Інформаційний простір бібліотеки: польсько-український досвід. – 2017 р.

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42318

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 18–19 травня 2017 року, Львів, Україна

Збірник містить статті, підготовлені учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційний простір бібліотеки», у яких розглядаються проблеми створення інформаційних ресурсів, використання автоматизованих бібліотечних інформаційних систем, формування інформаційної культури користувачів, а також засоби комунікації бібліотек та імідж бібліотеки в інформаційному просторі.

Інформаційний простір бібліотеки : польсько-український досвід : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 18–19 травня 2017 року, Львів, Україна / Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека ; за редакцією Р. Самотий ; [редколегія: А. Андрухів, Р. Самотий, Н. Мосієнко, С. Палюх]. − Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – 1 електронний оптичний диск (CD-ROM).
ISBN 978-966-941-176-1

Browse

Now showing 1 - 20 of 37

Zawsze znajdzie się więcej informacji… – katalog Biblioteki Politechniki Lubelskiej skuteczne narzędzie wyszukiwawcze
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Matczuk, Ewa; Morek, Wojciech; Szuster, Tomasz; Biblioteka Politechniki Lubelskiej
Dostęp do nowych technologii zmienił wymagania użytkowników w stosunku do usług biblioteczno-informacyjnych. Czytelnicy oczekują, że biblioteczny system informacyjno-wyszukiwawczy, którego elementem jest katalog komputerowy, będzie posiadał narzędzia znane z serwisów internetowych. Katalog Biblioteki Politechniki Lubelskiej oferuje usługi wykorzystywane w katalogach typu 2.0. W artykule zostaną omówione funkcjonalności katalogu, zostanie przeprowadzona analiza strategii wyszukiwań i skuteczności wykorzystywanych narzędzi. Access to new technologies has changed the experience of library users with library and information services. Readers expect that the library information and retrieval system, which includes the computer directory, will have tools known from the Internet. Catalog of the Lublin University of Technology Library offers services used in catalogs of 2.0 type. The article will discuss the functionality of the catalog directory and analyze the search strategy and the effectiveness of the tools used. Доступ до нових технологій змінив і розширив вимоги користувачів до спектру інформаційно-бібліотечних послуг. Читачі очікують, що автоматизована бібліотечна система, елементом якої є електронний каталог, надаватиме послуг подібні Інтернет-сервісам. Каталог бібліотеки Люблінського технічного університету пропонує користувачеві послуги 2.0. У доповіді представлено функціональні можливості та пошукові інструменти каталогу бібліотеки Люблінського технічного університету.
Wizerunek Biblioteki Politechniki Białostockiej w oczach jej czytelników – analiza ankiet
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Sidorczuk, Anna; Biblioteka Politechniki Białostockiej
Problematyka jakości usług bibliotecznych jest w ostatnich latach bardzo ważna, bowiem wiąże się to z konkurencyjnością oferty danej placówki na tle innych. Zapewnienie wysokiej jakości usług jest ważnym elementem strategicznym, marketingowym, a także wizerunkowym. Odbiorca bowiem często uzależnia swoją decyzję o skorzystaniu z danej usługi od opinii innych odbiorców na temat jej jakości. Artykuł przedstawia pomiar jakości, jaki został przeprowadzony na podstawie badań ankietowych z perspektywy klientów biblioteki. Przeprowadzone badania miały na celu rozpoznanie zmieniających się oczekiwań i wymagań użytkowników związanych z nowym budynkiem oraz po przeprowadzce, ustalenie w jakim stopniu oferta biblioteki odpowiada oczekiwaniom środowiska akademickiego i czy sposób świadczenia usług jest odpowiedni. The quality of library services is very important in recent years, especially in the case of academic libraries, because it is related to the competitiveness of the offer of that exact institution on the background of others. Ensuring high quality service is an important strategic, marketing and image element. Consumers often make their decision to use the service by depending on the opinions of other users about its quality. The paper presents the measurement of quality, which was carried out on the basis of surveys from the perspective of library customers. The researches were aimed at identifying the changing expectations and requirements of users, which were connected with new building, determining the extent in which the library’s offerings match the expectations of the academic community and whether the delivery of services is appropriate. Протягом останніх років набуває особливого значення проблематика якості бібліотечних послуг, оскільки свідчить про конкурентоспроможність наукової бібліотеки на фоні інших. Забезпечення високої якості послуг є важливим стратегічним питанням, маркетинговим та іміджетворчим аспектом управлінської діяльності. Отримувач при виборі послуги часто приймає рішення, спираючись на відгуки інших користувачів щодо її якості. У доповіді представлено результати вимірювання якості на основі проведеного серед клієнтів бібліотеки анкетування. Завданням усіх досліджень було розпізнавання очікувань і вимог користувачів, що змінювалися протягом останніх п’яти років, і були пов’язані з розташуванням бібліотеки у новому будинку. А також визначення, на скільки пропозиції послуг бібліотеки відповідають очікуванням університетського середовища і чи створено відповідні умови для їхнього забезпечення.
