методика. Україна від початку свого становлення як самостійної держави здійснює реформи, зокрема земельну. Створення територіальних громад потребує нових планових матеріалів із адміністративними межами територіальних громад, якісними і кількісними показниками землі, інженерною інфраструктурою, угіддями, будівлями і спорудами. Комплексний план просторового розвитку територій повинен у правильній та логічній послідовності створити систему, призначену для швидкого вирішення проблем населення, з основною метою – надалі об’єднати в єдину систему громадського обслуговування не тільки із земельних та містобудівних питань, а й інших галузей інфраструктури (охорони здоров’я, благоустрою, інженерно-транспортну, збереження культурної спадщини). Результати. Встановлено мету розроблення КПРТ. Розглянуто основні способи забезпечення управління землями у новостворених громадах через розроблення комплексного плану просторового розвитку територій. Визначено низку важливих передумов для використання територій в період початкового запровадження просторового планування територій новостворених громад. Наукова новизна та практична значущість. Запровадження розроблення КППР територій у кожній територіальній громаді забезпечить цілісний і рівномірний розвиток не тільки платоспроможних населених пунктів у громаді, а і усієї території громади, де не тільки діє положення збалансованого розподілу державних, місцевих та громадських інтересів, але і враховується інтегрований розвиток громади. Також визначено види документації, які розробляють на кожну територіальну громаду, та послідовність їх формування на основі принципів єдності, доступності та об’єктивності.
  • Item
    Інвентаризація об’єктів садово-паркового господарства скверу Т. Масарика м. Ужгород із використанням НЛС
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ваш, Я.; Губар, Ю.; Калинич, І.; Четверіков, Б.; Vash, J.; Gubar, Y.; Kalynych, I.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National University
    Мета. Мета роботи – висвітлити основні етапи і перспективи аналізу отриманих даних наземного лазерного сканування незначних груп зелених насаджень міст на прикладі скверу Т. Масарика в м. Ужгороді, а також порівняти цю технологію із класичним методом інвентаризації зелених насаджень. Методика. В роботі розкрито особливості інвентаризації об’єктів садово-паркового господарства із використанням даних наземного лазерного сканування (НЛС). Запропоновано методику визначення не тільки наявності об’єктів зеленого господарства, але і їх характеристик. Описано здійснення інвентаризації зелених насаджень та результати її виконання на прикладі скверу Т. Масарика в Ужгороді. Виконано порівняння даних інвентаризації, зібраних аналоговими методами у 2017 р., та даних НЛС 2021 р. Інвентаризація зелених насаджень здійснюється відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України раз на п’ять років із квітня до жовтня і передбачає: визначення загальної площі, зайнятої об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначення вартості об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Під час інвентаризації: визначено загальну площу, зайняту об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; встановлено кількість дерев і чагарників за типом насаджень, видами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначено вартість об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасно внесено зміни, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Результати. В результаті досліджень виконано лазерне сканування скверу Т. Масарика у м. Ужгороді та опрацьовано отримані дані. Здійснено детальну інвентаризацію зелених насаджень на набережній Незалежності, а саме на території меморіального скверу ім. Т. Масарика. Після подеревного обліку досліджено 106 деревних порід різних видів. Хвойних – три види, листяних – дванадцять. Під час інвентаризації за санітарним станом підраховано кількість дерев у кожній категорії: І категорія – 49; ІІ категорія – 33; ІІІ категорія – 1; ІV категорія – 27; V категорія – 1. Загальна санітарна оцінка насаджень – задовільна із незначним сухостоєм та аварійними насадженнями тополі білої, що потребують заміни. Вперше на Закарпатті створено просторову модель об’єктів садово-паркового господарства на основі якісних даних за допомогою програмного забезпечення Archicad та створено 3D-моделі зелених зон із можливістю їх відображення за допомогою технології BIMх із різних ракурсів. Практична цінність. Отриманими результатами може скористатися муніципальна влада для упорядкування та догляду за сквером Т. Масарика у м. Ужгороді.
