Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2021. – Випуск 1 (1)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59906

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Випуск 1 (1). – 76 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка” : журналістика

Зміст


1
7
15
20
25
30
36
43
49
56
69
75

Content (Vol. 1 (1))


1
7
15
20
25
30
36
43
49
56
69
75

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Месенджери як перспективна платформа для розповсюдження контенту ЗМІ
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; ЗМІ «Matrix»; Lviv Polytechnic National University
    В Інтернеті масмедіа ведуть жорстоку боротьбу за кожного читача, глядача чи слухача. З кожним роком все складніше стає втримати і зацікавити свою аудиторію. Тому ЗМІ шукають нові канали розповсюдження своєї продукції. Офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах із кожним роком втрачають популярність серед аудиторії, тому редактори змушені шукати нові та перспективні шляхи комунікації зі своєю аудиторією. Одним із таких є так звані месенджери, які не лише швидко поширюють матеріали журналістів до конкретного читача, а й сам читач дробровільно дає згоду на отримання такої інформації. Месенджери за своєю суттю нагадують підписку на конкретний засіб масмедіа, але аудиторія інформацію отримує безкоштовно і тоді, коли має час її прочитати. Найпопулярнішими у світі є такі месенджери: Тelegram, Facebook Messenger, Wechat та WhatsApp. А в Україні найпопулярнішою соціальною платформою для спілкування є Viber (97 % українців мають його завантаженим на своїх мобільних пристроях), а також Telegram, Facebook Messenger та WhatsApp. Але українські ЗМІ найчастіше використовують для поширення свого контенту Viber та Telegram. Цікаво те, що у різних дослідженнях можна знайти різні терміни, які описують ці соціальні платформи, а саме: додатки, соціальні мережі, майданчики для спілкування, соціальні платформи та месенджери. Перші месенджери з’явилися у 90-х роках минулого століття, але пік їхнього розвитку припадає на наш час. Вони швидко завойовують популярність серед аудиторії, але не усі ЗМІ їх правильно використовують для поширення свого контенту. Тому розглянемо їх детальніше, а також наведемо правила публікування дописів на цих соціальних платформах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Фанфікшен як альтернативні медіа: сучасні комунікативні практики
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гудошник, Оксана; Яровкіна, Валерія; Hudoshnyk, Oksana; Iarovkina, Valeriia; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
    Актуалізовані сучасні напрямки розвитку фанфікшену як медійної системи, що набула характеристик самоорганізації. Представлені три етапи розвитку наукових поглядів на становлення процесу колективного авторства: від наративної критики та виокремлення медійних ознак фандомів до осмислення фактів зворотного впливу фанфікшена на культуру та комунікаційні процеси. На прикладі розвитку сучасного фанфікшен-простору запропоновані до аналізу явища, що увиразнюють комунікативну природу фанфікшен-ком’юніті, а також мережевий характер її організації: створення подкастових систем; за логікою канонічних блокбастерних всесвітів розгортання складних багатосюжетних історій із залученням великої кількості учасників. Парадоксальні явища, що виникають у вказаній медійній системі – зростання оригінальних робіт, не пов’язаних з переосмисленням та втіленням альтернативних ліній канону, виникнення феномену пасивного споглядача – пояснено впливом розвитку загальних тенденцій культури та локальними національними практиками. Побічно вплив фанфікшен- діяльності представлено в різних проявах та тенденціях: явища вторинної, третинної комунікації, перетворення фанону на канонічні тексти для подальшого фікрайтерства, активний вихід фанів за межі замкнених ком’юніті та вплив на сучасні культурні практики. Приклади останнього проілюстровано так: використання фанфіків для написання сценаріїв до серіалів; створення спінофф-продукції; урахування фанівських думок щодо розгортання сюжетів серіалів та книг. Перспективність комунікаційних досліджень умотивована кількісним зростанням об’єктів дослідження та ускладненням сучасних методик їхнього аналізу. Наявність суперечливих тенденцій та проявів проблематизує усталені наукові підходи, змушує звертатися до технічних підходів із використанням біг-дата методик.
  • Thumbnail Image
    Item
    Лексема «Вказувати» в газетних публікаціях
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Ріпей, Марія; Ripei, Mariia; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of Lviv
    На підставі довідкової літератури та власного редакторського досвіду розглянуто вживання лексеми «вказувати» у журналістських матеріалах. Зосереджено увагу на поясненні значення цього слова у «Словнику української мови» (в 11 т.) та «Словнику української мови online». Приклади наведено із щоденної всеукраїнської газети «День», що є одним з найпопулярніших видань у рейтингу загальнонаціональних медіа. Зазначено, що лексему «вказувати» правильно вживати на позначення «жестом, рухом, спрямованим кудись, на когось, щось, привертати до кого-, чого-небудь увагу; показувати… указувати дорогу… бути зразком для здійснення чого-небудь… відзначати, виділяти, називати що-небудь, роблячи відомим, помітним… звертаючи увагу на щонебудь, пояснювати, розкривати його сутність… наказувати кому-небудь, робити зауваження, давати розпорядження, повчати…». А в інших випадках варто вживати не росіянізм «вказувати», а «зазначити», «занотувати», «зафіксувати», «написати», «подати», «свідчити» тощо. Правильно писати «на звороті малюнка журналіст написав (зазначив, занотував)…»; «зазначити (подати, записати) в фемінітиві назву»; «в декларації подати (зазначити, написати) види доходів», «у розділі фіксують (записують, зазначають) дані про види та суми доходів», «зазначати місце проживання, серію і номер паспорта, ідентифікаційний код…», «інформація не буде подана»; «зазначати (записувати) в документах», «записувати (зазначати, занотовувати) на конверті рік народження»; «Менше 25 хворих на 100000 мешканців країни свідчить…». Акцентовано, що від точності слововживання залежить доступність, естетичний вплив і дієвість газетних публікацій.