Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. – 2019. – Випуск 3

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46617

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У збірнику наукових праць опубліковано статті, які розкривають такі тематичні напрями: теорія, історія традиційних і новітніх ЗМІ, журналістика та соціальні комунікації, правові, етичні норми журналістики, мова і ЗМІ. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, журналістів, працівників засобів масової комунікації, студентів спеціальності «Журналістика».

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 3. – 172 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки

Зміст


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Content


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Browse

Has files: Yes

Search Results

Now showing 1 - 10 of 26
  • Thumbnail Image
    Item
    The origin and development of media for children in Ukraine
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Іваницька, Божена; Казімова, Юліана; Ivanytska, Bozhena; Kazimova, Juliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    На теренах української преси вирізняється понад 70 видів дитячих журналів та газет. Сьогодні вони здатні задовольнити навіть найвибагливіших читачів. Така преса найяскравіше і по-особливому реагує на події, що відбуваються у соціумі, завжди була і залишається одним із основних комунікативних каналів, за допомогою яких до дитини надходить інформація різного змісту та форми. Не є винятком і телепередачі, які з часом згуртувалися у повноцінні телеканали для дітей. Сучасні діти не залишаються байдужими до суспільних подій і очікують відповіді на свої запитання саме від улюблених журналів, газет та телеканалів. Саме вони замінюють дітям книжки, батьків у вільний час, навчають і виховують, тобто з їхньою допомогою дитина формує власний світогляд, побудований на інформації, яку вона поглинає. Тому дуже важливим є дослідження та вивчення актуальних проблем ТБ, журналів та газет, призначених для дитячої аудиторії. Нині преса та телеканали для дітей майоріють картинками та іграми, через що втрачається та послаблюється пізнавальна функція видань, а це нині є важливою темою для дослідження. Мета статті – дослідити особливості підготовки журналів, газет та телепередач для дітей, окреслити напрями вдосконалення журналістської майстерності для підготовки медіа-продукції та її успішної реалізації, виявити недоліки та запропонувати способи їх виправлення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психолінгвістичні ознаки політичної заангажованості регіональних газет
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Холод, Олександр; Kholod, Oleksandr; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
    Для дослідження було відібрано два регіональних друкованих періодичних видання: Криворізьку загальноміську газету “Червоний гірник” (укр. мовою), що видається у м. Кривий Ріг, та щотижневу суспільно-політичну газету “Слово” (рос. мовою) м. Одеса (Україна). У кожному друкованому періодичному виданні було відібрано по п’ять матеріалів політичного характеру (розповідь про діяльність політика або його партію) від 1 січня 2006 р. до 1 лютого 2008 р. Критерії кількісно- якісного аналізу були такі: кількість простих речень (підмет + присудок; підмет + присудок + один, два або три другорядних члена речення: означення, додаток, прикладка); кількість конотованих лексичних одиниць, що відображають характеристики політичного фігуранта – героя інформаційного матеріалу; кількість вжитих лексичних одиниць політичного формату (тих, які означають реалії політики, або таких, що можуть характеризувати політиків та політику); кількість мовленнєвих одиниць, які означають вихваляння (браваду) виключним правом журналіста користуватися публічним каналом інформації (шпальтами періодичного друкованого видання) для формування позитивного або негативного іміджу певного політичного суб’єкта; мовленнєвою одиницею у цьому випадку вважається фрагмент тексту, у якому журналіст популяризує певного політичного суб’єкта через своє “виключне” права користуватися для цього каналом інформації (шпальтами газети); вимірюється така мовленнєва одиниця кількістю речень. Отже, одеські та криворізькі журналісти під час висвітлення політичних подій та подавання характеристик дій політичних фігурантів проявляють старанність у формуванні негативного або позитивного іміджу останніх. Саме таку старанність ми й називаємо політичною “заангажованістю”.
  • Thumbnail Image
    Item
