Інформаційний простір бібліотеки: польсько-український досвід. – 2017 р.

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42318

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 18–19 травня 2017 року, Львів, Україна

Збірник містить статті, підготовлені учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційний простір бібліотеки», у яких розглядаються проблеми створення інформаційних ресурсів, використання автоматизованих бібліотечних інформаційних систем, формування інформаційної культури користувачів, а також засоби комунікації бібліотек та імідж бібліотеки в інформаційному просторі.

Інформаційний простір бібліотеки : польсько-український досвід : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 18–19 травня 2017 року, Львів, Україна / Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека ; за редакцією Р. Самотий ; [редколегія: А. Андрухів, Р. Самотий, Н. Мосієнко, С. Палюх]. − Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – 1 електронний оптичний диск (CD-ROM).
ISBN 978-966-941-176-1

Browse

Now showing 1 - 20 of 37

Baza DONA – system rejestracji i analizy dorobku naukowego pracowników Politechniki Wrocławskiej
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Antasik, Elżbieta; Starosta, Beata; Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechnika Wrocławska
DONA jest bazą rejestrującą publikacje (od 1945 r.) i prace niepublikowane (od 1969 r.) pracowników Politechniki Wrocławskiej. Stanowi ona źródło danych bibliograficznych i statystycznych, uzupełnionych o wskaźniki bibliometryczne zaczerpnięte z Journal Citation Reports, Master Journal List oraz Web of Science Core Collection. Skuteczne funkcjonowanie bazy zapewnia zarządzenie Rektora, nakładające na pracowników obowiązek rejestracji prac naukowych. DONA działa w oparciu o system ALEPH, którego elementy zmodyfikowano i wzbogacono o własne rozwiązania informatyczne. Tworzenie bazy realizowane jest w ramach współpracy Centrum Wiedzy i Informacji Naukowo-Technicznej Politechniki Wrocławskiej z innymi jednostkami uczelni oraz bezpośrednio z autorami. DONA umożliwia realizację różnego typu zadań i usług na rzecz władz i poszczególnych jednostek organizacyjnych uczelni oraz na potrzeby indywidualnych pracowników, doktorantów i studentów. Najistotniejsze z tych zadań to: opracowywanie rocznego raportu «Analiza dorobku naukowego pracowników Politechniki Wrocławskiej», realizowanie bieżących zamówień na dostarczanie danych o dorobku naukowym, tworzenie podsumowań naukometrycznych i rankingów wg określonych wskaźników wartościujących, eksport danych do baz pozauczelnianych. DONA is a database registry of published (since 1945) and unpublished (since 1969) works by staff of the Wroclaw University of Science and Technology. The database is an essential source of bibliographic and statistical information, supplemented by bibliometric indicators from Journal Citation Reports, Master Journal List, and Web of Science Core Collection. The Rector ensures DONA’s effectiveness by requiring staff to register their scholarly works. DONA is based on the Aleph library system, some elements of which have been modified and technologically enhanced. The database is developed in close cooperation with the Center for Scientific and Technical Information, other university units, and directly with the authors. DONA makes it possible to perform various types of tasks and services for the administration and particular units, as well as individual staff, doctoral candidates, and students. The most important of these are: preparing annual reports, responding to current requests for information about scholarly achievements, creating metric summaries and rankings, based on performance factors, conducting analyses of citations, export of the data to governmental databases. DONA – це база, яка реєструє публікації (з 1945 р.) і неопубліковані документи (з 1969 р.) наукових працівників Вроцлавської політехніки. DONA є важливим джерелом бібліографічних і статистичних даних, доповнених бібліометричними показниками з Journal Citation Reports (імпакт-фактор), Master Journal List (філадельфійський список) і Web of Science Core Collection (цитування). База працює на основі АБІС ALEPH. Згідно наказу ректора регламентовано і окреслено правила обов’язкової реєстрації наукових праць. База даних функціонує завдяки тісній співпраці Центру знань і науково-технічної інформації з іншими підрозділами університету та безпосередньо з авторами. База даних дозволяє виконувати різні види робіт і послуг для керівництва та окремих підрозділів університету, а також для потреб окремих працівників і студентів. Найважливішими з них є: опрацювання річного звіту «Аналіз наукового доробку працівників Вроцлавської політехніки», виконання поточних замовлень про стан наукового доробку, створення звітів і наукометричних рейтингів за конкретними показниками, генерація аналізу цитувань публікацій співробітників і докторантів, експортування інформації до позауніверситетських баз даних.
Digitalizacja i upowszechnianie wirtualne zbiorów jako forma popularyzacji dziedzictwa kulturowego na przykładzie działalności Biblioteki Uniwersyteckiej w Kielcach
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Lubczyńska, Aleksandra; Instytut Dziennikarstwa i Informacji Uniwersytet Jana Kochanowskiego w Kielcach
Niniejszy referat poświęcony jest prawnym aspektom dotyczącym ochrony dziedzictwa kulturowego w Polsce. Omówiono kryteria i tryb przyznawania oraz rozliczania środków finansowych na naukę i kulturę; warunki merytoryczne i formalne, jakie muszą spełniać podmioty ubiegające się o ministerialne dofinansowanie prac w zakresie ochrony dóbr kultury i rozwoju nauki, a w tym kontekście – programy, z których korzysta Biblioteka Uniwersytecka Uniwersytetu Jana Kochanowskiego w Kielcach, realizując zadania w zakresie ochrony i digitalizacji swoich najcenniejszych zbiorów. Należą do nich: składająca się z ponad 7 000 pozycji kolekcja druków XIXwiecznych; kolekcja druków zwartych mającej polskie korzenie rodziny Morrisey z Los Angeles; fragment zachowanych zbiorów Biblioteki Klasztoru Benedyktynów na Świętym Krzyżu oraz archiwum domowe Emila Zegadłowicza. Omówione zostaną cele i etapy każdego realizowanego projektu, jego rezultaty oraz znaczenie, jakie efekt końcowy będzie miał dla Biblioteki, dla regionu i szerzej – dla kultury polskiej. This paper is devoted to the legal aspects of protection of cultural heritage in Poland. It discusses the criteria and procedures for awarding and settling funds for science and culture; the substantive and formal conditions that must be met by applicants for ministerial co-financing of works in the field of cultural heritage protection and the development of science, and in this context – the programs used by the University Library of Jan Kochanowski University in Kielce, fulfilling the tasks of protecting and digitizing their most precious resources. These include: a collection of over 7 000 items of 19th-century prints; a collection of prints of the Morrisey family from Los Angeles; fragment of the collections of the Benedictine Monastery Library on the Holy Cross and the home archive of Emil Zegadłowicz. The aims and stages of each project being implemented, its results and significance will be discussed for the Library, for the region andmore broadly for Polish culture. У статті розглядаються правові аспекти охорони культурної спадщини, представлені критерії фінансування і порядок надання та обліку коштів на науку та культуру; умови, які мають бути виконані заявниками для того, щоб претендувати на міністерське фінансування робіт у галузі охорони культурної спадщини й розвитку науки. У цьому контексті розглянуто програми, які використовує Бібліотека Університету Яна Кохановського в Кельце при організації діяльності щодо захисту й оцифрування найцінніших колекцій. Протягом останніх років робота спрямована на захист, опрацювання і оцифрування найцінніших колекцій, які зберігаються у бібліотеці. До них належать: колекція друкованих праць XIX століття (понад 7000 екземплярів); колекція друкованих праць родини Моррісей з Лос Анжелеса, яка має польське коріння; фрагмент збереженої колекції Монастирської бібліотеки бенедиктинців зі Святого Кшижа; приватний архів письменника Еміля Зеґадловича. Крім того, представлено цілі та етапи кожного реалізованого проекту, його результати і головне, значення кінцевого результату для бібліотеки, регіону, і загалом – для польської культури.
