Інформаційний простір бібліотеки: польсько-український досвід. – 2017 р.

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42318

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 18–19 травня 2017 року, Львів, Україна

Збірник містить статті, підготовлені учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційний простір бібліотеки», у яких розглядаються проблеми створення інформаційних ресурсів, використання автоматизованих бібліотечних інформаційних систем, формування інформаційної культури користувачів, а також засоби комунікації бібліотек та імідж бібліотеки в інформаційному просторі.

Інформаційний простір бібліотеки : польсько-український досвід : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 18–19 травня 2017 року, Львів, Україна / Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека ; за редакцією Р. Самотий ; [редколегія: А. Андрухів, Р. Самотий, Н. Мосієнко, С. Палюх]. − Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – 1 електронний оптичний диск (CD-ROM).
ISBN 978-966-941-176-1

Browse

Now showing 1 - 20 of 37

Оцифрування газетного фонду: перший досвід Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Штан, Геннадій; Бабічева, Олена; Центральна наукова бібліотека Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
У сучасних умовах інформаційного суспільства бібліотека має не тільки зберігати носії інформації, але й забезпечувати доступність до них дослідників без шкоди для документів. З цією метою ЦНБ ХНУ імені В. Н. Каразіна розпочала оцифрування важливих історичних джерел – регіональних газет XIX – початку XX століття з викладенням копій до електронного архіву бібліотеки eScriptorium. У першу чергу оцифровано підшивку газети «Южный край» за 1880–1882 рр. Бібліотекою проведено відбір матеріалу та попередні реставраційні роботи. Переведення до електронного формату проведено фірмою «ЕЛАУ». Результати роботи є успішними, найближчим часом заплановано дигіталізувати ще три газети: «Народная свобода», «Рідне слово» та «L`Ukraine». In modern conditions of the information society library has not only to preserve information carriers, but also to provide scholars the access to them without making damage to the documents. For this purpose the Central Scientific Library of V. N. Karazin Kharkiv National University began the process of digitizing of the important historical sources – the regional newspapers of the XIX – beginning of the XX centuries with setting out the copies to electronic archive of the library eScriptorium. First of all the «Южный край» newspaper for 1880–1882 was digitized. The library made the selection of material and the preliminary restoration. The company «ELAU» transferred it to the electronic format. The results are successful, in the near future the digitization of the three more newspapers is planning: «Народная свобода», «Рідне слово» and «L`Ukraine». We współczesnych warunkach społeczeństwa informacyjnego biblioteka ma nie tylko przechowywać nośniki informacji, ale również zapewniać dostęp do nich badaczom, bez straty dla dokumentów. W tym celu CBN Charkowskiego Uniwersytetu Narodowego im. W. N. Karazina rozpoczęła dygitalizację istotnych źródeł historycznych – gazet regionalnych XIX – początku XX wieku z udostępnieniem kopii w archiwum elektronicznym biblioteki eScriptorium. W pierwszej kolejności zdigitalizowano roczniki gazety «Южный край» («Region Południowy») za 1880–1882 r. Biblioteka dokonała wyboru materiału oraz przeprowadziła wstępne prace konserwacyjne. Przeniesienie do postaci elektronicznej dokonała firma «ELAU». Wyniki pracy są udane, na najbliższy czas zaplanowano dygitalizację jeszcze trzech gazet: «Народная свобода» («Wolność narodowa»), «Рідне слово» («Słowo ojczyste») oraz «L`Ukraine».
Logo bibliotek akademickich jako element identyfikacji wizualnej
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Fluda-Krokos, Agnieszka; Uniwersytet Pedagogiczny w Krakowie Instytut Nauk o Informacji
Logo to jeden z elementów systemu identyfikacji wizualnej mającego na celu kreowanie wizerunku organizacji, jej jednoznaczną identyfikację i rozpoznawalność. W tekście, po przedstawieniu podstaw terminologicznych oraz roli logo w komunikacji z odbiorcą, analizie poddane zostały logo wybranych polskich bibliotek akademickich – 54, w tym szczegółowej charakterystyce – 15, a także pogrupowano grafiki wg konkretnych typologii (G. Hardy’ego, M. Evamy’ego, M. Fleischera, J. Altkorna), wskazano najczęściej występujące motywy oraz typy, a także korespondencję pomiędzy logo uczelni a logo biblioteki. Przeprowadzone badania pozwoliły na ustalenie trendów panujących w projektach logo bibliotek akademickich oraz cech znaków. Niewątpliwymi zaletami posiadania własnego logo jest reklama biblioteki, zapamiętywalność jej znaku i jego korespondencja z pozytywnymi skojarzeniami, a także przyciągnięcie uwagi i podkreślenie indywidualności książnicy będącej częścią struktury instytucji szkolnictwa wyższego. The logo is one of the components of a visual identification system designed to create the identity of an organization, its unique identity and visibility. In this paper, after a short presentation of the basic terminologies and the role of the logo in the communication with the customers, we will analyze the logos of a selection of Polish academic libraries – 54, and a detailed characterization of 15, as well as an attempt to group the signs by specific typology (G. Hardy, M. Evamy, M. Fleischer, J. Altkorn) and indicate the most frequently occurring motifs and types and correspondence between the logo of university and the logo of its library. The study showed the determination of the trends in the logo design projects of academic libraries and features of signs. Undoubted advantages of having your own logo is advertisement of the library, the memorability of its sign and its correspondence with the positive connotations, attracting attention and emphasizing individuality of the library as part of the structure of higher education institutions. Логотип – один із елементів системи візуальної ідентифікації. Представлено коротку характеристику ролі логотипу в комунікаційних процесах з користувачем і термінологічну базу. Охарактеризовано логотипи 54 польських бібліотек вищих навчальних закладів і проаналізовано – 15. Здійснено спробу типологічного групування графічних елементів логотипів за критеріями, розробленими Г. Харді, М. Флейшером, Є. Альткорном, а також підкреслено найчастіше використовувані їх мотиви й типи. Показано результати аналізу логотипів вибраних польських наукових бібліотек ВНЗ, символіка яких часто відображає знаки, характерні для навчальних закладів. Проведене дослідження дозволило простежити характерні тенденції, які притаманні логотипам наукових бібліотек, основною метою використання яких є формування іміджу і розпізнаваності організації. Важливою ознакою успішності бібліотеки є наявність логотипу, який підкреслює її індивідуальність як підрозділу навчальної інституції.
