Філософські науки. – 2014. – №780

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24418

Вісник Національного університету "Львівська політехніка"

Тематичний випуск Вісника Національного університету “Львівська політехніка” “Філософські науки” видається з ініціативи кафедри філософії Львівської політехніки. У цьому випуску опубліковані статті, присвячені актуальним проблемам сучасної філософії, зокрема, проблемам онтології, гносеології, культурології, історії філософії, етичним та естетичним питанням, відображені події наукового життя. Розрахований на науковців, викладачів гуманітарних дисциплін, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії.

Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : [збірник наукових праць] / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. – № 780 : Філософські науки / відповідальний редактор В. Л. Петрушенко . – 116 с.

Browse

Now showing 1 - 20 of 35

Утопія як проективна інтелектуальна конструкція
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Петрушенко, Оксана
Автор статті стверджує, що тривале існування утопічної думки пояснюється її зв’язком з важливими потребами існування людини та діяльності людської свідомості – сферою ідеалізації, інтелектуального конструювання, уявленнями про належне та бажане, детермінованістю людського життя майбутнім, прогнозуванням, прагненням уникнути антиномій реального життя. У цьому контексті аналізуються концепції: утопічного реалізму Е. Гідденса, принципу відповідальності Г. Йонаса, реалістичної утопії Ю. Габермаса. The paper explains a long-time existence of utopian thinking as a result of its connection with the important needs of human existence and consciousness activity. Utopia is closely connected with the sphere of idealisation. It is the ability of man’s consciousness to create some intellectual constructions describing internal relations which are important but cannot be perceived with the sense organs. At the end of the 20th century utopia is studied in the context of social constructivism that seeks to create the image of social reality in accordance with some logical arguments (utopian constructivism). Utopian thought is also related to the ideas of appropriateness and desirability investigated by the philosophers since the 19th century. The author claims that human life is determined by the future and utopia is closely connected with this tendency. A well-known philosopher E. Bloch investigates utopia analysing the concepts of hope and prognostics. In his view, utopia fulfills the role of long-range prognostics that shows us the true values of mankind. According to K. Jaspers, people like utopia because it allows them to see the world without any problems and difficulties and avoid antinomies of real life. The philosopher criticizes utopia thinking that real life without antinomies can be characterised by a lack of energy for further growth. A. Giddens pays attention to a special role of utopia in the period of globalisation. The thinker believes that utopia is quite useful as a project of the future development of humanity. In his opinion, it must be connected with realism because in the modern world every country can plan its future only in the context of the common development of humankind. Taking into consideration the above-mentioned fact, A. Giddens uses the term “utopian realism”. Both the principle of responsibility offered by G. Yonas and realistic utopia suggested by U. Habermas are analysed in the given context.
Неоромантизм Лесі Українки
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Дрогомирецька, Марта
Соціально-антропологічні аспекти сучасної української філософії техніки
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Чурсінова, Оксана
Систематизовано соціально-антропологічні підходи, характерних для української філософії техніки. Підкреслюється роль етичних засад розвитку техніки, обґрунтовується необхідність введення моральних критеріїв до самої структури будь-якої технічної діяльності. In the article the author systematises the typical socio-anthropologic approaches of Ukrainian philosophy of technology. The development of technology in the modern world in general, and in Ukraine in particular, raises a number of questions of socio-anthropological character. These issues concern the human nature, the connection of the fundamental principles of social life with the natural environment, the sense of human life, the future of human culture and civilisation. In this context Ukrainian philosophers should consider the development of philosophy of technology as a factor of the self-awareness strengthening adequate to the current threats, a component of non-indifference common to all mankind, a sense of responsibility for the succeeding generations and for the future of the planet that is the only environment of human existence. The purpose of the article is to systematise the socio-anthropologic conceptions of the representatives of Ukrainian philosophy who investigate the technicalization processes in the modern world and try to identify the perspectives of the scientific and technological progress for the future of humanity. The socio-anthropologic aspects of the technological advancement are examined in the works of many native and foreign philosophers of technology. However, the study of this problem is incomplete though the influence of the technosphere on human life and society should be in the spotlight of philosophy of technology. The investigation of the anthropologic and social aspects of modern Ukrainian philosophy of technology shows that the majority of the Ukrainian philosophers use two approaches while solving the problems of the nature of technology and its sources. 1) Science and technology are not independent phenomena but they are rooted in the ontological foundations of human existence and society. 2) Technology and technosphere are relatively independent phenomena and they develop according to their own logic. The research proves that the first approach prevails. In spite of admitting the connection between the technical activity and human existence, the idea of the mismatch between the science and technology advancement and the real needs and values of the human being and society is widely spread among Ukrainian philosophers. Thereby, the representatives of modern Ukrainian philosophy of technology emphasize the need to bring moral criteria into the structure of any technical activity.
