Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2023. – Випуск 2 (46)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61355

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника публікуються нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- i GIS-технологій, у галузі інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств. Друкується за рекомендацією Правління Західного геодезичного товариства УТГК (протокол № 6(428) від 18.06.2023 р.) та Вченої ради Інституту геодезії Національного університету “Львівська політехніка” (протокол № 13(251) від 03.07.2023 р). Внесено МОН України до переліку фахових видань з технічних наук категорії “Б” (наказ № 886 від 02.07.2020 р., додаток 4, пункт 292, спеціальність 193 “Геодезія та землеустрій”), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата технічних наук. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 8565 від 23.03.2004 р. З 2018 р. збірник індексується у Index Copernicus.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. – Випуск ІІ (46). – 152 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст


1
5
12
15
21
28
36
42
46
47
55
63
69
78
85
95
106
113
119
127
136
141
149

Content


1
5
12
15
21
28
36
42
46
47
55
63
69
78
85
95
106
113
119
127
136
141
149

Browse

Filters

20232

Settings

Subject: search.filters.subject.monitoring

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз використання земель сільськогосподарського призначення за допомогою ДЗЗ
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Карпенко, О.; Karpenko, O.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and Architecture
    Мета – аналіз використання сільськогосподарських земель та розроблення методології моніторингу земель сільськогосподарського призначення за даними супутникового знімання. Методика. Для здійснення моніторингу земель сільськогосподарського призначення здійснено класифікацію сільськогосподарських угідь та застосовано такі алгоритми (або класифікатори): Semi-Automatic Classification (SCP) (метод керованої класифікації) та K-means Classification (метод “к-середніх”). Побудовано матрицю похибок класифікації. Вибір найточнішого з методів становив основу загального методу класифікації. Результати. Проаналізовано стан використання земельних ресурсів. Встановлено, що за останні 15 років площа сільськогосподарських угідь в Україні зменшилася на 498 тис. га, переважно за рахунок сіножатей, багаторічних насаджень, пасовищ, перелогів та зміни цільового призначення землі. Підвищення точності класифікації досягається виділенням більшої кількості ознак класифікації у часовому аспекті. Іншими інструментами можуть бути збільшення кількості супутникових знімків безпосередньо періоду вегетації, що підлягають опрацюванню, а також систематичний відбір наземних даних із більшої площі тестової вибірки. Досліджено стан сівозмін впродовж п’яти років за допомогою засобів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Обґрунтовано необхідність упровадження системи моніторингу земель. Запропоновано способи удосконалення ведення моніторингу засобами ДЗЗ на основі застосування плагінів Semi-Automatic Classification (SCP) та K-means. Розраховано точність класифікації на основі побудованої матриці помилок. Згідно із отриманими у дослідженні результатами оцінювання точності щодо якості класифікації встановлено, що їх точність становить 92 %, 87 %, 85 % та 71 % відповідно Наукова новизна. Розроблено структурну модель класифікації сільського-сподарських угідь за алгоритмами Semi-Automatic Classification (SCP) (метод керованої класифікації) та K-means Classification (метод “к-середніх”). Практична значущість. Розроблену модель класифікації посівів сільськогосподарських культур за супутниковими даними запропоновано використовувати для оперативного моніторингу раціонального управління земельними ресурсами територіальних громад.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження руслових процесів середнього Дністра за матеріалами ДЗЗ- та ГІС-технологій
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Бурштинська, Х.; Заяць, І.; Грицьків, Н.; Роман, В.; Burshtynska, Kh.; Zayats, I.; Hrytskiv, N.; Roman, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета дослідження полягає в опрацюванні методики визначення горизонтальних зміщень русла Середнього Дністра за різночасовими космічними знімками і топографічними картами та їх аналізі. Завдання дослідження: дослідити чинники, які впливають на руслові процеси, зокрема на зміщення русла; враховуючи морфометричні та гідрологічні характеристики досліджуваної частини річки Дністер, визначити горизонтальні зміщення русла та вплив спорудження ГЕС на зміни русла та прируслової території. Предметом дослідження є методика дослідження руслових процесів річки Дністер на підставі використання ДЗЗ та ГІС-технологій. Об’єктом дослідження є руслові процеси річки Дністер. Результати. Для моніторингу русла річки Дністер у середній його частині використано топографічні карти 1928, 1942, 1982 років та космічні знімки Landsat-7 за 2000 р. та Landsat-8 за 2022 р. Аналіз горизонтальних зміщень ділянки від села Митків Чернівецької області до села Наддністрянське Вінницької області завдовжки близько 170 км свідчить, що річка має порівняно стійке русло, яке сильно меандрує. В першій каньйонній частині максимальні горизонтальні зміщення досягають 100–150 м; у другій з розширеною заплавою – 300–350 м; на третій ділянці з 1928–1942 рр. характерні незначні горизонтальні зміщення, в середньому значення коливаються від 20 м до 100 м. На цій ділянці побудовано три гідростанції, що зумовило зміни як самого русла, так і прируслових територій. Наукова новизна та практична значущість. Беручи до уваги всі чинники впливу на руслові процеси, можна зробити висновок, що актуальність цієї проблеми підкреслена її практичним значенням. Швидкий розвиток новітніх технологій отримання та опрацювання інформації про об’єкти земної поверхні, який ґрунтується на використанні даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем, дав можливість на нових засадах розв’язувати складні завдання дослідження руслових процесів, зокрема визначення горизонтальних зміщень русла Дністра.