Особливості міграції на АБІС Koha
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Дубик, Сергій Орестович; Dubyk, Serhij; Науково-технічна бібліотека Національний університет «Львівська політехніка»
Розглянуті вимоги до сучасних автоматизованих бібліотечних інформаційних систем, однією з яких є вільна та відкрита АБІС Koha. Представлені основні етапи при міграції на АБІС Koha. Описана структура MARC-форматів для бібліографічних та авторитетних записів. Досліджені особливості підготовки бібліографічних, читацьких та інших даних при міграції.
Zawsze znajdzie się więcej informacji… – katalog Biblioteki Politechniki Lubelskiej skuteczne narzędzie wyszukiwawcze
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Matczuk, Ewa; Morek, Wojciech; Szuster, Tomasz; Biblioteka Politechniki Lubelskiej
Dostęp do nowych technologii zmienił wymagania użytkowników w stosunku do usług biblioteczno-informacyjnych. Czytelnicy oczekują, że biblioteczny system informacyjno-wyszukiwawczy, którego elementem jest katalog komputerowy, będzie posiadał narzędzia znane z serwisów internetowych. Katalog Biblioteki Politechniki Lubelskiej oferuje usługi wykorzystywane w katalogach typu 2.0. W artykule zostaną omówione funkcjonalności katalogu, zostanie przeprowadzona analiza strategii wyszukiwań i skuteczności wykorzystywanych narzędzi. Access to new technologies has changed the experience of library users with library and information services. Readers expect that the library information and retrieval system, which includes the computer directory, will have tools known from the Internet. Catalog of the Lublin University of Technology Library offers services used in catalogs of 2.0 type. The article will discuss the functionality of the catalog directory and analyze the search strategy and the effectiveness of the tools used. Доступ до нових технологій змінив і розширив вимоги користувачів до спектру інформаційно-бібліотечних послуг. Читачі очікують, що автоматизована бібліотечна система, елементом якої є електронний каталог, надаватиме послуг подібні Інтернет-сервісам. Каталог бібліотеки Люблінського технічного університету пропонує користувачеві послуги 2.0. У доповіді представлено функціональні можливості та пошукові інструменти каталогу бібліотеки Люблінського технічного університету.
Kształtowanie kompetencji informacyjnych użytkowników technicznej biblioteki akademickiej
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Sójkowska, Iwona; Biblioteka Politechniki Łódzkiej
Wobec postępującej mobilności i wzrostu znaczenia społeczeństwa informacyjnego coraz więcej uwagi poświęca się jakości kształcenia, które poddawane jest ewaluacji w trzech obszarach: wiedzy, umiejętności, kompetencji społecznych. Niezależnie od kierunku studiów proces zdobywania wiedzy, kształtowania umiejętności i rozwoju kompetencji społecznych na każdym etapie powinien być wspierany kompetencjami informacyjnymi, zapewniającymi efektywne korzystanie ze źródeł informacji. Biblioteki akademickie stanowią warsztat pracy dydaktycznej i naukowo-badawczej uczelni. Referat przybliża działalność dydaktyczną biblioteki akademickiej ukierunkowaną na przekazywanie wiedzy, kształtowanie umiejętności korzystania z elektronicznych źródeł informacji i dzielenia się wiedzą. W oparciu o doświadczenia Biblioteki Politechniki Łódzkiej (BPŁ) przedstawione zostały zajęcia organizowane, promowane i prowadzone przez bibliotekarzy. Przybliżono kompetencje bibliotekarzy prowadzących zajęcia oraz omówiono współpracę z wydziałami uczelni w zakresie organizacji zajęć. Zaprezentowano zdefiniowane w BPŁ grupy uczestników zajęć oraz przybliżono ofertę dydaktyczną biblioteki, dostosowaną do potrzeb określonego odbiorcy ze środowiska akademickiego (studenta, doktoranta, pracownika), uwzględniającą m.in. wybór formy zajęć oraz zakresu merytorycznego. Referat prezentuje także doświadczenia w organizacji zajęć skierowanych poza środowisko akademickie Politechniki Łódzkiej, z uwagi na funkcje biblioteki, do których należą: publiczny dostęp do zbiorów oraz upowszechnianie osiągnięć nauki. Autorka zwróciła również uwagę na perspektywy rozwoju dydaktyki bibliotecznej w BPŁ i podejmowane działania w kierunku lepszej współpracy z wydziałami uczelni. In the face of increasing mobility and growing meaning of the information society, much more attention is paid to the quality of education, which is subjected to constant evaluation in such areas as knowledge, capacity and social competencies. Regardless of subject of study, the process of acquiring knowledge, developing skills and social competencies at every stage should be supported with information competencies that provide effective use of the sources of information. Nowadays the academic libraries function as centers supporting university didactics and research. The article is primarily devoted to educational activities concentrated on developing skills