    Політичні ток-шоу на українських телеканалах: дотримання принципу об’єктивності (на прикладі телеканалу “1+1”, програми “Право на владу”)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”
    Здійснено аналіз ток-шоу як жанру масової культури, що розглядається як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової й міжособистісної комунікації. Досліджено телепрограму “Право на владу”, в якій можна простежити дотримання принципу об’єктивності. Виділено переваги та недоліки в проведенні ток-шоу. Звернено увагу на те, що основні принципи, на яких основане телешоу, правдивість і реальність того, про що ведеться мова. Практично завжди в шоу можна почути життєві неординарні історії – це своєрідна родзинка програми. Або ж просто на телешоу запрошують людей, які знають зміст проблеми не зі статистичних даних, а мають багатий особистий досвід роботи з тієї чи іншої теми. Політичні ток-шоу розглянуто як “замінник демократії”, що витіснив реальну політику. Аналіз поглядів вітчизняних науковців, медіа-критиків та медіа-експертів свідчить про неоднозначність сприйняття програм та багатоцільову роль суспільно- політичних ток-шоу. Акцентовано на тому, що політичні телепроекти завжди орієнтовані не тільки на політиків, журналістів але й на середньостатистичну глядацьку аудиторію. Передбачається, що в кожній передачі буде запропоновано якесь, хоча б і проміжне, рішення поставленої проблеми. Потенційно такі програми можуть сприяти звільненню від поширених культурних страхів і упереджень. Нарешті, як і інші телевізійні проекти, ток-шоу повинні також розважати аудиторію, утримуючи її біля екранів. Саме композиційні особливості виділяють ток-шоу серед інших видів дискурсу і визначають його вплив на формування світогляду. Ефективність досягається за допомогою роботи за певними схемами, що і показано в цій роботі. Саме вони сьогодні помітно впливають на формування обличчя телебачення. Стилістика сучасного телеефіру диктується законами видовища, елементи якого збагатили телевізійну публіцистику, утворивши, по суті, новий жанровий формат, який має характер шоу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасна фотожурналістика: проблеми, виклики, перспективи
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Максимович, Мирослав; Maksymovich, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянуто роль і значення фотожурналістики в сучасних умовах, окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими стикаються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та оприлюднення візуального контенту. Здійснено спробу проаналізувати морально-етичні цінності у роботі фотокореспондентів та фоторепортерів, знайти ефективну модель роботи людини з фотокамерою чи будь-яким іншим знімальним пристроєм залежно від вимог власників та редакторів засобів масової інформації. Наголошено на об’єктивності/суб’єктивності візуального контенту в сучасних мас-медіа. Розглянуто окремі аспекти роботи фотожурналістів-професіоналів та фотографіваматорів, що стали свідками подій. Наголошено на естетичній складовій сучасної фотожурналістики та її відображенні у засобах масової інформації. Відзначено, що із удосконаленням технічних пристроїв та розвитком цифрових технологій достовірність і автентичність світлин стають суперечливим явищем. Зосереджено увагу на суперечливій діяльності фотожурналістів та фоторедакторів, яка полягає у порушенні ними професійних стандартів журналістики, професійних кодексів та морально-етичних норм. Наведено приклади таких порушень у сучасних засобах масової інформації. Автор наголошує на тому, що неприпустимо використовувати постановкові та відредаговані світлини, відображаючи дійсність без прив’язки до справжнього контексту. У висновках подано рекомендації щодо поліпшення стану сучасної фотожурналістики в Україні та перспектив майбутнього розвитку фотографії з урахуванням досвіду провідних видань світу. Робота фотожурналістів повинна ґрунтуватися на тих самих засадах, правилах і принципах, які характерні для всієї журналістики.
  • Thumbnail Image
    Item
    Контроверсійні теми як різновид конфлікту в науковій журналістиці
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”
    Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності. Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові теми – спонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об’єктивно подані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки дають змогу повно і яскраво передати динаміку розвитку науки і суспільства, їхній взаємозв’язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів. Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються із аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферами – політикою, культурою, релігією, мораллю тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    The role of journalists in informing society about extraordinary events