Działalność biblioteczna i nie-biblioteczna współczesnej biblioteki akademickiej na przykładzie wybranych bibliotek wydziałowych Uniwersytetu Jagiellońskiego
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Jadwiga Wichman; Biblioteka Wydziału Fizyki Astronomii i Informatyki Stosowanej Uniwersytet Jagielloński
W artykule opisano, jak w obliczu szybkiego rozwoju nowych technologii informacyjnych i komunikacyjnych zmienia się działalność bibliotek naukowych. Przedstawiono jakie działania są prowadzone, aby współpraca z użytkownikami, których największą grupę stanowią pracownicy, doktoranci i studenci macierzystej uczelni, przynosiła jak najlepsze efekty. Na przykładzie Biblioteki Wydziału Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej UJ omówiono rozwój biblioteki akademickiej jako centrum edukacji, informacji i kultury. Pokazano w jaki sposób podejmowane przez bibliotekę działania kształtują jej prestiż i nowy wizerunek. The article discusses how the activities of contemporary academic libraries are subject to continuous change in times of rapid development in information and communication technologies. The largest group of library users is the academic staff, PhDs and the students of the university. This work presents activities that make the library-user cooperation most effective and beneficial for both parties. The example of the Library of Physics, Astronomy and Applied Computer Science Faculty of the Jagiellonian University illustrates how this contemporary centre of education, information and culture enhances and shapes its new status and image. У статті представлено вплив розвитку інформаційних і комунікаційних технологій на зміни у діяльності наукових бібліотек. Увагу зосереджено на нових формах діяльності, спрямованих на задоволення потреб сучасних користувачів, а також на співпрацю з основними категоріями відвідувачів: науковим складом інституту, аспірантами та студентами. На прикладі бібліотеки Інституту фізики, астрономіі та інформатики Ягеллонського університету продемонстровано можливості розвитку наукової бібліотеки як центру освіти, інформації та культури. Показано яким чином діяльність бібліотеки формує її престиж і створює новий імідж.
E-usługi informacyjne w bibliotekach akademickich. Z praktyki polskich bibliotek
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Tonakiewicz-Kołosowskak, Anna; Soci, Iwona; Biblioteka Główna Politechniki Warszawskiej
Tematem artykułu jest analiza porównawcza elektronicznych usług informacyjnych, wdrożonych w pięćdziesięciu czterech wybranych bibliotekach akademickich w Polsce. Badania przeprowadzono w bibliotekach największych uczelni technicznych, uniwersyteckich oraz w wybranych uczelniach o profilu medycznym, rolniczo-przyrodniczym i ekonomicznym. Przedmiot badań stanowiły usługi online związane z serwisami lub portalami dziedzinowymi, platformy e-learningowe, multiwyszukiwarki, platformy komunikacyjne a także platformy internetowe do wypożyczania e-buków. Na koniec autorki przedstawiły szczegółowo usługi informacyjne online, stosowane w ich macierzystej Bibliotece. Tematem artykułu jest analiza porównawcza elektronicznych usług informacyjnych, wdrożonych w pięćdziesięciu czterech wybranych bibliotekach akademickich w Polsce. Badania przeprowadzono w bibliotekach największych uczelni technicznych, uniwersyteckich oraz w wybranych uczelniach o profilu medycznym, rolniczo-przyrodniczym i ekonomicznym. Przedmiot badań stanowiły usługi online związane z serwisami lub portalami dziedzinowymi, platformy e-learningowe, multiwyszukiwarki, platformy komunikacyjne a także platformy internetowe do wypożyczania e-buków. Na koniec autorki przedstawiły szczegółowo usługi informacyjne online, stosowane w ich macierzystej Bibliotece. Автори доповіді представили результати порівняльного аналізу дослідження, здійсненого у вибраних 50 наукових бібліотеках Польщі, де впроваджено електронні інформаційні послуги. Аналіз проведено у науково-технічних, ніверситетських і галузевих бібліотеках медичного, сільськогосподарського та економічного профілю. Предметом дослідження стали електронні інформаційні послуги, пов’язані з галузевими сервісами і порталами, навчальними та комунікаційними платформами, пошуковими системами, Інтернет-сервісами для обслуговування електронними бібліотечними ресурсами. У доповіді авторки детально представили пропозиції електронних інформаційних послуг, які надає бібліотека Варшавського технічного університету. Підкреслено, що впровадженню кожної з них передувала підготовча робота і багатолітня конструктивна праця у створених з цією метою робочих групах.
