Інформаційний простір бібліотеки: польсько-український досвід. – 2017 р.

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42318

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 18–19 травня 2017 року, Львів, Україна

Збірник містить статті, підготовлені учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційний простір бібліотеки», у яких розглядаються проблеми створення інформаційних ресурсів, використання автоматизованих бібліотечних інформаційних систем, формування інформаційної культури користувачів, а також засоби комунікації бібліотек та імідж бібліотеки в інформаційному просторі.

Інформаційний простір бібліотеки : польсько-український досвід : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 18–19 травня 2017 року, Львів, Україна / Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека ; за редакцією Р. Самотий ; [редколегія: А. Андрухів, Р. Самотий, Н. Мосієнко, С. Палюх]. − Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. – 1 електронний оптичний диск (CD-ROM).
ISBN 978-966-941-176-1

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.biblioteki akademickie

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Działalność biblioteczna i nie-biblioteczna współczesnej biblioteki akademickiej na przykładzie wybranych bibliotek wydziałowych Uniwersytetu Jagiellońskiego
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017) Jadwiga Wichman; Biblioteka Wydziału Fizyki Astronomii i Informatyki Stosowanej Uniwersytet Jagielloński
    W artykule opisano, jak w obliczu szybkiego rozwoju nowych technologii informacyjnych i komunikacyjnych zmienia się działalność bibliotek naukowych. Przedstawiono jakie działania są prowadzone, aby współpraca z użytkownikami, których największą grupę stanowią pracownicy, doktoranci i studenci macierzystej uczelni, przynosiła jak najlepsze efekty. Na przykładzie Biblioteki Wydziału Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej UJ omówiono rozwój biblioteki akademickiej jako centrum edukacji, informacji i kultury. Pokazano w jaki sposób podejmowane przez bibliotekę działania kształtują jej prestiż i nowy wizerunek. The article discusses how the activities of contemporary academic libraries are subject to continuous change in times of rapid development in information and communication technologies. The largest group of library users is the academic staff, PhDs and the students of the university. This work presents activities that make the library-user cooperation most effective and beneficial for both parties. The example of the Library of Physics, Astronomy and Applied Computer Science Faculty of the Jagiellonian University illustrates how this contemporary centre of education, information and culture enhances and shapes its new status and image. У статті представлено вплив розвитку інформаційних і комунікаційних технологій на зміни у діяльності наукових бібліотек. Увагу зосереджено на нових формах діяльності, спрямованих на задоволення потреб сучасних користувачів, а також на співпрацю з основними категоріями відвідувачів: науковим складом інституту, аспірантами та студентами. На прикладі бібліотеки Інституту фізики, астрономіі та інформатики Ягеллонського університету продемонстровано можливості розвитку наукової бібліотеки як центру освіти, інформації та культури. Показано яким чином діяльність бібліотеки формує її престиж і створює новий імідж.
  • Thumbnail Image
    Item
    Udział polskich i ukraińskich bibliotek akademickich w Wikipedii
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017) Adamiec, Agnieszka; Biblioteka Główna Szkoły Głównej Gospodarstwa Wiejskiego w Warszawie
    Artykuły zamieszczane w Wikipedii cieszą się zainteresowaniem szerokiej grupy odbiorców. W związku z poczytnością internetowej encyklopedii warto pomyśleć o niej jako o nośniku reklamy dla własnej instytucji. W przypadku biblioteki taką promocję może stanowić rzetelny artykuł na jej temat. Pracownicy bibliotek nie mają wpływu na to, czy czytelnicy korzystają z Wikipedii, natomiast od nich może zależeć wiarygodność opracowywanych artykułów hasłowych. Głównym celem referatu jest ocena jakości już istniejących artykułów na temat polskich i ukraińskich bibliotek akademickich. Badaniem objęto artykuły hasłowe bibliotek, które są uwzględnione w kategorii Biblioteki akademickie w Polsce dla polskiej wersji językowej oraz analogicznie dla wersji ukraińskiej – «Університетські бібліотеки України». W ocenie poziomu haseł wzięto pod uwagę złożoność i dokładność opisów oraz jakość materiału ilustracyjnego. W zakończeniu podsumowano wyniki badań. Na przykładach dobrych praktyk w budowaniu e-wizerunku bibliotek w Wikipedii pokazano, o jakie informacje powinno się uzupełniać artykuły dotyczące bibliotek. Wikipedia articles reach a wide audience, so a solid and reliable entry regarding particular institution holds potential for supplementary promotion of the latter, libraries included. Librarians have no influence whether readers use Wikipedia, but credibility of the edited entries may depend on them. The main purpose of this paper is to evaluate the quality of already existing articles in Wikipedia as regards all libraries from the category «Academic libraries in Poland» – «Biblioteki akademickie w Polsce» – for the Polish language and similarly for the Ukrainian version – «Університетські бібліотеки України». The study concerns number of academic libraries described in both Polish and Ukrainian editions, complexity and accuracy of the articles’ content, as well as illustrations provided. In conclusion, author summarizes the results of research. Examples of good practices in creating an image of libraries in Wikipedia illustrate the information which should be added to complete library articles. Вікіпедія, найбільша Інтернет-енциклопедія є популярим відкритим Інтернет-ресурсом, нею користуються широкі кола читачів. З огляду на це, варто розглядати її як носія реклами своєї інституції. Якщо питання стосується бібліотеки, такою промоцією може бути докладна стаття про книгозбірню. Працівники бібліотеки не мають впливу на те, чи читачі користуються Вікіпедією, однак вони можуть вплинути на достовірність статей певної тематики. Головна проблематика статті – це питання якості існуючих статей. У праці проаналізовано присутність статей у Вікіпедії, пов’язаних із польськими та українськими академічними бібліотеками. Охоплено як польську, так і українську мовні версії Інтернет-енциклопедії. Об’єкт дослідження: енциклопедичні статті про бібліотеки, які входять до категорії «Biblioteki akademickie w Polsce» – у польській версії та «Університетські бібліотеки України» – в україномовній версії. Під час оцінювання їхнього рівня, крім ступеня побудови статті, взято до уваги також актуальність змісту та якість ілюстративного матеріалу в окремих статтях. У висновках оцінено рівень статей про польські й українські університетські бібліотеки, підкреслено потребу брати участь у редагуванні статей з низькою якістю змісту, а також рекомендовано доповнювати і додавати статті про бібліотеки у Вікіпедію.