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Іваницька, Божена; Ониськів, Ігор; Ivanytska, Bozhena; Onyskiv, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Задовольняючи потребу суспільства в інформації, ЗМІ автоматично бере на себе відповідальність за етичні норми всіх опублікованих матеріалів. Серед екстремальних умов діяльності журналіста окремим видом можна назвати надзвичайні ситуації. Питання їх висвітлення не менш важливе, адже стихійні лиха, техногенні катастрофи та й менш масштабні надзвичайні ситуації впливають на життя суспільства. Згідно з результатами дослідження Української академії преси “Моніторинг політичних новин” за участю працівників Інституту соціології Національної академії наук України, у червні 2018 р. найбільше уваги в українському телевізійному просторі приділяли власне цій тематиці – близько 18 %. Такі трагедії забирають життя сотень та навіть тисяч людей, позбавляють їх помешкання та комфортного життя, змушують шукати притулку. Часто різні події, катастрофи потребують швидкого реагування та інформування суспільства, для якого це може бути важливим. Журналістам, які працюють в таких екстремальних умовах, необхідно докласти всіх зусиль не тільки для повідомлення про катастрофу, а й для професійного викладення важливих вказівок, щоб запобігти трагічним наслідкам. Саме завдяки екстремальним журналістам ми можемо швидко зреагувати й убезпечити себе. Екстремальна журналістика – це першоджерело новин, з якого світ дізнається про останні надзвичайні події та трагедії. Роль журналіста полягає в оперативному збиранні інформації про подію, яка трапилась, і швидкому передаванні цієї інформації в суспільство. Екстремальна ситуація, як і робота на війні, вимагає максимального зосередження на події, об’єктивності та достовірності. Адже журналіст теж людина, якій притаманні емоції, та, попри них, він повинен залишитись об’єктивним у своїх публікаціях. Саме тому екстремальним журналістам більше довіряють, бо вони були в місці надзвичайної події та бачили все на свої очі, тож можуть точно констатувати факт і всі деталі трагедії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості подавання радіоновин: порівняльна характеристика радіо “Ера ФМ” та “BBC RADIO 5 LIFE”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Галаджун, Зоряна; Осьмак, Юлія; Haladzhun, Zoriana; Osmak, Yuliya; Національний університет “Львівська політехніка”; “Четвертий канал”, Київ
    Розглянуто актуальність новин на радіо в епоху цифрових медіа та відзначено, що місія новин на радіо залишається незмінною – інформування людей про те, що сталось у світі, країні, регіоні, місті. Зазначено, що змінюватись може лише форма подавання новин і специфіка роботи відділу інформації. Доведено, що формат подавання новин повинен відповідати часу, регіону мовлення і бути привабливим для слухачів, на яких орієнтується радіостанція, – так званій “цільовій аудиторії”. Проаналізовано контент новин на радіо “Ера ФМ” та радіо “BBC Radio 5 Life”, в результаті чого виокремлено відмінності в роботі редакцій обох радіостанцій. Серед найвагоміших вказано такі: подавання новин обох станцій відрізняється, передусім, якістю звукових матеріалів у ефірі, що пояснюється технічним оснащенням студій двох радіостанцій; манера ведучих читати новини. Радіо “BBC Radio 5 Live” відійшло від стандартного формату викладання новин рівним, монотонним тоном і з одноманітною, правильною інтонацією, натомість перейшло до ведення нового формату – повідомлення новин у невимушеній розмові двох ерудованих ведучих. Тим часом “Ера-ФМ” поки дотримується традиційного формату ведення. Чіткі, рівні й правильні інтонації ведучих новин незмінні, до них звик український слухач і це не робить новини на радіостанції особливими; стиль написання новин у “Ери-ФМ” більше нагадує мову прес-релізів, а у “BBC Radio 5 Life” – легкі, короткі, прості й зрозумілі слухачеві повідомлення. Автори виокремили рекомендації для українських радійників: 1) варто відійти від подавання новин у стилі “прес-релізів” і більше адаптовувати їх під слухача; 2) журналістам потрібно уникати надмірного нагромадження цифр у новинах, які заважають сприймати і розуміти інформацію; 3) за можливості, стежити за добором кадрів і не допускати в ефір нередаговані новини журналістів-початківців; 4) у випусках новин висвітлювати насамперед не події, а новини; 5) давати більше новин формату “лайт”; 6) збільшити частку міжнародної інформації у випусках новин; 7) розширювати мережу кореспондентів; 8) проводити більше опитувань людей на актуальні теми і давати їх в ефір; 9) використовувати нове, сучасніше музичне оформлення; 10) додати в ефір інтерактиву; 11) працювати над хорошим піаром. Публікувати на сайті та сторінках у соціальних мережах матеріали із випусків новин; 12) глибше розуміти свою аудиторію, контактуючи із нею, спілкуючись, проводячи відкриті заходи, під час яких колектив може безпосередньо знайомитись зі своєю цільовою аудиторію.