Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. – 2019. – Випуск 3

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46617

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У збірнику наукових праць опубліковано статті, які розкривають такі тематичні напрями: теорія, історія традиційних і новітніх ЗМІ, журналістика та соціальні комунікації, правові, етичні норми журналістики, мова і ЗМІ. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, журналістів, працівників засобів масової комунікації, студентів спеціальності «Журналістика».

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 3. – 172 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки

Зміст


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Content


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Browse

Filters

20194

Settings

Has files: YesSubject: search.filters.subject.media

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Контроверсійні теми як різновид конфлікту в науковій журналістиці
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”
    Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності. Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові теми – спонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об’єктивно подані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки дають змогу повно і яскраво передати динаміку розвитку науки і суспільства, їхній взаємозв’язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів. Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються із аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферами – політикою, культурою, релігією, мораллю тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Manipulating the brexit issue in the english-written media
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Сушко, Сергій; Sushko, Serhii; Приватне акціонерне товариство “ВНЗ МАУП”; Private Joint-Stock Company “Higher Education Institution “Interregional Academy of Personnel Management”
    Розглянуто провідні форми висвітлення у британських ЗМІ найгострішої проблеми Об’єднаного Королівства – виходу країни з Європейського Союзу, процесу, який отримав назву Brexit (“Британський вихід”). Різнобічність висвітлення Брекзиту виявляється у формах виваженого журналістського та академічного аналізу причин та обставин цього суспільно-політичного явища, демостративно заангажованого однобічного підходу з використанням зневажливо-образливого дискурсу і тону, що значною мірою характерно для британських таблоїдів, журналістського розслідування утаємничених засобів втручання у доленосний референдум країни у 2016 р., газетних та журнальних колонок, спрямованих виключно на Брекзит та закріплених за відомими огдядачами, блогів, сенсаційно-конспірологічних матеріалів, яким бракує доказової бази, інтерв’ю, публічних виступів, доповідей на конференціях. До результатів дослідження належить виокремлення зазначених форм та визначення особливостей і наявності або відсутності ознак маніпулятивності в окремих публікаціях, вибраних для аналізу; встановлення культурно та історично маркованої стратифікації друкованих видань британських ЗМІ; виокремлення вагомого шару антиманіпулятивних публікацій та внеску окремих журналістів-розслідувачів у справу забезпечення демократичного суспільного вибору; аналіз серії публікацій в авторських брекзит-колонках газети Guardian; окреслення формату публікацій окремих видань, зокрема суттєвої ролі заголовків на першій сторінці друкованих видань (за матеріалами огляду академічного дискурсу).
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальна мережа Instagram як сучасна платформа для популяризації журналістського контенту
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Семен, Наталія; Казімова, Юліана; Semen, Nataliya; Kazimova, Yuliana; Національний університет “Львівська політехніка”
    Сучасна вітчизняна журналістика намагається наслідувати тенденції світових мас-медіа. Це надзвичайно позитивне явище, яке свідчить про глобалізацію та прогресивність. Дослідження сконцентроване довкола соціальної мережі Instagram, яка від часу свого заснування здобула велику популярність як серед пересічних користувачів, так і серед журналістів. Робота сучасного журналіста в соціальних мережах сьогодні надзвичайно необхідна йому як для власного інформування, так і для популяризації свого контенту серед аудиторії. Платформа Instagram має низку специфічних особливостей, що відрізняє її від інших соціальних мереж. Саме тому для ефективності роботи в Instagram потрібно дотримуватись певних правил та тенденцій. Крім того, Instagram надзвичайно стрімко та систематично покращує свої функції. Відтак, аби досягти ефективності у просуванні власного контенту, потрібно постійно досліджувати та аналізувати усі інструменти популяризації через соціальну мережу Instagram. Поки що українські журналісти не виробили чіткої стратегії роботи у соціальній мережі Instagram, тому це питання сьогодні надзвичайно актуальне. Адже журналістика, представлена в соціальних мережах, – одна з ознак демократичного суспільства, а також запорука успіху в аудиторії, оскільки майже кожна сучасна людина є користувачем тієї чи іншої соцмережі. Саме тому потребує поглиблення науковий арсенал праць у сфері просування контенту через соціальні мережі, зокрема Instagram, який допоможе згодом застосувати на практиці здобуті теоретичні знання. Оскільки таких досліджень в українському журналістикознавстві надзвичайно мало, то потрібно аналізувати досвід закордонних колег, висвітлений в багатьох іноземних наукових працях, і виокремлювати власні критерії успішного просування контенту в Instagram, враховуючи реалії вітчизняного медійного ринку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Нові методи збуту ЗМІ в Інтернеті
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мудра, Ірина; Кухарська, Олександра; Mudra, Iryna; Kukharska, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”
    У час гострої конкуренції на медіа-ринку інтернет-ЗМІ кожна редакція онлайнового медіа постійно шукає найкращий метод збуту свого інформаційного товару. Перед кожним редактором інтернет-ЗМІ постає питання: як найшвидше і найкраще доставити публікацію до аудиторії та спонукати прочитати, пристосовуючись до потреб кожного читача. Інструментів для просування медіа-продукту в інтернеті багато і щороку вони вдосконалюються і змінюються, а також з’являються нові. Адже інтернет та мережеві ЗМІ постійно розвива- ються, тому загальнотеоретичні аспекти функціонування медіа-сектору журналістики залишаються на стадії формування і вивчення. Але наукових праць, які б їх описували і розповідали, як використовувати, доволі мало, незважаючи на потребу в такій інформації. У статті подано інноваційні методи збуту сучасних українських інтернет-ЗМІ, виокремлені у результаті аналізу розповсюдження українських мас-медіа в інтернеті. Засоби масової інформації у Всесвітній мережі поширюються та рекламуються кількома способами, а саме: через соціальні мережі, рекламою на стартовій домашній сторінці, розповсюдженням за ключовими словами через пошукові служби, підпискою на push-повідомлення, банерною рекламою, через традиційні ЗМІ, e-mail та sms-розсилкою, через додатки для різноманітних пристроїв. За допомогою такого інструментарію контент в інтернет-ЗМІ набуває нових властивостей та може видозмінитись залежно від потреб користувача. Головною функцією такого просування є популяризація ЗМІ, приваблення до нього більшої аудиторії користувачів та збільшення відвідуваності публікацій ЗМІ в інтернеті. Також кожен з методів допомагає налагоджувати двосторонню комунікацію з читачами, покращувати контент та вдосконалювати методи просування публікацій ЗМІ в інтернеті.