Філософські науки. – 2014. – №780
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24418
Вісник Національного університету "Львівська політехніка"
Тематичний випуск Вісника Національного університету “Львівська політехніка” “Філософські науки” видається з ініціативи кафедри філософії Львівської політехніки. У цьому випуску опубліковані статті, присвячені актуальним проблемам сучасної філософії, зокрема, проблемам онтології, гносеології, культурології, історії філософії, етичним та естетичним питанням, відображені події наукового життя. Розрахований на науковців, викладачів гуманітарних дисциплін, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії.
Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : [збірник наукових праць] / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. – № 780 : Філософські науки / відповідальний редактор В. Л. Петрушенко . – 116 с.
Browse
Item Contra spem spero – життєве кредо поетеси(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Нагорняк, ОксанаItem Аналіз російськими мислителями кін. ХІХ – поч. ХХ ст. онтологічного розуміння добра і зла в патристиці(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мазурик, МаріяТоркаючись відмінності східно- та західнопатристичної думки, зазначається, що незважаючи на те, що східна патристика була більше представлена в російській філософській думці к. ХІХ – поч. ХХ ст. і навіть вважається основним її джерелом, західна патристика теж не була позбавлена уваги з боку російських мислителів, але ця увага обмежується проблемами, які стосуються виключно людського буття, таких як мораль, душа, вибір, але аж ніяк не онтології. Західноєвропейська філософія, яка виростає на ґрунті західної патристики, майже не використовує доробок патристики східної, що дає підстави стверджувати: ґрунт патристики в російській релігійній філософії був набагато глибшим, ніж у філософії західно-європейській. The topicality of the article is determined by the social, cultural and political situation prevailing not only in our country but all over the world in the late 20th - early 21st centuries. Taking into consideration the cultural and spiritual crisis, the tragedies in history and the 21st century realities such as murders, wars, terrorist attacks and natural disasters, the problem is getting extremely important requiring thorough research and seeking new ways of its solution. The legacy of the Russian religious philosophers of the late 19th and early 20th centuries emerging and developing under the influence of patristics (Eastern and Western) is of particular interest. Their viewpoints on the problem of good and evil can help modern humanity to follow the way of “light and kindness”. The author examines the differences between Eastern and Western patristics. Eastern patristics is more represented in Russian philosophy of the late 20th - early 21st centuries and it is even considered to be its major source. Studying Western patristics, Russian philosophers focus on the issues that concern only human existence (ethics, a person’s soul and choice) but not ontology. Developing on the basis of Western patristics, Western European philosophy doesn’t make use of the Eastern patristic heritage. This fact suggests that patristics is better investigated in Russian philosophy of religion than in Western European philosophy. Analyzing Russian ontologism and comparing it with Western philosophy, the author discloses that knowledge and consciousness, mind and rationality have indisputable importance for Western philosophy while in Russian philosophy the principle role belongs to existence. However, ontologism of Russian religious philosophy doesn’t focus on existence itself but on existential dimensions of a person who is not opposed to it but, on the contrary, displays all essential characterisitcs of existence. Trying to conduct extensive research of the problem of good and evil in Russian religious philosophy, the author examines patristic philosophy, particularly its Eastern theory, because in her opinion, it is a directsource of Russian philosophy of the late 20th - early 21st centuries. In spite of the fact that the majority of the representatives of Russian religious philosophy of this period treat Eastern Christianity more favorably, their attitude towards Western patristics is not the same. Russian philosophy of religion inherits the aspiration for integrity from Eastern Christian traditions regarding it as the independent status of the world and people. Taking into account this aspiration, the author mentions the features of a typical religious spirit, including dreams about perfect existence that differs from the real, empirical world. Russian philosophers of religion borrow the paradigms and theories of Eastern Christian patristics and adopt the language of culture and theoretical thinking and its conceptual apparatus from Western patristics.Item Боріння з долею у творчому горінні (Круглий стіл, присвячений творчості Лесі Українки)(Видавництво Львівської політехніки, 2014)Item Біблійні антропоніми у творчості Лесі Українки(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Іванців, ОльгаItem Внесок Лесі Українки у розвиток українського модернізму(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Гірна, НаталіяItem Впровадження естетотерапевтичних технологій та новітніх тренінгів у викладанні етики та естетики(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Антонець, Марина; Соляник, АллаРозглянуто особливості впровадження програм, що впливають на духовний розвиток особистості молоді в процесі викладання курсу “Етика і естетика”, зокрема методу драматизації, елементів образотворчого мистецтва, витинанок тощо. Показано значущість проведення тренінгу “Мої слова” та коучінгу “Ти особливий”. A determining factor of education quality assurance is