Edukacja biblioteczna użytkowników w Bibliotece Politechniki Białostockiej
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Kierejczuk, Elżbieta; Sidorczuk, Anna; Gogiel-Kuźmicka, Anna; Biblioteka Politechniki Białostockiej
Współczesna biblioteka akademicka to miejsce, gdzie spotykają się użytkownicy będący na różnych etapach swojej drogi ku wiedzy. Z uwagi na ten fakt, edukacja biblioteczna pod względem formy i zakresu przekazywanych treści powinna być dostosowana do poziomu wiedzy i umiejętności odbiorców. Artykuł opisuje rozwój edukacji bibliotecznej w Bibliotece Politechniki Białostockiej w ciągu kilku dziesięcioleci, a także prezentuje aktualnie podejmowane działania edukacyjne bibliotekarzy realizowane wśród różnych grup użytkowników: studentów, dzieci (w ramach Podlaskiego Uniwersytetu Dziecięcego) oraz innych okazjonalnych odbiorców, w celu podniesienia ich kompetencji i kształcenia umiejętności informacyjnych. The modern academic library is a place where users are at different stages of their path to knowledge. Library education is varied in terms of the form and scope of content delivered, tailored to the recipient. On the other hand, the main goal – to improve the competence and education of users' information skills, has always remained the same. This article describes the educational activities of librarians of the Library of Bialystok University of Technology among different user groups: students, children of Podlaskie Children’s University and other occasional recipients, in order to improve their skills and information literacy. Наукова бібліотека – це осередок, де зустрічаються читачі, які перебувають на різних етапах інформаційної компетенції. Бібліотечне навчання, організоване у Бібліотеці Білостоцького технічного університету, полягає в індивідуальному підході з використанням форм, методів і змістового наповнення, орієнтованого на кожного користувача. Висвітлено види діяльності, скеровані до різних груп користувачів: студентів, дітей (у рамках Підляського дитячого університету) та інших користувачів з метою формування у них інформаційної компетенції та навичок. У статті представлено розвиток інтегрованого навчання в Бібліотеці Білостоцького технічного університету протягом десятиліть.
Event-маркетинг у бібліотеках
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Карнаух, Ірина; Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
У статті автор акцентує увагу на перспективності застосування бібліотеками технологій та інструментів event-маркетингу як для читачів, так і для персоналу. Розглядаються успішні практики і найпопулярніші event-тренди, які реалізуються вітчизняними та іноземними бібліотеками. In this article the author focuses on the prospects of libraries using the technologies and event-marketing tools for both readers and staff. Successful practices and the most popular event trends that are being implemented by domestic and foreign libraries are considered. Wartykule autor skupia uwagę na perspektywiczności stosowania przez biblioteki technologii i narzędzi event-marketingu jak dla czytelników, tak i dla personelu. Rozpatruje się skuteczne praktyki oraz najbardziej popularne event-trendy realizowane przez biblioteki krajowe i zagraniczne.
Ewolucja form i treści szkoleń bibliotecznych w Bibliotece Głównej Zachodniopomorskiego Uniwersytetu Technologicznego w Szczecinie
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Gryta, Anna; Łapuć, Wiesława; Biblioteka Główna Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny w Szczecinie
W publikacji zaprezentowano w ujęciu historycznym, od czasu powstania uczelni do chwili obecnej, ewolucję form szkoleń bibliotecznych prowadzonych przez pracowników biblioteki. Omówiono formy zajęć oraz ich tematykę z uwzględnieniem zmian środowiska informacyjnego oraz rozwoju technologii informacyjnych. In this paper the evolvement of library and information skills training delivered by the librarians is discussed. The article presents the trainings from the historical point of view, starting from the moment of establishing our University until present time. The forms of training courses and the development of subject areas are analyzed and we take into consideration all changes of information environment as well as information technology progress. У статті в історичному ракурсі (від початків створення технологічного університету і до сьогоднішнього дня) представлено еволюцію в організації різних видів бібліотечних занять, які проводять працівники бібліотеки. Описано форми проведення занять та їх тематику з урахуванням змін в інформаційних технологіях. Представлено результати соціологічного дослідження.
Galicjana jako kolekcje w polskich bibliotekach cyfrowych
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Janczulewicz, Katarzyna; Instytut Bibliotekoznawstwa i Informacji Naukowej, Uniwersytet Śląski
W Polsce rozwijanych jest ponad 130 bibliotek cyfrowych: instytucjonalnych i regionalnych, których zbiory podzielone są na kolekcje tematyczne. Punktem wyjścia artykułu było sprawdzenie, czy w zasobach polskich bibliotek cyfrowych zostały wyodrębnione specjalne kolekcje zbierające materiały dotyczące ziem określanych jako Galicjana. Wstępne badanie wskazało 7 bibliotek cyfrowych. W artykule omówiono typy zasobów udostępnianych przez biblioteki cyfrowe w kolekcjach dotyczących Galicjana oraz wskazano, jak zbiory dotyczące Kresów Wschodnich kształtują się na tle zasobów w poszczególnych bibliotekach cyfrowych. A digital library is a special library with a focused collection of digital objects that can include texts, visual materials, audio materials, video materials, stored as electronic media formats, along with means for organizing, storing, and retrieving the files and media contained in the library collection. In general, Polish regional digital libraries are divided into collections: Bibliophile collection, Cultural heritage, Educational and Scientific Materials, Miscellanea and Regional. These collections present cultural heritage of the region, as well as national, European and world cultural heritage. The article presents Polish collections of digital libraries: «Eastern Borderlands". The preliminary research showed that 7 digital libraries have identified the collection "Eastern Borderlands". The paper will cover the analysis of the contents of these collections, their scope and place in whole digital library. У Польщі існує понад 130 цифрових бібліотек: інституційних і регіональних, чиї фонди поділені на тематичні колекції. Основним завданням дослідження було здійснення аналізу, чи виокремлено в ресурсах цифрових бібліотек матеріали, що стосуються земель Галичини. Попередня перевірка показала, що 7 цифрових бібліотек виокремили ці матеріали. Предметом доповіді стало – дослідження, які типи ресурсів представлені в окремих цифрових бібліотеках на тему «Східної Галичини» і як ці колекції формуються серед інших цифрових бібліотек.
