Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2023. – Випуск 1 (5)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61391

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – Випуск 1 (5). – 94 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика

Зміст


1
9
16
23
33
40
50
57
65
70
80
89
91

Content


1
9
16
23
33
40
50
57
65
70
80
89
91

Browse

Subject: search.filters.subject.314.743

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Диференціація функцій блогів українських журналістів на сайтах інтернет-ЗМІ
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто диференціацію функцій блогів українських журналістів як нового типу самовираження на сайтах інтернет-ЗМІ, поділено функції на нові й традиційні. Оглянуто й проаналізовано статті попередніх дослідників щодо функцій блогів, таких як ЗМК, та інтернет-ЗМІ. Виявлено, що контент блогів на сайті інтернет-ЗМІ поєднує виконання функцій засобів масової комунікації, яким є блог журналіста, та водночас виконує функції жанру ЗМІ, яким є його контент. Розкрито систему рівнів: макрорівень, мезорівень, мікрорівень функцій блогів українських журналістів, що оприлюднюють у рубриках “Блоги”, “Авторські блоги” на сайтах українських інтернет-ЗМІ “Детектор медіа”, “Українська правда”, “День”. На основі аналізу впливу функцій блогів українських журналістів на сайтах інтернет-ЗМІ, виділено їх загально-соціальні, загально-психологічні та соціально-психологічні функції. Розкрито поєднання нових функцій блогів журналістів на сайтах інтернет-ЗМІ та традиційних загально-соціальних функцій ЗМІ: інформаційної, комунікаційної, регулятивної, інтегруючої, просвітницької, освітньої, виховної, ідеологічної, контролюючої, саморозвитку, соціалізації, що сприяють згуртуванню та утримуванню соціальних зв’язків. Виявлено одночасне застосування нових функцій блогів українських журналістів та загально-психологічних функції ЗМІ: утилітарної, емоційної розрядки, релаксації, що заспокоюють, знімають емоційну напругу. Встановлено, що блоги журналістів на сайтах Інтернет-ЗМІ виконують також соціально-психологічні функції: соціального орієнтування, аффілації як належності до групи, контакту з іншою людиною та самоутвердження, що поєднуються з новими функціями. Визначено домінування кількох нових функцій у журналістських жанрах блогів журналістів на сайтах досліджуваних інтернет-ЗМІ: зміна світогляду, самопрезентації, самовираження, самопозиціювання авторів блогів журналістів Інтернет-ЗМІ, що розширюють коло їх читачів та інші.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ціннісно-змістовий вимір “українського часу” національної громади в радіопросторі Канади
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гиріна, Тетяна; Hyrina, Tetyana; Державний податковий університет; State Tax University
    Розглянуто історичні етапи становлення, осмислено сучасний стан та ціннісно-змістовий супровід радіоініціатив української еміграції на прикладі радіопрограми “Український час” (Монреаль, Канада). Унікальні дані від першої особи отримано під час безпосереднього спілкування з продюсером медіаініціативи з понад тридцятирічним досвідом роботи, активним діячем української громади С. Куклевським. Простежено хронологію безперервного існування радіопрограми від її заснування у 1963 р. І. Опариком та В. Гладуном. Осмислено внесок у її розбудову двох поколінь творчого колективу талановитих авторів на чолі із теперішнім продюсером С. Куклевським. Введено до наукового медіадискурсу імена долучених до створення радіопрограми медіаактивістів: О. Онищенко, О. Шак (ведучі), Л. Гаврилів (інформаційний сектор), Н. Федосєєва (журналістка), священників української греко-католицької церкви о. І. Ощіпко та української православної церкви о. І. Куташа, продюсера С. Куклевського. Охарактеризовано орієнтацію її авторів до імплементації конвергентних інструментів сучасного радіомовлення, зокрема трансляції випусків на однойменному каналі на “Youtube” та інформаційний супровід на сторінці в соціальній мережі “Facebook”. Визначено високу роль та значення радіопрограми як інтегратора громади навколо національних цінностей та української справи та переконання у тому, що лише потужна об’єднана громада може мати успішне, якісне, тривале представлення в медіапросторі. А щоб зробити громаду такою, треба включатися в її життя, не обов’язково організовувати подієві атракції, але долучатися до них, слухати програми, говорити з дітьми українською, співати наших пісень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Медіамістифікація у контенті всеукраїнських телеканалів: український досвід
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Пуцята, Ірина; Putsiata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблемою є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених до визначення поняття “медіа містифікація”. Визначено, що значна кількість дослідників підкреслюють, що до однієї з основних ознак містифікації належить правдоподібність, яка характеризується як критерій її якості, оскільки ефективною медіамістифікацією вважатиметься в тому випадку, коли буде найвищий рівень правдоподібності. З’ясовано, що медіамістифікація орієнтована на те, щоб показати глядачу фрагмент дійсності в його правдивості, щоб не виникало підозр. Визначено, що на сьогодні існують загальновживані технології містифікації, які застосовують на українському телебаченні: фільмування “від першої особи”, “ефект тремтячої камери”, непопулярні актори чи невідомі представники органів влади. Для створення хороших та позитивних сюжетів містифікатори почали розтягувати правду, наголошувати на найбільш сенсаційних кутах своїх історій, вигадувати цікаві подробиці та перебільшувати, поки деякі історії не стали вигадкою. У рамках нашого дослідження акцентовано увагу на сатиричних фейкових новинах, які спрямовані на створення мотиваційних установок до саморефлексивного аналізу новинного медіаконтенту. Сатиричні фейкові медіа не прагнуть до прихованої пропаганди, не намагаються приховати свої цілі та обдурити, дезінформувати, маніпулювати громадською думкою, не створюють ілюзію дійсності, не наділяють авторів масками справедливих, об’єктивних журналістів, а навпаки, визнають вигаданість описаних подій та явищ (як приклад, можемо навести такі розважальні програми: “95-квартал”, “Дизель Шоу” тощо). Крім використання містифікації через прийом сатири, основною метою медіамістифікації є і матеріальне збагачення. Так, як відомо, сучасні мас-медіа прагнуть не лише виконувати свою високу соціальну місію, а й приносити прибуток редакції та власнику інформаційного ресурсу. Сформовані висновки, що медіамістифікація – це створення та закріплення в інформаційному поліфіктивної історії чи події, що підкріплюється переліком правдоподібних фактів, які виступають яскравим інформаційним приводом для засобів масової інформації протягом тривалого часу з метою досягнення соціально-значущого результату. А мета медіамістифікації може бути корисливою, тобто сприяти матеріальному збагаченню; пропагандистською, що сприяє розповсюдженню відповідний ідей; розважальною, наприклад, жарт із метою отримання популярності.