Юридичні науки. – 2021. – № 2 (30)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57594

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – № 2 (30) – 234 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
8
26
36
43
51
55
62
68
73
79
85
91
97
103
108
116
121
129
135
143
152
159
167
178
184
193
197
207
216
220
225

Content


1
8
26
36
43
51
55
62
68
73
79
85
91
97
103
108
116
121
129
135
143
152
159
167
178
184
193
197
207
216
220
225

Browse

Subject: search.filters.subject.civil society

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Глобальне громадянське суспільство як феномен сучасного світу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Шак, Роман; Shak, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано глобальне громадянське суспільство як феномен сучасного світу та визначено перспективи його розвитку. Глобальне громадянське суспільство могло б стати новою моделлю розвитку, яка дала б змогу кардинально збільшити інвестування в людський потенціал і убезпечення соціального середовища зі зменшенням участі в цьому держави та залученням нових акторів; воно є бажаною формою всесвітньої асоціації людей, народів, транснаціональних спільнот. З огляду на невизначені перспективи інституціоналізації владних (централізованих) структур на глобальному рівні, можна прогнозувати, що на ньому оперуватимуть “м’які” форми регулювання – міжнародний клас експертів та інші форми організації громадянського суспільства. Але суб’єкти глобального громадянського суспільства, зокрема міжнародні неурядові громадські організації, залишаються маргінальними акторами, у кращому випадку з непрямим впливом на окремі аспекти (між)державного прийняття рішень. Політична сфера здебільшого закрита для недержавних організацій. Безумовно, під впливом глобалізації громадянське суспільство розширюється, утворюються транснаціональні співтовариства, транснаціональні неурядові організації, глобальні рухи, міжнародні наукові та професійні асоціації тощо. Тобто формується унікальний суспільний простір, удосконалюються основні загальні права, роблять спроби запобігти глобальним загрозам без участі держав. Але реалістична оцінка цього процесу свідчить про ще доволі нечітку перспективу генези феномену глобального громадянського суспільства, яка обтяжена численними гальмівними механізмами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічно-правові особливості життєдіяльності особи в період пандемії COVID-19
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Романова, Альона; Romanova, Alona; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З’ясовано, що за умов пандемії коронавірусу необхідно дотримуватися принципу поваги до безпеки, гідності та прав людини. Беручи на себе зобов’язання допомагати людям у ситуаціях, коли вони постраждали через стресову подію, важливо діяти з повагою до безпеки, гідності та прав тих, кому ми допомагаємо. Сьогодні в межах антропологічної інтерпретації проблем суспільно-правової дійсності формується принципово новий підхід до правового регулювання життєдіяльності особи в умовах коронавірусної пандемії. Доведено, що в умовах коронавірусної пандемії надзвичайно актуальна проблема забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Навіть у найрозвиненіших і найдемократичніших державах виникла потреба певного обмеження прав людини з метою збереження життя і здоров’я цієї людини і людства загалом. Вдалим підходом до вирішення проблеми було також прийняття низки рішень щодо обмеження роботи контрольно-пропускних пунктів та запровадження нових підходів та санкцій щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення карантинних заходів. Наголошено, що Україна повністю підтримує ВООЗ у її зусиллях забезпечити належне тестування та схвалення вакцин, а також виступає за рівномірний розподіл вакцин на засадах глобальної солідарності. Угода про співпрацю між Україною та ВООЗ закладає міцну основу та містить чітку дорожню карту для нашого розширеного співробітництва. Обґрунтовано, що допомога може надаватися на початку, під час пандемії коронавірусної інфекції та після самоізоляції. Психологічна реабілітація є різновидом психологічної допомоги в тій частині, в якій вона спрямовується на відновлення втрачених (порушених) психологічних можливостей і здоров’я. У період пандемії COVID-19 в Україні запрацювали чатботи для координації госпіталізації та відкритий дашборд вільних місць, електронні скерування на ПЛР-тестування та інші сервіси для протидії поширенню коронавірусу. Саме ці заходи додавали людям впевненості, що їхні права і свободи не порушуються, що держава робить усе можливе, щоб її громадяни відчували захищеність, і що ситуація в країні під контролем Уряду і органів влади.