Solipsism as a factor in content personalization: practice of internet journalism

Abstract

Існує небагато досліджень щодо того, як журналісти інтернет-видань створюють контент для переконання громадськості, як працюють технології мережевих мас-медій. У цій статті представлені дослідницькі результати теоретичної розвідки щодо можливості переконання користувачів у суспільно-політичних та соціально-економічних аспектах розуміння контенту. При тому, що багато користувачів добре обізнані в створенні та споживанні інформації у функціональних межах Інтернет-видань, аналіз ставив за мету виявити прогалини в індивідуальному уявленні аудиторії про контент. Метою статті є виокремлення феномену соліпсизму в Інтернет-журналістиці як стандартного постмодерністського намагання журналістів вбудовувати власний соціальний досвід в індивідуальний простір людини. За відсутності офіційної, бюрократично оформленої великої державної обов’язкової комунікаційної політики і націоналісти, і ліберали, і консерватори, і анархісти, і соціалісти, і комуністи просувають свою власну ідеологію через інтернет-видання. Узагальнений контент усіх цих видань є внеском у демократичну практику функціонування інтернет-видань України як чинник суперечки за право на власний соліпсизм аудиторії. За подібних умов контент інтернет-журналістики буде накопичуватися в суспільстві, оскільки конструктивізм контенту входитиме у суперечність між чітко окресленими принципами інтернет-видань та практичністю аудиторії. Питання про демократичність режимів у суспільствах, у межах яких працюють контенти інтернет-видань, набагато більш глибинні. Мається на увазі сукупність організаційних і політичних чинників функціонування конкретного суспільства. Якою ціною автономії мас-медій через їхню позірну спонтанність та реальну різноманітність спричиняють втягування масової аудиторії в ідеологію, партійне життя, економіку, спорт, вибори, культуру, патріотизм, державну політику?.. Комунікаційний соліпсизм – це про конкретний інтерес конкретної людини до конкретної проблеми, що висвітлюється конкретним інтернет-виданням, про досвід значущої демократичної участі аудиторії лише в невеличкому, але принципово важливому для цієї аудиторії сегменті ідеології, партійного життя, економіки, спорту, виборів, культури, патріотизму, державної політики…There is little research on how online journalists work to convince the public, on how online media technologies work. This article presents the research results of theoretical research on the possibility of convincing users in the sociopolitical and socioeconomic aspects of understanding content. Therefore, many users are well aware of the creation and consumption of information within the functional boundaries of the Internet, analyzing the goal of identifying gaps in the individual meaning of the audience about the content. The objective of this article is to highlight the phenomenon of solipsism in online journalism as a standard postmodernist attempt of journalists to embed their own social experience in the individual space of man. As a results of processing the material, we came to the following conclusions: 1. The hypothesis of solipsism in online journalism assumes a certain level of civic competence. 2. The formation of strong organizational and content links between Internet media and its regular audience is generally identified by the interests, programs and forms of such actions that have value. 3. The production of online media of its own content prefers a clearly defined sociopolitical line, which leads to the suppression of idiosyncrasy, diversity and dissent. 4. The context of solipsism establishes the freedom of the audience up to its right to neglect the activities of the media in general. 5. The author can react painfully and effectively in any available way to the activities of any Internet publication. 6. The audience can act as a separate author-each content, which evaluates the practice of any online publication, using, in particular, places of mass communication.