Katalog komputerowy Biblioteki Politechniki Opolskiej jako źródło informacji o zasobach biblioteki oraz forma promocji zbiorów
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Fedynyszyn, Karina; Glapa, Teresa; Biblioteka Główna Politechniki Opolskiej
Kreowanie wizerunku biblioteki akademickiej. Naukowa i kulturalna działalność Biblioteki Uniwersytetu Pedagogicznego w Krakowie
(2017) Ciesielska-Kruczek, Renata; Piotrowska, Ewa; Biblioteka Instytutu Neofilologii Uniwersytetu Pedagogicznego w Krakowie; Biblioteka Główna Uniwersytetu Pedagogicznego w Krakowie
Działalność naukowa, edukacyjna, kulturalna czy artystyczna oraz funkcjonowanie w środowisku akademickim i lokalnym kształtują wizerunek i prestiż bibliotek. W artykule opisana zostanie aktywność Biblioteki Uniwersytetu Pedagogicznego w Krakowie w zakresie upowszechniania efektów pracy naukowej oraz oferta edukacyjno-kulturalna. Formami propagowania działalności naukowej są organizowane regularnie w bibliotece konferencje, seminaria, warsztaty; wydawane monografie oraz czasopismo elektroniczne; z kolei przedsięwzięcia kulturalne realizowane są poprzez tematyczne «Tygodnie Bibliotek», cykle «Noce w Bibliotece», wystawy, konkursy. Podejmowane inicjatywy skierowane są do różnych grup odbiorców: środowiska bibliotekarskiego, akademickiego, młodzieży i dzieci lub użytkowników z najbliższego otoczenia Uczelni. Scientific, educational, cultural and artistic activities and functioning in the academic or local environment shape the image and the prestige of a library. In this article the activity of the Library of Pedagogical University of Cracow for the dissemination of scientific work results and its educational and cultural offer are described. Forms of promotion of scientific activities are organized regularly in the library conferences, seminars and workshops; published monographs and an e-journal. In their turn, cultural projects are implemented through thematic «Library Weeks», cycles «Nights in the Library», exhibitions and contests. Those initiatives are addressed at different groups of recipients: the library community, academic staff, youth and children, and members of the immediate environment of the University. Наукова, освітня, культурна і мистецька діяльність, функціонування в академічному й місцевому середовищі формують імідж і престиж бібліотеки. У статті описана діяльність Бібліотеки Краківського педагогічного університету з метою популяризації результатів наукової роботи, а також освітньо-культурні пропозиції закладу. Культурну діяльність Бібліотека педагогічного університету в Кракові реалізовує через організацію лекцій, виставок, конкурсів, зустрічей з авторами, діячами науки та мистецтва. Протягом багатьох років популярністю користуються тематичні «Тижні бібліотек», цикли «Ніч у бібліотеці», що пропонують учасникам лекції, поетичні читання, театральні вистави, концерти, кінопокази. Ці ініціативи спрямовані на різну аудиторію: бібліотечне середовище, студентів, молодь і дітей, або користувачів з найближчого оточення університету.
Kształtowanie kompetencji informacyjnych użytkowników technicznej biblioteki akademickiej
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Sójkowska, Iwona; Biblioteka Politechniki Łódzkiej
Wobec postępującej mobilności i wzrostu znaczenia społeczeństwa informacyjnego coraz więcej uwagi poświęca się jakości kształcenia, które poddawane jest ewaluacji w trzech obszarach: wiedzy, umiejętności, kompetencji społecznych. Niezależnie od kierunku studiów proces zdobywania wiedzy, kształtowania umiejętności i rozwoju kompetencji społecznych na każdym etapie powinien być wspierany kompetencjami informacyjnymi, zapewniającymi efektywne korzystanie ze źródeł informacji. Biblioteki akademickie stanowią warsztat pracy dydaktycznej i naukowo-badawczej uczelni. Referat przybliża działalność dydaktyczną biblioteki akademickiej ukierunkowaną na przekazywanie wiedzy, kształtowanie umiejętności korzystania z elektronicznych źródeł informacji i dzielenia się wiedzą. W oparciu o doświadczenia Biblioteki Politechniki Łódzkiej (BPŁ) przedstawione zostały zajęcia organizowane, promowane i prowadzone przez bibliotekarzy. Przybliżono kompetencje bibliotekarzy prowadzących zajęcia oraz omówiono współpracę z wydziałami uczelni w zakresie organizacji zajęć. Zaprezentowano zdefiniowane w BPŁ grupy uczestników zajęć oraz przybliżono ofertę dydaktyczną biblioteki, dostosowaną do potrzeb określonego odbiorcy ze środowiska akademickiego (studenta, doktoranta, pracownika), uwzględniającą m.in. wybór formy zajęć oraz zakresu merytorycznego. Referat prezentuje także doświadczenia w organizacji zajęć skierowanych poza środowisko akademickie Politechniki Łódzkiej, z uwagi na funkcje biblioteki, do których należą: publiczny dostęp do zbiorów oraz upowszechnianie osiągnięć nauki. Autorka zwróciła również uwagę na perspektywy rozwoju dydaktyki bibliotecznej w BPŁ i podejmowane działania w kierunku lepszej współpracy z wydziałami uczelni. In the face of increasing mobility and growing meaning of the information society, much more attention is paid to the quality of education, which is subjected to constant evaluation in such areas as knowledge, capacity and social competencies. Regardless of subject of study, the process of acquiring knowledge, developing skills and social competencies at every stage should be supported with information competencies that provide effective use of the sources of information. Nowadays the academic libraries function as centers supporting university didactics and research. The article is primarily devoted to educational activities concentrated on developing skills in retrieving the electronic resources, which are adjusted to the needs of academia in the field of subject area. The paper also discusses, on the example of Library of the Lodz University of Technology, librarians' competencies whose task is to conduct classes, workshops and cooperate with the university faculties in the field of class arrangement. It also defines groups of participants (student, PhD student, researcher, academic teacher) to whom the library didactics is addressed. Moreover, the author presents library's experiences in organizing trainings for non-academic community, due to its library functions, like public access to collections and popularization of science achievements. In the end, the author points out the future of library didactics offered by the Library of the Lodz University of Technology and indicates necessary activities in order to improve the cooperation with academia. У зв’язку зі зростанням впливу змін інформаційного суспільства і поступом мобільності, щоразу більше уваги присвячується якості навчання, яка оцінюється за трьома показниками: знання (вміння), навички і соціальна компетенція. Незалежно від спеціальностей, на кожному етапі процес здобування знань, формування навичок і соціальна адаптація студентів повинні спиратися на інформаційні компетенції, здатні забезпечити ефективне використання джерел інформації. Наукові бібліотеки здійснюють практичну підтримку освітнього і науково-дослідного процесу навчального закладу. У доповіді представлено освітню діяльність наукової бібліотеки, скеровану на передачу вмінь, формування навичок використання електронних джерел інформації та обмін знаннями. Бібліотечні заняття підготовлені спеціально для академічної спільноти навчального закладу. Використовуючи досвід бібліотеки Лодзького технічного університету, представлено основні види занять, які організовують, рекламують і проводять бібліотекарі. Значну увагу приділено компетенції бібліотекарів, які проводять заняття, охарактеризовано види співпраці з інститутами політехніки з метою організації занять. Представлено групи користувачів бібліотеки. Акцентовано на інформаційно-освітніх пропозиціях бібліотеки, із врахуванням індивідуальних потреб конкретних груп споживачів послуг (студентів, аспірантів, наукових працівників), а також диференційованих підходів до проведення форм занять та обсягу надаваної інформації. У доповіді висвітлено досвід організації занять, скерованих до сторонніх користувачів. Авторка привернула увагу до перспектив розвитку занять з інформаційної культури в бібліотеці Лодзького технічного університету, зосередивши увагу на заходах і співпраці з інститутами політехніки.