in retrieving the electronic resources, which are adjusted to the needs of academia in the field of subject area. The paper also discusses, on the example of Library of the Lodz University of Technology, librarians' competencies whose task is to conduct classes, workshops and cooperate with the university faculties in the field of class arrangement. It also defines groups of participants (student, PhD student, researcher, academic teacher) to whom the library didactics is addressed. Moreover, the author presents library's experiences in organizing trainings for non-academic community, due to its library functions, like public access to collections and popularization of science achievements. In the end, the author points out the future of library didactics offered by the Library of the Lodz University of Technology and indicates necessary activities in order to improve the cooperation with academia. У зв’язку зі зростанням впливу змін інформаційного суспільства і поступом мобільності, щоразу більше уваги присвячується якості навчання, яка оцінюється за трьома показниками: знання (вміння), навички і соціальна компетенція. Незалежно від спеціальностей, на кожному етапі процес здобування знань, формування навичок і соціальна адаптація студентів повинні спиратися на інформаційні компетенції, здатні забезпечити ефективне використання джерел інформації. Наукові бібліотеки здійснюють практичну підтримку освітнього і науково-дослідного процесу навчального закладу. У доповіді представлено освітню діяльність наукової бібліотеки, скеровану на передачу вмінь, формування навичок використання електронних джерел інформації та обмін знаннями. Бібліотечні заняття підготовлені спеціально для академічної спільноти навчального закладу. Використовуючи досвід бібліотеки Лодзького технічного університету, представлено основні види занять, які організовують, рекламують і проводять бібліотекарі. Значну увагу приділено компетенції бібліотекарів, які проводять заняття, охарактеризовано види співпраці з інститутами політехніки з метою організації занять. Представлено групи користувачів бібліотеки. Акцентовано на інформаційно-освітніх пропозиціях бібліотеки, із врахуванням індивідуальних потреб конкретних груп споживачів послуг (студентів, аспірантів, наукових працівників), а також диференційованих підходів до проведення форм занять та обсягу надаваної інформації. У доповіді висвітлено досвід організації занять, скерованих до сторонніх користувачів. Авторка привернула увагу до перспектив розвитку занять з інформаційної культури в бібліотеці Лодзького технічного університету, зосередивши увагу на заходах і співпраці з інститутами політехніки.
Polskie elektroniczne źródła informacji bibliograficznej przydatne w pracy ukraińskiego pracownika nauki
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Łubocki, Jakub Maciej; Instytut Informacji Naukowej i Bibliotekoznawstwa Uniwersytet Wrocławski
Omówiono podstawowe polskie źródła informacji bibliograficznej (miejsce dostępu, forma, metodyka opracowania: zakres, zasięgi, dobór i selekcja) wraz z podkreśleniem w jaki sposób są szczególnie istotne dla ukraińskiego pracownika nauki: Przewodnik Bibliograficzny, Bibliografia Zawartości Czasopism, Bibliografia Wydawnictw Ciągłych, Bibliografia Wydawnictw Ciągłych Nowych, Zawieszonych i Zmieniających Tytuł, Bibliografia Dokumentów Elektronicznych, Bibliografia Dokumentów Kartograficznych, Bibliografia Dokumentów Dźwiękowych, «Bibliografia polska» Karola Estreichera, «Bibliografia polska 1901–1939», Bibliografia Językoznawstwa Slawistycznego, Polska Bibliografia Literacka, Bibliografia Historii Polskiej. The basic Polish electronic sources of bibliographic information was discussed (access, form, methodology: scope, content, selection) with an emphasizing on how they are important to the Ukrainian science worker: Przewodnik Bibliograficzny, Bibliografia Zawartości Czasopism, Bibliografia Wydawnictw Ciągłych, Bibliografia Wydawnictw Ciągłych Nowych, Zawieszonych i Zmieniających Tytuł, Bibliografia Dokumentów Elektronicznych, Bibliografia Dokumentów Kartograficznych, Bibliografia Dokumentów Dźwiękowych, «Bibliografia polska» Karola Estreichera, «Bibliografia polska 1901 – 1939», Bibliografia Językoznawstwa Slawistycznego, Polska Bibliografia Literacka, Bibliografia Historii Polskiej. Представлено джерела інформації за наступними критеріями (місце доступу, форма, методика опрацювання: обсяг, відбір і селекція, можливість пошуку), які можуть бути корисними в роботі українського наукового працівника, а саме: Przewodnik Bibliograficzny, BibliografiaWydawnictw Ciągłych, Bibliografia Zawartości Czasopism, Polonica Zagraniczne, «Bibliografia Polska» Кароля Естрейхера, «Bibliografia Polska 1901–1939», Bibliografia Językoznawstwa Slawistycznego, Polska Bibliografia Literacka, Bibliografia Historii Polski, бібліотечні каталоги і репозитарії та ін. джерела інформації).