Аналіз російськими мислителями кін. ХІХ – поч. ХХ ст. онтологічного розуміння добра і зла в патристиці
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мазурик, Марія
Торкаючись відмінності східно- та західнопатристичної думки, зазначається, що незважаючи на те, що східна патристика була більше представлена в російській філософській думці к. ХІХ – поч. ХХ ст. і навіть вважається основним її джерелом, західна патристика теж не була позбавлена уваги з боку російських мислителів, але ця увага обмежується проблемами, які стосуються виключно людського буття, таких як мораль, душа, вибір, але аж ніяк не онтології. Західноєвропейська філософія, яка виростає на ґрунті західної патристики, майже не використовує доробок патристики східної, що дає підстави стверджувати: ґрунт патристики в російській релігійній філософії був набагато глибшим, ніж у філософії західно-європейській. The topicality of the article is determined by the social, cultural and political situation prevailing not only in our country but all over the world in the late 20th - early 21st centuries. Taking into consideration the cultural and spiritual crisis, the tragedies in history and the 21st century realities such as murders, wars, terrorist attacks and natural disasters, the problem is getting extremely important requiring thorough research and seeking new ways of its solution. The legacy of the Russian religious philosophers of the late 19th and early 20th centuries emerging and developing under the influence of patristics (Eastern and Western) is of particular interest. Their viewpoints on the problem of good and evil can help modern humanity to follow the way of “light and kindness”. The author examines the differences between Eastern and Western patristics. Eastern patristics is more represented in Russian philosophy of the late 20th - early 21st centuries and it is even considered to be its major source. Studying Western patristics, Russian philosophers focus on the issues that concern only human existence (ethics, a person’s soul and choice) but not ontology. Developing on the basis of Western patristics, Western European philosophy doesn’t make use of the Eastern patristic heritage. This fact suggests that patristics is better investigated in Russian philosophy of religion than in Western European philosophy. Analyzing Russian ontologism and comparing it with Western philosophy, the author discloses that knowledge and consciousness, mind and rationality have indisputable importance for Western philosophy while in Russian philosophy the principle role belongs to existence. However, ontologism of Russian religious philosophy doesn’t focus on existence itself but on existential dimensions of a person who is not opposed to it but, on the contrary, displays all essential characterisitcs of existence. Trying to conduct extensive research of the problem of good and evil in Russian religious philosophy, the author examines patristic philosophy, particularly its Eastern theory, because in her opinion, it is a directsource of Russian philosophy of the late 20th - early 21st centuries. In spite of the fact that the majority of the representatives of Russian religious philosophy of this period treat Eastern Christianity more favorably, their attitude towards Western patristics is not the same. Russian philosophy of religion inherits the aspiration for integrity from Eastern Christian traditions regarding it as the independent status of the world and people. Taking into account this aspiration, the author mentions the features of a typical religious spirit, including dreams about perfect existence that differs from the real, empirical world. Russian philosophers of religion borrow the paradigms and theories of Eastern Christian patristics and adopt the language of culture and theoretical thinking and its conceptual apparatus from Western patristics.