Logo bibliotek akademickich jako element identyfikacji wizualnej
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Fluda-Krokos, Agnieszka; Uniwersytet Pedagogiczny w Krakowie Instytut Nauk o Informacji
Logo to jeden z elementów systemu identyfikacji wizualnej mającego na celu kreowanie wizerunku organizacji, jej jednoznaczną identyfikację i rozpoznawalność. W tekście, po przedstawieniu podstaw terminologicznych oraz roli logo w komunikacji z odbiorcą, analizie poddane zostały logo wybranych polskich bibliotek akademickich – 54, w tym szczegółowej charakterystyce – 15, a także pogrupowano grafiki wg konkretnych typologii (G. Hardy’ego, M. Evamy’ego, M. Fleischera, J. Altkorna), wskazano najczęściej występujące motywy oraz typy, a także korespondencję pomiędzy logo uczelni a logo biblioteki. Przeprowadzone badania pozwoliły na ustalenie trendów panujących w projektach logo bibliotek akademickich oraz cech znaków. Niewątpliwymi zaletami posiadania własnego logo jest reklama biblioteki, zapamiętywalność jej znaku i jego korespondencja z pozytywnymi skojarzeniami, a także przyciągnięcie uwagi i podkreślenie indywidualności książnicy będącej częścią struktury instytucji szkolnictwa wyższego. The logo is one of the components of a visual identification system designed to create the identity of an organization, its unique identity and visibility. In this paper, after a short presentation of the basic terminologies and the role of the logo in the communication with the customers, we will analyze the logos of a selection of Polish academic libraries – 54, and a detailed characterization of 15, as well as an attempt to group the signs by specific typology (G. Hardy, M. Evamy, M. Fleischer, J. Altkorn) and indicate the most frequently occurring motifs and types and correspondence between the logo of university and the logo of its library. The study showed the determination of the trends in the logo design projects of academic libraries and features of signs. Undoubted advantages of having your own logo is advertisement of the library, the memorability of its sign and its correspondence with the positive connotations, attracting attention and emphasizing individuality of the library as part of the structure of higher education institutions. Логотип – один із елементів системи візуальної ідентифікації. Представлено коротку характеристику ролі логотипу в комунікаційних процесах з користувачем і термінологічну базу. Охарактеризовано логотипи 54 польських бібліотек вищих навчальних закладів і проаналізовано – 15. Здійснено спробу типологічного групування графічних елементів логотипів за критеріями, розробленими Г. Харді, М. Флейшером, Є. Альткорном, а також підкреслено найчастіше використовувані їх мотиви й типи. Показано результати аналізу логотипів вибраних польських наукових бібліотек ВНЗ, символіка яких часто відображає знаки, характерні для навчальних закладів. Проведене дослідження дозволило простежити характерні тенденції, які притаманні логотипам наукових бібліотек, основною метою використання яких є формування іміджу і розпізнаваності організації. Важливою ознакою успішності бібліотеки є наявність логотипу, який підкреслює її індивідуальність як підрозділу навчальної інституції.
Ocena jakości informacji na stronach WWW bibliotek Państwowych Wyższych Szkół Zawodowych w Polsce
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Krzesaj, Marcin; Uniwersytet Opolski Wydział Ekonomiczny Zakład Ekonomiki Informacji
Istnieje potrzeba badań naukowych związanych z rozwojem zasobów cyfrowych. Szczególnym obszarem intensywnego wzrostu ilości informacji w formie elektronicznej stanowią zasoby bibliotek Uczelni Wyższych. Do tej grupy zaliczane są także biblioteki Państwowych Wyższych Szkół Zawodowych w Polsce. Artykuł prezentuje ocenę jakości informacji na stronach PWSZ. W literaturze przedmiotu dostępne są modele oceny bibliotek cyfrowych, które są uzależnione od stopnia szczegółowości przyjętego modelu (od prostych wytycznych, po modele holistyczne) lub stawiające w centrum zainteresowania: użytkownika, zasoby informacyjne, infrastrukturę informacyjną oraz wybrane relacje pomiędzy tymi elementami (np. interfejs jako relacja pomiędzy użytkownikiem a zasobami informacyjnymi). Ocena jakości informacji należy do jednego z obszaru tych modeli. Zależna jest ona od celu, podmiotu oraz przedmiotu badań. Wybrana metoda oceny zastosowana w badaniu dotyczy perspektywy użytkownika biblioteki. Na podstawie przeglądu literatury wybrano kryteria oceny, które posłużyły do stworzenia narzędzia badawczego. Do zidentyfikowanych kryteriów należą między innymi: dostępność, wiarygodność, aktualność, komplementarność, bezpieczeństwo, ujawnienie informacji. Powstały kwestionariusz ankietowy zawiera zestaw pytań badawczych. Utworzone narzędzie oceny jakości rekomendowane jest głównie dla użytkowników witryn bibliotek. W wymiarze naukowym stworzona metodologia wpisuje się w nurt badań nad rozwojem pomiaru jakości informacji w sieci Internet. The article presents an assessment of the quality of information on the pages of the State Higher Vocational Schools in Poland. There is a need for research related to the development of digital content. A particular area of intensive growth in electronic information is the resources of higher education libraries. This group also includes libraries of PWSZ. In the literature there are models of evaluation of digital libraries, which depend on the degree of detail of the model (from simple guidelines to holistic models) or on focus on the user: information resources, information infrastructure and selected relations between them (e.g. interface as a relationship between user and information resources). The assessment of information quality belongs to one of the areas of these models. It depends on the purpose, the subject and the object of research. The selected evaluation method used in the study is for the user of the library. Based on the review of literature, the evaluation criteria have been selected for the development of the research tool. The identified criteria include: the availability, reliability, timeliness, complementarity, security, information disclosure. The survey questionnaire contains a set of research questions. The quality assessment tool created is recommended mainly for users of library sites. In the scientific dimension, the methodology developed is part of the research into the development of measuring the quality of information on the Internet. Сьогодні виникає потреба у наукових дослідженнях, пов'язаних із розвитком цифрових ресурсів. Найбільш інтенсивне зростання обсягів цифрової інформації відбувається у ресурсних базах бібліотек ВНЗ. До цієї групи також входять бібліотеки державних вищих професійних училищ. У доповіді наведено приклади оцінювання якості інформації на сайтах державних вищих професійних училищ Польщі. У літературі за цією темою пропонуються моделі оцінювання цифрових бібліотек, які залежать від рівня деталізації прийнятої моделі (від простих даних до цілісних моделей), або акцентуючи увагу на центрі моделі: користувачах, інформаційних ресурсах, інформаційній інфраструктурі і на окремих зв’язках між цими елементами (наприклад, роль інтерфейсу для зручної роботи користувача з інформаційними ресурсами). Оцінювання якості інформації є однією з областей цих моделей. Для дослідження автором обрано метод, який оцінює ресурси з точки зору користувача бібліотеки. На основі огляду літератури відібрано критерії оцінювання, які були використані для створення дослідницького інструментарію. Застосовано наступні критерії: надійність, достовірність, своєчасність, повнота/достатність, унікальність, безпека, зручність використання, структурна сумісність. Розроблено анкету, яка містить набір питань, необхідних для дослідження. Оцінювання ґрунтується на перевірці достовірності й доступності представленої інформації та не має на меті контролю над змістом інформації на веб-сайтах. Створений інструментарій оцінювання якості в основному рекомендований для користувачів сайтів бібліотек. У науковому вимірі розроблену методологію можна застосувати для досліджень вимірювання якості інформації у мережі Інтернет.
