Chemistry & Chemical Technology. – 2023. – Vol. 17, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61232

The scientific-technical journal

It is the scientific-technical journal in English in Ukraine discussing actual problems of chemistry and chemical technology. Compared with other chemical journals Ch&ChT is publishing materials of both theoretical and practical values in such fields as analytical, general organic, physical and inorganic chemistry; chemistry of high molecular compounds; materials science and engineering; chemical kinetics and catalysis; technology of inorganic substances; technology of organic synthesis products; chemical technology of processing of combustible minerals; processes and apparatus of chemical and food productions; biotechnology and ecology.

Chemistry & Chemical Technology : [the scientific-technical journal] / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief M. Bratychak. – Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2023. – Volume 17, number 2. – Р. 221–473 : ill.

Зміст


221
237
244
253
262
272
279
287
294
304
315
325
339
347
357
365
373
386
397
407
420
431
438
450
460
469

Content (Vol. 17, No 2)


221
237
244
253
262
272
279
287
294
304
315
325
339
347
357
365
373
386
397
407
420
431
438
450
460
469

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Friedel-Crafts Reaction of Vinyltrimethoxysilane with Styrene and Composite Materials on Their Base
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-03-16) Mukbaniani, Omar; Tatrishvili, Tamara; Kvinikadze, Nikoloz; Bukia, Tinatin; Pachulia, Zurab; Pirtskheliani, Nana; Petriashvili, Gia; Ivane Javakhishvili Tbilisi State University; Georgian Technical University; Sokhumi State University
    Здійснено алкілування стирену вінілтриметоксисиланом за реакцію Фріделя–Крафтса в присутності безводного AlCl3. Отримано алкокси(4-вінілфенетил)силан. Синтезовані продукти ідентифікували за допомогою 1H, 13C, COSY ЯМР та FTIR спектроскопії. Обговорено розрахунки з використанням методу квантово-хімічної неемпіричної теорії функціоналу густини (DFT) для реакції між вінілтриметоксисиланом і стиреном, здійсненої за орто-, мета- і пара-положеннями. Для теоретичного моделювання використовували програму онлайн-прогнозування “Priroda-04: A quantum-chemical program suite”. За різних температур і тисків методом гарячого пресування або екструзії були одержані композиційні матеріали на основі деревної тирси різної дисперсності та синтезованого триметоксисилілованого стирену як в'яжучого й армувального агента зі ступенями силілування (5 %) у присутності різноманітних органічних/неорганічних добавок, антипіренів та антиоксидантів. Досліджено фізико-механічні властивості композитів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Basicity and Nucleophilicity Effect in Charge Transfer of AlH3-Base Adducts: Theoretical Approach
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-03-16) Aichi, Mohammed; Hafied, Meriem; University of Abbas Laghrour Khenchela; University of Batna
    Це дослідження дозволяє вивчити взаємодію кислоти Льюїса (AlH3) й основ Льюїса: CO; H2O; NH3; PH3; PC13; H2S; CN–; OH–; O2–2; F–; N(CH3)3; N2; N2H4; N2H2; C5H5N; C6H5-NH2. За допомогою розрахунків теорії DFT з функціоналом B3LYP з використанням базового набору 6-31G(d,p) і з метою перевірки впливу як донора, так і акцептора на утворення різних адуктів ми зосередилися головним чином на розрахунку енергетичної щілини ∆EВЗМО НВМО, енергії Гіббса ∆G, кута (θ) в основі AlH3 та величини енергії взаємодії Einter. Також розраховані кілька параметрів реакційної здатності (індекс електрофільності (ω), нуклеофільність (N), хімічний потенціал (μ), жорсткість (η) і поляризовність (α)), щоб визначити слабку взаємодію та розрізнити нуклеофільність і основність різних основ Льюїса. Результати показали, що електронне перенесення заряду оцінюється як важливе в системах, де встановлено взаємодію між Al та аніонними основами, а сила донора електронів є передбачуваною для O–2, F–, OH– і CN–. Організація псевдотетраедричних адуктів залежить від геометричних параметрів (довжини зв’язку та кута θ) й енергій Гіббса ∆G, які характеризують головну стабільність.