Віртуальні проекти університетів і бібліотек як засіб популяризації навчального закладу
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Cамотий, Рената; Козел, Надія; Науково-технічна бібліотека Національний університет «Львівська політехніка»
Розглянуто значення віртуальних проектів для популяризації та формування іміджу вищого навчального закладу. Увагу зосереджено на аналізі впроваджених онлайнових ресурсів на сайтах вітчизняних та закордонних бібліотек і університетів. Підкреслено роль, яку відіграє наукова комунікація, інтеграція історичної науки та бібліотечної справи, пошукова робота з джерельною інформацією, застосування веб-технологій у створенні якісного електронного ресурсу. The importance of virtual projects as a mean of popularization of higher education institutions national and cultural heritage and formation of its image is considered in this work. Attention is focused on the analysis of implemented online resources on the sites of domestic and foreign libraries and universities. The role, played by scientific communication, integration of historical science and library management, search work with source information, application of web technologies in creation of high-quality electronic resource is emphasized. Rozpatrzono znaczenie projektów wirtualnych dla popularyzacji i kształtowania wizerunku szkoły wyższej. Uwagę skupiono na analizie zasobów wprowadzonych online na stronach internetowych uniwersytetów oraz bibliotek krajowych i zagranicznych. Podkreślono rolę, jaką odgrywa komunikacja naukowa, integracja nauki historycznej z działalnością biblioteczną, proces wyszukiwania informacji źródłowej, wykorzystanie technologii web w tworzeniu jakościowego zasobu elektronicznego.
Формування культури читання в аспекті збереження матеріальних носіїв інформації
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Льода, Любов; Дзендзелюк, Леся; Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
Читання розглядається як комплекс навиків роботи з книгою, етична поведінка у бібліотечному просторі, дослідницьке розпізнавання архітектоніки тексту, ідентифікація культури створення книги. Порівнюється з пасивним сприйняттям комп’ютерної інформації, що веде до падіння читацької культури. Обговорюються особливості використання інформації з різних носіїв та існуючі обмеження досліджень матеріальних об’єктів за допомогою інтернет-ресурсів. The culture of reading is analyzed as complex of working with the book skills, ethical behavior in the library space, research recognition of the architectonics of the text, identification the books creating culture. Compared with passive perception of computer information, that decreases the reading culture. We discuss the ability to read information from various carriers and imperfections of studying material objects with the Internet resource. Kulturę czytelnictwa rozpatruje się jako zespół nawyków pracy z książką, zachowanie etyczne w przestrzeni bibliotecznej, jako pole badania w kierunku rozpoznawania architektoniki tekstu, identyfikację kultury powstawania książki, porównanie do pasywnego odbioru informacji komputerowej, który prowadzi do upadku kultury czytelniczej. Omawia się cechy charakterystyczne wykorzystania informacji z różnych nośników oraz istniejące ograniczenia w badaniach obiektów materialnych przy pomocy zasobów Internetu.
Видавнича сторінка
(Видавництво Львівської політехніки, 2017)
Zasoby i usługi elektroniczne w Bibliotece Głównej Wojskowej Akademii Technicznej w Warszawie
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Nawrocka, Mariola; Wiederek-McRobb, Magdalena; Ośrodek Informacji Naukowej Biblioteka Główna Wojskowej Akademii Technicznej w Warszawie
W referacie omówiono zasoby oraz usługi elektroniczne dostępne w Bibliotece Głównej WAT. Zaprezentowano sposób ich udostępniania oraz statystykę wykorzystania w latach 2014 – 2016, kiedy to w Bibliotece zostały wprowadzone liczne modernizacje i nowe technologie. Zwrócono szczególną uwagę na wdrożony w 2015 roku system HAN (Hidden Automatic Navigation), który umożliwia korzystanie z zasobów elektronicznych, zarówno w sieci uczelnianej, jak i poza nią, poprzez jedno logowanie do konta bibliotecznego. Dzięki temu użytkownicy Biblioteki mogą korzystać z elektronicznych baz danych z dowolnego komputera w dowolnym miejscu na świecie. Dodatkowo system ten umożliwia generowanie statystyk z podziałem na Wydziały oraz status użytkownika. Jest to o tyle istotne, że pozwala na weryfikację celowości zamówień poszczególnych baz przez Wydziały Akademii z ich realnym wykorzystaniem. Zaprezentowano również trzy usługi elektroniczne, które zostały wdrożone w Bibliotece Głównej WAT na przełomie 2014 i 2015 roku. Statystyka ich wykorzystania ma być próbą odpowiedzi, między innymi na pytanie, czy usługi spełniły swoje założenie i czy cieszą się zainteresowaniem wśród użytkowników. The article presents online resources and services that are in use in the Military University of Technology Library. It demonstrates how they were accessed and the usage statistics from 2014 to 2016. A significant portion of this article is focused on the implementation at the beginning of 2015 of the HAN (Hidden Automatic Navigation) system – a gateway to library electronic resources from any PC, laptop or mobile anywhere in the world, using a single library password. Moreover, the system provides advanced usage reports about University students and staff using electronic resources (status, faculty) and about which resources are used the most. The article also presents three online services introduced to library users at the end of 2014. The statistics of its use are intended to be an answer, among other things, whether the service fulfils its purpose and whether it is in fact required by users. У доповіді розглянуто електронні послуги і ресурси, які надає бібліотека Варшавської Військової технічної академії своїм користувачам. Представлено способи доступу і статистику використання електронних ресурсів протягом 2014-2016 рр. у час впровадження нових технологій, модернізації процесів доступу та інших значних змін. Увагу зосереджено на впроваджену у 2015 р. систему HAN (Hidden Automatic Navigation / Прихована автоматична навігація), яка дає змогу використання електронних ресурсів, як у локальній мережі, так і віддалено за умови логування через персональну бібліотечну сторінку. Це впровадження дало нашим користувачам можливість доступу до електронних баз даних з будь якого комп’ютера у будь якій точці світу. Додатковою перевагою системи є можливість генерувати статистичні дані в залежності від факультету і статусу користувача. Ця опція дозволяє проаналізувати реальне використання окремих баз даних кожним підрозділом. Продемонстровано три електронні послуги, які впроваджено у бібліотеці на зламі 2014–2015 рр. Статистика їх використання є спробою показати, чи задовольняють ці послуги потреби та інтереси користувачів.