Wizerunek Biblioteki Politechniki Białostockiej w oczach jej czytelników – analiza ankiet
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Sidorczuk, Anna; Biblioteka Politechniki Białostockiej
Problematyka jakości usług bibliotecznych jest w ostatnich latach bardzo ważna, bowiem wiąże się to z konkurencyjnością oferty danej placówki na tle innych. Zapewnienie wysokiej jakości usług jest ważnym elementem strategicznym, marketingowym, a także wizerunkowym. Odbiorca bowiem często uzależnia swoją decyzję o skorzystaniu z danej usługi od opinii innych odbiorców na temat jej jakości. Artykuł przedstawia pomiar jakości, jaki został przeprowadzony na podstawie badań ankietowych z perspektywy klientów biblioteki. Przeprowadzone badania miały na celu rozpoznanie zmieniających się oczekiwań i wymagań użytkowników związanych z nowym budynkiem oraz po przeprowadzce, ustalenie w jakim stopniu oferta biblioteki odpowiada oczekiwaniom środowiska akademickiego i czy sposób świadczenia usług jest odpowiedni. The quality of library services is very important in recent years, especially in the case of academic libraries, because it is related to the competitiveness of the offer of that exact institution on the background of others. Ensuring high quality service is an important strategic, marketing and image element. Consumers often make their decision to use the service by depending on the opinions of other users about its quality. The paper presents the measurement of quality, which was carried out on the basis of surveys from the perspective of library customers. The researches were aimed at identifying the changing expectations and requirements of users, which were connected with new building, determining the extent in which the library’s offerings match the expectations of the academic community and whether the delivery of services is appropriate. Протягом останніх років набуває особливого значення проблематика якості бібліотечних послуг, оскільки свідчить про конкурентоспроможність наукової бібліотеки на фоні інших. Забезпечення високої якості послуг є важливим стратегічним питанням, маркетинговим та іміджетворчим аспектом управлінської діяльності. Отримувач при виборі послуги часто приймає рішення, спираючись на відгуки інших користувачів щодо її якості. У доповіді представлено результати вимірювання якості на основі проведеного серед клієнтів бібліотеки анкетування. Завданням усіх досліджень було розпізнавання очікувань і вимог користувачів, що змінювалися протягом останніх п’яти років, і були пов’язані з розташуванням бібліотеки у новому будинку. А також визначення, на скільки пропозиції послуг бібліотеки відповідають очікуванням університетського середовища і чи створено відповідні умови для їхнього забезпечення.
Zasoby i usługi elektroniczne w Bibliotece Głównej Wojskowej Akademii Technicznej w Warszawie
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Nawrocka, Mariola; Wiederek-McRobb, Magdalena; Ośrodek Informacji Naukowej Biblioteka Główna Wojskowej Akademii Technicznej w Warszawie
W referacie omówiono zasoby oraz usługi elektroniczne dostępne w Bibliotece Głównej WAT. Zaprezentowano sposób ich udostępniania oraz statystykę wykorzystania w latach 2014 – 2016, kiedy to w Bibliotece zostały wprowadzone liczne modernizacje i nowe technologie. Zwrócono szczególną uwagę na wdrożony w 2015 roku system HAN (Hidden Automatic Navigation), który umożliwia korzystanie z zasobów elektronicznych, zarówno w sieci uczelnianej, jak i poza nią, poprzez jedno logowanie do konta bibliotecznego. Dzięki temu użytkownicy Biblioteki mogą korzystać z elektronicznych baz danych z dowolnego komputera w dowolnym miejscu na świecie. Dodatkowo system ten umożliwia generowanie statystyk z podziałem na Wydziały oraz status użytkownika. Jest to o tyle istotne, że pozwala na weryfikację celowości zamówień poszczególnych baz przez Wydziały Akademii z ich realnym wykorzystaniem. Zaprezentowano również trzy usługi elektroniczne, które zostały wdrożone w Bibliotece Głównej WAT na przełomie 2014 i 2015 roku. Statystyka ich wykorzystania ma być próbą odpowiedzi, między innymi na pytanie, czy usługi spełniły swoje założenie i czy cieszą się zainteresowaniem wśród użytkowników. The article presents online resources and services that are in use in the Military University of Technology Library. It demonstrates how they were accessed and the usage statistics from 2014 to 2016. A significant portion of this article is focused on the implementation at the beginning of 2015 of the HAN (Hidden Automatic Navigation) system – a gateway to library electronic resources from any PC, laptop or mobile anywhere in the world, using a single library password. Moreover, the system provides advanced usage reports about University students and staff using electronic resources (status, faculty) and about which resources are used the most. The article also presents three online services introduced to library users at the end of 2014. The statistics of its use are intended to be an answer, among other things, whether the service fulfils its purpose and whether it is in fact required by users. У доповіді розглянуто електронні послуги і ресурси, які надає бібліотека Варшавської Військової технічної академії своїм користувачам. Представлено способи доступу і статистику використання електронних ресурсів протягом 2014-2016 рр. у час впровадження нових технологій, модернізації процесів доступу та інших значних змін. Увагу зосереджено на впроваджену у 2015 р. систему HAN (Hidden Automatic Navigation / Прихована автоматична навігація), яка дає змогу використання електронних ресурсів, як у локальній мережі, так і віддалено за умови логування через персональну бібліотечну сторінку. Це впровадження дало нашим користувачам можливість доступу до електронних баз даних з будь якого комп’ютера у будь якій точці світу. Додатковою перевагою системи є можливість генерувати статистичні дані в залежності від факультету і статусу користувача. Ця опція дозволяє проаналізувати реальне використання окремих баз даних кожним підрозділом. Продемонстровано три електронні послуги, які впроваджено у бібліотеці на зламі 2014–2015 рр. Статистика їх використання є спробою показати, чи задовольняють ці послуги потреби та інтереси користувачів.
