Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2023. – Випуск 2 (46)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61355

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника публікуються нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- i GIS-технологій, у галузі інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств. Друкується за рекомендацією Правління Західного геодезичного товариства УТГК (протокол № 6(428) від 18.06.2023 р.) та Вченої ради Інституту геодезії Національного університету “Львівська політехніка” (протокол № 13(251) від 03.07.2023 р). Внесено МОН України до переліку фахових видань з технічних наук категорії “Б” (наказ № 886 від 02.07.2020 р., додаток 4, пункт 292, спеціальність 193 “Геодезія та землеустрій”), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата технічних наук. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 8565 від 23.03.2004 р. З 2018 р. збірник індексується у Index Copernicus.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – Випуск ІІ (46). – 152 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст


1
5
12
15
21
28
36
42
46
47
55
63
69
78
85
95
106
113
119
127
136
141
149

Content


1
5
12
15
21
28
36
42
46
47
55
63
69
78
85
95
106
113
119
127
136
141
149

Browse

Author: search.filters.author.Kravets, T.Subject: search.filters.subject.coordinates

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Оцінка параметрів безпілотних авіаційних комплексів військового призначення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Кравець, Т.; Полець, О.; Анікольчук, О.; Kravets, T.; Polets, O.; Anikolchuk, O.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy
    Мета статті – аналізування безпілотних авіаційних комплексів, які використовують для розвідки противника, та визначення характеристик, які повинен мати БпАК, щоб відповідати потребам артилерійської розвідки. Наведено результати моделювання ефективності різних зразків безпілотних авіаційних комплексів в інтересах артилерії (засоби артилерійської та повітряної розвідки) на основі SWOT-аналізу. Точність і доцільність на належному рівні ще не досліджені й потребують детальних обґрунтувань. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування безпілотних авіаційних комплексів. Виконано моделювання ефективності наявних зразків безпілотних авіаційних комплексів у інтересах артилерії на основі SWOT-аналізу. Здійснено порівняння отриманих результатів з даними застосування безпілотних авіаційних комплексів у бойових умовах та їхніми тактико-технічними характеристиками. Результати. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку БпАК військового призначення. Обґрунтовано параметри, яким повинен відповідати БпАК для артилерійської розвідки. Необхідність цього дослідження зумовлена тим, що, хоч з 2014 р. і до сьогодні ведуться бойові дії на сході нашої держави, досі чітко не визначено, якими повинні бути характеристики безпілотного авіаційного комплексу, щоб здійснювати розвідку противника в інтересах артилерії. До сьогодні не визначено факторів, які підвищують потенціал БпАК чи понижують його. На основі моделювання та аналізу визначено, які тактико-технічні характеристики найістотніше впливають на виконання завдань, а які найменше; встановлено, які чинники це спричиняють та які заходи необхідні для поліпшення ситуації. Виявивши розходження, ми розрахували основні параметри безпілотних авіаційних комплексів, які найкраще відповідають заявленим параметрам. Результати зіставлень та аналіз інформації з відкритих джерел дали змогу встановити такі характеристики: дальність роботи БпЛА ‒ близько 30‒50 км, що дає змогу працювати в радіусі, необхідному для артилерійської розвідки; час польоту ‒ близько 2‒3 год, що потрібно для виконання завдань на максимальних відстанях; можливість програмування більше ніж 50 маршрутних точок, щоб змінювати маршрут у випадку негайної потреби; серед можливостей корисного навантаження має бути: камера з високою роздільною здатністю і кратністю понад 20х, для отримання чіткого зображення, нічний або тепловізійний прилад, щоб вести розвідку в умовах поганої видимості, захист від засобів РЕБ і РЕР, що надає змогу БпЛА безперебійно працювати та забезпечує його безпеку, максимальна швидкість ‒ не менше ніж 100 км/год. Наукова новизна полягає в аналізі активного застосування сучасних безпілотних авіаційних комплексів у зоні бойових дій, що забезпечує впровадження принципово нових засобів отримання інформації про противника та координат цілей. Вивчення досвіду застосування розвідувальної безпілотної авіації дає підстави стверджувати про зростання її ролі у системі повітряної розвідки в збройних конфліктах і локальних війнах другої половини ХХ ст. і сучасності. Це зумовлено необхідністю оперативного виявлення об’єктів противника і своєчасного доведення розвідувальних даних до органів управління військами і зброєю, а також потребою у точних, повних і достовірних даних про характеристики і координати важливих наземних об’єктів противника, які підлягали знищенню високоточною зброєю. Практичне значення. Встановлено напрями, у яких найдоцільніше коригування дій для підвищення ефективності застосування БпАК. Результати дослідження будуть корисні для державних структур та приватних підприємств, які плануватимуть внесення змін до чинних БпАК та проєктування нових зразків, у контексті збільшення масштабу бойових дій. Виокремлено географічні особливості, на які потрібно звернути найбільшу увагу, аналізуючи застосування БпАК. Висвітлено методику здійснення дослідження. Описано особливості імітаційної моделі з параметрами, необхідними для забезпечення потреб РВіА, а також зроблено висновки щодо ефективності запропонованих характеристик БпАК для артилерійської розвідки порівняно із наявними зразками