Особливості трактування природно-правових ідей у творчості просвітників (Вольтер, Ж-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є)
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Хвойницька, Христина
Розглядаються юснатуралістичні ідеї у творчості видатних діячів епохи Просвітництва Вольтера, Ж.-Ж. Руссо та Ш.-Л. Монтеск’є. Всебічно проаналізовано їхні філософські доктрини в галузі природного права. Розкрито раціоналістичне підґрунтя цього феномену в інтерпретації просвітників. The paper analyses the philosophical doctrines in the field of natural law. The author reveals the rationalistic basis of this phenomenon in the interpretation of the representatives of the age of Enlightenment. Considering the society and the state as a natural “kingdom of reason”, a French philosopher Voltaire seeks for moral regulators of human behavior. In spite of the convictions of the church and theologians about the transcendental origin of morality, Voltaire emphasizes its natural character believing that natural laws exist in the human souls in the form of some moral principles. Morality is inherent to all human beings at all times and in every place. Its unity is determined by the identity of vital needs and psychophysical traits of people. Consequently, equal relationships evolve requiring moral and legal regulations that can be interpreted as natural rights. J. J. Rousseau, like other representatives of the natural law school, believes that all people are equal in the natural state. One can hardly notice those differences between people that are of great importance in a civilised society. They are physical strength, dexterity, beauty, courage and mental abilities. Difficult life situations and a constant struggle against various dangers strengthen a person’s body and soul making him/her courageous. Living conditions of people are different. Our environment, upbringing and social status are very important. This affiliation status determines a person’s occupation and the development of his/her abilities. In the natural state people’s lives are monotonous that’s why mental and physical differences between them can be insignificant. According to J.J. Rousseau, the natural state excludes domination, violence and oppression. C. L. de Montesquieu looks for the sources of social life in the human nature. Supporting the ideas of the theorists of natural law (Grotius and Spinoza, Locke and Hobbes), a French philosopher is convinced that in their original natural state people didn’t have the state (society) and realised the need for it only later. He disagrees with those supporters of natural law who consider the primitive life as a universal hostility and extermination of people. In his opinion, the natural state involves friendship, cooperation and peace.
Сприйняття часу в інтернет-просторі
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Паньків, Олеся
Розглянуто Інтернет як певний соціокультурний простір, котрий радикально трансформує сприйняття простору та часу та призводить до зміни ціннісних та світоглядних орієнтацій людини. Сприйняття часу в інтернет-просторі охарактеризовано через такі особливості, як: пластичність, стиснення, “позачасовий час”, миттєвість, розтягнення, подовження. Визначено особливості просторово-часових змін в інтернет-мережі та їх вплив на умови функціонування та перетворення внутрішньої суті людини. Time as a form of existence involves the ideas about the transitional nature of all living objects and the human factor as the object and subject of time alteration. A person perceives and reflects time and simultaneously creates it in the process or his/her vital activity. The peculiarities of the current information society development, in particular the emergence of the Internet, require new methods, forms and approaches of time understanding. One of these approaches is a departure from a traditional way of time understanding as a universal characteristic of existence. The ideas of time “multiplicity” are getting more and more important. “Existential time experience” is one of the research methods of time perception. According to it, the time characteristics contradict the common properties of time including reversibility, relative “acceleration” or “deceleration” of the time process. In the virtual world there exist transitions from existence to non-existence because everything can start again and there are no points of “irreversibility”, time stopping and “dematerialisation” of space. If in reality time is irreversible and has one direction and the same speed, the subjective perception of the specific processes and phenomena of temporal changes varies depending on the nature of the process and the informational content of some systems. This phenomenon is especially obvious today when information is considered as the main activity of the society. The experimental investigations prove that those people, who experience positive emotions, underestimate the time intervals, in other words, the subjective time perception is quicker in comparison with the situation when people have negative emotions. The author inquires whether it is possible to speak about the existence of specific virtual time in this case or it is only a special form of subjective and psychological experience and a peculiar way of its formation. The estimation of the peculiarities and opportunities of the Internet is deemed to be a difficult task.