Źródła i zasoby informacyjne online w wybranych bibliotekach Białegostoku
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Gogiel-Kuźmicka, Anna; Sidorczuk, Anna; Biblioteka Politechniki Białostockiej
Artykuł jest przyczynkiem do tego, by zastanowić się, czy działania podejmowane przez współczesne biblioteki są wystarczające i zmierzają w dobrym kierunku, aby po pierwsze: biblioteki z magazynu informacji stały się jednym z ogniw sieci rozproszonych źródeł informacyjnych, po drugie: źródła informacyjne dostępne na witrynach internetowych bibliotek w postaci łączy do zewnętrznych stron i baz danych udostępnione przez bibliotekę użytkownikom i opracowane przez wykwalifikowany pracowników stały się konkurencyjne dla zasobów dostępnych w sieci. Czy jest to możliwe? Wyzwanie jest duże jeśli wziąć pod uwagę fakt, że dostęp do informacji w Internecie jest szybki i łatwy, dzięki zastosowaniu przede wszystkim narzędzi wyszukiwawczych w postaci popularnych wyszukiwarek internetowych, jak np. Google. W artykule zostały omówione źródła i zasoby informacyjne online w oparciu o dane umieszczone m.in. na stronach www wybranych bibliotek Białegostoku. Instytucje, które zostały poddane analizie należą do grona największych bibliotek naukowych miasta Białegostoku. The article is meant to reflect on whether the activities undertaken by contemporary libraries are sufficient and move in the right direction. Firstly libraries from the information stores should become one of the links in the network of distributed information sources. Secondly the information sources available on the websites of libraries in form of links to external sites and databases provided by the library to their users and developed by qualified employees should become competitive for those particular resources available on the network. Is it possible? The challenge is bigger when it comes to the fact that access to information on the Internet is fast and easy, primarily because of search tools such as popular search engines like Google. The article discusses online information resources based on data included on the websites of selected libraries of Bialystok. Institutions that have been analysed in the article are the largest scientific libraries in Bialystok. У доповіді піднімаються питання про ступінь задоволеності користувачів нового покоління видами бібліотечної діяльності. Постає питання, чи розвиваються вони у потрібному напрямку, по-перше, щоби із сховищ документів трансформуватися у центри інформації, по-друге, щоби джерела інформації, доступні на сайтах бібліотек, у вигляді посилань на зовнішні ресурси і бази даних, пропоновані бібліотекою, були якісно і кваліфіковано опрацьовані персоналом і конкурували з мережевими русурсами. Такі завдання є важливими, якщо взяти до уваги факт, що Інтернет пропонує швидкий і легкий доступ до інформації, завдяки використанню пошукових інструментів, наприклад Google. У доповіді представлено онлайнові інформаційні ресурси з вибраних сайтів бібліотек Білостоку. Аналіз електронних ресурсів здійснювався у найбільших наукових бібліотеках Білостоку.
Віртуальні проекти університетів і бібліотек як засіб популяризації навчального закладу
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Cамотий, Рената; Козел, Надія; Науково-технічна бібліотека Національний університет «Львівська політехніка»
Розглянуто значення віртуальних проектів для популяризації та формування іміджу вищого навчального закладу. Увагу зосереджено на аналізі впроваджених онлайнових ресурсів на сайтах вітчизняних та закордонних бібліотек і університетів. Підкреслено роль, яку відіграє наукова комунікація, інтеграція історичної науки та бібліотечної справи, пошукова робота з джерельною інформацією, застосування веб-технологій у створенні якісного електронного ресурсу. The importance of virtual projects as a mean of popularization of higher education institutions national and cultural heritage and formation of its image is considered in this work. Attention is focused on the analysis of implemented online resources on the sites of domestic and foreign libraries and universities. The role, played by scientific communication, integration of historical science and library management, search work with source information, application of web technologies in creation of high-quality electronic resource is emphasized. Rozpatrzono znaczenie projektów wirtualnych dla popularyzacji i kształtowania wizerunku szkoły wyższej. Uwagę skupiono na analizie zasobów wprowadzonych online na stronach internetowych uniwersytetów oraz bibliotek krajowych i zagranicznych. Podkreślono rolę, jaką odgrywa komunikacja naukowa, integracja nauki historycznej z działalnością biblioteczną, proces wyszukiwania informacji źródłowej, wykorzystanie technologii web w tworzeniu jakościowego zasobu elektronicznego.
