Комп'ютерні системи та мережі. – 2021. – Том 3, № 1

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57952

Науковий журнал

Науковий журнал «Комп'ютерні системи та мережі» включений до переліку фахових видань (технічні науки), в яких публікуються матеріали дисертаційних робіт у галузі технічних наук. Збірник містить статті з результатами досліджень актуальних проблем комп’ютерних систем, мереж та інформаційних технологій, які виконуються вченими НУ «Львівська політехніка» та інших регіонів України в галузі теорії та розробки комп’ютерних систем. загального та спеціалізованого призначення, комп'ютерні засоби цифрової обробки сигналів, комп'ютерні мережі, автоматизоване проектування та керування. Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, інженерів, які спеціалізуються в області обчислювальних систем, комп'ютерних мереж, комп'ютерних засобів цифрової обробки сигналів, автоматизованого проектування та управління, а також аспірантів і докторантів відповідних спеціальностей..

Комп’ютерні системи та мережі : науковий журнал. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – Том 3, № 1. – 114 с. : іл.

Комп’ютерні системи та мережі

Зміст (том 3, № 1)


1
7
20
29
38
47
58
68
80
89
99
106

Content (Vol. 3, No 1)


1
7
20
29
38
47
58
68
80
89
99
106

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Удосконалення структур багаторозрядних перемножувальних пристроїв у різних теоретико-числових базисах
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Возна, Н. Я.; Давлетова, А. Я.; Николайчук, Я. М.; Грига, В. М.; Vozna, N.; Davletova, A.; Nykolaychuk, Y.; Gryga, V.; Західноукраїнський національний університет; Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника; Western Ukrainian National University; V. Stefanyk Precarpathian National University
    Запропоновано методи удосконалення структур багаторозрядних перемножувачів, які характеризуються підвищеною швидкодією, зменшеною структурною складністю пристрою та зниженою структурною складністю входо-виходів залежно від розрядності перемножувачів (512–2048 біт) відповідно у 1024–4096 разів, порівняно із відомими перемножувачами на основі класичних однорозрядних повних суматорів. Запропоновано оптимізацію структур багаторозрядних перемножувачів. Наведено порівняльні оцінки структурної, функціональної та відносної функціонально-структурної складностей їхніх схемотехнічних реалізацій. Застосування оптимізованих схемотехнічних рішень перемножувачів дає змогу істотно покращити системні характеристики складних обчислювальних пристроїв із великою кількістю таких компонентів у кристалах мікроелектронних технологій.