Титульний аркуш до "Інформаційний простір бібліотеки: польсько-український досвід"
(Видавництво Львівської політехніки, 2017)
Źródła i zasoby informacyjne online w wybranych bibliotekach Białegostoku
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Gogiel-Kuźmicka, Anna; Sidorczuk, Anna; Biblioteka Politechniki Białostockiej
Artykuł jest przyczynkiem do tego, by zastanowić się, czy działania podejmowane przez współczesne biblioteki są wystarczające i zmierzają w dobrym kierunku, aby po pierwsze: biblioteki z magazynu informacji stały się jednym z ogniw sieci rozproszonych źródeł informacyjnych, po drugie: źródła informacyjne dostępne na witrynach internetowych bibliotek w postaci łączy do zewnętrznych stron i baz danych udostępnione przez bibliotekę użytkownikom i opracowane przez wykwalifikowany pracowników stały się konkurencyjne dla zasobów dostępnych w sieci. Czy jest to możliwe? Wyzwanie jest duże jeśli wziąć pod uwagę fakt, że dostęp do informacji w Internecie jest szybki i łatwy, dzięki zastosowaniu przede wszystkim narzędzi wyszukiwawczych w postaci popularnych wyszukiwarek internetowych, jak np. Google. W artykule zostały omówione źródła i zasoby informacyjne online w oparciu o dane umieszczone m.in. na stronach www wybranych bibliotek Białegostoku. Instytucje, które zostały poddane analizie należą do grona największych bibliotek naukowych miasta Białegostoku. The article is meant to reflect on whether the activities undertaken by contemporary libraries are sufficient and move in the right direction. Firstly libraries from the information stores should become one of the links in the network of distributed information sources. Secondly the information sources available on the websites of libraries in form of links to external sites and databases provided by the library to their users and developed by qualified employees should become competitive for those particular resources available on the network. Is it possible? The challenge is bigger when it comes to the fact that access to information on the Internet is fast and easy, primarily because of search tools such as popular search engines like Google. The article discusses online information resources based on data included on the websites of selected libraries of Bialystok. Institutions that have been analysed in the article are the largest scientific libraries in Bialystok. У доповіді піднімаються питання про ступінь задоволеності користувачів нового покоління видами бібліотечної діяльності. Постає питання, чи розвиваються вони у потрібному напрямку, по-перше, щоби із сховищ документів трансформуватися у центри інформації, по-друге, щоби джерела інформації, доступні на сайтах бібліотек, у вигляді посилань на зовнішні ресурси і бази даних, пропоновані бібліотекою, були якісно і кваліфіковано опрацьовані персоналом і конкурували з мережевими русурсами. Такі завдання є важливими, якщо взяти до уваги факт, що Інтернет пропонує швидкий і легкий доступ до інформації, завдяки використанню пошукових інструментів, наприклад Google. У доповіді представлено онлайнові інформаційні ресурси з вибраних сайтів бібліотек Білостоку. Аналіз електронних ресурсів здійснювався у найбільших наукових бібліотеках Білостоку.