  • Item
    Використання зонування території як частини генерального планування для визначення площ земель прибудинкових територій
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Губар, Ю.; Тревого, І.; Ваш, Я.; Hubar, Yu.; Trevoho, I.; Vash, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї наукової роботи полягає у доведенні важливості й необхідності подальшого розвитку зонування територій у населених пунктах України з метою упорядкування прибудинкових територій. Методика. Реформа системи управління житловою нерухомістю нині ґрунтується на трьох основних напрямах: приватизація житлової нерухомості та створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ); реформування житлово експлуатаційних контор (ЖЕКів); створення ринку конкурентних управителів і ринку якісних житлово-комунальних послуг. До 2002 р., тобто до моменту набрання чинності Земельного кодексу України (ЗКУ) та Закону про ОСББ, питання оформлення прав на земельні ділянки під “звичайними” багатоквартирними житловими будинками було неврегульованим. Виняток становили кооперативні будинки. Стаття 66 [Земельний кодекс України, 2022] в редакції від 13.03.1992 р. передбачала, що: “Житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів надаються у постійне користування земельні ділянки для житлового, гаражного і дачного будівництва, розмір яких установлюється відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проєктно-технічної документації”. На практиці цю норму застосовували нечасто. Ситуація почала змінюватися із оновленням земельного законодавства. Результати. Суть розробленої методики полягає у визначенні часток прибудинкових територій для усіх одиниць нерухомості пропорційно до площі цих одиниць у загальній площі приміщень житлового будинку. У загальному випадку площа прибудинкової частки, яка розраховується для власника або користувача одиниці нерухомості, складається із площі земельної ділянки під будівлею, в якій розташована одиниця нерухомості, та площі земельної ділянки в прибудинковій території за вирахуванням площ всіх будівель у межах їх периметра. Наукова новизна та практична значущість. На основі викладених суджень вдосконалено методику визначення прибудинкових територій у частині розрахунку прибудинкових часток одиниць нерухомості із урахуванням проблеми зонування територій. Суть її полягає у визначенні меж житлового кварталу (мікрорайону), де розраховуватимуть межі прибудинкових територій, та визначенні територій у межах кварталу, які вилучають із площі житлового кварталу. До таких територій зараховують: земельні ділянки, які перебувають у приватній власності й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок приватної власності); земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок постійного користування).
  • Item
    Механізм відшкодування втрат лісогосподарського виробництва для ефективного ведення кадастру лісових земель
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Сай, В.; Хавар, Ю.; Sai, V.; Khavar, Yu.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета пропонованого дослідження – проаналізувати актуальне питання відшкодування втрат та збитків власникам землі та землекористувачам лісових земель унаслідок їх вилучення для потреб, які не пов’язані із лісогосподарським виробництвом, на прикладі Івано-Франківської області. Методика. Землі лісогосподарського призначення вважаються одним із головних елементів економічного потенціалу України. Значущість цих земель полягає у тому, що вони є одним із основних засобів виробництва. У разі безпосереднього використання земель лісогосподарського призначення не за цільовою функцією виникають негативні наслідки – втрати лісогосподарського виробництва. Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва є засобом щодо забезпечення охорони лісових земель і фактором, який компенсує їх раціональне використання. Натомість збитки землевласникам і землеко ристувачам є правовим важелем захисту прав на володіння та користування землею. Результати. З метою удосконалення державного регулювання охорони і раціонального використання земель лісогосподарського призначення розглянуто теоретико-методологічні аспекти земельного та лісового законодавства в межах відшкодування втрат земель лісогосподарського призначення; наведено методику розрахунків розміру втрат і збитків лісогосподарського виробництва через вилучення лісових угідь та їх використання у цілях, відмінних від ведення лісового господарства; проаналізовано механізм бюджетоутворення за рахунок втрат та збитків земель лісогосподарського призначення на прикладі земельних ділянок Івано-Франківської області. Наукова новизна та практична значущість. Висвітлено дослідження методичних підходів для визначення розміру втрат та збитків лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню у разі вилучення земельних ділянок для нелісових потреб з метою розрахунку розміру недоотриманого доходу. Застосування чинних нормативів відшкодування втрат та нарахування збитків лісогосподарського виробництва, в умовах ринкової економіки, дасть змогу збільшити надходження до місцевих бюджетів, що сприятиме раціональному використанню та запобіганню необґрунтованому вилученню земель лісогосподарського призначення.
