Лексична міжмовна омонімія на матеріалі української та турецької мов

Abstract

У статті розглянуто питання лексичної омонімії між неспорідненими мовами — українською та турецькою. На підставі структурно-семантичного аналізу українсько- турецьких омонімів, цей вид омонімії може бути кваліфікований як самостійне явище діалінгвальної лексико-семантичної системи. The article analyses question of lexical homonymy between unrelated languages — Ukrainian and Turkish. On the base of structural-semantic analysis, this kind of homonymy can be qualified as a selfsufficient phenomenon of dialingual lexically-semantic system.