Statystyka zasobów elektronicznych – doświadczenia zespołu StatEL
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Cieraszewska, Urszula; Gałek, Helena; Biblioteka Główna Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie; Biblioteka Politechniki Krakowskiej
Do zadań bibliotek akademickich należy zapewnienie dostępu do źródeł zawierających potrzebne informacje z zakresu prowadzonych badań na uczelni. Wypełnienie tego zadania wymaga zakupu różnorakich baz danych, które nie zawsze zawierają standardowe dane. Statystyki ogólnopolskie, np. Głównego Urzędu Statystycznego, wymuszały na bibliotekach podawanie ilości tytułów e-czasopism, ebooków oraz baz danych. W 2011 roku, z inicjatywy Rady Wykonawczej Konferencji Dyrektorów Bibliotek Szkół Polskich oraz Zespołu do spraw Standardów dla Bibliotek Naukowych, został powołany zespół roboczy do spraw deduplikacji e-czasopism i baz danych dostarczanych w pakietach. W wyniku napotkanych licznych problemów w obliczaniu unikatowej liczby czasopism ustalono, że zespół w pierwszej kolejności zajmie się stworzeniem listy źródeł elektronicznych oraz zaklasyfikowaniem poszczególnych pozycji listy do kategorii: baza danych, czasopisma, książki. Zmiana pierwotnego celu powstania zespołu wpłynęła również na jego nazwę. Zespół przyjął nazwę ds. Statystyki Źródeł Elektronicznych. W referacie zostaną przedstawione doświadczenia zespołu oraz wyniki ankiety dotyczącej pracy tego zespołu. One of the tasks of academic libraries is to provide access to the sources of the necessary information in the field of research conducted at the university. Completing this task requires buying a variety of databases that do not always contain standard data. Nationwide statistics collects information from libraries about number of e-journals, e-books and databases. In 2011, at the initiative of the Executive Board of the Conference of Directors of Public School Libraries and the Scientific Libraries Standards Team, a working group on e-journals deduplication and database packages was set up. As a result of the numerous problems encountered in calculating the unique number of journals, it was determined that the team would first deal with creating a list of electronic sources and classify the items into categories like: databases, journals, books. The paper will show the team's experience and the results of a survey of the team's work. Надання доступу до джерел профільної інформації, необхідної для наукових досліджень – одне з важливих завдань наукових бібліотек вищих навчальних закладів. Для цього постає необхідність придбання різних баз даних, однак не завжди вони мають стандартні параметри. Вимоги загальнодержавних статистичних органів, а також положення проекту «Аналіз функціонування наукових бібліотек Польщі (AFBN)», зобов’язали бібліотеки подавати різні показники: кількість назв електронних журналів, е-книжок, баз даних. У 2011 р., з ініціативи Виконавчого комітету конференції директорів бібліотек вищих навчальних закладів і Комісії у справах стандартів наукових бібліотек, створено робочу групу, яка відповідала за виявлення дублетів е-журналів та баз даних, що надходили у комплектах передплачених електронних ресурсів. Перший рік роботи групи присвячено організаційним питанням, серед них – найважливішому – які електронні джерела будуть обліковуватися. Внаслідок дискусії визначено, що у списках не будуть враховуватися: ресурси вільного доступу, документи оцифровані бібліотекою, бази даних на CD, індивідуально передплачені назви журналів, книг, до яких бібліотеки надають доступ своїм користувачам. Зміни у цілях роботи групи вплинули на зміну назви – група «Статистики електронних джерел» (скорочено StatEL). У доповіді представлено досвід роботи групи та результати анкетування, організованого з метою дослідження ефективності роботи групи.
Автори
(Видавництво Львівської політехніки, 2017)
Digitalizacja i upowszechnianie wirtualne zbiorów jako forma popularyzacji dziedzictwa kulturowego na przykładzie działalności Biblioteki Uniwersyteckiej w Kielcach
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Lubczyńska, Aleksandra; Instytut Dziennikarstwa i Informacji Uniwersytet Jana Kochanowskiego w Kielcach
Niniejszy referat poświęcony jest prawnym aspektom dotyczącym ochrony dziedzictwa kulturowego w Polsce. Omówiono kryteria i tryb przyznawania oraz rozliczania środków finansowych na naukę i kulturę; warunki merytoryczne i formalne, jakie muszą spełniać podmioty ubiegające się o ministerialne dofinansowanie prac w zakresie ochrony dóbr kultury i rozwoju nauki, a w tym kontekście – programy, z których korzysta Biblioteka Uniwersytecka Uniwersytetu Jana Kochanowskiego w Kielcach, realizując zadania w zakresie ochrony i digitalizacji swoich najcenniejszych zbiorów. Należą do nich: składająca się z ponad 7 000 pozycji kolekcja druków XIXwiecznych; kolekcja druków zwartych mającej polskie korzenie rodziny Morrisey z Los Angeles; fragment zachowanych zbiorów Biblioteki Klasztoru Benedyktynów na Świętym Krzyżu oraz archiwum domowe Emila Zegadłowicza. Omówione zostaną cele i etapy każdego realizowanego projektu, jego rezultaty oraz znaczenie, jakie efekt końcowy będzie miał dla Biblioteki, dla regionu i szerzej – dla kultury polskiej. This paper is devoted to the legal aspects of protection of cultural heritage in Poland. It discusses the criteria and procedures for awarding and settling funds for science and culture; the substantive and formal conditions that must be met by applicants for ministerial co-financing of works in the field of cultural heritage protection and the development of science, and in this context – the programs used by the University Library of Jan Kochanowski