Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки. – 2019. – Випуск 3

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46617

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У збірнику наукових праць опубліковано статті, які розкривають такі тематичні напрями: теорія, історія традиційних і новітніх ЗМІ, журналістика та соціальні комунікації, правові, етичні норми журналістики, мова і ЗМІ. Для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, журналістів, працівників засобів масової комунікації, студентів спеціальності «Журналістика».

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка» ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – Випуск 3. – 172 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки

Зміст


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Content


1
3
11
15
22
29
37
43
53
58
64
69
76
81
87
95
99
110
122
129
136
142
149
155
160
170

Browse

Filters

20193

Settings

Subject: search.filters.subject.content

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості подавання радіоновин: порівняльна характеристика радіо “Ера ФМ” та “BBC RADIO 5 LIFE”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Галаджун, Зоряна; Осьмак, Юлія; Haladzhun, Zoriana; Osmak, Yuliya; Національний університет “Львівська політехніка”; “Четвертий канал”, Київ
    Розглянуто актуальність новин на радіо в епоху цифрових медіа та відзначено, що місія новин на радіо залишається незмінною – інформування людей про те, що сталось у світі, країні, регіоні, місті. Зазначено, що змінюватись може лише форма подавання новин і специфіка роботи відділу інформації. Доведено, що формат подавання новин повинен відповідати часу, регіону мовлення і бути привабливим для слухачів, на яких орієнтується радіостанція, – так званій “цільовій аудиторії”. Проаналізовано контент новин на радіо “Ера ФМ” та радіо “BBC Radio 5 Life”, в результаті чого виокремлено відмінності в роботі редакцій обох радіостанцій. Серед найвагоміших вказано такі: подавання новин обох станцій відрізняється, передусім, якістю звукових матеріалів у ефірі, що пояснюється технічним оснащенням студій двох радіостанцій; манера ведучих читати новини. Радіо “BBC Radio 5 Live” відійшло від стандартного формату викладання новин рівним, монотонним тоном і з одноманітною, правильною інтонацією, натомість перейшло до ведення нового формату – повідомлення новин у невимушеній розмові двох ерудованих ведучих. Тим часом “Ера-ФМ” поки дотримується традиційного формату ведення. Чіткі, рівні й правильні інтонації ведучих новин незмінні, до них звик український слухач і це не робить новини на радіостанції особливими; стиль написання новин у “Ери-ФМ” більше нагадує мову прес-релізів, а у “BBC Radio 5 Life” – легкі, короткі, прості й зрозумілі слухачеві повідомлення. Автори виокремили рекомендації для українських радійників: 1) варто відійти від подавання новин у стилі “прес-релізів” і більше адаптовувати їх під слухача; 2) журналістам потрібно уникати надмірного нагромадження цифр у новинах, які заважають сприймати і розуміти інформацію; 3) за можливості, стежити за добором кадрів і не допускати в ефір нередаговані новини журналістів-початківців; 4) у випусках новин висвітлювати насамперед не події, а новини; 5) давати більше новин формату “лайт”; 6) збільшити частку міжнародної інформації у випусках новин; 7) розширювати мережу кореспондентів; 8) проводити більше опитувань людей на актуальні теми і давати їх в ефір; 9) використовувати нове, сучасніше музичне оформлення; 10) додати в ефір інтерактиву; 11) працювати над хорошим піаром. Публікувати на сайті та сторінках у соціальних мережах матеріали із випусків новин; 12) глибше розуміти свою аудиторію, контактуючи із нею, спілкуючись, проводячи відкриті заходи, під час яких колектив може безпосередньо знайомитись зі своєю цільовою аудиторію.
  • Thumbnail Image
    Item
    Structure of news messages as a tool of communication
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дворянин, Парасковія; Dvorianyn, Paraskoviia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Окреслено структуру новинних повідомлень, описано способи оприлюднення новин, які виробила журналістська практика. Оскільки засоби масової комунікації не можуть хаотично подавати ту інформацію, на яку є попит, а повинні передбачати вплив цієї інформації на суспільство, у нашому дослідженні порівняємо особливості жорстких (важких) і м’яких (легких) новин. Тепер потрібно подолати стереотипи, якими послуговується журналіст, адже це призводить до спрощення засобів масової інформації. Регіональні ЗМІ зазвичай пропонують ті самі теми, аналогічних дійових осіб. Система комунікації залишається незмінною і передбачуваною. Науковці, яких цитуємо в дослідженні, пропонують належно виходити за межі звичного і шукати зворотний зв’язок, що дасть можливість диференціювати їх від інших. Для досягнення ефективної комунікації з аудиторією у цій статті пропонуємо журналістам глибше розуміння відповідей на запитання під час підготовки новинних повідомлень. Оскільки новина є актуальною інформацією про факти, події, явища соціальної значущості, вона повинна відповідати певним вимогам. Факти набувають значення, коли їх поміщають у структуру або сюжетну лінію, що упорядковує їх, вибираючи один та ігноруючи інші. Новинні повідомлення на регіональних телеканалах не завжди, точніше часто, не відповідають виробленим і сформульованим стандартам. У дослідженні окреслено, осмислено метод підготовки новинного повідомлення. За результатами наукового осмислення теорії телевізійної комунікації та аналізу новинного контенту рекомендовано оптимальну структуру новинних повідомлень. Основними сегментами цієї структури є абсолютні, національні, громадянські, сімейні, особисті цінності й розроблена нами структура соціогуманістичних потреб телеглядачів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальна мережа Instagram як сучасна платформа для популяризації журналістського контенту
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Семен, Наталія; Казімова, Юліана; Semen, Nataliya; Kazimova, Yuliana; Національний університет “Львівська політехніка”
    Сучасна вітчизняна журналістика намагається наслідувати тенденції світових мас-медіа. Це надзвичайно позитивне явище, яке свідчить про глобалізацію та прогресивність. Дослідження сконцентроване довкола соціальної мережі Instagram, яка від часу свого заснування здобула велику популярність як серед пересічних користувачів, так і серед журналістів. Робота сучасного журналіста в соціальних мережах сьогодні надзвичайно необхідна йому як для власного інформування, так і для популяризації свого контенту серед аудиторії. Платформа Instagram має низку специфічних особливостей, що відрізняє її від інших соціальних мереж. Саме тому для ефективності роботи в Instagram потрібно дотримуватись певних правил та тенденцій. Крім того, Instagram надзвичайно стрімко та систематично покращує свої функції. Відтак, аби досягти ефективності у просуванні власного контенту, потрібно постійно досліджувати та аналізувати усі інструменти популяризації через соціальну мережу Instagram. Поки що українські журналісти не виробили чіткої стратегії роботи у соціальній мережі Instagram, тому це питання сьогодні надзвичайно актуальне. Адже журналістика, представлена в соціальних мережах, – одна з ознак демократичного суспільства, а також запорука успіху в аудиторії, оскільки майже кожна сучасна людина є користувачем тієї чи іншої соцмережі. Саме тому потребує поглиблення науковий арсенал праць у сфері просування контенту через соціальні мережі, зокрема Instagram, який допоможе згодом застосувати на практиці здобуті теоретичні знання. Оскільки таких досліджень в українському журналістикознавстві надзвичайно мало, то потрібно аналізувати досвід закордонних колег, висвітлений в багатьох іноземних наукових працях, і виокремлювати власні критерії успішного просування контенту в Instagram, враховуючи реалії вітчизняного медійного ринку.