Polskie elektroniczne źródła informacji bibliograficznej przydatne w pracy ukraińskiego pracownika nauki
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Łubocki, Jakub Maciej; Instytut Informacji Naukowej i Bibliotekoznawstwa Uniwersytet Wrocławski
Omówiono podstawowe polskie źródła informacji bibliograficznej (miejsce dostępu, forma, metodyka opracowania: zakres, zasięgi, dobór i selekcja) wraz z podkreśleniem w jaki sposób są szczególnie istotne dla ukraińskiego pracownika nauki: Przewodnik Bibliograficzny, Bibliografia Zawartości Czasopism, Bibliografia Wydawnictw Ciągłych, Bibliografia Wydawnictw Ciągłych Nowych, Zawieszonych i Zmieniających Tytuł, Bibliografia Dokumentów Elektronicznych, Bibliografia Dokumentów Kartograficznych, Bibliografia Dokumentów Dźwiękowych, «Bibliografia polska» Karola Estreichera, «Bibliografia polska 1901–1939», Bibliografia Językoznawstwa Slawistycznego, Polska Bibliografia Literacka, Bibliografia Historii Polskiej. The basic Polish electronic sources of bibliographic information was discussed (access, form, methodology: scope, content, selection) with an emphasizing on how they are important to the Ukrainian science worker: Przewodnik Bibliograficzny, Bibliografia Zawartości Czasopism, Bibliografia Wydawnictw Ciągłych, Bibliografia Wydawnictw Ciągłych Nowych, Zawieszonych i Zmieniających Tytuł, Bibliografia Dokumentów Elektronicznych, Bibliografia Dokumentów Kartograficznych, Bibliografia Dokumentów Dźwiękowych, «Bibliografia polska» Karola Estreichera, «Bibliografia polska 1901 – 1939», Bibliografia Językoznawstwa Slawistycznego, Polska Bibliografia Literacka, Bibliografia Historii Polskiej. Представлено джерела інформації за наступними критеріями (місце доступу, форма, методика опрацювання: обсяг, відбір і селекція, можливість пошуку), які можуть бути корисними в роботі українського наукового працівника, а саме: Przewodnik Bibliograficzny, BibliografiaWydawnictw Ciągłych, Bibliografia Zawartości Czasopism, Polonica Zagraniczne, «Bibliografia Polska» Кароля Естрейхера, «Bibliografia Polska 1901–1939», Bibliografia Językoznawstwa Slawistycznego, Polska Bibliografia Literacka, Bibliografia Historii Polski, бібліотечні каталоги і репозитарії та ін. джерела інформації).
Rola sieci społecznościowych w działalności informacyjno – komunikacyjnej polskich bibliotek uczelnianych
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Jakubiec, Anna; Pazdur, Marzena; Biblioteka Politechniki Krakowskiej
Nieustanny wzrost popularności portali społecznościowych w Polsce determinuje wszelakie organizacje do podejmowania inicjatyw określanych jako social media marketing. W ten trend wpisują sie także biblioteki uczelni wyższych, czyniąc z serwisów internetowych ważne narzędzie komunikacyjne i marketingowe. Artykuł podejmuje próbę analizy i oceny aktywności krajowych bibliotek uczelni wyższych w serwisach społecznościowych. Wnioski oparto na badaniach ankietowych oraz na analizie uczelnianych stron w wybranych portalach. The growing popularity of social networking sites in Poland, determines all organizations to take initiatives identified as a social media marketing. This trend is also more popular in libraries of higher education, making social services an important communication and marketing tool. This paper attempts to analyse and evaluate the activity of national university libraries in community services. The conclusions are based on survey results and on the analysis of university websites in selected portals. Упродовж останніх років у всьому світі спостерігається стрімкий розвиток нових порталів соціальних мереж, що стимулює інституції організовувати маркетингову діяльність, пов’язану з соціальними медіа. У доповіді пропонується аналіз, порівняльна характеристика і показники активності бібліотек державних ВНЗ у соціальних мережах. Висновки ґрунтуються на анкетуванні і проведеному аналізі сторінок бібліотек на вибраних порталах.