the introduction of innovative teaching methods in the studying process. The authors advise to apply new aesthetic and therapeutic techniques and training programmes in teaching Ethics and Aesthetics. In their view, they affect both the development of creative abilities of children and young people and their spiritual development. The director of the art theatre studio of the comprehensive boarding school uses these programmes in his work organizing leisure activities for children after classes. A hand-cut paper work can be a wonderful Christmas or Easter present. This advanced aesthetic and therapeutic method enables children to develop their creative potential and give joy to other people. Workings with scissors, paper and glue, children make fantastic cutouts, flowers and beautiful postcards. This process evokes positive emotions, creates psychological comfort, helps them to reveal their hidden talents and communicate with other pupils. A training course “You’re special” helps to see the ways of interaction with others and find one’s mission in this world. Participating in the training course “My words”, pupils and students can get acquainted with a negative impact of foul language on human life and they may give up using the bad words. The introduction of new aesthetic and therapeutic techniques and training programmes in Ethics and Aesthetics teaching helps to master ethical and aesthetic categories and affect the spiritual development of the students and pupils’ personalities. They can learn to respond to the beauty in an adequate way and give presents to their relatives and friends. These programs contribute to the development of positive character traits of young people such as responsibility, courage, honesty and respect for one’s neighbour.Item Ґендерні студії в контексті структурної методології і кібернетичної реальності(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Повторєва, Світлана; Шадських, ЮрійДоведено, що ґендерні дослідження грунтуються на принципах структурної методології. Показано, що ці принципи застосовуються в жіночих студіях (зорема українських). Розкривається зв’язок феміністичних проектів з можливостями кіберсвіту. The aim of this article is to show, on the grounds of using the main principles of structural analysis in gender studies, its constructive possibilities, its ability to clear out the basic contradictions and conflicts which are declared in the discourse of the modern West European and oriented to it (Ukrainian, American and so on) humanitarian studies and outline its real softening and further solution. First of all, the author proves that the gender studies both in the previous days and nowadays are based on the structural methodology. Accent had been done on the specification of the Ukrainian gender studies and their relations to this methodology. The usage of the comparative and semiotic methods helps to discover the function specification ofstructural methodology in the gender studies. The article demonstrates that the structural methodology is applied in gender studies due to its theoretic and practical effectiveness. The basic idea is shown in the the thesis that the social world is made from the meanings constructed and adopted by people. There is, of course, some conditions which dont depend on perception but facts are not neutral, they demand interpretation in the context of values of existing systems meanings. This methodology first of all promote the informed practical work and try to change the world by invading in constantly changing hided structures. In particular the practical character of the feminist studies is directed on women’ interests in their subjectivity. This study is aimed to implement feminist projects and to realize the ideals of women movement. The results of this investigation create the possibilities to use the principles of structural methodology on every field of the humanitarian sciences, literature and art, to construct the method of analysis of modern discourse practices.Item До питання про співвідношення індивідуальної і колективної ідентичності: самоідентифікація індивіда як механізм соціальної пам’яті(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мазур, ЛюбовНа основі історико-генетичного методу розкрито функціональний взаємозв’язок між самоідентифікацією індивіда і пам’яттю: фіксація суспільного досвіду та його трансформація в елементи індивідуального уможливлювалася і забезпечувалася шляхом розрізнення себе від іншого, що підвищувало значимість фактору новизни і взаєморозуміння у процесі комунікації. Оскільки пам’ять утримується взаємною самоідентифікацією з іншим, вона є соціальною за формою і змістом. Беручи до уваги ці моменти, автор вважає доцільним розрізняти стихійну самоідентифікацію індивіда на повсякденному рівні і становлення особистісної самоідентичності та формування колективних ідентичностей на основі рефлексії і відповідних практик. According to the author, one-sidedness of holistic and individualistic methodology in the interpretation of individual correlation and collective identity can be overcome by the grounds of the historical-genetic method that quite clearly reveals the functional relation between selfidentity and memory in the process of socialization of individual. Powerful factor in the growth of the working memory and the structure of the subjective world of man was differentiation and complexity of social communication and related languages. Coding of the external and subjective worlds with the abstract symbols made the world of inner feelings available for other people, forming a single mechanism of self-identification for individuals and the transformation of social experience into individual elements, what in its own way increased the importance of the novelty factor. Exactly on the edge