University in Kielce, fulfilling the tasks of protecting and digitizing their most precious resources. These include: a collection of over 7 000 items of 19th-century prints; a collection of prints of the Morrisey family from Los Angeles; fragment of the collections of the Benedictine Monastery Library on the Holy Cross and the home archive of Emil Zegadłowicz. The aims and stages of each project being implemented, its results and significance will be discussed for the Library, for the region andmore broadly for Polish culture. У статті розглядаються правові аспекти охорони культурної спадщини, представлені критерії фінансування і порядок надання та обліку коштів на науку та культуру; умови, які мають бути виконані заявниками для того, щоб претендувати на міністерське фінансування робіт у галузі охорони культурної спадщини й розвитку науки. У цьому контексті розглянуто програми, які використовує Бібліотека Університету Яна Кохановського в Кельце при організації діяльності щодо захисту й оцифрування найцінніших колекцій. Протягом останніх років робота спрямована на захист, опрацювання і оцифрування найцінніших колекцій, які зберігаються у бібліотеці. До них належать: колекція друкованих праць XIX століття (понад 7000 екземплярів); колекція друкованих праць родини Моррісей з Лос Анжелеса, яка має польське коріння; фрагмент збереженої колекції Монастирської бібліотеки бенедиктинців зі Святого Кшижа; приватний архів письменника Еміля Зеґадловича. Крім того, представлено цілі та етапи кожного реалізованого проекту, його результати і головне, значення кінцевого результату для бібліотеки, регіону, і загалом – для польської культури.
Зміст до "Інформаційний простір бібліотеки: польсько-український досвід"
(Видавництво Львівської політехніки, 2017)
Baza DONA – system rejestracji i analizy dorobku naukowego pracowników Politechniki Wrocławskiej
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Antasik, Elżbieta; Starosta, Beata; Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechnika Wrocławska
DONA jest bazą rejestrującą publikacje (od 1945 r.) i prace niepublikowane (od 1969 r.) pracowników Politechniki Wrocławskiej. Stanowi ona źródło danych bibliograficznych i statystycznych, uzupełnionych o wskaźniki bibliometryczne zaczerpnięte z Journal Citation Reports, Master Journal List oraz Web of Science Core Collection. Skuteczne funkcjonowanie bazy zapewnia zarządzenie Rektora, nakładające na pracowników obowiązek rejestracji prac naukowych. DONA działa w oparciu o system ALEPH, którego elementy zmodyfikowano i wzbogacono o własne rozwiązania informatyczne. Tworzenie bazy realizowane jest w ramach współpracy Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechniki Wrocławskiej z innymi jednostkami uczelni oraz bezpośrednio z autorami. DONA umożliwia realizację różnego typu zadań i usług na rzecz władz i poszczególnych jednostek organizacyjnych uczelni oraz na potrzeby indywidualnych pracowników, doktorantów i studentów. Najistotniejsze z tych zadań to: opracowywanie rocznego raportu «Analiza dorobku naukowego pracowników Politechniki Wrocławskiej», realizowanie bieżących zamówień na dostarczanie danych o dorobku naukowym, tworzenie podsumowań naukometrycznych i rankingów wg określonych wskaźników wartościujących, eksport danych do baz pozauczelnianych. DONA is a database registry of published (since 1945) and unpublished (since 1969) works by staff of the Wroclaw University of Science and Technology. The database is an essential source of bibliographic and statistical information, supplemented by bibliometric indicators from Journal Citation Reports, Master Journal List, and Web of Science Core Collection. The Rector ensures DONA’s effectiveness by requiring staff to register their scholarly works. DONA is based on the Aleph library system, some elements of which have been modified and technologically enhanced. The database is developed in close cooperation with the Center for Scientific and Technical Information, other university units, and directly with the authors. DONA makes it possible to perform various types of tasks and services for the administration and particular units, as well as individual staff, doctoral candidates, and students. The most important of these are: preparing annual reports, responding to current requests for information about scholarly achievements, creating metric summaries and rankings, based on performance factors, conducting analyses of citations, export of the data to governmental databases. DONA – це база, яка реєструє публікації (з 1945 р.) і неопубліковані документи (з 1969 р.) наукових працівників Вроцлавської політехніки. DONA є важливим джерелом бібліографічних і статистичних даних, доповнених бібліометричними показниками з Journal Citation Reports (імпакт-фактор), Master Journal List (філадельфійський список) і Web of Science Core Collection (цитування). База працює на основі АБІС ALEPH. Згідно наказу ректора регламентовано і окреслено правила обов’язкової реєстрації наукових праць. База даних функціонує завдяки тісній співпраці Центру знань і науково-технічної інформації з іншими підрозділами університету та безпосередньо з авторами. База даних дозволяє виконувати різні види робіт і послуг для керівництва та окремих підрозділів університету, а також для потреб окремих працівників і студентів. Найважливішими з них є: опрацювання річного звіту «Аналіз наукового доробку працівників Вроцлавської політехніки», виконання поточних замовлень про стан наукового доробку, створення звітів і наукометричних рейтингів за конкретними показниками, генерація аналізу цитувань публікацій співробітників і докторантів, експортування інформації до позауніверситетських баз даних.
