Юридичні науки. – 2021. – № 3 (31)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57631

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – № 3 (31) – 284 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
8
14
31
40
47
56
61
70
79
86
90
96
101
110
116
124
128
137
144
151
160
167
180
186
195
203
213
220
229
239
246
252
260
270
279

Content


1
8
14
31
40
47
56
61
70
79
86
90
96
101
110
116
124
128
137
144
151
160
167
180
186
195
203
213
220
229
239
246
252
260
270
279

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.legal norms

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема кодифікації трудового законодавства України: теоретико-правові аспекти
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Бек, Уляна; Beck, Ulyana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті проаналізовано проблему кодифікації трудового законодавства України як особливу форму систематизації права. Визначено, що кодифікація трудового законодавства характеризується наступними особливостями: це діяльність компетентних державних органів, тобто державна діяльність, результат якої має бути належним чином санкціонований і введений в дію за допомогою правових інструментів, які узгоджуються в єдиному механізмі запровадження цього результату в життя, тобто мати офіційний характер; кінцевим результатом такої діяльності є новоутворений кодифікований акт, який буде містити правові норми, що були належними способами та методами системно оброблені, при цьому діючі норми, які є дієвими та ефективними, упорядковуються та вносяться в цей акт, а застарілі норми скасовуються і замінюються новими, тобто, наслідком такої діяльності є впорядкування змісту та форми законодавства; зведений кодифікований акт може мати зовнішню форму у вигляді кодексу, положення, статуту; кодифікований акт повинен мати вищу юридичну силу порівняно з іншими нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини у цій сфері, а також нормативно-правові акти, що будуть створюватись в майбутньому, повинні відповідати основному кодифікованому акту задля уникнення колізій та прогалин. У статті висновується, що кодифікація як вид систематизації трудового законодавства широко використовується у правовій системі України. Одним із прикладів цього може стати діяльність щодо розробки, прийняття та введення в дію нового Трудового кодексу України. Формування та становлення системи трудового права України здійснюється і шляхом безпосередньо кодифікації. Досліджувана діяльність відіграє надзвичайно важливу роль у процесі розвитку трудового законодавства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Становлення вітчизняної юридичної аргументації на засадах правової традиції
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Чорнобай, Олена; Chornobay, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено питання становлення вітчизняної юридичної аргументації на засадах правової традиції. Акцент зроблено на проблемі відходу від радянської правової спадщини. Визначено основні чинники, які вплинули на відтермінування становлення юридичної аргументації саме в Україні. З’ясовано вплив юридичного позитивізму на формування її особливостей, формулювання принципів права. Вивчено позитивні та негативні фактори впливу на становлення теорії юридичної аргументації на початку існування незалежної Української держави. Розглянуто значення світоглядно-методологічного плюралізму та людиноцентричної парадигми у контексті реформування підходу до визначення базових принципів юридичної аргументації. Визначено роль загальної теорії моделювання та її основних особливостей у формуванні вітчизняної юридичної аргументації як відповіді позитивістській теорії. З’ясовано ефективність логічних систем та особливості їх застосування у здійсненні аргументації. Вказано на зв’язок між юридичною логікою та риторикою і необхідності їх використання разом із дедукцією. Вивчено значення герменевтичного фактора становлення української юридичної аргументації та правової традиції загалом. У цьому ж контексті розглянуто роль мови права, основаної на національній мові, як семіотичної системи, використання якої спрямоване на полегшення трактування та розуміння інформації в судочинстві. Досліджено проблему співвідношення статичності та динамічності права як науки. З’ясовано необхідність поєднання стабілізувальної та фіксувальної функцій правових норм, з одного боку, і гнучкості застосування правових принципів задля створення ефективної системи судочинства й оптимальних умов функціонування та розвитку юридичної аргументації в Україні – з іншого. Визначено основні виклики, які перешкоджають цьому розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Екологічні знання як визначальна компонента екологічної культури: філософсько-правовий вимір
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Харкавлюк, Юлія; Kharkavliuk, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Здійснено філософсько-правовий аналіз екологічних знань як визначальної компоненти екологічної культури. Розуміння вагомості екологічного знання зумовлене наявністю екологічної кризи та пов’язаним із нею недостатнім рівнем екологічної свідомості. Вирішення екологічної кризи потребує не тільки значних правових, політичних, економічних і соціальних зусиль чи ініціатив, але й радикальної зміни екологічної свідомості соціуму, що формується на системі екологічного знання. На основі принципу ековіталізму (абсолютної цінності життя) можемо сформулювати дефініцію екологічного знання – це знання про стан навколишнього природного середовища у співвідношенні з активною діяльністю людини, соціуму, розуміння природних явищ у їх причинних зв’язках із виробничою діяльністю, бережливе та відповідальне ставлення до природи на основі об’єктивних законів, що визначають природу як абсолютну цінність людського життя, та на основі правових норм, які врегульовують поведінку, діяльність людини у навколишньому природному середовищі. Метою і змістом екологічних знань є формування життєво-ціннісних орієнтацій особистості, що передбачає високу екологоправову культуру та особисту відповідальність. Такі екологічні знання повинні виступати однією з основних засад формування громадянського суспільства та розвитку правової держави, а звідси актуальним є її осмислення у філософсько-правовому вимірі.