Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2022. – Випуск 2 (44)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59264

Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК

У цьому випуску збірника публікуються нові результати з розвитку теорії та методів дослідження фігури Землі та зовнішнього гравітаційного поля, а також дослідження у галузі використання GNSS- i GIS-технологій, у галузі інженерної геодезії, картографії, фотограмметрії та кадастру. Для викладачів, наукових співробітників, аспірантів геодезичного профілю, працівників геодезичних та картографічних підприємств і відомств.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва : збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК / Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії, Національний університет «Львівська політехніка» ; головний редактор І. С. Тревого. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. – Випуск ІІ (44). – 148 с. : іл.

Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Зміст (том ІІ (44))


1
5
11
16
21
31
42
49
53
60
69
82
91
102
113
121
130
137
144

Content (Vol. II (44))


1
5
11
16
21
31
42
49
53
60
69
82
91
102
113
121
130
137
144

Browse

Filters

20222

Settings

Subject: search.filters.subject.real estate

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Передумови виникнення 3D-кадастру в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ступень, Н.; Мельник, М.; Stupen, N.; Melnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета наукової роботи полягає у доведенні важливості та необхідності розвитку національної системи кадастру, а саме запровадження технології 3D-кадастру. Ця технологія надасть змогу запровадити вимірювання об’єктів нерухомості в режимі реального часу. Методика. Кадастр завжди пов’язаний із землею. Кадастрова інформація є основою для раціонального використання та охорони земель, які формують земельно-кадастрову та інформаційну систему об’єктів нерухомості. До цієї структури входять базові реєстри та загальні реєстри, які утворюють базову систему 3D-кадастру. Результати. Інтенсивний розвиток міст в Україні в поєднанні зі складними випадками просторового розмежування, з погляду права власності, потребує нового підходу в управлінні землею, який давав би змогу реєструвати об’єкти нерухомості та права на них у 3D-форматі. Тому виникає необхідність створення системи 3D-кадастру, яка зможе вирішити ці проблеми. Для створення 3Dкадастру в Україні необхідно вдосконалити національну кадастрову систему, зокрема наповнити її інформацією про будівлі та споруди, а також об’єднати реєстри, які містять інформацію про земельні ділянки та об’єкти нерухомості, розміщені на них. Наукова новизна та практична значущість. Бази даних 3D-кадастру можуть використовувати ті, хто займається процесами земельного розвитку, зокрема земельні реєстратори, геодезисти, архітектори, розробники, проєктувальники, агенти з нерухомості, місцеві урядові структури та власники корпорацій. Система 3D-кадастру може забезпечити важливою інформацією різні аспекти земельного та майнового менеджменту. Зарубіжний досвід підтверджує ефективність такої системи в комплексному управлінні ресурсами на рівні муніципалітетів; підвищення інвестиційної привабливості територій завдяки тому, що власникам гарантована реалізація усіх прав на будь-який тривимірний об’єкт нерухомості; зменшення майнових спорів, оскільки висотна координата є контрольною і на 98 % убезпечує кадастрову систему від накладок і хибної реєстрації меж об’єктів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання зонування території як частини генерального планування для визначення площ земель прибудинкових територій
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Губар, Ю.; Тревого, І.; Ваш, Я.; Hubar, Yu.; Trevoho, I.; Vash, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї наукової роботи полягає у доведенні важливості й необхідності подальшого розвитку зонування територій у населених пунктах України з метою упорядкування прибудинкових територій. Методика. Реформа системи управління житловою нерухомістю нині ґрунтується на трьох основних напрямах: приватизація житлової нерухомості та створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ); реформування житлово експлуатаційних контор (ЖЕКів); створення ринку конкурентних управителів і ринку якісних житлово-комунальних послуг. До 2002 р., тобто до моменту набрання чинності Земельного кодексу України (ЗКУ) та Закону про ОСББ, питання оформлення прав на земельні ділянки під “звичайними” багатоквартирними житловими будинками було неврегульованим. Виняток становили кооперативні будинки. Стаття 66 [Земельний кодекс України, 2022] в редакції від 13.03.1992 р. передбачала, що: “Житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів надаються у постійне користування земельні ділянки для житлового, гаражного і дачного будівництва, розмір яких установлюється відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проєктно-технічної документації”. На практиці цю норму застосовували нечасто. Ситуація почала змінюватися із оновленням земельного законодавства. Результати. Суть розробленої методики полягає у визначенні часток прибудинкових територій для усіх одиниць нерухомості пропорційно до площі цих одиниць у загальній площі приміщень житлового будинку. У загальному випадку площа прибудинкової частки, яка розраховується для власника або користувача одиниці нерухомості, складається із площі земельної ділянки під будівлею, в якій розташована одиниця нерухомості, та площі земельної ділянки в прибудинковій території за вирахуванням площ всіх будівель у межах їх периметра. Наукова новизна та практична значущість. На основі викладених суджень вдосконалено методику визначення прибудинкових територій у частині розрахунку прибудинкових часток одиниць нерухомості із урахуванням проблеми зонування територій. Суть її полягає у визначенні меж житлового кварталу (мікрорайону), де розраховуватимуть межі прибудинкових територій, та визначенні територій у межах кварталу, які вилучають із площі житлового кварталу. До таких територій зараховують: земельні ділянки, які перебувають у приватній власності й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок приватної власності); земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок постійного користування).