Проблематизація поняття істини в сучасній філософії
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Петрушенко, Віктор
Метою статті є окреслити ті проблемні поля, через сукупність яких окреслюється розуміння істини сучасною філософією. Тут фігурують онтологія істини, зв'язок її з шарами дійсності, зі складовими пізнавального процесу. Доводиться, що аналітика істини має враховувати процесуальний характер істини, складну будову знання та виявлення ролі кожного його компонента в забезпеченні статусу істинності певного конкретного знання, системний характер тих форм, що мають забезпечити формування та функціонування знання. The purpose of the article is to identify a range of problems existing in modern philosophy of truth. The author makes an attempt to identify these problems and classify them according to some reasonable principles. First of all, he addresses the issue of the ontological status of truth, thinking to what sphere of reality truth can be referred, namely material reality (things themselves are true), the sphere of consciousness (truth is a special intellectual formation), the sphere mediating the connection between consciousness and reality (cognition, practice, experience, activity tools), the so-called “third reality” (Plato’s world of ideas or “the world of ideal substances” of K. Popper) or existential living of humans in the world (truth isn’t cognized, we live in it). Besides, the article discloses the reality layers with which truth is connected: the phenomenal world or its essential bases. Finally, the idea that truth is a procedural formation is justified. Truth as a process arises in its dynamic relation towards reality (true knowledge must change because reality itself changes) and the main components of knowledge. The most widespread concepts of truth are presented on the basis of its characteristic examination. The author supports the idea of the truth study through the analysis of the role of the knowledge components (sensory abilities, logical and structural components, notional knowledge components, symbolic forms of its real existence) in asserting its status. All these knowledge components have their true assessment and specific relation to the status of truth. The article explains why truth is often connected with logic and logical accuracy of knowledge.
Леся Українка: міркування про утопію
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Петрушенко, Оксана
Титульний аркуш до Вісника "Філософські науки" № 780
(Видавництво Львівської політехніки, 2014)
Платонівська критика мистецтва в контексті становлення дискурсу репрезентацій
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Головей, Вікторія
На основі докладного аналізу платонівської теорії мистецтва описано генезис дискурсу образотворчої репрезентації в європейській філософсько-естетичній традиції. Обґрунтовується, що саме Платон започатковує есенціальний дискурс і в його координатах – сферу репрезентації, у якій будь-яка річ або явище трактується як адекватне або неадекватне зображення-представлення певної сутності. Досліджуються витоки проблематики “недовіри мистецтву”, “симулякрів і симуляції”, а також магістральних тенденцій в осмисленні репрезентативної сутності мистецтва, які визначатимуть суперечливе ставлення до художньої образотворчості від античних часів до сучасних. In this article the genesis of discourse of pictorial representation in the European philosophical and aesthetic traditions is investigated, on the basis of detailed analysis of Plato's art theory. It has been substantiated that Plato did established essential discourse and in its coordinates – the scope of representation in which any thing or phenomenon have been treated as adequate or inadequate pictorial representation of a certain essence. We investigate the origins ofsuch problems as “distrust of art”, “simulacra and simulation” and the main trends in comprehension of the representative nature of art that determines the contradictory attitude to artistic depiction from ancient times to nowadays. Іt is assumed that the theory of representation has been a mandatory component of any metaphysics. While philosophy starts searching for absolute principles and the methods relating immanence and transcendence, the ideal and the real, and trying to distinguish authentic and simulation, the concept of representation becomes a necessary condition of ontological distinction. Representation paves the way to ontology, because it does allows keeping the elusiveness of reality in continuous mode of selfrepresentation, the dialectic of the visible and invisible, presence and absence. Focusing on the contrast of the idea and its figurative embodiment, Plato establishes a kind of iconology based on the ontological distinction between prototype and the infinite gradations of its possible representations. In the measurement of the world of representations the problem of the validity of image is associated with the differentiation of the nature and visibility, the original and copies, the prototype and similarity. The difference is determined by the extent essential similarity to the original, or by the distinction between presentation and representation. Such approach is characterized by an ontological contradistinction between the prototype and its artistic and imaginative representations as substance and only visibility, also by recognition of ontological inferiority of images and denial of its opportunities for adequate representation of nature. Despite the apology of imitative arts was developed by Aristotle, Plotinus and later thinkers, the most serious attempts to further criticism of art in its relation to the truth were based on the logic of Plato's argument.
