Юридичні науки. – 2021. – № 2 (30)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57594

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – № 2 (30) – 234 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
8
26
36
43
51
55
62
68
73
79
85
91
97
103
108
116
121
129
135
143
152
159
167
178
184
193
197
207
216
220
225

Content


1
8
26
36
43
51
55
62
68
73
79
85
91
97
103
108
116
121
129
135
143
152
159
167
178
184
193
197
207
216
220
225

Browse

Subject: search.filters.subject.human and civil rights and freedoms

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз ризиків глобалізаційних процесів для безпекового середовища України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто проблемні питання, що стосуються ризиків, які спричиняють глобалізаційні процеси у світі, для національної безпеки України. Глобалізація є внутрішньо суперечливим процесом, оскільки, з одного боку, вона відкриває нові можливості для політичного та державно-управлінського дискурсу, а з другого – загострює наявні або породжує нові проблеми, які сьогодні визначають як “виклики”. Фактично це форми загострення проблем, породжених попередніми етапами світового розвитку, що свого часу не знайшли належного вирішення у світовій державно-управлінські практиці. Безпосередньо це стосується проблем загального характеру, які пов’язані із появою нових факторів у світовому розвитку і які ставлять під питання можливості нормального функціонування механізмів відтворення суспільного життя, стабільності системи міжнародних відносин, сталості світоустрою. Процеси глобалізації дедалі більше впливають як на національну безпеку країн, так і на міжнародну безпеку. Саме вони визначають головні тенденції розвитку світової політики та економіки, а також призводять до кардинальних змін у міжнародному безпековому середовищі, яке стає дедалі динамічнішим і суперечливішим. Процеси глобалізації перетворилися на найважливіший чинник впливу на безпекову та оборонну політику провідних країн світу на найближчу, середньо- та довгострокову перспективи, що ставить перед нашою державою нагальне завдання визначити та оцінити характер і значущість сучасних викликів і загроз для її національної безпеки. Негативні наслідки глобалізації значно більше вражають ту державу, яка залишилася поза межами простору розвинених країн світу, а Україна нині на стику тихикраїн, які отримують переваги від глобалізації, і тих, які зазнають її негативних наслідків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічно-правові особливості життєдіяльності особи в період пандемії COVID-19
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Романова, Альона; Romanova, Alona; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З’ясовано, що за умов пандемії коронавірусу необхідно дотримуватися принципу поваги до безпеки, гідності та прав людини. Беручи на себе зобов’язання допомагати людям у ситуаціях, коли вони постраждали через стресову подію, важливо діяти з повагою до безпеки, гідності та прав тих, кому ми допомагаємо. Сьогодні в межах антропологічної інтерпретації проблем суспільно-правової дійсності формується принципово новий підхід до правового регулювання життєдіяльності особи в умовах коронавірусної пандемії. Доведено, що в умовах коронавірусної пандемії надзвичайно актуальна проблема забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Навіть у найрозвиненіших і найдемократичніших державах виникла потреба певного обмеження прав людини з метою збереження життя і здоров’я цієї людини і людства загалом. Вдалим підходом до вирішення проблеми було також прийняття низки рішень щодо обмеження роботи контрольно-пропускних пунктів та запровадження нових підходів та санкцій щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення карантинних заходів. Наголошено, що Україна повністю підтримує ВООЗ у її зусиллях забезпечити належне тестування та схвалення вакцин, а також виступає за рівномірний розподіл вакцин на засадах глобальної солідарності. Угода про співпрацю між Україною та ВООЗ закладає міцну основу та містить чітку дорожню карту для нашого розширеного співробітництва. Обґрунтовано, що допомога може надаватися на початку, під час пандемії коронавірусної інфекції та після самоізоляції. Психологічна реабілітація є різновидом психологічної допомоги в тій частині, в якій вона спрямовується на відновлення втрачених (порушених) психологічних можливостей і здоров’я. У період пандемії COVID-19 в Україні запрацювали чатботи для координації госпіталізації та відкритий дашборд вільних місць, електронні скерування на ПЛР-тестування та інші сервіси для протидії поширенню коронавірусу. Саме ці заходи додавали людям впевненості, що їхні права і свободи не порушуються, що держава робить усе можливе, щоб її громадяни відчували захищеність, і що ситуація в країні під контролем Уряду і органів влади.