Філософські науки. – 2014. – №780
Permanent URI for this collection
Вісник Національного університету "Львівська політехніка"
Тематичний випуск Вісника Національного університету “Львівська політехніка” “Філософські науки” видається з ініціативи кафедри філософії Львівської політехніки. У цьому випуску опубліковані статті, присвячені актуальним проблемам сучасної філософії, зокрема, проблемам онтології, гносеології, культурології, історії філософії, етичним та естетичним питанням, відображені події наукового життя. Розрахований на науковців, викладачів гуманітарних дисциплін, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії.
Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : [збірник наукових праць] / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. – № 780 : Філософські науки / відповідальний редактор В. Л. Петрушенко . – 116 с.
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 35
- ItemТитульний аркуш до Вісника "Філософські науки" № 780(Видавництво Львівської політехніки, 2014)
- ItemЗміст до Вісника "Філософські науки" № 780(Видавництво Львівської політехніки, 2014)
- ItemОсобливості трактування природно-правових ідей у творчості просвітників (Вольтер, Ж-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є)(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Хвойницька, ХристинаРозглядаються юснатуралістичні ідеї у творчості видатних діячів епохи Просвітництва Вольтера, Ж.-Ж. Руссо та Ш.-Л. Монтеск’є. Всебічно проаналізовано їхні філософські доктрини в галузі природного права. Розкрито раціоналістичне підґрунтя цього феномену в інтерпретації просвітників. The paper analyses the philosophical doctrines in the field of natural law. The author reveals the rationalistic basis of this phenomenon in the interpretation of the representatives of the age of Enlightenment. Considering the society and the state as a natural “kingdom of reason”, a French philosopher Voltaire seeks for moral regulators of human behavior. In spite of the convictions of the church and theologians about the transcendental origin of morality, Voltaire emphasizes its natural character believing that natural laws exist in the human souls in the form of some moral principles. Morality is inherent to all human beings at all times and in every place. Its unity is determined by the identity of vital needs and psychophysical traits of people. Consequently, equal relationships evolve requiring moral and legal regulations that can be interpreted as natural rights. J. J. Rousseau, like other representatives of the natural law school, believes that all people are equal in the natural state. One can hardly notice those differences between people that are of great importance in a civilised society. They are physical strength, dexterity, beauty, courage and mental abilities. Difficult life situations and a constant struggle against various dangers strengthen a person’s body and soul making him/her courageous. Living conditions of people are different. Our environment, upbringing and social status are very important. This affiliation status determines a person’s occupation and the development of his/her abilities. In the natural state people’s lives are monotonous that’s why mental and physical differences between them can be insignificant. According to J.J. Rousseau, the natural state excludes domination, violence and oppression. C. L. de Montesquieu looks for the sources of social life in the human nature. Supporting the ideas of the theorists of natural law (Grotius and Spinoza, Locke and Hobbes), a French philosopher is convinced that in their original natural state people didn’t have the state (society) and realised the need for it only later. He disagrees with those supporters of natural law who consider the primitive life as a universal hostility and extermination of people. In his opinion, the natural state involves friendship, cooperation and peace.
- ItemСприйняття часу в інтернет-просторі(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Паньків, ОлесяРозглянуто Інтернет як певний соціокультурний простір, котрий радикально трансформує сприйняття простору та часу та призводить до зміни ціннісних та світоглядних орієнтацій людини. Сприйняття часу в інтернет-просторі охарактеризовано через такі особливості, як: пластичність, стиснення, “позачасовий час”, миттєвість, розтягнення, подовження. Визначено особливості просторово-часових змін в інтернет-мережі та їх вплив на умови функціонування та перетворення внутрішньої суті людини. Time as a form of existence involves the ideas about the transitional nature of all living objects and the human factor as the object and subject of time alteration. A person perceives and reflects time and simultaneously creates it in the process or his/her vital activity. The peculiarities of the current information society development, in particular the emergence of the Internet, require new methods, forms and approaches of time understanding. One of these approaches is a departure from a traditional way of time understanding as a universal characteristic of existence. The ideas of time “multiplicity” are getting more and more important. “Existential time experience” is one of the research methods of time perception. According to it, the time characteristics contradict the common properties of time including reversibility, relative “acceleration” or “deceleration” of the time process. In the virtual world there exist transitions from existence to non-existence because everything can start again and there are no points of “irreversibility”, time stopping and “dematerialisation” of space. If in reality time is irreversible and has one direction and the same speed, the subjective perception of the specific processes and phenomena of temporal changes varies depending on the nature of the process and the informational content of some systems. This phenomenon is especially obvious today when information is considered as the main activity of the society. The experimental investigations prove that those people, who experience positive emotions, underestimate the time intervals, in other words, the subjective time perception is quicker in comparison with the situation when people have negative emotions. The author inquires whether it is possible to speak about the existence of specific virtual time in this case or it is only a special form of subjective and psychological experience and a peculiar way of its formation. The estimation of the peculiarities and opportunities of the Internet is deemed to be a difficult task.
- ItemДо питання про співвідношення індивідуальної і колективної ідентичності: самоідентифікація індивіда як механізм соціальної пам’яті(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мазур, ЛюбовНа основі історико-генетичного методу розкрито функціональний взаємозв’язок між самоідентифікацією індивіда і пам’яттю: фіксація суспільного досвіду та його трансформація в елементи індивідуального уможливлювалася і забезпечувалася шляхом розрізнення себе від іншого, що підвищувало значимість фактору новизни і взаєморозуміння у процесі комунікації. Оскільки пам’ять утримується взаємною самоідентифікацією з іншим, вона є соціальною за формою і змістом. Беручи до уваги ці моменти, автор вважає доцільним розрізняти стихійну самоідентифікацію індивіда на повсякденному рівні і становлення особистісної самоідентичності та формування колективних ідентичностей на основі рефлексії і відповідних практик. According to the author, one-sidedness of holistic and individualistic methodology in the interpretation of individual correlation and collective identity can be overcome by the grounds of the historical-genetic method that quite clearly reveals the functional relation between selfidentity and memory in the process of socialization of individual. Powerful factor in the growth of the working memory and the structure of the subjective world of man was differentiation and complexity of social communication and related languages. Coding of the external and subjective worlds with the abstract symbols made the world of inner feelings available for other people, forming a single mechanism of self-identification for individuals and the transformation of social experience into individual elements, what in its own way increased the importance of the novelty factor. Exactly on the edge with another in their mutual selfidentification there is a body of memory, which gives every feeling the definite quality of continuation in other. According to the author, since the memory by its form and content is social and separate individuals becomes its carriers, we can say that the division of the identity into individual and social ones, neither by its carrier nor by the performance level, has no grounds. On the other hand, the author considers it reasonable to distinguish between identity formation at the everyday life level, where the identity of the other occurs almost automatically at a subconscious level and between the identity over its limits, when the holiday, game, art, theater, sacral, etc., bring something new to life, give moments of flight - it broaden the existing boundaries, сhanging constant structures, causing reflection and making people work on themselves. A personal identity is the result of reflection and application of practices to themselves. As the sociability is given to a man itself, fully implicit and therefore not perceptible, as a result it cannot give any individual neither we-consciousness nor self-identity. Collective identity can be formed, provided that the community is recognized and consciously is supported. Its importance lies in the fact that it forms a canon which becomes a tool of identity individualization in the process of its socialization. Canon as a criterion for evaluation is the mediating link between “I am”-identity and collective identity.