До питання про співвідношення індивідуальної і колективної ідентичності: самоідентифікація індивіда як механізм соціальної пам’яті
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мазур, Любов
На основі історико-генетичного методу розкрито функціональний взаємозв’язок між самоідентифікацією індивіда і пам’яттю: фіксація суспільного досвіду та його трансформація в елементи індивідуального уможливлювалася і забезпечувалася шляхом розрізнення себе від іншого, що підвищувало значимість фактору новизни і взаєморозуміння у процесі комунікації. Оскільки пам’ять утримується взаємною самоідентифікацією з іншим, вона є соціальною за формою і змістом. Беручи до уваги ці моменти, автор вважає доцільним розрізняти стихійну самоідентифікацію індивіда на повсякденному рівні і становлення особистісної самоідентичності та формування колективних ідентичностей на основі рефлексії і відповідних практик. According to the author, one-sidedness of holistic and individualistic methodology in the interpretation of individual correlation and collective identity can be overcome by the grounds of the historical-genetic method that quite clearly reveals the functional relation between selfidentity and memory in the process of socialization of individual. Powerful factor in the growth of the working memory and the structure of the subjective world of man was differentiation and complexity of social communication and related languages. Coding of the external and subjective worlds with the abstract symbols made the world of inner feelings available for other people, forming a single mechanism of self-identification for individuals and the transformation of social experience into individual elements, what in its own way increased the importance of the novelty factor. Exactly on the edge with another in their mutual selfidentification there is a body of memory, which gives every feeling the definite quality of continuation in other. According to the author, since the memory by its form and content is social and separate individuals becomes its carriers, we can say that the division of the identity into individual and social ones, neither by its carrier nor by the performance level, has no grounds. On the other hand, the author considers it reasonable to distinguish between identity formation at the everyday life level, where the identity of the other occurs almost automatically at a subconscious level and between the identity over its limits, when the holiday, game, art, theater, sacral, etc., bring something new to life, give moments of flight - it broaden the existing boundaries, сhanging constant structures, causing reflection and making people work on themselves. A personal identity is the result of reflection and application of practices to themselves. As the sociability is given to a man itself, fully implicit and therefore not perceptible, as a result it cannot give any individual neither we-consciousness nor self-identity. Collective identity can be formed, provided that the community is recognized and consciously is supported. Its importance lies in the fact that it forms a canon which becomes a tool of identity individualization in the process of its socialization. Canon as a criterion for evaluation is the mediating link between “I am”-identity and collective identity.
Репрезентація жінки в творчості Лесі Українки
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Саноцька, Наталія
Contra spem spero – життєве кредо поетеси
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Нагорняк, Оксана
Стилістична роль звертань у творчості Лесі Українки
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Дробот, Олена
Сучасна людина у просторі віртуальної реальності: особливості соціально-культурної трансформації
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Онищук, Оксана
Розглянуто особливості соціокультурної реальності глобалізованого світу. Окреслено базові чинники зміни соціокультурного простору. Виявлено основні аспекти у трансформації комунікативних, ціннісних та ідентифікаційних адаптаційних механізмів людини. Розкрито риси ескейпізму як однієї з форм самоідентифікації людини у віртуальному просторі. Зроблено наголос на особливостях ідентифікації у віртуальному просторі. The article examines the peculiarities of socio-cultural reality of the globalised world. The basic factors the socio-cultural space change are outlined. The principal transformation aspects of the communicative, value and identification human adaptation mechanisms are disclosed. The main characteristics of escapism as a form of human self-identity in cyberspace are revealed. The identification peculiarities in virtual space are highlighted. Globalisation is considered as a change factor of modern sociocultural space. The author concludes that cyberspace offers an alternative form of life that is more attractive than the objective world and creates new opportunities for escapism and psychological dependence. Virtual reality excludes the direct contact between individuals and technological interaction replaces dialogic communication. It causes distortion of the dialogue values, the loss of the sense of selfsufficiency of the subject of communication and the advancement of the rationality cultivation. In the information society a person becomes very pragmatic and traditional values lose or change their meanings that may have a negative impact on him/her. The Internet is a social environment based on new virtual communication space. One of the determinant features of global thinking is a desire to become part of the big world to go beyond one’s own subjective worldview. This is a kind of intellectual and psychological involvement in the global life processes. In the modern age a person’s worth is determined by flexible thinking and the ability to respond quickly to constant vicissitudes of time. Cultural identity is formed in the visual environment with the help of television, advertising, the Internet and the printing press. Nowadays visuality is an important factor in developing social practices, socialisation and coexistence with other people. Contemporary culture is visually presented and the viewer combines the functions of a spectatorconsumer and a tourist-flaneur.