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Публіцистичні маркери поетичних текстів Василя Симоненка: слово – логос – чин
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Павлюк, Ігор; Pavlyuk, Ihor; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Проаналізовано публіцистичні елементи в поетичних текстах одного зі знакових літераторів-“шістдесятників” – журналіста за фахом Василя Симоненка у контексті тогочасної української публіцистики та прози. Акцентовано на формальних, змістових та формозмістових елементах творення поетизованих публіцистичних текстів на основі авторських та суспільних філософських, психологічних, ідеологічних світоглядних моделей, життєтексту, перспективах їх ангажування у сучасний культурно-інформаційний вітчизняний простір. Як пряме дзеркало життя “газетна література”, тобто публіцистика, перебуває у перманентному становленні, розвитку форми, змісту, формозмісту. Адекватний соціум очікує від письменника художніх відкриттів і, разом із тим, – правди життя як органічної сутності справжнього мистецтва. І талановита публіцистика – чи не найпростіша форма втілення цих етично-естетичних сподівань. Тому постараємось проаналізувати, як змінилися художні методи осягнення історичного часу та способи письмового впливу на “сповнені динамізму” суспільно-політичні події, адже науково-дослідницький об’єктивізм передбачає свідоме ігнорування психо- філософських, ідеологічних догм та різнорідних забобонів. Cформульовані питання породжують, провокують цілий корпус дискусійних, полемічних, науково- публіцистичних думок, ідей, коментарів і фактів. Отож, не претендуючи на їх остаточне висвітлення, монополію на істину, але для якнайбільшої об’єктивності, авторитетності в доборі наукової теоретичної літератури, дотримуватимемось принципу: зрівноважувати кількість думок дослідників творчості поета за фахом публіцистів і дослідників- поетів, деякі з них товаришували із самим поетом чи просто знали його особисто. Спробуємо знайти між двома, іноді полюсно протилежними поглядами на його життєтворчість та текстотворчість, справжнього Василя Симоненка.
  • Thumbnail Image
    Item
    Лексична креативність як вияв майстерності журналіста
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Конюхова, Любов; Konyukhova, Lyubov; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Розглянуто креативні підходи сучасних журналістів до розв’язання питання про грамотне впровадження до мови засобів масової інформації власне української лексики. Зазначено, що під впливом російської мови усталилися певні лексичні одиниці, структура яких не відповідає українським нормам творення слів. На конкретних прикладах продемонстровано, як сучасні журналісти застосовують такі норми творення лексичних одиниць, які властиві українській мові. У статті проаналізовано журналістський текст з погляду лексичної креативності журналіста. Вказано, що ознаки лексичної креативності – влучні слова та економія мовних засобів. Акцентовано на тому, що основним способом компресії є професійне використання словотвірних ресурсів. Зазначено, що вміння правильно дібрати містке слово є важливою рисою журналістської майстерності. Проаналізовано мас-медійні тексти з погляду уживання не лише повнозначних, а й службових слів. Наведено приклади, які доводять, що сьогодні журналісти активізують прийменники, сполучники, частки, які донедавна рідко використовувалися, бо були замінені скалькованими з російської мови структурами. Особливу увагу звернуто на нормативність уживання темпоральних, логічних та просторових прийменників і підкреслено, що прийменники мають певні відтінки значень і тому журналісти повинні ретельно добирати їх у кожній мовній ситуації. Це дослідження доводить, що новітня журналістика, намагаючись захопити увагу споживача, передбачає добір ефективних способів інформування. Чіткість, ефективність і привабливість є ознаками сучасного стилю мас-медіа. Дослідження також засвідчує, що журналіст може активно сприяти лінгвістичній кодифікації української мови.