Журналістські науки. – 2018. – №896

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/44507

Вісник Національного університету «Львівська політехніка»

У Віснику опубліковані статті, які розкривають такі тематичні напрями: теорія, історія традиційних і новітніх ЗМІ, рекламна інформація в ЗМІ, інформаційні війни, термінологічна і жанрова парадигми в засобах масової комунікації. Для науковців і фахівців різних галузей знань, а також викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Журналістські науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка ; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. – № 896. – 168 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістські науки

Зміст


1
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ЖУРНАЛІСТИКИ
3
12
18
26
33
41
48
54
59
63
71
78
СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКА
91
98
106
117
127
132
МОВА І ЗМІ
145
150
160
166

Content


1
TEORIIA I PRAKTYKA ZHURNALISTYKY
3
12
18
26
33
41
48
54
59
63
71
78
SOTSIALNI KOMUNIKATSII TA ZHURNALISTYKA
91
98
106
117
127
132
MOVA I ZMI
145
150
160
166

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.070

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    Оновлені мас-медії в модерних соціумах: особливості політичної взаємозалежності
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Зінчук, Віктор; Zinchuk, Viktor; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Закцентовано на особливостях існування новітніх мас-медій у модерних умовах розвитку суспільства. Суть та механізми взаємодії ЗМІ та соціуму розкриті крізь призму як об’єкт-суб’єктних, так й суб’єкт-суб’єктних відносин. Новітні медії не лише впливають на громадську думку, але й змушені орієнтуватися на запити, які спрямовані знизу – враховувати і підтримувати погляди та зацікавлення сучасної аудиторії. Їм все важче формувати політичні міфи, маніпулювати свідомістю громадян/виборців. Натомість, доводиться бути максимально оперативними: функція інформування тут виходить на передній план. Інтернет, онлайн-реальність – головна платформа для отримання інформації та самоствердження домінантної частини сучасного суспільства (від підлітків і до середнього покоління). Сьогодні саме у віртуальному світі формується нова особистість, зокрема політична. Бути представленим у цьому віртуальному світі – основне завдання будь-яких ЗМІ, які хочуть бути популярними, чи взагалі утриматись на плаву. Згаданий стан речей – взаємовплив медій та аудиторії – здавалося б, мав спонукати розвиток модерного соціуму у напрямі досягнення максимальної справедливості, дотримання соціальної рівності. Проте, як доводить практика, та констатують багато останніх наукових досліджень у гуманітарній сфері – у світі все більше соціальної нерівності, вона великою мірою проглядається й у суспільствах розвинутої демократії. Відтак можна спостерігати парадоксальну, на перший погляд, ситуацію: за легкого доступу до оперативної та максимально об’єктивної інформації у модерних соціумах формується здебільшого несвідоме населення, яке демонструє передовсім свої вузькі економічно-споживацькі інтереси.
  • Thumbnail Image
    Item
    Можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіатексті
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Досліджено можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіатексті. Пряма мова і слова автора, які її супроводжують, сприяють наближенню реципієнта тексту до безпосередньої ситуації усної комунікації. Пряма мова передає зміст повідомлення; відтворює характер та емоційний стан мовця; лексичні та синтаксичні особливості його мовлення. Слова автора можуть констатувати сам факт мовлення; маркувати репліку як питання чи відповідь, початок, продовження чи доповнення розмови; називати ширшу комунікативну мету мовлення; вказувати на характер уведення репліки в діалог; називати емоцію; описувати міміку чи жестикуляцію мовця; зазначати спосіб мовлення, тон і гучність голосу; описувати дії мовця; подавати оцінку змісту мовлення. Пряма мова робить друкований медіатекст живим, динамічним, поліфонічним.
  • Thumbnail Image
    Item
    Веб-аналітика як важлива складова успішного функціонування змі в інтернеті
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет «Львівська політехніка»
    Для того, аби підвищити ефективність сайту ЗМІ, не достатньо зробити оригінальний дизайн і якісний контент. Необхідно постійно проводити аналіз і дослідження його роботи. У цьому допоможе веб-аналітика, основне завдання якої – отримати дані, які можуть покращити функціонування інтернет-ЗМІ. У цьому дослідженні наводимо інструменти, які допоможуть редакціям інтернет-ЗМІ отримати дані для аналізу і моніторингу дій читачів. Тоді редакція мас-медіа буде впевнена, що вона не лише продукує контент, але і його зміст доходить до читачів. Висвітлено також результати дослідження щодо використання веб-аналітики редакціями інтернет-ЗМІ.
  • Thumbnail Image
    Item
    Суспільно-культурні концепти громадянськопрофесійних нових медій Польщі та України (на прикладі електронного зразка польського часопису «нова Польща» та веб-проекту газети «день» – «Україна incognita»)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Лавриш, Юліана; Lavrysh, Yuliana; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Кожен із нас, хто користується будь-яким із типів ґаджетів, носить у своїй кишені інформаційну матрицю, долучитись до якої може через дотик до дисплея. Мережа спонукає нас до можливості тримати весь світ на кінчиках власних пальців. Водночас присутність ґаджета у кишені дозволяє нам фіксувати ті події, які видаються важливими, а потім розміщувати на відповідних веб-ресурсах. Тобто, окрім можливості володіти інформацією, мережа дає нам змогу бути новітніми творцями контенту. Зважаючи на зміни, які відбуваються у сучасній світовій медіа-системі, у журналістській лексиці з’являється ще одне цікаве словосполучення – громадянська журналістика. Явище – абсолютно нове і доволі не вивчене, перебуває у стані постійного розвитку, як, зрештою, вся інформаційна матриця. Проте громадянська журналістика або журналістика громадян є часто майданчиком для творення веб-ресурсів, вона є суголосною із ритмом суспільних подій у певних країнах. Важливо, що сьогодні професійні веб-ресурси часто долучають платформи для творчої реалізації громадян, зокрема висловлення їхньої суспільно-політичної позиції. У фокусі нашого дослідження – електронна версія видання «Нова Польща» та веб-проекту «Україна Incognita» газети «День»
  • Thumbnail Image
    Item
    Базові елементи й особливості підготовки журналіста-оператора
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Максимович, Мирослав; Maksymovich, Myroslav; Національний університет «Львівська політехніка»
    Розглянуто базові елементи й особливості підготовки журналіста-оператора, які ґрунтуються на комплексному підході до викладу фахових дисциплін і засвоєнні студентами міждисциплінарних знань. Професійні навички журналіста-оператора мають містити не лише технічні аспекти (роботу з камерою, якість зображення, композицію, кут зйомки, освітлення), але й розуміння вимог сучасної журналістики та володіння усіма її жанрами, знання основ психології, ознайомлення зі специфікою кіновиробництва.
  • Thumbnail Image
    Item
    До поняття формату жанру інтерв’ю у журналістиці
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Казімова, Юліана; Kazimova, Juliana; Національний університет «Львівська політехніка»
    Досліджено формат сучасного газетного інтерв’ю. Це питання актуальне сьогодні, адже, незважаючи на те, що є багато журналістських інтерв’ю, у яких чітко дотримано вимог жанру, проте є також випадки не професійно поставлених запитань, неготовності журналістів до проведення інтерв’ю, нелогічність постановки запитань. Для визначення специфіки підготовки журналістами ефективного інтерв’ю, досліджено формат цього жанру в журналістиці, проаналізовано ознаки інтерв’ю як жанру журналістики, охарактеризовано види інтерв’ю за комунікативним наміром (метою) і типом комунікативної стратегії, форми, за кількістю учасників, визначено правила проведення інтерв’ю та формулювання запитань.