Browsing by Author "Карівець, Ігор"

Now showing 1 - 20 of 41

In memory of Jaroslava Shekera (1982–2019)
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor
Richard Rorty and the Expediency of the History of Philosophy Foreword to Ukrainian Translation Richard Rorty’s Article «The Historiography of Philosophy: Four Genres»)
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
Читачам журналу запропоновано перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа-постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення. Для Річарда Рорті основне завдання історико-філософського дослідження полягає у тому, щоб постійно змінювати філософський канон, не давати йому закостеніти у певних стереотипних поглядах про добре відомих філософів, які належать до нього: Платон, Аристотель, Кант, Геґель, Гайдеґґер та інші. Тому він закидає доксографії те, що вона муміфікує «знаменитих філософів» і нехтує тими філософами, які працювали на межі філософії, науки, політики, економіки, моралі, медицини і навіть криміналістики. Залучення таких «недофілософів», якими їх вважають історики-доксографи, до філософського канону розширює філософську проблематику й стимулює формулювання нових філософських питань, які не на порядку денному застиглого філософського канону. Тому Річард Рорті відкидає доксографію, як жанр історико-філософського дослідження, натомість пропонує користуватися історичною реконструкцією, раціональної реконструкцією та інтелектуальною історією, як жанрами історико-філософських досліджень. Комбінуючи їх, дослідник філософії зможе побачити яскраву картину розвитку філософії, а не лише певні канонічні постаті, які закривають собою іншу історію філософії, яка складається з досліджень на межі філософії та інших гуманітарних, соціальних і природничих наук.
Some Existential Reflections on Self-Determination in the Conditions of the War
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Хоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню. Війну Росії проти України розглянуто як знищення індивідуального та колективного буття України. Опір українців є спротивом цій деструкції, і цей спротив надає нового, актуального значення співіснуванню, заснованому на солідарності всіх українців. Відтак конститовано Україну як Res-Publica, тобто як “спільну справу”, “буття-у-спільному” (Ж.-Л. Нансі).
Some Existential Reflections on Self-Determination in the Conditions of the War
(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Хоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню. Війну Росії проти України розглянуто як знищення індивідуального та колективного буття України. Опір українців є спротивом цій деструкції, і цей спротив надає нового, актуального значення співіснуванню, заснованому на солідарності всіх українців. Відтак конститовано Україну як Res-Publica, тобто як “спільну справу”, “буття-у-спільному” (Ж.-Л. Нансі).
Автономний глузд як джерело конфліктів та чинник оповсякденення
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Карівець, Ігор
Проаналізовано функціонування автономного глузду та шляхи його приходу до абсолютної влади над усіма сферами людського життя. Крім цього, розглянуто можливість синтезу розуму, глузду та чуттів у феномені sensus communis як такого, що виводить людину у трансперсональну та надособистісну площину. In this article the author analyzes the functioning of autonomous common sense and considers common sense’ ways of dominance over all domains of human life. In addition to this, the author considers the possibility of new synthesis of reason, autonomous common sense and senses in the phenomenon of sensus communis, which helps human being to enter transpersonal and superpersonal sphere.
Академізм і філософія
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Карівець, Ігор
Аналітична філософія стає ближчою…
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv National Polytechnic University
In this review, the development of contemporary analytic philosophy is considered from the productive point of view, not from the reproductive or historic one. The reviewer suggests that Synytsya’s monograph is strong needed for Ukrainian philosophical discourse because its analytic component is very weak or even absent. This monograph is presented the main actual problems that are elaborated by analytic philosophers fromWittgenstein to Kripke and Churchland. Those problems include the problem of consciousness (mind-body problem), artificial intellect, reference, truth etc. The author of monograph analyses the two main turn in contemporary analytic philosophy: the pragmatic and the cognitive. The last turn is connected with the big interest of analytic philosophers in the problems of mind-body relation and consciousness. The reviewer’s critics of the monograph is concentrated on the author doesn’t present own contributions to resolving of mentioned problems and his own position is a little presented in the monograph.
Антропологічні та соціальні аспекти ситуації: Сартр, Ясперс, Рікер
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Карівець, Ігор
Розглядається поняття ситуації як можливості переходу від Я до людини. Доведено, що Я і людина – це не одне і те саме. Обґрунтована важливість екзистенціально-феноменологічних досліджень ситуації Сартра, Ясперса та Рікера для формування соціальної комунікації на основі екзистенціальної відкритості людини до трансцендентного. In this article the notion of “situation” is considered as possibility of transition from Ego to human being. It is proved that Ego and human being is not the same. The importance of existential-phenomenological investigations of situation for formation of social communication on the basis of existential openness of human being toward the transcendent is grounded.
Бути – означає зростати
(Lviv Polytechnic National University, 2015) Карівець, Ігор
Дерріда та криза (викладання) філософії
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010) Карівець, Ігор
Дивитися, щоб дивуватися: феноменологічно-етимологічний аналіз дива
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
В оглядовій статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова “диво” й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне. Методи, які застосовувалися автором для дослідження дива (етимологічний, феноменологічний, компаративістський), дозволили глибше усвідомити та зрозуміти феномен дива з огляду на грецьке значення поняття “phenomenon”: те, що являє само себе; те, що є істиною буття; неприхованістю.