with another in their mutual selfidentification there is a body of memory, which gives every feeling the definite quality of continuation in other. According to the author, since the memory by its form and content is social and separate individuals becomes its carriers, we can say that the division of the identity into individual and social ones, neither by its carrier nor by the performance level, has no grounds. On the other hand, the author considers it reasonable to distinguish between identity formation at the everyday life level, where the identity of the other occurs almost automatically at a subconscious level and between the identity over its limits, when the holiday, game, art, theater, sacral, etc., bring something new to life, give moments of flight - it broaden the existing boundaries, сhanging constant structures, causing reflection and making people work on themselves. A personal identity is the result of reflection and application of practices to themselves. As the sociability is given to a man itself, fully implicit and therefore not perceptible, as a result it cannot give any individual neither we-consciousness nor self-identity. Collective identity can be formed, provided that the community is recognized and consciously is supported. Its importance lies in the fact that it forms a canon which becomes a tool of identity individualization in the process of its socialization. Canon as a criterion for evaluation is the mediating link between “I am”-identity and collective identity.Item Дослідження індійської філософії в Україні: історично-філософський та лінгвістичний підходи(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Карівець, ІгорItem Зміст до Вісника "Філософські науки" № 780(Видавництво Львівської політехніки, 2014)Item Леся Українка: міркування про утопію(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Петрушенко, ОксанаItem Мовленнєвий етикет комунікативного акту в епістолярному дискурсі (На матеріалах листів Лесі Українки)(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Ярова, КаринаItem “На початку було слово”(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Скарґа, БарбараItem Неоромантизм Лесі Українки(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Дрогомирецька, МартаItem Особисті роздуми про твір “Бояриня” Лесі Українки(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Тіпцов, МихайлоItem Особливості некласичного розуміння трансцендентного: деякі аспекти та підходи(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Федорів, ЛюбомирItem Особливості трактування природно-правових ідей у творчості просвітників (Вольтер, Ж-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є)(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Хвойницька, ХристинаРозглядаються юснатуралістичні ідеї у творчості видатних діячів епохи Просвітництва Вольтера, Ж.-Ж. Руссо та Ш.-Л. Монтеск’є. Всебічно проаналізовано їхні філософські доктрини в галузі природного права. Розкрито раціоналістичне підґрунтя цього феномену в інтерпретації просвітників. The paper analyses the philosophical doctrines in the field of natural law. The author reveals the rationalistic basis of this phenomenon in the interpretation of the representatives of the age of Enlightenment. Considering the society and the state as a natural “kingdom of reason”, a French philosopher Voltaire seeks for moral regulators of human behavior. In spite of the convictions of the church and theologians about the transcendental origin of morality, Voltaire emphasizes its natural character believing that natural laws exist in the human souls in the form of some moral principles. Morality is inherent to all human beings at all times and in every place. Its unity is determined by the identity of vital needs and psychophysical traits of people. Consequently, equal relationships evolve requiring moral and legal regulations that can be interpreted as natural rights. J. J. Rousseau, like other representatives of the natural law school, believes that all people are equal in the natural state. One can hardly notice those differences between people that are of great importance in a civilised society. They are physical strength, dexterity, beauty, courage and mental abilities. Difficult life situations and a constant struggle against various dangers strengthen a person’s body and soul making him/her courageous. Living conditions of people are different. Our environment, upbringing and social status are very important. This affiliation status determines a person’s occupation and the development of his/her abilities. In the natural state people’s lives are monotonous that’s why mental and physical differences between them can be insignificant. According to J.J. Rousseau, the natural state excludes domination, violence and oppression. C. L. de Montesquieu looks for the sources of social life in the human nature. Supporting the ideas of the theorists of natural law (Grotius and Spinoza, Locke and Hobbes), a French philosopher is convinced that in their original natural state people didn’t have the state (society) and realised the need for it only later. He disagrees with those supporters of natural law who consider the primitive life as a universal hostility and extermination of people. In his opinion, the natural state involves friendship, cooperation and peace.Item Передмова до есею Барбари Скарґи(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Карівець, ІгорItem Платонівська критика мистецтва в контексті становлення дискурсу репрезентацій(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Головей, ВікторіяНа основі докладного аналізу платонівської теорії мистецтва описано генезис дискурсу образотворчої репрезентації в європейській філософсько-естетичній традиції. Обґрунтовується, що саме Платон започатковує есенціальний