  • Thumbnail Image
    Item
    Kształtowanie kompetencji informacyjnych użytkowników technicznej biblioteki akademickiej
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017) Sójkowska, Iwona; Biblioteka Politechniki Łódzkiej
    Wobec postępującej mobilności i wzrostu znaczenia społeczeństwa informacyjnego coraz więcej uwagi poświęca się jakości kształcenia, które poddawane jest ewaluacji w trzech obszarach: wiedzy, umiejętności, kompetencji społecznych. Niezależnie od kierunku studiów proces zdobywania wiedzy, kształtowania umiejętności i rozwoju kompetencji społecznych na każdym etapie powinien być wspierany kompetencjami informacyjnymi, zapewniającymi efektywne korzystanie ze źródeł informacji. Biblioteki akademickie stanowią warsztat pracy dydaktycznej i naukowo-badawczej uczelni. Referat przybliża działalność dydaktyczną biblioteki akademickiej ukierunkowaną na przekazywanie wiedzy, kształtowanie umiejętności korzystania z elektronicznych źródeł informacji i dzielenia się wiedzą. W oparciu o doświadczenia Biblioteki Politechniki Łódzkiej (BPŁ) przedstawione zostały zajęcia organizowane, promowane i prowadzone przez bibliotekarzy. Przybliżono kompetencje bibliotekarzy prowadzących zajęcia oraz omówiono współpracę z wydziałami uczelni w zakresie organizacji zajęć. Zaprezentowano zdefiniowane w BPŁ grupy uczestników zajęć oraz przybliżono ofertę dydaktyczną biblioteki, dostosowaną do potrzeb określonego odbiorcy ze środowiska akademickiego (studenta, doktoranta, pracownika), uwzględniającą m.in. wybór formy zajęć oraz zakresu merytorycznego. Referat prezentuje także doświadczenia w organizacji zajęć skierowanych poza środowisko akademickie Politechniki Łódzkiej, z uwagi na funkcje biblioteki, do których należą: publiczny dostęp do zbiorów oraz upowszechnianie osiągnięć nauki. Autorka zwróciła również uwagę na perspektywy rozwoju dydaktyki bibliotecznej w BPŁ i podejmowane działania w kierunku lepszej współpracy z wydziałami uczelni. In the face of increasing mobility and growing meaning of the information society, much more attention is paid to the quality of education, which is subjected to constant evaluation in such areas as knowledge, capacity and social competencies. Regardless of subject of study, the process of acquiring knowledge, developing skills and social competencies at every stage should be supported with information competencies that provide effective use of the sources of information. Nowadays the academic libraries function as centers supporting university didactics and research. The article is primarily devoted to educational activities concentrated on developing skills in retrieving the electronic resources, which are adjusted to the needs of academia in the field of subject area. The paper also discusses, on the example of Library of the Lodz University of Technology, librarians' competencies whose task is to conduct classes, workshops and cooperate with the university faculties in the field of class arrangement. It also defines groups of participants (student, PhD student, researcher, academic teacher) to whom the library didactics is addressed. Moreover, the author presents library's experiences in organizing trainings for non-academic community, due to its library functions, like public access to collections and popularization of science achievements. In the end, the author points out the future of library didactics offered by the Library of the Lodz University of Technology and indicates necessary activities in order to improve the cooperation with academia. У зв’язку зі зростанням впливу змін інформаційного суспільства і поступом мобільності, щоразу більше уваги присвячується якості навчання, яка оцінюється за трьома показниками: знання (вміння), навички і соціальна компетенція. Незалежно від спеціальностей, на кожному етапі процес здобування знань, формування навичок і соціальна адаптація студентів повинні спиратися на інформаційні компетенції, здатні забезпечити ефективне використання джерел інформації. Наукові бібліотеки здійснюють практичну підтримку освітнього і науково-дослідного процесу навчального закладу. У доповіді представлено освітню діяльність наукової бібліотеки, скеровану на передачу вмінь, формування навичок використання електронних джерел інформації та обмін знаннями. Бібліотечні заняття підготовлені спеціально для академічної спільноти навчального закладу. Використовуючи досвід бібліотеки Лодзького технічного університету, представлено основні види занять, які організовують, рекламують і проводять бібліотекарі. Значну увагу приділено компетенції бібліотекарів, які проводять заняття, охарактеризовано види співпраці з інститутами політехніки з метою організації занять. Представлено групи користувачів бібліотеки. Акцентовано на інформаційно-освітніх пропозиціях бібліотеки, із врахуванням індивідуальних потреб конкретних груп споживачів послуг (студентів, аспірантів, наукових працівників), а також диференційованих підходів до проведення форм занять та обсягу надаваної інформації. У доповіді висвітлено досвід організації занять, скерованих до сторонніх користувачів. Авторка привернула увагу до перспектив розвитку занять з інформаційної культури в бібліотеці Лодзького технічного університету, зосередивши увагу на заходах і співпраці з інститутами політехніки.