Формування культури читання в аспекті збереження матеріальних носіїв інформації
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Льода, Любов; Дзендзелюк, Леся; Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
Читання розглядається як комплекс навиків роботи з книгою, етична поведінка у бібліотечному просторі, дослідницьке розпізнавання архітектоніки тексту, ідентифікація культури створення книги. Порівнюється з пасивним сприйняттям комп’ютерної інформації, що веде до падіння читацької культури. Обговорюються особливості використання інформації з різних носіїв та існуючі обмеження досліджень матеріальних об’єктів за допомогою інтернет-ресурсів. The culture of reading is analyzed as complex of working with the book skills, ethical behavior in the library space, research recognition of the architectonics of the text, identification the books creating culture. Compared with passive perception of computer information, that decreases the reading culture. We discuss the ability to read information from various carriers and imperfections of studying material objects with the Internet resource. Kulturę czytelnictwa rozpatruje się jako zespół nawyków pracy z książką, zachowanie etyczne w przestrzeni bibliotecznej, jako pole badania w kierunku rozpoznawania architektoniki tekstu, identyfikację kultury powstawania książki, porównanie do pasywnego odbioru informacji komputerowej, który prowadzi do upadku kultury czytelniczej. Omawia się cechy charakterystyczne wykorzystania informacji z różnych nośników oraz istniejące ograniczenia w badaniach obiektów materialnych przy pomocy zasobów Internetu.
Видавнича сторінка
(Видавництво Львівської політехніки, 2017)
Титульний аркуш до "Інформаційний простір бібліотеки: польсько-український досвід"
(Видавництво Львівської політехніки, 2017)
Statystyka zasobów elektronicznych – doświadczenia zespołu StatEL
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Cieraszewska, Urszula; Gałek, Helena; Biblioteka Główna Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie; Biblioteka Politechniki Krakowskiej
Do zadań bibliotek akademickich należy zapewnienie dostępu do źródeł zawierających potrzebne informacje z zakresu prowadzonych badań na uczelni. Wypełnienie tego zadania wymaga zakupu różnorakich baz danych, które nie zawsze zawierają standardowe dane. Statystyki ogólnopolskie, np. Głównego Urzędu Statystycznego, wymuszały na bibliotekach podawanie ilości tytułów e-czasopism, ebooków oraz baz danych. W 2011 roku, z inicjatywy Rady Wykonawczej Konferencji Dyrektorów Bibliotek Szkół Polskich oraz Zespołu do spraw Standardów dla Bibliotek Naukowych, został powołany zespół roboczy do spraw deduplikacji e-czasopism i baz danych dostarczanych w pakietach. W wyniku napotkanych licznych problemów w obliczaniu unikatowej liczby czasopism ustalono, że zespół w pierwszej kolejności zajmie się stworzeniem listy źródeł elektronicznych oraz zaklasyfikowaniem poszczególnych pozycji listy do kategorii: baza danych, czasopisma, książki. Zmiana pierwotnego celu powstania zespołu wpłynęła również na jego nazwę. Zespół przyjął nazwę ds. Statystyki Źródeł Elektronicznych. W referacie zostaną przedstawione doświadczenia zespołu oraz wyniki ankiety dotyczącej pracy tego zespołu. One of the tasks of academic libraries is to provide access to the sources of the necessary information in the field of research conducted at the university. Completing this task requires buying a variety of databases that do not always contain standard data. Nationwide statistics collects information from libraries about number of e-journals, e-books and databases. In 2011, at the initiative of the Executive Board of the Conference of Directors of Public School Libraries and the Scientific Libraries Standards Team, a working group on e-journals deduplication and database packages was set up. As a result of the numerous problems encountered in calculating the unique number of journals, it was determined that the team would first deal with creating a list of electronic sources and classify the items into categories like: databases, journals, books. The paper will show the team's experience and the results of a survey of the team's work. Надання доступу до джерел профільної інформації, необхідної для наукових досліджень – одне з важливих завдань наукових бібліотек вищих навчальних закладів. Для цього постає необхідність придбання різних баз даних, однак не завжди вони мають стандартні параметри. Вимоги загальнодержавних статистичних органів, а також положення проекту «Аналіз функціонування наукових бібліотек Польщі (AFBN)», зобов’язали бібліотеки подавати різні показники: кількість назв електронних журналів, е-книжок, баз даних. У 2011 р., з ініціативи Виконавчого комітету конференції директорів бібліотек вищих навчальних закладів і Комісії у справах стандартів наукових бібліотек, створено робочу групу, яка відповідала за виявлення дублетів е-журналів та баз даних, що надходили у комплектах передплачених електронних ресурсів. Перший рік роботи групи присвячено організаційним питанням, серед них – найважливішому – які електронні джерела будуть обліковуватися. Внаслідок дискусії визначено, що у списках не будуть враховуватися: ресурси вільного доступу, документи оцифровані бібліотекою, бази даних на CD, індивідуально передплачені назви журналів, книг, до яких бібліотеки надають доступ своїм користувачам. Зміни у цілях роботи групи вплинули на зміну назви – група «Статистики електронних джерел» (скорочено StatEL). У доповіді представлено досвід роботи групи та результати анкетування, організованого з метою дослідження ефективності роботи групи.