Zasoby elektroniczne Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechniki Wrocławskiej: charakterystyka i promocja
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Konatowska-Ciszek, Olga; Wojtczak, Jadwiga; Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechnika Wrocławska
Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechniki Wrocławskiej jest jednostką ogólnouczelnianą, której nadrzędnym celem działalności jest zapewnienie warsztatu i wspomaganie pracy naukowej i dydaktycznej swoim studentom, doktorantom i pracownikom. Funkcjonując w ramach uczelni technicznej szczególny nacisk położny jest w Centrum na gromadzenie specjalistycznych źródeł informacji na coraz nowszych nośnikach udostępnianych coraz większej liczbie użytkowników. W referacie scharakteryzowane zostały zasoby elektroniczne udostępniane użytkownikom Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechniki Wrocławskiej, zarówno bazy danych jak i serwisy umożliwiające dostęp do e-książek i e-czasopism. Omówione zostały sposoby promocji elektronicznych źródeł wśród różnych grup użytkowników oraz oferta szkoleń, których celem jest zaprezentowanie funkcjonalności wybranych baz danych i serwisów pełnotekstowych. The Center for Scientific and Technical Information of the Wrocław University of Science and Technology is a university-wide unit which primary purpose is to support the scientific and didactic work of its students, PhD students and employees. As a part of a technical university, the Center is particularly focused on collecting and providing specialized information resources and modern electronic tools for continuous increase of the number of users. The paper presents the electronic resources provided to users of the Center for Scientific and Technical Information, both databases and services giving access to e-books and e-journals. The ways of promoting electronic sources among different user groups and training offers are presented, as well the aim to show the functionality of selected databases and full-text services. Центр знань та науково-технічної інформації Вроцлавського технічного університету (Центр) – важливий підрозділ навчального закладу. Його головним завданням є підтримка наукової діяльності і навчального процесу серед студентів, аспірантів і наукових працівників. У Центрі (структурному підрозділі технічного університету) основну увагу приділяють комплектуванню електронних ресурсів і наданню доступу широкому колу користувачів до спеціалізованих джерел інформації на сучасних носіях. У статті охарактеризовано електронні ресурси, якими обслуговувються користувачі Центру: бази даних і сервіси доступу до е-книг і е-журналів. Використання цих ресурсів щороку зростає завдяки розширенню пропозицій доступу, інтенсифікації рекламної діяльності, що популяризує кількість, якість і різноманіття електронних ресурсів, до яких користувач має безплатний доступ та пропозиція серії тренінгів і навчань.
Event-маркетинг у бібліотеках
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Карнаух, Ірина; Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
У статті автор акцентує увагу на перспективності застосування бібліотеками технологій та інструментів event-маркетингу як для читачів, так і для персоналу. Розглядаються успішні практики і найпопулярніші event-тренди, які реалізуються вітчизняними та іноземними бібліотеками. In this article the author focuses on the prospects of libraries using the technologies and event-marketing tools for both readers and staff. Successful practices and the most popular event trends that are being implemented by domestic and foreign libraries are considered. Wartykule autor skupia uwagę na perspektywiczności stosowania przez biblioteki technologii i narzędzi event-marketingu jak dla czytelników, tak i dla personelu. Rozpatruje się skuteczne praktyki oraz najbardziej popularne event-trendy realizowane przez biblioteki krajowe i zagraniczne.