Дика природа як виклик моральним та ціннісним уявленням людини. Рецензія: Duclos, J. S. (2022). Wilderness, Morality, and Value. Lanham: Lexington Books. pp. 141.
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Рецензовану монографію Джошуа Дюкло присвячено дикій природі. На думку автора, дику природу треба розглядати як дику природу. Дика природа як дика природа долає антропоцентричні та неантропоцентричні обмеження всіх спроб теоретичного обґрунтування необхідності захисту дикої природи, зокрема філософії довкілля, біоетики, релігійних концепцій довкілля тощо. Відтак, автор рецензованої монографії пропонує погляд “нікого й нізвідки” на дику природу і лише він може виявити цінність дикої природи як такої.
Дослідження індійської філософії в Україні: історично-філософський та лінгвістичний підходи
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Карівець, Ігор
Езотеризм раннього християнства
(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009) Карівець, Ігор
Елементи повсякдення: тіло, час, інші
(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010) Карівець, Ігор
Аналізуються особливості конституювання повсякдення на основі його складових: тіла, часу, інших. Представлено їхнє екзистенціально-феноменологічне тлумачення, а також розкрито виникнення відчуття часу та інтерсуб’єктивності з людського тіла. In this article author analyses the particularities of constitution of everyday life on the basis of its elements such as: human body, time and others. Author considers the human body as the constituent element which gives rise to time and intersubjectivity.
Елементи, види та наслідки наукової творчості. Передмова до українського перекладу статті Яна Лукасевича “Творчість у науці”
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Вперше перекладено українською мовою статтю “Творчість у науці” відомого представника ЛьвівськоВаршавської школи, логіка та методолога науки, Яна Лукасевича. У ній відомий логік спростовує тезу про те, що науки існують лише для відтворення фактів та встановлення істин на їхній основі. Науки, передусім, існують для задоволення інтелектуальних потреб людини, які виникають на основі її прагнення до розумування. Розумування є творчими актами, до яких належать доведення, виведення, підтвердження та розуміння, а також створення гіпотез. Наукова творчість полягає у формулюванні конструктивних суджень, які поєднуються у певні синтези, які можна назвати теоріями. Науковими вони стають лише тоді, коли поєднуються логічними відношеннями слідування чи виведення.
Значення принципу доповнюваності для переходу від пізнання до споглядання
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Кадикало, Андрій; Карівець, Ігор
Розглядається нова парадигма осягнення дійсності в межах взаємозв’язку принципу доповнюваності та споглядального способу життя (vita contemplativa). Показано, що стара парадигма, яка ґрунтувалася на пізнанні як протистоянні суб’єкта і об’єкта і яка зводила світ та людину до механічних утворень, породила сучасну моральну та екологічну кризи. Лише повернення до споглядального способу життя і визнання принципу доповнюваності як основи буття можуть вивести людство із стану занепаду. In this article the authors examine the new paradigm of understanding of reality at the limits of interdependence between the principle of complementarity and contemplation. The old paradigm which is based on subject-object relations of cognition caused contemporary moral and ecological crisis. The authors are convinced that only return to contemplation and acknowledgement of principle of complementarity as the base of being can help humankind out of decay.
Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних “пост” (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка “Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы)”, Львів: Видавництво Магнолія, 2019, 179 с.)
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість. Але сьогодні ніхто вже не згадує істину; говорять про пост-правду, яка, фактично, є брехнею. Жити у брехні, змішувати брехню з правдою, поширювати неправдиву інформацію – все це стає нормою у світі пост-правди. Свобода, знання, істина, свідомість – це аспекти особистісного буття; якщо вони нівелюються, то людина втрачає горизонт буття, втрачає провідну інтенцію власного буття – інтенцію, яка спрямовувала її до нього. Автор монографії закликає повернутися до людини, щоб заново віднайти буття, яке відкривається людині як особистості. У монографії автор розкриває зміст класичного розуміння людини, яке втратило своє значення в епоху пост-класики.
Критика розуму як спосіб звільнитися від меж
(Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Карівець, Ігор
Метафора дуалізму у гностицизмі
(Національний університет "Львівська політехніка", 2015) Карівець, Ігор
У статті автор спростовує твердження про те, що гностицизм у своїй основі дуалістичний та визнає існування двох і більше богів. Автор статті доходить висновку, що в основу гностицизму покладено онтологічний монізм, а дуалізм – це лише метафора, яка покликана показати недосконалість та позірність чуттєвого (матеріального) світу. In this article the author refutes the statement that Gnosticism is dual in its own basis and recognizes the existence of two or more gods. The author comes to the conclusion that in the basis of Gnosticism is ontological monism, but dualism is only metaphor, which shows imperfection and illusiveness of sensuous (material) world.