Digitalizacja i upowszechnianie wirtualne zbiorów jako forma popularyzacji dziedzictwa kulturowego na przykładzie działalności Biblioteki Uniwersyteckiej w Kielcach
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Lubczyńska, Aleksandra; Instytut Dziennikarstwa i Informacji Uniwersytet Jana Kochanowskiego w Kielcach
Niniejszy referat poświęcony jest prawnym aspektom dotyczącym ochrony dziedzictwa kulturowego w Polsce. Omówiono kryteria i tryb przyznawania oraz rozliczania środków finansowych na naukę i kulturę; warunki merytoryczne i formalne, jakie muszą spełniać podmioty ubiegające się o ministerialne dofinansowanie prac w zakresie ochrony dóbr kultury i rozwoju nauki, a w tym kontekście – programy, z których korzysta Biblioteka Uniwersytecka Uniwersytetu Jana Kochanowskiego w Kielcach, realizując zadania w zakresie ochrony i digitalizacji swoich najcenniejszych zbiorów. Należą do nich: składająca się z ponad 7 000 pozycji kolekcja druków XIXwiecznych; kolekcja druków zwartych mającej polskie korzenie rodziny Morrisey z Los Angeles; fragment zachowanych zbiorów Biblioteki Klasztoru Benedyktynów na Świętym Krzyżu oraz archiwum domowe Emila Zegadłowicza. Omówione zostaną cele i etapy każdego realizowanego projektu, jego rezultaty oraz znaczenie, jakie efekt końcowy będzie miał dla Biblioteki, dla regionu i szerzej – dla kultury polskiej. This paper is devoted to the legal aspects of protection of cultural heritage in Poland. It discusses the criteria and procedures for awarding and settling funds for science and culture; the substantive and formal conditions that must be met by applicants for ministerial co-financing of works in the field of cultural heritage protection and the development of science, and in this context – the programs used by the University Library of Jan Kochanowski University in Kielce, fulfilling the tasks of protecting and digitizing their most precious resources. These include: a collection of over 7 000 items of 19th-century prints; a collection of prints of the Morrisey family from Los Angeles; fragment of the collections of the Benedictine Monastery Library on the Holy Cross and the home archive of Emil Zegadłowicz. The aims and stages of each project being implemented, its results and significance will be discussed for the Library, for the region andmore broadly for Polish culture. У статті розглядаються правові аспекти охорони культурної спадщини, представлені критерії фінансування і порядок надання та обліку коштів на науку та культуру; умови, які мають бути виконані заявниками для того, щоб претендувати на міністерське фінансування робіт у галузі охорони культурної спадщини й розвитку науки. У цьому контексті розглянуто програми, які використовує Бібліотека Університету Яна Кохановського в Кельце при організації діяльності щодо захисту й оцифрування найцінніших колекцій. Протягом останніх років робота спрямована на захист, опрацювання і оцифрування найцінніших колекцій, які зберігаються у бібліотеці. До них належать: колекція друкованих праць XIX століття (понад 7000 екземплярів); колекція друкованих праць родини Моррісей з Лос Анжелеса, яка має польське коріння; фрагмент збереженої колекції Монастирської бібліотеки бенедиктинців зі Святого Кшижа; приватний архів письменника Еміля Зеґадловича. Крім того, представлено цілі та етапи кожного реалізованого проекту, його результати і головне, значення кінцевого результату для бібліотеки, регіону, і загалом – для польської культури.
Автори
(Видавництво Львівської політехніки, 2017)
Działalność biblioteczna i nie-biblioteczna współczesnej biblioteki akademickiej na przykładzie wybranych bibliotek wydziałowych Uniwersytetu Jagiellońskiego
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Jadwiga Wichman; Biblioteka Wydziału Fizyki Astronomii i Informatyki Stosowanej Uniwersytet Jagielloński
W artykule opisano, jak w obliczu szybkiego rozwoju nowych technologii informacyjnych i komunikacyjnych zmienia się działalność bibliotek naukowych. Przedstawiono jakie działania są prowadzone, aby współpraca z użytkownikami, których największą grupę stanowią pracownicy, doktoranci i studenci macierzystej uczelni, przynosiła jak najlepsze efekty. Na przykładzie Biblioteki Wydziału Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej UJ omówiono rozwój biblioteki akademickiej jako centrum edukacji, informacji i kultury. Pokazano w jaki sposób podejmowane przez bibliotekę działania kształtują jej prestiż i nowy wizerunek. The article discusses how the activities of contemporary academic libraries are subject to continuous change in times of rapid development in information and communication technologies. The largest group of library users is the academic staff, PhDs and the students of the university. This work presents activities that make the library-user cooperation most effective and beneficial for both parties. The example of the Library of Physics, Astronomy and Applied Computer Science Faculty of the Jagiellonian University illustrates how this contemporary centre of education, information and culture enhances and shapes its new status and image. У статті представлено вплив розвитку інформаційних і комунікаційних технологій на зміни у діяльності наукових бібліотек. Увагу зосереджено на нових формах діяльності, спрямованих на задоволення потреб сучасних користувачів, а також на співпрацю з основними категоріями відвідувачів: науковим складом інституту, аспірантами та студентами. На прикладі бібліотеки Інституту фізики, астрономіі та інформатики Ягеллонського університету продемонстровано можливості розвитку наукової бібліотеки як центру освіти, інформації та культури. Показано яким чином діяльність бібліотеки формує її престиж і створює новий імідж.