Statystyka zasobów elektronicznych – doświadczenia zespołu StatEL
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Cieraszewska, Urszula; Gałek, Helena; Biblioteka Główna Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie; Biblioteka Politechniki Krakowskiej
Do zadań bibliotek akademickich należy zapewnienie dostępu do źródeł zawierających potrzebne informacje z zakresu prowadzonych badań na uczelni. Wypełnienie tego zadania wymaga zakupu różnorakich baz danych, które nie zawsze zawierają standardowe dane. Statystyki ogólnopolskie, np. Głównego Urzędu Statystycznego, wymuszały na bibliotekach podawanie ilości tytułów e-czasopism, ebooków oraz baz danych. W 2011 roku, z inicjatywy Rady Wykonawczej Konferencji Dyrektorów Bibliotek Szkół Polskich oraz Zespołu do spraw Standardów dla Bibliotek Naukowych, został powołany zespół roboczy do spraw deduplikacji e-czasopism i baz danych dostarczanych w pakietach. W wyniku napotkanych licznych problemów w obliczaniu unikatowej liczby czasopism ustalono, że zespół w pierwszej kolejności zajmie się stworzeniem listy źródeł elektronicznych oraz zaklasyfikowaniem poszczególnych pozycji listy do kategorii: baza danych, czasopisma, książki. Zmiana pierwotnego celu powstania zespołu wpłynęła również na jego nazwę. Zespół przyjął nazwę ds. Statystyki Źródeł Elektronicznych. W referacie zostaną przedstawione doświadczenia zespołu oraz wyniki ankiety dotyczącej pracy tego zespołu. One of the tasks of academic libraries is to provide access to the sources of the necessary information in the field of research conducted at the university. Completing this task requires buying a variety of databases that do not always contain standard data. Nationwide statistics collects information from libraries about number of e-journals, e-books and databases. In 2011, at the initiative of the Executive Board of the Conference of Directors of Public School Libraries and the Scientific Libraries Standards Team, a working group on e-journals deduplication and database packages was set up. As a result of the numerous problems encountered in calculating the unique number of journals, it was determined that the team would first deal with creating a list of electronic sources and classify the items into categories like: databases, journals, books. The paper will show the team's experience and the results of a survey of the team's work. Надання доступу до джерел профільної інформації, необхідної для наукових досліджень – одне з важливих завдань наукових бібліотек вищих навчальних закладів. Для цього постає необхідність придбання різних баз даних, однак не завжди вони мають стандартні параметри. Вимоги загальнодержавних статистичних органів, а також положення проекту «Аналіз функціонування наукових бібліотек Польщі (AFBN)», зобов’язали бібліотеки подавати різні показники: кількість назв електронних журналів, е-книжок, баз даних. У 2011 р., з ініціативи Виконавчого комітету конференції директорів бібліотек вищих навчальних закладів і Комісії у справах стандартів наукових бібліотек, створено робочу групу, яка відповідала за виявлення дублетів е-журналів та баз даних, що надходили у комплектах передплачених електронних ресурсів. Перший рік роботи групи присвячено організаційним питанням, серед них – найважливішому – які електронні джерела будуть обліковуватися. Внаслідок дискусії визначено, що у списках не будуть враховуватися: ресурси вільного доступу, документи оцифровані бібліотекою, бази даних на CD, індивідуально передплачені назви журналів, книг, до яких бібліотеки надають доступ своїм користувачам. Зміни у цілях роботи групи вплинули на зміну назви – група «Статистики електронних джерел» (скорочено StatEL). У доповіді представлено досвід роботи групи та результати анкетування, організованого з метою дослідження ефективності роботи групи.
Udział polskich i ukraińskich bibliotek akademickich w Wikipedii
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Adamiec, Agnieszka; Biblioteka Główna Szkoły Głównej Gospodarstwa Wiejskiego w Warszawie
Artykuły zamieszczane w Wikipedii cieszą się zainteresowaniem szerokiej grupy odbiorców. W związku z poczytnością internetowej encyklopedii warto pomyśleć o niej jako o nośniku reklamy dla własnej instytucji. W przypadku biblioteki taką promocję może stanowić rzetelny artykuł na jej temat. Pracownicy bibliotek nie mają wpływu na to, czy czytelnicy korzystają z Wikipedii, natomiast od nich może zależeć wiarygodność opracowywanych artykułów hasłowych. Głównym celem referatu jest ocena jakości już istniejących artykułów na temat polskich i ukraińskich bibliotek akademickich. Badaniem objęto artykuły hasłowe bibliotek, które są uwzględnione w kategorii Biblioteki akademickie w Polsce dla polskiej wersji językowej oraz analogicznie dla wersji ukraińskiej – «Університетські бібліотеки України». W ocenie poziomu haseł wzięto pod uwagę złożoność i dokładność opisów oraz jakość materiału ilustracyjnego. W zakończeniu podsumowano wyniki badań. Na przykładach dobrych praktyk w budowaniu e-wizerunku bibliotek w Wikipedii pokazano, o jakie informacje powinno się uzupełniać artykuły dotyczące bibliotek. Wikipedia articles reach a wide audience, so a solid and reliable entry regarding particular institution holds potential for supplementary promotion of the latter, libraries included. Librarians have no influence whether readers use Wikipedia, but credibility of the edited entries may depend on them. The main purpose of this paper is to evaluate the quality of already existing articles in Wikipedia as regards all libraries from the category «Academic libraries in Poland» – «Biblioteki akademickie w Polsce» – for the Polish language and similarly for the Ukrainian version – «Університетські бібліотеки України». The study concerns number of academic libraries described in both Polish and Ukrainian editions, complexity and accuracy of the articles’ content, as well as illustrations provided. In conclusion, author summarizes the results of research. Examples of good practices in creating an image of libraries in Wikipedia illustrate the information which should be added to complete library articles. Вікіпедія, найбільша Інтернет-енциклопедія є популярим відкритим Інтернет-ресурсом, нею користуються широкі кола читачів. З огляду на це, варто розглядати її як носія реклами своєї інституції. Якщо питання стосується бібліотеки, такою промоцією може бути докладна стаття про книгозбірню. Працівники бібліотеки не мають впливу на те, чи читачі користуються Вікіпедією, однак вони можуть вплинути на достовірність статей певної тематики. Головна проблематика статті – це питання якості існуючих статей. У праці проаналізовано присутність статей у Вікіпедії, пов’язаних із польськими та українськими академічними бібліотеками. Охоплено як польську, так і українську мовні версії Інтернет-енциклопедії. Об’єкт дослідження: енциклопедичні статті про бібліотеки, які входять до категорії «Biblioteki akademickie w Polsce» – у польській версії та «Університетські бібліотеки України» – в україномовній версії. Під час оцінювання їхнього рівня, крім ступеня побудови статті, взято до уваги також актуальність змісту та якість ілюстративного матеріалу в окремих статтях. У висновках оцінено рівень статей про польські й українські університетські бібліотеки, підкреслено потребу брати участь у редагуванні статей з низькою якістю змісту, а також рекомендовано доповнювати і додавати статті про бібліотеки у Вікіпедію.