Udział polskich i ukraińskich bibliotek akademickich w Wikipedii
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Adamiec, Agnieszka; Biblioteka Główna Szkoły Głównej Gospodarstwa Wiejskiego w Warszawie
Artykuły zamieszczane w Wikipedii cieszą się zainteresowaniem szerokiej grupy odbiorców. W związku z poczytnością internetowej encyklopedii warto pomyśleć o niej jako o nośniku reklamy dla własnej instytucji. W przypadku biblioteki taką promocję może stanowić rzetelny artykuł na jej temat. Pracownicy bibliotek nie mają wpływu na to, czy czytelnicy korzystają z Wikipedii, natomiast od nich może zależeć wiarygodność opracowywanych artykułów hasłowych. Głównym celem referatu jest ocena jakości już istniejących artykułów na temat polskich i ukraińskich bibliotek akademickich. Badaniem objęto artykuły hasłowe bibliotek, które są uwzględnione w kategorii Biblioteki akademickie w Polsce dla polskiej wersji językowej oraz analogicznie dla wersji ukraińskiej – «Університетські бібліотеки України». W ocenie poziomu haseł wzięto pod uwagę złożoność i dokładność opisów oraz jakość materiału ilustracyjnego. W zakończeniu podsumowano wyniki badań. Na przykładach dobrych praktyk w budowaniu e-wizerunku bibliotek w Wikipedii pokazano, o jakie informacje powinno się uzupełniać artykuły dotyczące bibliotek. Wikipedia articles reach a wide audience, so a solid and reliable entry regarding particular institution holds potential for supplementary promotion of the latter, libraries included. Librarians have no influence whether readers use Wikipedia, but credibility of the edited entries may depend on them. The main purpose of this paper is to evaluate the quality of already existing articles in Wikipedia as regards all libraries from the category «Academic libraries in Poland» – «Biblioteki akademickie w Polsce» – for the Polish language and similarly for the Ukrainian version – «Університетські бібліотеки України». The study concerns number of academic libraries described in both Polish and Ukrainian editions, complexity and accuracy of the articles’ content, as well as illustrations provided. In conclusion, author summarizes the results of research. Examples of good practices in creating an image of libraries in Wikipedia illustrate the information which should be added to complete library articles. Вікіпедія, найбільша Інтернет-енциклопедія є популярим відкритим Інтернет-ресурсом, нею користуються широкі кола читачів. З огляду на це, варто розглядати її як носія реклами своєї інституції. Якщо питання стосується бібліотеки, такою промоцією може бути докладна стаття про книгозбірню. Працівники бібліотеки не мають впливу на те, чи читачі користуються Вікіпедією, однак вони можуть вплинути на достовірність статей певної тематики. Головна проблематика статті – це питання якості існуючих статей. У праці проаналізовано присутність статей у Вікіпедії, пов’язаних із польськими та українськими академічними бібліотеками. Охоплено як польську, так і українську мовні версії Інтернет-енциклопедії. Об’єкт дослідження: енциклопедичні статті про бібліотеки, які входять до категорії «Biblioteki akademickie w Polsce» – у польській версії та «Університетські бібліотеки України» – в україномовній версії. Під час оцінювання їхнього рівня, крім ступеня побудови статті, взято до уваги також актуальність змісту та якість ілюстративного матеріалу в окремих статтях. У висновках оцінено рівень статей про польські й українські університетські бібліотеки, підкреслено потребу брати участь у редагуванні статей з низькою якістю змісту, а також рекомендовано доповнювати і додавати статті про бібліотеки у Вікіпедію.
Galicjana jako kolekcje w polskich bibliotekach cyfrowych
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Janczulewicz, Katarzyna; Instytut Bibliotekoznawstwa i Informacji Naukowej, Uniwersytet Śląski
W Polsce rozwijanych jest ponad 130 bibliotek cyfrowych: instytucjonalnych i regionalnych, których zbiory podzielone są na kolekcje tematyczne. Punktem wyjścia artykułu było sprawdzenie, czy w zasobach polskich bibliotek cyfrowych zostały wyodrębnione specjalne kolekcje zbierające materiały dotyczące ziem określanych jako Galicjana. Wstępne badanie wskazało 7 bibliotek cyfrowych. W artykule omówiono typy zasobów udostępnianych przez biblioteki cyfrowe w kolekcjach dotyczących Galicjana oraz wskazano, jak zbiory dotyczące Kresów Wschodnich kształtują się na tle zasobów w poszczególnych bibliotekach cyfrowych. A digital library is a special library with a focused collection of digital objects that can include texts, visual materials, audio materials, video materials, stored as electronic media formats, along with means for organizing, storing, and retrieving the files and media contained in the library collection. In general, Polish regional digital libraries are divided into collections: Bibliophile collection, Cultural heritage, Educational and Scientific Materials, Miscellanea and Regional. These collections present cultural heritage of the region, as well as national, European and world cultural heritage. The article presents Polish collections of digital libraries: «Eastern Borderlands". The preliminary research showed that 7 digital libraries have identified the collection "Eastern Borderlands". The paper will cover the analysis of the contents of these collections, their scope and place in whole digital library. У Польщі існує понад 130 цифрових бібліотек: інституційних і регіональних, чиї фонди поділені на тематичні колекції. Основним завданням дослідження було здійснення аналізу, чи виокремлено в ресурсах цифрових бібліотек матеріали, що стосуються земель Галичини. Попередня перевірка показала, що 7 цифрових бібліотек виокремили ці матеріали. Предметом доповіді стало – дослідження, які типи ресурсів представлені в окремих цифрових бібліотеках на тему «Східної Галичини» і як ці колекції формуються серед інших цифрових бібліотек.
Ewolucja form i treści szkoleń bibliotecznych w Bibliotece Głównej Zachodniopomorskiego Uniwersytetu Technologicznego w Szczecinie
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Gryta, Anna; Łapuć, Wiesława; Biblioteka Główna Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny w Szczecinie
W publikacji zaprezentowano w ujęciu historycznym, od czasu powstania uczelni do chwili obecnej, ewolucję form szkoleń bibliotecznych prowadzonych przez pracowników biblioteki. Omówiono formy zajęć oraz ich tematykę z uwzględnieniem zmian środowiska informacyjnego oraz rozwoju technologii informacyjnych. In this paper the evolvement of library and information skills training delivered by the librarians is discussed. The article presents the trainings from the historical point of view, starting from the moment of establishing our University until present time. The forms of training courses and the development of subject areas are analyzed and we take into consideration all changes of information environment as well as information technology progress. У статті в історичному ракурсі (від початків створення технологічного університету і до сьогоднішнього дня) представлено еволюцію в організації різних видів бібліотечних занять, які проводять працівники бібліотеки. Описано форми проведення занять та їх тематику з урахуванням змін в інформаційних технологіях. Представлено результати соціологічного дослідження.