Wykorzystanie mediów społecznościowych w działaniach promocyjnych Biblioteki Wyższej Szkoły Bankowej w Poznaniu
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Przybysz, Janina; Pioterek, Paweł; Biblioteka Wyższej Szkoły Bankowej w Poznaniu
Artykuł przedstawia media społecznościowe jako narzędzie budowania wizerunku i wykorzystania ich w działaniach promocyjnych Bibliotek. Celem artykułu jest pokazanie działań promocyjnych i ich wpływ na postrzeganie biblioteki w otoczeniu. Posłużono się przykładem Biblioteki Wyższej Szkoły Bankowej w Poznaniu, która od wielu lat z pozytywnym skutkiem stosuje strategie marketingowe. Social media have become an important part of communication and marketing strategies of many libraries around the world, opening them further to technological and civilizational changes. Thanks to them libraries can create and enhance relationships with users on a different level than before and obtain support for many of their actions. The authors present the phenomenon of social media focusing on its specific features and history. They also attempt to examine the selected academic libraries taking into account their use of social networking sites. In the article's summary it was stated that the use of social media in libraries is only developing and undergoing continuous transformation. There are new services and channels of communication, and more and more libraries use them in their work. This has also been seen in the discussed WSB Library activities in Poznan, where social media tools are being increasingly used. Метою статті є представлення способів використання соціальних мереж у промоції бібліотеки та їхній вплив на сприйняття бібліотечної інституції у соціумі. Сьогодні соціальні медіа перебувають у постійному розвитку і змінюються, у зв’язку з появою нових сервісів і каналів комунікації. Представлено досвід бібліотеки Вищої банківської школи у Познані, яка протягом довгих років використовує маркетингові стратегії в управлінській діяльності.
Zasoby elektroniczne Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechniki Wrocławskiej: charakterystyka i promocja
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Konatowska-Ciszek, Olga; Wojtczak, Jadwiga; Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechnika Wrocławska
Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechniki Wrocławskiej jest jednostką ogólnouczelnianą, której nadrzędnym celem działalności jest zapewnienie warsztatu i wspomaganie pracy naukowej i dydaktycznej swoim studentom, doktorantom i pracownikom. Funkcjonując w ramach uczelni technicznej szczególny nacisk położny jest w Centrum na gromadzenie specjalistycznych źródeł informacji na coraz nowszych nośnikach udostępnianych coraz większej liczbie użytkowników. W referacie scharakteryzowane zostały zasoby elektroniczne udostępniane użytkownikom Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechniki Wrocławskiej, zarówno bazy danych jak i serwisy umożliwiające dostęp do e-książek i e-czasopism. Omówione zostały sposoby promocji elektronicznych źródeł wśród różnych grup użytkowników oraz oferta szkoleń, których celem jest zaprezentowanie funkcjonalności wybranych baz danych i serwisów pełnotekstowych. The Center for Scientific and Technical Information of the Wrocław University of Science and Technology is a university-wide unit which primary purpose is to support the scientific and didactic work of its students, PhD students and employees. As a part of a technical university, the Center is particularly focused on collecting and providing specialized information resources and modern electronic tools for continuous increase of the number of users. The paper presents the electronic resources provided to users of the Center for Scientific and Technical Information, both databases and services giving access to e-books and e-journals. The ways of promoting electronic sources among different user groups and training offers are presented, as well the aim to show the functionality of selected databases and full-text services. Центр знань та науково-технічної інформації Вроцлавського технічного університету (Центр) – важливий підрозділ навчального закладу. Його головним завданням є підтримка наукової діяльності і навчального процесу серед студентів, аспірантів і наукових працівників. У Центрі (структурному підрозділі технічного університету) основну увагу приділяють комплектуванню електронних ресурсів і наданню доступу широкому колу користувачів до спеціалізованих джерел інформації на сучасних носіях. У статті охарактеризовано електронні ресурси, якими обслуговувються користувачі Центру: бази даних і сервіси доступу до е-книг і е-журналів. Використання цих ресурсів щороку зростає завдяки розширенню пропозицій доступу, інтенсифікації рекламної діяльності, що популяризує кількість, якість і різноманіття електронних ресурсів, до яких користувач має безплатний доступ та пропозиція серії тренінгів і навчань.
Ewolucja form i treści szkoleń bibliotecznych w Bibliotece Głównej Zachodniopomorskiego Uniwersytetu Technologicznego w Szczecinie
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Gryta, Anna; Łapuć, Wiesława; Biblioteka Główna Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny w Szczecinie
W publikacji zaprezentowano w ujęciu historycznym, od czasu powstania uczelni do chwili obecnej, ewolucję form szkoleń bibliotecznych prowadzonych przez pracowników biblioteki. Omówiono formy zajęć oraz ich tematykę z uwzględnieniem zmian środowiska informacyjnego oraz rozwoju technologii informacyjnych. In this paper the evolvement of library and information skills training delivered by the librarians is discussed. The article presents the trainings from the historical point of view, starting from the moment of establishing our University until present time. The forms of training courses and the development of subject areas are analyzed and we take into consideration all changes of information environment as well as information technology progress. У статті в історичному ракурсі (від початків створення технологічного університету і до сьогоднішнього дня) представлено еволюцію в організації різних видів бібліотечних занять, які проводять працівники бібліотеки. Описано форми проведення занять та їх тематику з урахуванням змін в інформаційних технологіях. Представлено результати соціологічного дослідження.