дискурс і в його координатах – сферу репрезентації, у якій будь-яка річ або явище трактується як адекватне або неадекватне зображення-представлення певної сутності. Досліджуються витоки проблематики “недовіри мистецтву”, “симулякрів і симуляції”, а також магістральних тенденцій в осмисленні репрезентативної сутності мистецтва, які визначатимуть суперечливе ставлення до художньої образотворчості від античних часів до сучасних. In this article the genesis of discourse of pictorial representation in the European philosophical and aesthetic traditions is investigated, on the basis of detailed analysis of Plato's art theory. It has been substantiated that Plato did established essential discourse and in its coordinates – the scope of representation in which any thing or phenomenon have been treated as adequate or inadequate pictorial representation of a certain essence. We investigate the origins ofsuch problems as “distrust of art”, “simulacra and simulation” and the main trends in comprehension of the representative nature of art that determines the contradictory attitude to artistic depiction from ancient times to nowadays. Іt is assumed that the theory of representation has been a mandatory component of any metaphysics. While philosophy starts searching for absolute principles and the methods relating immanence and transcendence, the ideal and the real, and trying to distinguish authentic and simulation, the concept of representation becomes a necessary condition of ontological distinction. Representation paves the way to ontology, because it does allows keeping the elusiveness of reality in continuous mode of selfrepresentation, the dialectic of the visible and invisible, presence and absence. Focusing on the contrast of the idea and its figurative embodiment, Plato establishes a kind of iconology based on the ontological distinction between prototype and the infinite gradations of its possible representations. In the measurement of the world of representations the problem of the validity of image is associated with the differentiation of the nature and visibility, the original and copies, the prototype and similarity. The difference is determined by the extent essential similarity to the original, or by the distinction between presentation and representation. Such approach is characterized by an ontological contradistinction between the prototype and its artistic and imaginative representations as substance and only visibility, also by recognition of ontological inferiority of images and denial of its opportunities for adequate representation of nature. Despite the apology of imitative arts was developed by Aristotle, Plotinus and later thinkers, the most serious attempts to further criticism of art in its relation to the truth were based on the logic of Plato's argument.Item Потік свідомості та іманентний час у феноменологічній концепції Едмунда Гусерля.(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Джигіта, АндрійДосліджуються сутнісні особливості потоку свідомості як найважливішої складової феноменологічної концепції іманентного часу Е. Гусерля. Проаналізовано абсолютний темпоральний потікі свідомості крізь призму процесу його конституювання, співвідношення плинного та незмінного у ньому. The article deals with the problem of basic characteristics of the stream of consciousness as the major notion of phenomenological conception of immanent time, created by E. Husserl. The notion of stream of consciousness characterizes both specific features of onsciousness and the science about it. Herewith phenomenological analysis of immanent time becomes the basis for the learning of stream of consciousness. It has been stated that self-presentation of stream of consciousness is its important feature. This fact lets us say that it should by study with reference to its mobility. Selfpresentation of the stream of consciousness does not require any other stream; it is a fully selfconstituent phenomenon. Essential unity of stream of consciousness is also established as one of the key features. Therefore, the existence of two or more streams of consciousness is impossible. Two simultaneous experiences that are synthetically connected in one consciousness create a single stream of consciousness. This unity of experience is closely connected to its temporal unity. Therefore, immanent time is constructed as a single unity for all objects and processes. All acts of consciousness are formally connected into single stream. This form is the on-going transition ьof Now into No-Longer-Now and of Not-yet-Now into Now. The article presents the results of analysis of absolute temporal stream of consciousness from the point of view of its relation to the process of its constituting and the interrelation of the changing and the unchanging within it. The principal feature of stream of consciousness is that it cannot include any Non-stream in it, since the cycle of its phases never stops because it would mean the stop of stream of consciousness itself. Such is the formal structure of the stream of consciousness. The form is determined by the fact that now is constituted due to the initial impression, to which the retentions and potentials are joined. The process of constituting is based upon retention, which include two intentionals in it. The first intentional, also known as vertical intentional, is concentrated on the object. The second intentional (or horizontal intentional) is concentrated on the retention itself. In general, due to the vertical intentional objective time is constructed, while the horizontal intentional is responsible for cvazi-time relation between different phases of the stream of consciousness. Key words: time, phenomenology, intentionality, retention, protention, reproduction, temporal stream of consciousness.