  • Item
    Особливості класифікації космічних зображень для ідентифікації лісів Прикарпатського регіону
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Бурштинська, Х.; Декалюк, Я.; Заяць, І.; Burshtynska, Kh.; Dekaliuk, Ya.; Zayats, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї роботи – дослідження ефективності використання контрольованої класифікації для ідентифікації лісової рослинності за космічними зображеннями високої розрізненості; ідентифікації здорової, повністюзасохлої та пошкодженої засиханням хвойної рослинності. Методика полягає у дослідженні впливу вибору кількості сигнатур для контрольованої класифікації на основі параметричного правила максимальної вірогідності за знімком високого розрізнення, який отримано зі знімальної системи GeoEye1. Результати. Дослідження виконано на основі аналізу статистичних характеристик спектральних яскравостей пікселів, що дає змогу зробити висновок про пріоритетність сигнатур того чи іншого розміру. Створені класифіковані зображення для двох випадків вибраних розмірів сигнатур за тестовими ділянками дають змогу оцінити точність площ вибраних класів. Наукова новизна та практична значущість. Новизною отриманих результатів роботи є дослідження розмірів навчальних вибірок для проведення контрольованої класифікації космічних зображень за методом максимальної вірогідності. Метод контрольованої класифікації за правилом максимальної вірогідності дає змогу ідентифікувати різні об’єкти, характерні для площ, зайнятих лісовою рослинністю. Використовуючи правильний вибір сигнатур та їх розташування на знімку, можна визначати тип лісових об’єктів, зокрема категорії хвойної рослинності: здорова, пошкоджена та суха, які мають складні спектральні яскравості. Тобто формування навчальних вибірок для класифікації лісових об’єктів із змішаними спектральними характеристиками потребує додаткового дослідження
  • Item
    Створення інвентаризаційної бази даних та 3D-моделей пам’ятників видатних польських діячів, похованих на Личаківському цвинтарі у м. Львов
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Четверіков, Б.; Зборщик, В.; Рябчій, В.; Chetverikov, B.; Zborschyk, V.; Riabchiy, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; National Technical University “Dnieper Polytechnic”
    Мета. Мета роботи – створення інвентаризаційної файлової бази даних видатних польських діячів, похованих на Личаківському цвинтарі у м. Львові, та динамічних 3D-моделей пам’ятників поховань, більшість із яких є пам’ятками мистецтва. Методика. Запропонована в роботі методика створення інвентаризаційної бази даних польських поховань на Личаківському кладовищі у м. Львові передбачає такі етапи: розроблення html-макета бази даних; наповнення інвентаризаційної таблиці польських поховань даними; створення файлової бази даних польських поховань відповідно до розробленої структури; створення динамічних 3D-моделей пам’ятників видатних особистостей, які поховані на Личаківському цвинтарі. Всі елементи інвентаризаційної бази даних польських поховань виконано в html-форматі, а динамічні 3D-моделі в форматі MPEG під’єднані до html за допомогою гіперпосилань. Результати. В результаті проведених досліджень створено інвентаризаційну базу даних, що містить каталог польських поховань на території Личаківського кладовища у м. Львові (номер поховання, прізвище й ім’я похованого, роки життя). Кожне прізвище із інвентаризаційної бази даних пов’язане гіперпосиланням із файловою базою даних щодо кожної людини. Файлова база даних містить такі пункти: ПІП людини, роки життя, стан пам’ятника, координати могили, фото пам’ятника, стать, коротка інформація про похованого (за наявності), сектор поховання. Окрім цього, для видатних особистостей, похованих на Личаківському цвинтарі, створено динамічні 3D-моделі пам’ятників за допомогою мобільного додатка Polycam, що також під’єднані у вигляді відеофайлів до бази даних. Практична цінність. Отримані результати може використати керівництво Личаківського цвинтаря для підвищення туристичної привабливості об’єкта, а також польські громадські й урядові організації, які займаються обліком польських поховань та доглядом за ними.
