Аналіз забезпечення територій пунктами Державної геодезичної мережі

Abstract

Мета роботи – дослідити можливості використання геопросторового аналізу з метою оцінювання стану геодезичного забезпечення територій для картографування різних масштабів на прикладі Івано-Франківської області. Методика. Для досліджень використано методи геопросторового аналізу, зокрема зонування території за допомогою буферних полігонів, а також застосування гексагональної сітки. Результати. Запропоновано алгоритм оцінювання стану геодезичного забезпечення територій із застосуванням методу буферних зон і методу гексагональних полігонів. Виконано порівняння методів і подано графічні схеми обох методів. Аналіз результатів дав змогу встановити, що стан геодезичного забезпечення територій досліджуваних районів варіює у широких межах. Для картографування у масштабах 1:10000 та 1:25000 геодезичне забезпечення коливається у межах 65–92 %, залежно від району. Найвищі показники у Богородчанському районі, найнижчі – у Городенківському. Відсоткова забезпеченість територій знижується для більших масштабів 1:5000 та 1:2000. Картографування у таких масштабах потребує додаткового згущення мережі. Метод гексагональних полігонів у середньому показав кращі на 6,4 % результати, ніж метод буферних зон. Максимальна різниця забезпечення, обчисленого двома методами, 9,7 %; мінімальна – 2,4 %. Наукова новизна та практична значущість. Дослідження забезпечення пунктами ДГМ за допомогою геопросторового аналізу (на прикладі Івано-Франківської області) засвідчило доцільність його використання для вказаних цілей. Порівняння методів геопросторового аналізу для оцінювання стану геодезичного забезпечення на основі графічних матеріалів і кількісних характеристик показало, що кращі результати можна отримати у разі використання методу гексагональних полігонів. Метод буферних зон дає менш достовірні результати. Запропонований і досліджений підхід можна використати для вивчення забезпеченості пунктами Державної геодезичної мережі як всієї території України, так і територій окремих ОТГ, районів та областей.

The purpose of the work is to investigate the possibilities of using geospatial analysis to assess the state of geodetic support of territories for mapping of different scales, on the example of Ivano-Frankivsk region. Method. Methods of geospatial analysis, in particular zoning of the territory by means of buffer polygons, and also application of a hexagonal grid are used for researches. Results. An algorithm for estimating the state of geodetic support of territories using the method of buffer zones and the method of hexagonal polygons is presented. A comparison of methods is performed and graphical schemes of both methods are presented. The analysis of the results allowed to establish that the state of geodetic support of the territories of the studied areas varies widely. For mapping on a scale of 1:10000 and 1:25000, geodetic support varies between 65–92 %, depending on the area. Bogorodchany district has the highest indicators, Horodenkivsky district has the lowest. The percentage of territories is reduced for larger scales of 1:5000 and 1:2000. Mapping on such a scale requires additional network thickening. The method of hexagonal polygons on average showed better results by 6.4 % than the method of buffer zones. The maximum difference between the calculated collateral obtained from the two methods is 9.7 %; the minimum is 2.4 %. Scientific novelty and practical significance. The analysis of the provision of SGN points using geospatial analysis, on the example of Ivano-Frankivsk region, showed the feasibility of its use for these purposes. A comparative analysis of geospatial analysis methods to assess the state of geodetic support based on graphical materials and quantitative characteristics showed that the best results can be obtained using the method of hexagonal polygons. Using the method of buffer zones gives less reliable results. The proposed and researched approach can be used to study the provision of points of the State Geodetic Network for the whole territory of Ukraine, as well as for the territories of individual OTGs, districts and regions.