Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2023. – Випуск 1 (5)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61391

Науковий журнал

Є правонаступником збірника наукових праць «Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістські науки», який започатковано у 2017 р. Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України № 1017 від 27.09.2021р. "Вісник Національного університету "Львівська політехніка": журналістика" включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б"). Галузь науки: соціальні комунікації, спеціальність 61 (журналістика). Виходить двічі на рік з 2021 року.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – Випуск 1 (5). – 94 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика

Зміст


1
9
16
23
33
40
50
57
65
70
80
89
91

Content


1
9
16
23
33
40
50
57
65
70
80
89
91

Browse

Subject: search.filters.subject.audience

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Paywall as a model of functioning foreign and Ukrainian online media
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Кіца, Мар’яна; Кравчак, Петер; Kitsa, Mariana; Kravcak, Peter; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Catholic University in Ruzomberok
    У час глобального розвитку Інтернету мас медіа зазнали значних змін. Легка доступність до створення та поширення контенту, блогінг, соціальні мережі заохотили медіа до пошуку нових форм та методів комунікації з аудиторією. Найбільше відчули зміни традиційні медіа, зокрема газети, які були змушені зменшити свої тиражі або повністю перейти в онлайн. Проте і такий формат потребує видозмін через фінансові проблеми. Одним із поширених механізмів функціонування у світових онлайн медіа є платний контент, так званий пейвол. Цей підхід передбачає залучення коштів від читачів шляхом місячної підписки або платних окремих матеріалів. У США та країнах Західної Європи платний контент в онлайн медіа почали запроваджувати на початку 21 століття. Серед перших медій, які вдались до такого інструменту залучення коштів від читачів були, New York Times та The Wall Street Journal. Якщо New York Times просто обмежило ліміт безкоштовних матеріалів до двадцяти, то The Wall Street Journal цілком обмежив доступ до повних версій своїх публікацій. Різні моделі платного контенту запровадили також французькі та австралійські онлайн медіа. В Україні вперше таку модель запровадила газета Kyiv Post. Проте цей засіб масової інформації не є для широкого залу, і відразу орієнтувався на нішеву аудиторію. Відтак ми вважаємо першим суспільно політичним Інтернет-ЗМІ в Україні, що вдався до моделі пейвол було видання “Новий час”, яке почало працювати за цією схемою у 2020 році. Ще одним Інтернет-ЗМІ стало “Ліга.нет”, яке запропонувало читачам версію онлайн ЗМІ без реклами за символічну оплату. Поштовхом до збирання коштів із читачів в Україні стала пандемія коронавірусу, коли кількість рекламодавців суттєво зменшилась. Наступним викликом стала війна, відтак онлайн медіумам варто шукати нові способи залучення та втримування аудиторії, а також отримування фінансів для стабільного функціонування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Solipsism as a factor in content personalization: practice of internet journalism
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Фінклер, Юрій; Finkler, Juryj; Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола; V’yacheslav Chornovil Galician College
    Існує небагато досліджень щодо того, як журналісти інтернет-видань створюють контент для переконання громадськості, як працюють технології мережевих мас-медій. У цій статті представлені дослідницькі результати теоретичної розвідки щодо можливості переконання користувачів у суспільно-політичних та соціально-економічних аспектах розуміння контенту. При тому, що багато користувачів добре обізнані в створенні та споживанні інформації у функціональних межах Інтернет-видань, аналіз ставив за мету виявити прогалини в індивідуальному уявленні аудиторії про контент. Метою статті є виокремлення феномену соліпсизму в Інтернет-журналістиці як стандартного постмодерністського намагання журналістів вбудовувати власний соціальний досвід в індивідуальний простір людини. За відсутності офіційної, бюрократично оформленої великої державної обов’язкової комунікаційної політики і націоналісти, і ліберали, і консерватори, і анархісти, і соціалісти, і комуністи просувають свою власну ідеологію через інтернет-видання. Узагальнений контент усіх цих видань є внеском у демократичну практику функціонування інтернет-видань України як чинник суперечки за право на власний соліпсизм аудиторії. За подібних умов контент інтернет-журналістики буде накопичуватися в суспільстві, оскільки конструктивізм контенту входитиме у суперечність між чітко окресленими принципами інтернет-видань та практичністю аудиторії. Питання про демократичність режимів у суспільствах, у межах яких працюють контенти інтернет-видань, набагато більш глибинні. Мається на увазі сукупність організаційних і політичних чинників функціонування конкретного суспільства. Якою ціною автономії мас-медій через їхню позірну спонтанність та реальну різноманітність спричиняють втягування масової аудиторії в ідеологію, партійне життя, економіку, спорт, вибори, культуру, патріотизм, державну політику?.. Комунікаційний соліпсизм – це про конкретний інтерес конкретної людини до конкретної проблеми, що висвітлюється конкретним інтернет-виданням, про досвід значущої демократичної участі аудиторії лише в невеличкому, але принципово важливому для цієї аудиторії сегменті ідеології, партійного життя, економіки, спорту, виборів, культури, патріотизму, державної політики…
  • Thumbnail Image
    Item
    Специфіка та різновиди кіносюжетів у сучасних ЗМІ
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Максимович, Мирослав; Maksymovych, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Указано на те, що кінематограф та його виражальні засоби як вид мистецтва та галузь людської діяльності, що може створювати рухомі зображення, завдяки сучасним технічним пристроям, став невід’ємним атрибутом сучасних засобів масової інформації. Кіносюжети стали важливою візуальною складовою медійного продукту нашого сьогодення. Їхня затребуваність вимагає не лише збільшення кількісних показників у процесі виробництва, а й нових підходів до поліпшення якості такої продукції, адже від її популярності серед глядацької аудиторії напряму залежить кількість фінансової винагороди від рекламодавців та рейтингові показники телеканалів. Здійснено короткий огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення й характерні особливості кіносюжетів як одного з важливих елементів сучасної візуальної журналістики. Закцентовано увагу на різновидах кіносюжетів у сучасних засобах масової інформації. Здійснено класифікацію кіносюжетів за різними характеристиками. Проаналізовано специфічні риси кіносюжетів та базові елементи їхнього створення. Вказано на те, що однією з особливостей створення якісного кіносюжету є вміння правильно і грамотно створити його сценарій. Наведено погляди теоретиків та практиків сучасної телевізійної журналістики на технологію створення кіносюжетів відповідно до правил драматургії та сценічної майстерності. У висновках наголошено на професійних аспектах підготовки журналістів, які хочуть спеціалізуватися на виготовленні кіносюжетів для сучасних засобів масової інформації