Супранаціональне розширення громадянської солідарності як основа інклюзивного формування публічності (аналіз ідей Ю. Габермаса)
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мамчак, Сніжана
Проаналізовано теоретичний внесок Ю. Габермаса в дослідження проблеми інклюзивного формування публічності. Наголошено на практичній значущості соціально-філософської концепції німецького мислителя та її релевантності актуальним проблемам сучасності. На основі Габермасової ідеї світового громадянського суспільства розглянуто можливість утвердження спільного публічного простору шляхом консолідації вільних та рівних громадян. The article analyses the theoretical contribution of J. Habermas to the investigation of the inclusive formation of publicity. The supranational viewpoint, followed by J. Habermas, is important because the modern pluralistic world requires not only a national approach towards considering the existing social and political issues. A global worldview crisis, caused by the expansion of scientific and technical rationality, led to weakening of the regulatory mechanisms of society, resulting in increasing measure of social entropy. The development of the industrial society with its characteristic value-neutral type of behavior led to the destruction of the traditional forms of coexistence and caused human interference in the structure of natural and social ties. Therefore, the main task set before the international community is to consolidate people in their struggle for a decent future. The implementation of this purpose requires finding a common ideological foundation that makes the establishment of relations between diverse spiritual and material spheres of human activity possible. The current models of social and cultural diversity and pluralism of life forms prove the impossibility of integration processes on the basis of national unity. Challenges of the multicultural world encourage a more extended treatment of the community, based on the principle of civic solidarity. As a result, the concept of global civil society, developed by J. Habermas in his later works, is getting more and more relevant.
Боріння з долею у творчому горінні (Круглий стіл, присвячений творчості Лесі Українки)
(Видавництво Львівської політехніки, 2014)
Внесок Лесі Українки у розвиток українського модернізму
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Гірна, Наталія
Потік свідомості та іманентний час у феноменологічній концепції Едмунда Гусерля.
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Джигіта, Андрій
Досліджуються сутнісні особливості потоку свідомості як найважливішої складової феноменологічної концепції іманентного часу Е. Гусерля. Проаналізовано абсолютний темпоральний потікі свідомості крізь призму процесу його конституювання, співвідношення плинного та незмінного у ньому. The article deals with the problem of basic characteristics of the stream of consciousness as the major notion of phenomenological conception of immanent time, created by E. Husserl. The notion of stream of consciousness characterizes both specific features of onsciousness and the science about it. Herewith phenomenological analysis of immanent time becomes the basis for the learning of stream of consciousness. It has been stated that self-presentation of stream of consciousness is its important feature. This fact lets us say that it should by study with reference to its mobility. Selfpresentation of the stream of consciousness does not require any other stream; it is a fully selfconstituent phenomenon. Essential unity of stream of consciousness is also established as one of the key features. Therefore, the existence of two or more streams of consciousness is impossible. Two simultaneous experiences that are synthetically connected in one consciousness create a single stream of consciousness. This unity of experience is closely connected to its temporal unity. Therefore, immanent time is constructed as a single unity for all objects and processes. All acts of consciousness are formally connected into single stream. This form is the on-going transition ьof Now into No-Longer-Now and of Not-yet-Now into Now. The article presents the results of analysis of absolute temporal stream of consciousness from the point of view of its relation to the process of its constituting and the interrelation of the changing and the unchanging within it. The principal feature of stream of consciousness is that it cannot include any Non-stream in it, since the cycle of its phases never stops because it would mean the stop of stream of consciousness itself. Such is the formal structure of the stream of consciousness. The form is determined by the fact that now is constituted due to the initial impression, to which the retentions and potentials are joined. The process of constituting is based upon retention, which include two intentionals in it. The first intentional, also known as vertical intentional, is concentrated on the object. The second intentional (or horizontal intentional) is concentrated on the retention itself. In general, due to the vertical intentional objective time is constructed, while the horizontal intentional is responsible for cvazi-time relation between different phases of the stream of consciousness. Key words: time, phenomenology, intentionality, retention, protention, reproduction, temporal stream of consciousness.
Біблійні антропоніми у творчості Лесі Українки
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Іванців, Ольга