E-usługi informacyjne w bibliotekach akademickich. Z praktyki polskich bibliotek
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Tonakiewicz-Kołosowskak, Anna; Soci, Iwona; Biblioteka Główna Politechniki Warszawskiej
Tematem artykułu jest analiza porównawcza elektronicznych usług informacyjnych, wdrożonych w pięćdziesięciu czterech wybranych bibliotekach akademickich w Polsce. Badania przeprowadzono w bibliotekach największych uczelni technicznych, uniwersyteckich oraz w wybranych uczelniach o profilu medycznym, rolniczo-przyrodniczym i ekonomicznym. Przedmiot badań stanowiły usługi online związane z serwisami lub portalami dziedzinowymi, platformy e-learningowe, multiwyszukiwarki, platformy komunikacyjne a także platformy internetowe do wypożyczania e-buków. Na koniec autorki przedstawiły szczegółowo usługi informacyjne online, stosowane w ich macierzystej Bibliotece. Tematem artykułu jest analiza porównawcza elektronicznych usług informacyjnych, wdrożonych w pięćdziesięciu czterech wybranych bibliotekach akademickich w Polsce. Badania przeprowadzono w bibliotekach największych uczelni technicznych, uniwersyteckich oraz w wybranych uczelniach o profilu medycznym, rolniczo-przyrodniczym i ekonomicznym. Przedmiot badań stanowiły usługi online związane z serwisami lub portalami dziedzinowymi, platformy e-learningowe, multiwyszukiwarki, platformy komunikacyjne a także platformy internetowe do wypożyczania e-buków. Na koniec autorki przedstawiły szczegółowo usługi informacyjne online, stosowane w ich macierzystej Bibliotece. Автори доповіді представили результати порівняльного аналізу дослідження, здійсненого у вибраних 50 наукових бібліотеках Польщі, де впроваджено електронні інформаційні послуги. Аналіз проведено у науково-технічних, ніверситетських і галузевих бібліотеках медичного, сільськогосподарського та економічного профілю. Предметом дослідження стали електронні інформаційні послуги, пов’язані з галузевими сервісами і порталами, навчальними та комунікаційними платформами, пошуковими системами, Інтернет-сервісами для обслуговування електронними бібліотечними ресурсами. У доповіді авторки детально представили пропозиції електронних інформаційних послуг, які надає бібліотека Варшавського технічного університету. Підкреслено, що впровадженню кожної з них передувала підготовча робота і багатолітня конструктивна праця у створених з цією метою робочих групах.
Edukacja biblioteczna użytkowników w Bibliotece Politechniki Białostockiej
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Kierejczuk, Elżbieta; Sidorczuk, Anna; Gogiel-Kuźmicka, Anna; Biblioteka Politechniki Białostockiej
Współczesna biblioteka akademicka to miejsce, gdzie spotykają się użytkownicy będący na różnych etapach swojej drogi ku wiedzy. Z uwagi na ten fakt, edukacja biblioteczna pod względem formy i zakresu przekazywanych treści powinna być dostosowana do poziomu wiedzy i umiejętności odbiorców. Artykuł opisuje rozwój edukacji bibliotecznej w Bibliotece Politechniki Białostockiej w ciągu kilku dziesięcioleci, a także prezentuje aktualnie podejmowane działania edukacyjne bibliotekarzy realizowane wśród różnych grup użytkowników: studentów, dzieci (w ramach Podlaskiego Uniwersytetu Dziecięcego) oraz innych okazjonalnych odbiorców, w celu podniesienia ich kompetencji i kształcenia umiejętności informacyjnych. The modern academic library is a place where users are at different stages of their path to knowledge. Library education is varied in terms of the form and scope of content delivered, tailored to the recipient. On the other hand, the main goal – to improve the competence and education of users' information skills, has always remained the same. This article describes the educational activities of librarians of the Library of Bialystok University of Technology among different user groups: students, children of Podlaskie Children’s University and other occasional recipients, in order to improve their skills and information literacy. Наукова бібліотека – це осередок, де зустрічаються читачі, які перебувають на різних етапах інформаційної компетенції. Бібліотечне навчання, організоване у Бібліотеці Білостоцького технічного університету, полягає в індивідуальному підході з використанням форм, методів і змістового наповнення, орієнтованого на кожного користувача. Висвітлено види діяльності, скеровані до різних груп користувачів: студентів, дітей (у рамках Підляського дитячого університету) та інших користувачів з метою формування у них інформаційної компетенції та навичок. У статті представлено розвиток інтегрованого навчання в Бібліотеці Білостоцького технічного університету протягом десятиліть.