Wizerunek Biblioteki Politechniki Białostockiej w oczach jej czytelników – analiza ankiet
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Sidorczuk, Anna; Biblioteka Politechniki Białostockiej
Problematyka jakości usług bibliotecznych jest w ostatnich latach bardzo ważna, bowiem wiąże się to z konkurencyjnością oferty danej placówki na tle innych. Zapewnienie wysokiej jakości usług jest ważnym elementem strategicznym, marketingowym, a także wizerunkowym. Odbiorca bowiem często uzależnia swoją decyzję o skorzystaniu z danej usługi od opinii innych odbiorców na temat jej jakości. Artykuł przedstawia pomiar jakości, jaki został przeprowadzony na podstawie badań ankietowych z perspektywy klientów biblioteki. Przeprowadzone badania miały na celu rozpoznanie zmieniających się oczekiwań i wymagań użytkowników związanych z nowym budynkiem oraz po przeprowadzce, ustalenie w jakim stopniu oferta biblioteki odpowiada oczekiwaniom środowiska akademickiego i czy sposób świadczenia usług jest odpowiedni. The quality of library services is very important in recent years, especially in the case of academic libraries, because it is related to the competitiveness of the offer of that exact institution on the background of others. Ensuring high quality service is an important strategic, marketing and image element. Consumers often make their decision to use the service by depending on the opinions of other users about its quality. The paper presents the measurement of quality, which was carried out on the basis of surveys from the perspective of library customers. The researches were aimed at identifying the changing expectations and requirements of users, which were connected with new building, determining the extent in which the library’s offerings match the expectations of the academic community and whether the delivery of services is appropriate. Протягом останніх років набуває особливого значення проблематика якості бібліотечних послуг, оскільки свідчить про конкурентоспроможність наукової бібліотеки на фоні інших. Забезпечення високої якості послуг є важливим стратегічним питанням, маркетинговим та іміджетворчим аспектом управлінської діяльності. Отримувач при виборі послуги часто приймає рішення, спираючись на відгуки інших користувачів щодо її якості. У доповіді представлено результати вимірювання якості на основі проведеного серед клієнтів бібліотеки анкетування. Завданням усіх досліджень було розпізнавання очікувань і вимог користувачів, що змінювалися протягом останніх п’яти років, і були пов’язані з розташуванням бібліотеки у новому будинку. А також визначення, на скільки пропозиції послуг бібліотеки відповідають очікуванням університетського середовища і чи створено відповідні умови для їхнього забезпечення.
Wykorzystanie mediów społecznościowych w działaniach promocyjnych Biblioteki Wyższej Szkoły Bankowej w Poznaniu
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Przybysz, Janina; Pioterek, Paweł; Biblioteka Wyższej Szkoły Bankowej w Poznaniu
Artykuł przedstawia media społecznościowe jako narzędzie budowania wizerunku i wykorzystania ich w działaniach promocyjnych Bibliotek. Celem artykułu jest pokazanie działań promocyjnych i ich wpływ na postrzeganie biblioteki w otoczeniu. Posłużono się przykładem Biblioteki Wyższej Szkoły Bankowej w Poznaniu, która od wielu lat z pozytywnym skutkiem stosuje strategie marketingowe. Social media have become an important part of communication and marketing strategies of many libraries around the world, opening them further to technological and civilizational changes. Thanks to them libraries can create and enhance relationships with users on a different level than before and obtain support for many of their actions. The authors present the phenomenon of social media focusing on its specific features and history. They also attempt to examine the selected academic libraries taking into account their use of social networking sites. In the article's summary it was stated that the use of social media in libraries is only developing and undergoing continuous transformation. There are new services and channels of communication, and more and more libraries use them in their work. This has also been seen in the discussed WSB Library activities in Poznan, where social media tools are being increasingly used. Метою статті є представлення способів використання соціальних мереж у промоції бібліотеки та їхній вплив на сприйняття бібліотечної інституції у соціумі. Сьогодні соціальні медіа перебувають у постійному розвитку і змінюються, у зв’язку з появою нових сервісів і каналів комунікації. Представлено досвід бібліотеки Вищої банківської школи у Познані, яка протягом довгих років використовує маркетингові стратегії в управлінській діяльності.
Zasady doskonalenia jakości informacji w internetowych serwisach bibliotecznych
(Видавництво Львівської політехніки, 2017) Czerwiński, Adam; Wydział Ekonomiczny, Uniwersytet Opolski
Celem artykułu jest przedstawienie podstawowych zasad zarządzania jakością informacji oraz odpowiadających im mechanizmów, narzędzi i technik doskonalenia jakości informacji dla internetowych serwisów bibliotecznych. W artykule opisano cztery zasady zarządzania jakością informacji (zaproponowane przez M. J. Epplera) odniesione do dziedziny serwisów internetowych, w szczególności zaś wynikające z nich specyficzne dla tych serwisów działania, techniki i narzędzia umożliwiające poprawę jakości informacji. Przedstawione zasady to: zasada integracji, walidacji, kontekstualizacji oraz aktywacji. Zaprezentowane działania, techniki i narzędzia, które wynikają ze stosowania ogólnych zasad doskonalenia jakości informacji mogą być z powodzeniem wykorzystywane w internetowych serwisach bibliotecznych w celu poprawy jakości informacji, a tym samym jakości tych serwisów. Powinno to dopomóc wszystkim zainteresowanym stronom (producentom, analitykom, serwisantom i użytkownikom) w świadomy sposób wykorzystywać przedstawione metody, techniki i narzędzia w tych serwisach. The aim of the article is to present basic principles of information quality management and corresponding mechanisms, tools and techniques to solve quality problems in online library services. The article describes the four principles of information quality management (proposed by M. J. Eppler) related to the field of Internet services, in particular the resulting services specific to them, techniques and tools to improve the information quality. Principles of integration, validation, contextualization and activation are presented. The presented actions, techniques and tools that result from the application of the general principles of improving the information quality can be successfully used in Internet services to improve the quality of information and thereby quality of these services. This should help all interested parties (producers, analysts, service providers and users) consciously utilize the presented methods, techniques, and tools in their websites. Метою статті є представлення основних принципів, які мають допомогти розробникам і аналітикам у вирішенні проблем, пов'язаних з якістю інформації у бібліотечних веб-сервісах. У статті описано принципи управління якістю інформації (запропоновані М. Дж. Епплером), що відносяться до сфери Інтернет-послуг, зокрема дії, які випливають зі специфіки сервісів, а також методи та засоби, які дають можливість покращити якість інформації. Представлено наступні принципи: принцип інтеграції, перевірки, контекстуалізаціі та активації. Представлено заходи, методи та інструменти, які виникають після застосування загальних принципів покращення якості інформації і можуть бути успішно використані у веб-сервісах для підвищення якості інформації, отже, і якості цих сервісів. Увесь цей комплекс повинен допомогти всім зацікавленим сторонам (розробникам, аналітикам і користувачам) свідомо використовувати представлені методи та інструменти у веб-сервісах.