Гуманітарні та соціальні науки (HSS-2011). – 2011 р.

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/19182

Матеріали ІIІ Міжнародної конференції молодих вчених HSS-2011

У збірнику опубліковано матеріали конференції, присвяченої проблемам у галузі гуманітарних та соціальних наук. Видання призначено для науковців, аспірантів, студентів.

Гуманітарні та соціальні науки : матеріали IIІ Міжнародної конференції молодих вчених HSS-2011, 24–26 листопада 2011 року, Львів, Україна / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет "Львівська політехніка". – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 373 с. : іл. – (3-й Міжнародний молодіжний фестиваль науки "Litteris et Artibus"). – Титульний аркуш паралельно українською, англійською.

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Національна меншина гагаузів: особливості культурно-національного розвитку в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2011) Зобнів, Марія
    Описується історичне виникнення гагаузів як етнічної меншини та її зосередження на українських землях. Гагаузи – тюркський народ християнського віросповідання, основна частина котрого проживає в північній частині центрального Буджака, з 1940 року увійшов до Республіки Молдова. У результаті Кримської війни 1856 року Південно-Західний край Буджака (південне Припруття і селища нинішнього Вулканешського району, а також Болград, що вважався центром бессарабських колоній) відійшов до князівства Молдова. Це привело за собою вимушену міграцію гагаузького населення в сьогоднішні межі Запорізької області України. Близько 40 тис. буджацьких гагаузів проживає в суміжних районах Одеської області України. Окремі селища гагаузів проживає в Запорізькій області України, в Росії, Казахстані і в країнах Європи (Болгарії, Румунії, Греції, Туреччини). Йдеться про розвиток гагаузів в Україні, їхнє соціальне становище та права. В умовах державної незалежності України перед гагаузами відкрилися можливості національного відродження, розвитку традиційних форм господарювання та самобутньої культури.