Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2021. – Випуск 1 (1)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59906

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Випуск 1 (1). – 76 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка” : журналістика

Зміст


1
7
15
20
25
30
36
43
49
56
69
75

Content (Vol. 1 (1))


1
7
15
20
25
30
36
43
49
56
69
75

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретичне обґрунтування проблеми орбітальних масмедіа
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Фінклер, Юрій; Finkler, Juryj; Чорноморський національний університет імені Петра Могили
    Сучасні засоби масової комунікації (наприклад, радіо, газети, телебачення чи інтернет-журналістика), та й увесь спектр засобів масової комунікації (наприклад, театр, музика, виставки, кіно, драма, опера, візуальне мистецтво тощо) просувають наратив – інтерпретаційні як журналістом, так і аудиторією контексти реалій, про які йдеться в журналістській подачі. Але із запровадженням цілісних систем ідеологічно об’єднаних масмедіа наратив вже не піддається характеристиці тимчасовості чи розлогості інтерпретацій. Контексти і наративи масмедійного контенту вже більше не маскують під припущення чи гіпотези конкретну ідеологічну, партійну, світоглядну позицію, яка є далекою від розмірковувань про пізнавальність життя, журналістики, роботи журналіста. Колись дуалістичне використання контексту інтерпретаційного середовища перетворилось на позаконструктивістську модель тиску на аудиторію не за допомогою сюжетів, а фундаментальних світоглядних та ідеологічних, а часто – прямих партійних пропозицій. Пропонується розглянути контекст як підґрунтя для взаємодії та різних засобів масової інформації, які не лише об’єднані спільними ідеологічними наративами, але й мають певний центр, навколо якого здійснюється весь контент. Маємо ефект орбітальних масмедіа – в межах їхніх контентних пропозицій відбувається взаємодія авторів і аудиторії з метою розподілу такого контенту, який в рамках інформування про щось чи про когось не стільки покращує взаємодію медіа та аудиторії, скільки слугує елементом жорсткого контентного тиску на аудиторію в межах тих журналістських подач, які транслюються цими групами медіа.