  • Item
    Lessons of DRDSI pilot projects in Ukraine
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Chabaniuk, V.; Dyshlyk, O.; Tarnopolskiy, A.; Institute of Geography of NASU; “Geomatics Solutions” LLC; SE “Institute of Land management”
    The work considers practical examples of processes realization of product-process model of the National (N) Spatial Data Infrastructure (SDI, together – NSDI) of Ukraine [Chabaniuk, Dyshlyk, 2021], which meet two of the four dynamic principles of the latter building [Chabaniuk, 2018]. They were obtained in 2016 as part of pilot projects (pilots) of the regional European project to create the so-called Danube Reference Data and Services Infrastructure [DRDSI, Dusart, et al., 2016]. Pilots were implemented for the territory of 3 districts of Odessa region of Ukraine adjacent to Moldova. Despite the 6 years that have passed since then, these results not only remain, but become even more actual. The growing actuality is explained by several reasons, among which the most important are three: 1) [Law of Ukraine “About NGDI”, 2020] noncompliance with the recommendations (requirements) of INSPIRE; 2) inconsistency of the SDI (Spatial Data Infrustructure) model enshrined in the said Law with the Ukrainian reality; 3) the needs of practice. The results of the work are useful for determining [Law of Ukraine “About NGDI”, 2020] changes, the model of which must be changed to “correct” and “feasible” [Chabaniuk, Dyshlyk, 2021]. Due to the use of open technologies in pilots, the latter can be used in practical projects without the cost of purchasing commercial software.
  • Item
    Особливості проєктування екологічних стежок Надслучанського регіонального ландшафтного парку за матеріалами дистанційних знімань та засобів ГІС
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Остапчук, С.; Прокопчук, А.; Ostapchuk, S.; Prokopchuk, A.; Національний університет водного господарства та природокористування; National University of Water and Environmental Engineering
    Мета цієї роботи – для рекреаційного освоєння та використання територій виконати проєктування маршрутів екологічних стежок за сучасними технологіями (на прикладі Надслучанського регіонального ландшафтного парку). Парк розміщений у Рівненській області у долині річки Случ, займає площу понад 17 тис. га і містить багато об’єктів природоохоронного, історичного та рекреаційного значення. Методика. Попереднє проєктування екологічних стежок виконано за матеріалами супутникових знімань (радарні знімки Sentinel-1 і мультиспектральні Sentinel-2), які виділяються багатьма важливими особливостями. Серед них, передусім, відзначимо високу періодичність знімання, глобальне покриття, наявність великої кількості апробованих алгоритмів оброблення, можливість вільного і безкоштовного доступу для наукових досліджень. Для виконання поставленого завдання отримано цифрові моделі рельєфу, тематичні та індексні карти, композитні зображення. На завершальному етапі моделювання використано спеціалізоване програмне забезпечення ArcGIS. Результати. У результаті виконаної роботи спроєктовано п’ять пішохідних маршрутів і дві кінні оздоровчо-пізнавальні екологічні стежки з відповідними картосхемами, профілями, каталогами координат, описами маршрутів та оглядових точок, фотографіями тощо. Наукова новизна та практична значущість. Для створення маршрутів екологічних стежок запропоновану методику реалізовано вперше і підтверджено її ефективність. Вона дала змогу досягти істотного зменшення тривалості робіт, витрат на польові дослідження та врахувати необхідні особливості території. До цього у Надслучанському ландшафтному парку таких стежок взагалі не було. Оскільки екологічна туристична мережа в Україні ще не сформувалася, то використання розглянутого підходу на інших об’єктах природоохоронного значення дасть змогу швидше й ефективніше розвивати цей важливий сегмент, а це допоможе вирішити низку проблем – екологічних, культурних, соціальних та економічних. Наведені інформаційні відомості також надають можливість охочим за допомогою сучасних смартфонів здійснювати такі подорожі самостійно.